Англомовний дискурс міжнародних прес-конференцій: структурний, семантичний і прагматичний аспекти

Структурно-семантичні та прагматичні характеристики дискурсу прес-конференцій. Дослідження основних комунікативних стратегій й тактики учасників англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій. З’ясування факторів успішності їх мовленнєвої взаємодії.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2013
Размер файла 48,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111'37

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

АНГЛОМОВНИЙ ДИСКУРС МІЖНАРОДНИХ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ І ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ОЖИДРЯНОВА Владлена Геннадіївна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Гладуш Надія Федорівна,завідувач кафедри англійської мови факультету перекладачів, проректор з наукової роботи Київського національного лінгвістичного університету

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Ільченко Ольга Михайлівна, завідувач кафедри іноземних мов Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України

кандидат філологічних наук, доцент Кокоза Тетяна Дмитрівна, доцент кафедри граматики і практики мовлення, декан перекладацького факультету Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов

Захист відбудеться “ 24 ” січня 2008 р. о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розісланий “ 22 ” грудня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, професор О.М.Кагановська

семантичний конференція комунікативний мовленнєвий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Динамічний розвиток подій нашої доби, геополітичні зміни, інтенсивність міжнародних контактів спричинили посилення інтересу до проблем міжнаціонального та міжкультурного спілкування, його ефективності. Для вирішення багатьох проблем, пов'язаних з успішністю мовленнєвої комунікації, лінгвісти звертаються до дослідження мовних аспектів різних типів дискурсу. Розглядаючи дискурс як продукт розумово-мовленнєвої діяльності індивідів, вчені намагаються встановити зв'язок мови з різними сферами людської діяльності (Д.Гордон, Г.П.Грайс, Дж.Лакофф, М.Л.Макаров, Г.Г.Почепцов, Дж.Р.Серль), віднайти розв'язання актуальних проблем, пов'язаних із вивченням процесів та результатів предметно-пізнавальної діяльності індивідів (Р.Т.Белл, В.З.Дем'яньков, В.Б.Кашкин, R.Langacker). Власне дискурс - це текст у сукупності з екстралінгвальними (прагматичними, соціокультурними, психологічними й іншими) факторами, текст як цілеспрямована соціальна дія, компонент взаємодії людей та механізмів їхньої свідомості, “мовлення, занурене в життя” (Н.Д.Арутюнова).

Рефероване дисертаційне дослідження присвячене визначенню структурних, семантичних і прагматичних особливостей англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій як інституційного типу дискурсу. Вибір теми дисертаційного дослідження пояснюється помітним зростанням інтересу до вивчення нових типів дискурсу (О.О.Артемова, О.В.Бакумова, Ф.С.Бацевич, О.Я.Гойхман, М.Ю.Кочкін, О.Л.Міхальова, Т.М.Надіна, Г.Г.Почепцов (мол.), О.Й.Шейгал), а також зростанням популярності прес-конференції як способу створення зв'язків з громадськістю.

Прес-конференція є поширеним засобом організації комунікативних процесів у сфері інформаційної діяльності суспільства. Проте, незважаючи на вагому соціальну роль прес-конференції, не існує жодної мовознавчої праці, присвяченої її комплексному дослідженню. Окремі аспекти дискурсу прес-конференцій висвітлені в лінгвістичних працях, присвячених вивченню політичного (О.О.Артемова, О.В.Бакумова, З.Я.Карманова, М.Ю.Кочкін, О.Л.Міхальова, О.Й.Шейгал), рекламного (О.В.Анопіна, Т.В.Полетаєва, Р.Bruthiaux), медійного (М.П.Подолян, А.Ю.Шевченко, Н.Fowler, М.Rapley, С.Antaki) дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз (Ф.С.Бацевич, М.О.Бочаров, Г.Г.Почепцов (мол.), О.М.Чуміков). Залишається спірним питання статусу дискурсу міжнародних прес-конференцій. На сьогодні маловивченими є структурні, семантичні та прагматичні особливості цього дискурсу.

