Виявлення й аналіз механізмів вторинної номінації, внаслідок лексико-фразеологічній системі двох споріднених мов. Образні предикати і предикатні фразеологізми та зумовленість цих процесів традиціями і практикою народної культури українців та росіян.

Аналіз складу та семантичної структури східнослобожанських українських говірок у лексичній системі на матеріалі групи лексики "Жива природа". Формальна й семантична варіативність найменувань, особливості реалізації лексичної опозиції за статтю тварин.

Структурна організація лексики живої природи. Склад лексико-семантичних груп, семантична структура та географія елементів лексики українських східнослобожанських говірок. Принципи мотивації номенів. Основні прийоми вивчення генези новожитніх говірок.

Зародження української мови та писемності. Перші лексикографічні спроби. Українська мова в Київській Русі, ХІІІ—ХVІІІ ст. та правописні шукання ХІХ ст. Українська мова під московським ярмом. Порівняння історичного розвитку російської та української мов.

История топонимики городов и сел Узбекистана. Топонимика Фаришского района Джизакской области. Этимология слова Моджарм. Рассмотрение преданий о происхождении названия кишлака Моджарм. Исследование упоминаний о кишлаке Моджарм в древних источниках.

Изучение проблемы явления актуального членения предложения в лингво-историографическом аспекте. Становление актуального членения предложения в рамках Пражской лингвистической школы с учетом актуалистического метода и современных подходов квалификации.

Языковые особенности и проявления ментальной специфики носителей языка. Состояние семантического содержания онима. Цепь лингвистических событий в жизни имени, неотделимых от историко-культурных процессов. Обогащение состава языка за счет новообразований.

Функціонування та розвиток генезису інституту державної мови в Україні у 1991-2019-х роках:. Особливості закріплення на законодавчому рівні статусу української мови як державної. Аналіз політичного спрямування регулювання мовних відносин у державі.

Идея симметричности научного познания, согласно которой явлениям естественнонаучного познания должны соответствовать аналогичные явления в социально-гуманитарном. Взаимообратность в языке, выраженная конверсивами и обусловленная лексическими свойствами.

Варіанти розширення семантичного обсягу лексичної одииці за рахунок внутрішньої форми слова. Ядерна, диференційна та потенційна семи базового лексико-семантичного варіанту як джерело компоненти лексичного значення. Засоби утворення образних варіацій.

Дослідження генетико-дериваційних зв’язків прикметника grun на матеріалі фразеологізмів з цим кольоративом у сучасній німецькій мові. Етимологія прикметника, механізм розширення його семантики та стратифікація вторинних значень цього кольоративу.

Дослідження функціонування одиниць мовних систем різноспоріднених мов. Аналіз генетичних витоків превербів і їхніх значень і функцій в українській та французькій мовах. Специфікація значень індоєвропейських превербів у романських і слов’янських мовах.

Аналіз низки ойконімів сучасної Одеської області, які сформувалися в період турецько-татарської (ногайської) історії цього регіону, а також генетично тюркські назви, які болгарські переселенці перенесли на нове місце проживання зі своєї батьківщини.

Классификация родительного падежа на материале периодической печати, предложенная немецким германистом П. Ейзенбергом. В дискурсе периодической печати все значения генитива являются определенной вариацией одного значения – значения атрибутивности.

Анализ проблем происхождения и освоения международной лексики в связи с географической зоной или ареалом. Аргументация подразделения на зоны освоения международных слов в разноструктурных языках. Причины появления заимствованной международной лексики.

Анализ географических терминов, их происхождения в топонимии Зангезурской зоны Закавказья. Основные группы топонимических терминов тюркского происхождения. Отражение древних тюркских элементов в топонимии Зангезура. Создания топонимического фона.

Фразеология как особый пласт лексического состава языка. Классификация русских и английских фразеологизмов. Лингвокультурная значимость фразеологизмов. Сопоставительный анализ фразеологических единиц, содержащих географические термины и названия.

Аналіз назв на позначення лексико-семантичної групи "ліс" (у загальному значенні) в говірках Житомирської області. Зіставлення географічних термінів на позначення лісу в говірках з українською літературною мовою, діалектною та іншими слов’янськими мовами.

Системне дослідження онімних одиниць, що репрезентують лексико-семантичну групу "священний час" у прозових текстах Марії Матіос. Співіснування двох календарів - народного і церковного, які визначають розширення лексико-семантичного обсягу геортонімів.

Проведено системне дослідження онімних одиниць, що репрезентують лексико-семантичну групу "священний час" у прозових текстах Марії Матіос. зроблено узагальнення щодо органічного співіснування двох календарів - народного і церковного (християнського).

Семантичні, структурні й функційні особливості церковних геортонімів як активних хронологічних елементів прогнозу погоди. Види та специфіка клерикал-геортонімів в українському мовознавстві. Аналіз семантико-структурних властивостей досліджуваних одиниць.

З’ясування ролі запозичень із германських (німецької та англійської) мов у розвитку лексичної омонімії в українській мові на підставі аналізу тих омонімічних пар і рядів, компонентами яких є лише германізми. Виділення омонімів за джерелами виникнення.

Дослідження функцій дієслів сучасної української літературної мови з германськими коренями, характеристика етимонів таких дієслів. Вивчення закономірностей їх розвитку на двох структурних рівнях української мови: лексико-семантичному та дериваційному.

У статті вперше в лінгвістичній науці досліджено функції дієслів сучасної української літературної мови з германськими коренями, проаналізовано етимони таких дієслів, простежено закономірності їх розвитку на двох структурних рівнях української мови.

Понятие и сущность герменевтики, её взаимосвязь с переводоведением. Специфика ключевых моментов перевода. Онтологический статус понимания, герменевтический круг. Передача национальной идентичности при переводе, этнопсихолингвистика и лингвокультурология.

Правовое становление понятия "конституция" на интеллектуальном фоне исторических этапов развития России. Анализ движения понятия в терминологической интерпретации политически-словарного дискурса на основании герменевтического и исторического методов.

Представление языковой личности в терминах и понятиях герменевтики. Роль психических и метапсихических категорий в формировании идеологии мультикультурализма. Значение сознания в речемыслительной деятельности и межъязыковой интерференции билингвов.

Анализ проблемы точности перевода текста и адекватности его понимания. Характеристика особенностей переводов М.Ю. Лермонтовым и Ф.И. Тютчевым стихотворения Г. Гейне "Ein Fichtenbaum". Метафоричность текста и создание смысловых сюжетов в переводах.

Розгляд герменевтичного підходу, який застосовується для вивчення концептуальноі моделі продуктивного білінгвізму перекладача. Аналіз особливостей діяльності перекладача, які зумовлені конативними,когнітивно-лінгвістичними та особистішими стратегіями.

Особливості філософських текстів з позиції перекладознавства. Перекладознавчі аспекти співвідношення між мовною формою, значенням і смислом. Характеристики фахової мови філософії в перекладознавчому контексті. Специфічний характер філософського терміна.