Дослідження ядра концепту Temptation в англійській мові. Сучасні підходи до визначення концепту, розгляд компонентів його структури, зосереджено увагу на етимології концепту. Порядок вибору польової моделі концепту, що включає в себе ядро та периферію.

Дослідження етимологічних особливостей одиниць на позначення емоцій у художньому дискурсі. Розгляд досягнень лінгвістичної науки в галузі вивчення етимології. Позитивні та негативні емоції у художньому романі Ентоні Дорра "All the light we cannot see".

Розкриття змісту концепту "душа", який є складником багатьох фразеологізмів. Розгляд українських фразеологізмів, до складу яких входить вказаний концепт, з погляду їхньої семантики, внутрішньої форми та культурно-національного конотативного змісту.

Спроба дослідження семантичних, структурних і функціональних особливостей колористичної лексики у текстах Лесі Українки. Погляд на лексичні наративи з погляду кольористики та трактувані їх з точки зору літературознавства, мовознавства, психології.

Семантична еволюція слова "нація", його культурно-мовних характеристик, суб'єктивних і об'єктивних ознак. Розгляд класичних інтерпретацій природи нації у роботах Ренана, Вебера, Каутського, Бауера. Розробка концепції "нової історичної спільноти" Сталіним.

Місце омонімії в лексико-семантичній системі латинської мови. Основні типи омонімів латинської мови та їхні генетичні, структурно- та лексико-семантичні особливості. Встановлення причин та загальних шляхів творення омонімів загальних і власних назв.

Окреслення проблеми формування риторичної особистості елітарного типу. Доведення, що вищою формою вираження риторичної особистості слід вважати її реалізацію відповідно до вимог ідеальної риторичної поведінки та національної культурно-історичної традиції.

З’ясування основи морально-етичних уявлень та переконань Олеся Гончара. Переосмислення уявлень про людину, добро та зло. Визначення формування власної життєвої позиції митця. Розкриття семантичної та рецепційної специфіки свободи, любові, правди і праці.

Дослідження взаємозв’язку мови народу та його менталітету, що формують етнічну ментальність. Аналіз факторів, які мають вплив на формування етнічної ментальності. Основні відмінності між етнічними ментальностями, які зумовлені певними факторами.

Характеристика основних етнокультурних стереотипів, які набуваються за допомогою мови. Уособлення результатів пізнання дійсності етнічною спільнотою. Закріплення у свідомості людини культурних традицій та звичок, що характеризують моноетнічне середовище.

Репрезентація американських етнічних стереотипів у сучасних навчальних тлумачних словниках англійської мови для іншомовних користувачів. Важливість адекватної лексикографічної репрезентації лінгвокультурологічного аспекту цих мовних одиниць у словниках.

Дослідження семантико-функціонального наповнення назв спорідненості лексем "батьки", "батько", "мати", "діти", "дідусь", "бабуся". Зберігання і розвиток філософсько-психологічної мудрості родинних виховних як засіб зміцнення національної свідомості.

Аналіз етноконцепту "мальва" як одного із ключових концептів української культури на основі традиційних народних уявлень та образних, оцінних й асоціативних характеристик, представлених у художніх творах Олеся Гончара. Тропи, що виникли на базі концепту.

У статті проаналізовано взаємодію мови та нації. Розглянуто праці, що розкривають проблему мовних маркерів та соціолінгвістичних суперечок. Самостійність нації проявляється через лінгвопсихологічні особливості носіїв. Усвідомлення своєї приналежності.

Аналіз сутності поняття геортонімної паремії, представленої конструкціями з власне геортонімами і агіонімами. Розкриття їх етнокультурної специфіки, пов'язаної перш за все з народною образністю, побудованої на власне українських світоглядних принципах.

Аналіз етнокультурної семантики артефакту "поріг", імпліцитно закладеної в його назві та пов’язаних з ним давно вже не прозорих ритуалах, табу та архаїчних віруваннях. Вивчення наріжних понять семіотики, етнолінгвістики та культурології артефакту.

Головним результатом здійсненого дослідження є сформульовані висновки про те, що причина сакралізації порогу полягає в його архаїчному обожненні різними неспорідненими етносами як межі між людським і божественним, своїм і чужим, освоєним і небезпечним.

Суть етнокультурної специфіки способів об’єктивації естетичного концепту врода в мовних свідомостях носіїв англійської та української мов на основі концептуально-метафоричного аналізу із залученням лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного підходів.

Ідіоетнічні особливості деяких невербальних кодів кроскультурної комунікації. Специфічні риси таких засобів спілкування як проксеміка та хронеміка в різноманітних лінгвокультурних спільнотах. Надбані етнозорієнтовані імпліцитні паралінгвістичні засоби.

Спроба висвітлити питання впливу етнокультурної складової лінгвоетнічних відмінностей на зміст і у якість перекладу з однієї мови на іншу. Структура та специфічні особливості лінгвоетнічних бар'єрів, притаманних для тієї чи іншої національної культури.

Історія терміна концепт. Етнокультурний концепт як ключове поняття когнітивної лінгвістики. Основні концепти американського національного характеру на прикладі творчості Фенімора Купера. Сутність концепту свобода в уявленні американського народу.

Аналіз антропоцентризму та дискурсоцентризму сучасних наукових досліджень, зокрема виникнення нових мовознавчих дисциплін. Мовний образ світу українців – носіїв різних говірок. Особливості взаємозв’язку мови й менталітету, а також мови та культури.

Особливості територіальної та соціальної диференціації англійської мови в країнах Африки. Особливості апеляцій як засобів імплікації культурних цінностей певної лінгвокультури в англомовному рекламному дискурсі. Культурно-диференційована реклама.

Аналіз етнокультурних особливостей ідеографічної параметризації назв осіб за місцем проживання. Розробка процедурного апарату та лексичної бази даних для автоматизованого укладання електронного лінгвокультурологічного словника ідеографічного типу.

Статтю присвячено питанню етнокультурного компоненту у структурі фразеологізмів. Особливу увагу приділено ролі фразеології у процесі категоризації та концептуалізації. Відображення етномовною свідомістю дійсності має характер не дзеркальний, а творчий.

Роль фразеології у процесі категоризації та концептуалізації. Сучасний світ характеризується прагненням народів визначити своє обличчя, глибше пізнати національний дух, менталітет, культуру, мову. Відображення етномовною свідомістю навколишньої дійсності.

Аналіз українських номінацій, зумовлених внутрішньою формою слова. Назви літературної мови та народного мовлення на основі етнолінгвістичних феноменів - народної етимології та табу. Образність слова та його відтворення їх у лінгвістичних поняттях.

Досліджено етнолінгвістичні особливості акціонального, реальнопредметного та вербального елементів сімейної обрядовості закарпатців у збірці М. Дочинця "Карби і скарби" через призму філософських, традиційно-народних та релігійних уявлень автора.

Вивчення засобів вербальної репрезентації концепту "інтимність" в українській, англійській та італійській мовах. Теоретико-методологічні принципи дослідження його мовних засобів, позначення концепту із застосуванням методів когнітивної етносемантики.

Визначення комунікативно-прагматичного потенціалу паремій із семантичним компонентом "спорідненість" в українській мовнонаціональній картині світу. Жанрово-стильові ознаки та образна семантика вживання прислів’їв з центральними назвами спорідненості.