Визначаючи мовленнєву природу сучасного англомовного дискурсу прес-конференцій, ми спиралися на теоретичні надбання комунікативної (В.В.Богданов, Г.П.Грайс, Т.А.Дейк, Г.Г.Почепцов (мол.), G.N.Leech) і когнітивної лінгвістики (О.П.Воробйова, С.А.Жаботинська, О.Б.Йокояма, Ч.Філлмор) у межах когнітивно-дискурсивної парадигми сучасного мовознавства. Такий підхід дозволив представити дискурс міжнародних прес-конференцій як цілісну єдність, у якій взаємопов'язані композиційні, семантичні та прагматичні аспекти.

Актуальність обраного дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних філологічних студій на вивчення дискурсу в лінгвокогнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах й особливим інтересом до дискурсів, які мають гібридний характер. Вирішення поставленої проблеми сприятиме кращому розумінню механізмів побудови і закономірностей функціонування дискурсу міжнародних прес-конференцій. Аналіз структурних, семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій є важливим для поглиблення уявлень про природу цього типу дискурсу.

Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України № 0106U002115 „Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 161 від 7 березня 2006 року).

Мета дослідження полягає у встановленні специфіки англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій шляхом розкриття структурних, семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик цього дискурсу.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

– визначити тип дискурсу міжнародних прес-конференцій і встановити композиційну будову зазначеного дискурсу;

– розкрити інституційну природу англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій;

– побудувати типологію англомовного дискурсу прес-конференцій;

– уточнити інтенціональний зміст дискурсу прес-конференцій шляхом виявлення основних іллокутивних сил висловлень у цьому дискурсі;

– визначити основні комунікативні стратегії і тактики учасників мовленнєвої взаємодії та мовні засоби їх реалізації у зазначеному дискурсі;

– встановити фактори успішності комунікативної взаємодії на прес-конференції.

Об'єктом дослідження є англомовний дискурс прес-конференцій, які проводяться суспільно-політичними міжнародними організаціями.

Предмет вивчення складають структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості англомовного дискурсу міжнародних прес-конференції.

Матеріалом дослідження слугували 100 прес-конференцій таких міжнародних інституцій, як Організація Об'єднаних Націй, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Бюро демократичних інституцій з прав людини, Міжнародна організація з міграції, Всесвітня організація охорони здоров'я, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд та Європейська комісія, які проводилися у 2004-2007 роках. Методи дослідження. Мета та завдання дослідження зумовили використання комплексної методики, яка включає традиційні методи лінгвістичного аналізу, а саме метод лінгвістичного спостереження й опису з подальшим теоретичним узагальненням результатів - для систематизації, класифікації й інтерпретації структурних особливостей дискурсу міжнародних прес-конференцій; елементи контекстуального аналізу - для виявлення впливу рольової структури ситуації спілкування на семантичні та функціональні особливості висловлень учасників мовленнєвої взаємодії. Для визначення семантичних особливостей сучасного англомовного дискурсу прес-конференцій та розкриття його семантичної структури використовувалась методика фреймового моделювання. Метод актомовленнєвого аналізу дозволив з'ясувати інтенціональний зміст висловлень учасників дискурсу прес-конференцій та розкрити комунікативно-прагматичні особливості його складових частин. Метод прагматичного аналізу був задіяний для встановлення комунікативних стратегій і тактик учасників дискурсу.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в ній уперше здійснено системний аналіз різних аспектів англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій. Новим є те, що англомовний дискурс прес-конференцій досліджено як особливий тип інституційного дискурсу у сфері паблік рілейшнз. Новизною відрізняється визначення типології комунікативних стратегій і тактик учасників мовленнєвої взаємодії. Проаналізовано лінгвокогнітивний аспект дискурсу прес-конференцій, що дозволило обґрунтувати семантичну класифікацію типів англомовного дискурсу прес-конференцій.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що визначення диференційних ознак англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій є внеском у розробку питань комунікативної лінгвістики й теорії дискурсу. Визначення основних структурних, семантичних і прагматичних особливостей цього дискурсу, розкриття інтенціонального змісту висловлень комунікантів, встановлення комунікативних стратегій і тактик учасників дискурсу міжнародних прес-конференцій сприятиме подальшому розв'язанню проблем теорії дискурсу.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів і висновків у курсі теоретичної граматики англійської мови (розділи “Теорія дискурсу”, “Прагматика тексту”, “Теорія мовленнєвих актів”), ділової англійської мови (розділи “Мас-медіа”, “Паблік рілейшнз”), у спецкурсах за вибором з когнітивної та комунікативної лінгвістики. Результати дослідження можуть бути використані у професійній діяльності журналістів та спеціалістів з паблік рілейшнз.

Апробація основних положень і результатів дисертації здійснювалася на 7 конференціях, у тому числі трьох міжнародних науково-практичних конференціях “Когнітивні та дискурсивні структури германських мов у соціокультурному просторі комунікації” (Київ, 2005 р.), “Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики” (Горлівка, 2005 р.), “Номінація і дискурс” (Мінськ, 2006 р.), на 7-й Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2005р.), на трьох міжвузівських науково-практичних конференціях “Лінгвістична наука й освіта в європейському вимірі” (Київ, 2005 р.), “Український досвід спільнотного згуртування” (Київ, 2006 р.) та “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики в контексті євроінтеграції” (Київ, 2006 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображені в трьох наукових статтях автора, опублікованих у фахових виданнях України (2,07 др. арк.), та у трьох матеріалах та тезах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій - 2, 52 др. арк.

Структура роботи. Дисертація загалом обсягом 257 сторінок (обсяг тексту дисертації становить 180 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та додатків, що містять приклади аналізованих протоколів англомовних прес-конференцій міжнародних організацій. У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено мету й завдання, об'єкт і предмет, описано методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі розглянуто основні проблеми визначення поняття “дискурс” у сучасних лінгвістичних дослідженнях, з'ясовано диференційні ознаки й особливості комунікативної структури англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій як складного або гібридного дискурсу. Також визначено інституційні та інтерактивні ознаки англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій. У другому розділі досліджено семантичні особливості англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій, що дає підстави для побудови семантичної класифікації цього дискурсу. З'ясовано інтенціональний зміст і способи представлення іллокутивних сил у висловленнях комунікантів англомовного дискурсу прес-конференцій.

У третьому розділі розглянуто основні комунікативні стратегії й тактики учасників англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій, а також з'ясовано фактори успішності їх мовленнєвої взаємодії.

У загальних висновках представлено результати роботи й окреслено перспективи подальших досліджень.

Список використаних джерел містить 260 найменувань праць вітчизняних та зарубіжних авторів. Список джерел ілюстративного матеріалу нараховує 100 позицій протоколів прес-конференцій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади дослідження англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій”. У сучасній лінгвістиці під дискурсом розуміється не лише сам мовленнєвий твір, який розглядається у всій повноті свого вираження з урахуванням позамовних факторів (соціальних, культурних, психологічних), суттєвих для успішної мовленнєвої взаємодії, але й діяльність, у процесі якої він породжується. В цьому дослідженні дискурс розглядається як комунікативно-прагматичний зразок мовленнєвої поведінки в певній соціальній інституційній сфері, який має відповідний набір змінних: соціальні норми, відношення, ролі, показники інтерактивності. Цей підхід використовується нами як базовий у дослідженні англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій.

Зазвичай дискурс прес-конференцій відносять до масово-інформаційного (М.П.Подолян, М.Rapley, С.Antaki), політичного (О.І.Бакумова, З.Я.Карманова, М.Ю.Кочкін, О.Л.Міхальова, О.Й.Шейгал), рекламного (Т.В.Полетаєва, Р.Bruthiaux) дискурсів або дискурсу у сфері паблік рілейшнз (Ф.С.Бацевич, Г.Г.Почепцов (мол.), О.М.Чуміков). Дослідження особливостей мовленнєвої взаємодії учасників прес-конференцій у контексті масово-інформаційного дискурсу обґрунтовується тим, що інформація, яка подається на прес-конференції, спрямована на масового адресата, а медіатором повідомлення є представники мас-медіа. Прихильники другої точки зору вважають однією з основних функцій дискурсу прес-конференцій, яка поєднує його з політичним дискурсом, функцію переконання шляхом аргументації та маніпуляції. Прихильники ж третьої точки зору доводять, що дискурсу прес-конференцій притаманна не тільки інформативна, а й спонукальна функція, яка є характерною для рекламного дискурсу.

Кожен із поданих вище поглядів має свої вади. По-перше, представлення дискурсу прес-конференцій розраховане не на широке, а на обмежене коло адресатів, безпосередньо зацікавлених у певній інформації. Читачі та глядачі самі шукають потрібні їм відомості з приводу, наприклад, політичних подій в Україні або за кордоном, чи, можливо, міжнародних програм соціального розвитку, чи розвитку громадського суспільства в країні, питань міграційної політики тощо. По-друге, в дискурсі міжнародних прес-конференцій відсутня прагматична “категорія влади”, яка є базовою для політичного дискурсу і визначає його основні цілі: інтеграція і диференціація групових агентів політики, розвиток конфлікту і встановлення консенсусу, здійснення вербальних політичних дій і інформування про них, маніпуляція свідомістю громадськості (О.Й.Шейгал). Кінцевим же призначенням і метою комунікації на прес-конференції є формування суспільної думки. В політичному дискурсі формування суспільної думки є лише інструментом, засобом боротьби за владу. По-третє, у дискурсі прес-конференцій переважає інформативна функція, спонукальна наявна лише імпліцитно. Тому, ми притримуємося думки таких вчених, як Г.Г.Почепцов та Ф.С.Бацевич, які відносять дискурс прес-конференцій до нового типу дискурсу - дискурсу у сфері паблік рілейшнз.

Таким чином, дискурс міжнародних прес-конференцій є складним типом дискурсу, або гібридним дискурсом, який має ознаки різних типів дискурсу, а саме, політичного, масово-інформаційного, рекламного дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз, і реалізується на їх перетині.

Адресант - представник інституції - передає зміст повідомлення журналісту, який редагує інформацію, може вносити свої корективи в оформлення повідомлення, додавати коментарі, давати власну оцінку. Отже, він стає вторинним адресантом. Повідомлення сприймається адресатом (громадськістю) як продукт спільної діяльності первинного адресанта (представника інституції) і вторинного адресанта (представників ЗМІ).

Дискурс міжнародних прес-конференцій як складний (гібридний) дискурс є певним відображенням ситуації, умов комунікативного акту, реалізацією намірів адресанта, втіленням засобів досягнення комунікативних цілей. Він виділяється за низкою параметрів, до яких належать: комунікативний статус учасників мовленнєвої взаємодії, інтенція мовців, головна мета й характер цілей цього дискурсу, комунікативні стратегії й тактики їх реалізації у мовленні комунікантів, регламентованість у часі, ситуативна зумовленість та інформаційна значущість тощо. Дискурс прес-конференцій відрізняється від інших видів інституційного спілкування, по-перше, в тому, що “клієнт” (термін О.Й.Шейгал) у прес-конференції - і груповий (представники ЗМІ), і масовий (громадяни), але не індивідуальний (прес-конференція не може бути організована для однієї людини). Цікавим є той факт, що мас-медіа є водночас і „клієнтом”, на який спрямовується потік інформації, і посередником, через якого статус „клієнта” набувають громадяни. По-друге, різниця проходить за суб'єктно-адресатним вектором спілкування, який переважає в дискурсі. Досліджений матеріал показав, що прес-конференція - це статусно-індексальне спілкування на рівні представник інституції громадяни через мас-медіа в ролі медіатора (див. рис. 1):

Рис. 1. Суб'єктно-адресатний рівень комунікації в дискурсі прес-конференцій

У цьому дослідженні міжнародна організація розглядається як суспільна інституція чи “організація, орієнтована на клієнтів” (M.Agar). Відповідно, в дискурсі міжнародних прес-конференцій основні рівні комунікації будуть проходити за лінією представник інституції громадяни.

Інституційний дискурс представляє собою спілкування в рамках статусно-індексальних відносин. Для інституційного дискурсу характерна фіксація комунікативних ролей адресанта і адресата. Комунікативна роль перебуває у центрі поняттєвої сітки, складником якої є поняття комунікативного статусу (КС) мовців (Г.Г.Почепцов). Під КС розуміють комунікативні права й обов'язки учасників мовленнєвої взаємодії. Ці права й обов'язки торкаються не лише мовленнєвих дій носія КС, а й мовленнєвих дій його партнерів з мовленнєвої взаємодії. Незважаючи на те, що КС є заданим і фіксованим, іноді мовець з нижчим КС, який виконує роль адресата, сам ініціює тему. Тоді відбувається тимчасовий обмін КС між комунікантами. Наприклад:

Mr. Lucio Malan: The observer's assessment of the ballot counting process was worse than on 31 October, including poorer overall organisation, and more questions raised about the accuracy of results reported.

Q: Can you be more specific about what the 100 U.S. observers did?

Mr. Lucio Malan: I can't be more specific about what the US observers did. I mean, I think - suffice it to say, that they were part of an OS - a broader OSCE observer mission, whose objective was to see that abuses wouldn't take place, and if abuses did take place to have eyes on what happened. Is this parliamentarian initiative?

Q: I don't know. I'll see if I can get something for you on that (OSCE Press-Conference 21.11.2004).

У вищенаведеному прикладі журналіст, який має нижчий КС, сам ініціює нову тему (Can you be more specific about what the 100 U.S. observers did?), не пов'язану з заданою представником інституції темою порушення під час підрахунків голосів. Цей мовленнєвий хід журналістки порушує задані статусно-рольові рамки мовленнєвої взаємодії, і представник інституції відхиляє запит інформації (I can't be more specific about what the US observers did...). Таким чином, представник інституції реалізує своє право на обмеження розвитку теми певного характеру. Він має більше комунікативних прав і менше комунікативних обов'язків, тобто має вищий КС. Представник інституції може обмежити обговорення теми (...I mean, I think - suffice it to say, that they were part of an OS - a broader OSCE observer mission...), задовольнити або не задовольнити прохання журналіста відповісти на запитання, в будь-який момент припинити обговорення.

Дискурс міжнародних прес-конференцій характеризується відносно передбачуваним способом надання інформації - шляхом використання стандартних запитань і відповідей на них. Як свідчать наукові дослідження дискурсу (В.І. Карасик, М.Л.Макаров, О.Й.Шейгал), у типово інституційних дискурсах стандартні запитання кількісно переважають нестандартні. До нестандартних відносяться запитання, які вимагають не інформативної відповіді, а відповіді-дозволу, відповіді-прийняття пропозиції тощо. Експозитивні запитання “вводять інформацію” (С.Ilie), наприклад:

UN Secretary: … you go there one evening and it is over. It will go on. What we will achieve between now and the end of June? I think that there is quite a bit that Member States will have to show for; what will be achieved between now and the end of this General Assembly session; and what will be achieved at the next session. I am going to pull the plug and stop all the activities. For what? Is it going to be a very hard sell for other Member States to swallow? And rightly so (UN Press-Conference 12.01.2006).

У наведеному вище тексті мовленнєвий хід представника інституції містить експозитивне запитання: … What we will achieve between now and the end of June? Представник інституції сам відповідає на своє запитання, отже його мовленнєвий хід не є запитом інформації, це власний коментар ситуації. Еліптичне питання For what? створює інформаційну лакуну, яка потребує заповнення. Цей мовленнєвий хід можна вважати експозитивним запитанням представника інституції, оскільки він сам відповідає на нього риторичним запитанням: Is it going to be a very hard sell for other Member States to swallow? В цьому прикладі експозитивне запитання дозволяє вводити додаткову інформацію, виражену риторичним запитанням.

Можливість обміну комунікативними статусами, використання нестандартних запитань, таких як риторичні та експозитивні, є рисами неінституційності, але це не відміняє інституційної природи англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій.

Таким чином, англомовний дискурс міжнародних прес-конференцій є інституційним дискурсом, який представляє собою статусно-індексальне спілкування на рівні “представник інституції громадяни” через мас-медіа в ролі медіатора. Зазначений дискурс характеризується такими рисами інституційності, як особливе закріплення комунікативних ролей за учасниками дискурсу в рамках статусно-рольових відносин, систематичне чергування мовленнєвих ходів комунікантів, яке відбиває їх особливу закріпленість за учасниками комунікації, нерівний комунікативний статус учасників мовленнєвої взаємодії, використання моделі спілкування “питання-відповідь” як способу надання і отримання інформації.

Унікальність будови моделі дискурсу прес-конференцій полягає в тому, що в її межах взаємодіють три основні моделі комунікації: лінійна, інтеракційна та трансакційна. Комунікаційна модель прес-конференцій - це процес постійної “інформаційної, психологічної, емоційної налаштованності комунікантів один на одного, коли і адресат, і адресант не міняються місцями, а виконують свої функції одночасно” (Ф.С.Бацевич).

Дискурс прес-конференцій починається з монологічних виступів представників інституції (лінійна модель), далі журналісти ставлять запитання й отримують відповіді на них (інтерактивна модель), але вже починаючи з другого запитання, інтерактивна модель перетворюється в трансакційну, оскільки запитання може продовжити тему першого повідомлення або ґрунтуватися на відповіді, яка прозвучала на перше запитання.

Розділ 2. “Структурно-семантичні та прагматичні характеристики дискурсу прес-конференцій”. Для семантичного опису дискурсу міжнародних прес-конференцій ми застосували методику фреймового моделювання.

Згідно з цією методикою семантична структура цього дискурсу може бути представлена сценарієм, що ґрунтується на предметно-центричному фреймі (С.А.Жаботинська). Даний сценарій включає слоти: ТАКИЙ, ХТОСЬ ІСНУЮЧИЙ, РОБИТЬ ЩОСЬ, ТУТ, ЗАРАЗ. Слоти ХТОСЬ і РОБИТЬ ЩОСЬ розкривають текстову подію як таку і виступають центральною інформаційною ланкою, навколо якої розгортаються інші слоти.

Слот РОБИТЬ ЩОСЬ у дискурсі прес-конференцій може розкривати намір представників інституції зробити інформаційне повідомлення, прокоментувати подію або створити ситуацію конфлікту. Залежно від наповнення слоту видається можливим виділити три типи дискурсу прес-конференцій: прес-конференція “повідомлення” (ТАКИЙ ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУЦІЇ ПОВІДОМЛЯЄ ЩОСЬ);

– прес-конференція “коментар” (ТАКИЙ ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУЦІЇ ВВАЖАЄ ЩОСЬ);

– прес-конференція “конфлікт” (ХТОСЬ/ЩОСЬ ДІЄ НЕ ТАК і ХТОСЬ/ЩОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК > спосіб розв'язання конфлікту).

Дискурс прес-конференції “повідомлення” характеризується тим, що в комунікативній поведінці представника інституції спостерігається наявність різноманітних мовних засобів зниженої категоричності. Зменшення мовцем впевненості в істинності пропозиції пов'язане з особливостями формування та представлення повідомлення. Представник інституції репрезентує позицію інституції і використовує мовні засоби деперсоналізації. За допомогою використання ряду деперсоналізованих зворотів досягається посилення впливу на адресата через створення ефекту максимальної об'єктивності повідомлення (much has been written about, there have been reports about, one can remark), імплікації альтернативності (it could be defined as). Це є виявом стратегії дистанціювання, яка виконує функції непрямого переконання й ухиляння від відповідальності. В прес-конференції “повідомленні” представник інституції посилається не на власну думку, а на дані, отримані з інституційних джерел (as announced in Ukrainian media, the Ukrainian Ministry of Foreign Affairs declined comment on, told a selected group of journalists, according to a report issued by the Defense Ministry).

Такий тип дискурсу прес-конференцій передає фактологічну інформацію про суспільну чи політичну подію, яка відбувається або вже відбулася. В повідомленні, в першу чергу, виділяються головні учасники події, її передісторія, можливі наслідки. Якщо ж у події, яка висвітлюється на прес-конференції, немає передісторії, то підкреслюється порядок дій сторін - називається інформаційний привід і реакція сторін (або її відсутність). Інформаційний привід представляє собою коротке повідомлення, в якому дається уявлення про розвиток подій, які описуються, та їх послідовність. На перший план висувається порядок перебігу подій. Дискурс прес-конференції “коментарю” характеризується тенденцію до посилення ролі адресанта у мовленнєвій взаємодії, що передається за допомогою низки особових зворотів (I believe, I guess, I think), емфатичних мовних одиниць (I insist, I underline, I emphasize), засобів вираження епістемічнної модальності (I would appeal, I would suggest, I would urge). Ці мовні одиниці у дискурсі прес-конференцій вживаються, коли представник інституції бере на себе відповідальність за власні слова, тобто йдеться про своєрідну опозицію all believe :: I believe.

У мовленнєвій реалізації прес-конференції “коментарю”, сторони, які беруть участь у комунікації, використовують також загальні лінгвориторичні прийоми; зокрема, застосування інвективної лексики, частотні апеляції до власної позиції як до джерела інформації, незначний рівень фактологічної інформативності, привертання уваги адресата, насамперед, завдяки ініціальній позиції зазначених мовних одиниць. Наприклад:

I think what is important to note is that hopefully, there were a lot of lessons learned from the first two rounds. And I think that's one of the things that informed people and helped produce the legislation (OSCE Press-Conference 01.10.2004).

I would urge you that we should take these things from Mr. Volcker. He, Judge Goldstone and Pieth are the ones in charge of the investigation. I think they will do a very thorough and credible job (UN Secretary General Press-Conference 25.06.2004).

Дискурс прес-конференції “конфлікту” характеризується використанням категоричних тверджень за допомогою мовних засобів протиставлення та заперечення. Мовні одиниці типу conversely; in a contrary; opposite way; in contrast; on the other hand; but виконують функцію привернення уваги адресата, збільшують іллокутивну силу висловлювання. Дискурсу прес-конференції “конфлікту” властиве заперечення, яке супроводжується попередньою чи наступною аргументацією, що експлікується через вживання конекторів типу since, due to, because of тощо. Наприклад: You said that the 2nd round's voting was conducted with serious violations due to some isolated incidents of intimidation, including directed towards observers (OSCE Press-Conference 21.11.2004).

Цікаво, що в eмотивному середовищі дискурсу прес-конференції “конфлікту” стилістично нейтральні лексеми типу there, all, our набувають негативної емотивної конотації. Наприклад:

I think Ukrainian officials must understand that more than their country's future is at stake in this election. Their reputations and their ability to conduct business are also at risk. If Ukraine's leaders wish to take their country further in the direction of Belarus, then they will be increasingly treated by the world like the leader of Belarus - an international pariah (OSCE Press-Conference 21.11.2004).

Квантор ідентичності their, they (який об'єднує, напевно, адміністрацію Президента, ЦВК, провладного кандидата як найактивніших учасників скандалу з боку влади) має негативну конотацію, позначаючи ті сили, які здійснюють жорсткий тиск на незалежне і прозоре ведення процесу виборів. Звинувачення лунають на адресу окремих учасників події, але розраховані на іншого “отримувача” повідомлення - масового адресата. Такі звинувачення у конфліктній комунікації є інструментом інформаційної війни і мають впливати, в першу чергу, на суспільну думку.

Важливим чинником, який впливає на організацію англомовного дискурсу прес-конференцій, є його темпоральна динаміка, яка характеризується фазою інформативного приводу (дискурс-стимулу) і фазою респонсивних дискурсів (Е.Лассан), які представляють собою різновиди реакцій учасників мовленнєвої взаємодії. Респонсивний дискурс поділяється на дискурси контрудару, захисту, примирення, утримання від коментарів. Респонсивний дискурс захисту реалізується у прес-конференції досить рідко через комунікативні переваги позиції звинувачувача перед позицією тієї особи, яка виправдовується. В респонсивному дискурсі контрудару ключовою умовою комунікативного успіху є скоріше вибір цінності, яка використовується і повинна бути актуалізованою у мовній свідомості аудиторії, ніж та цінність, яка була предметом обговорення в дискурс-стимулі. Мовленнєва реалізація дискурсу примирення є прикладом комунікативної “мімікрії” або маскування під примирення (М.Ю.Кочкін). Збігаючись з мовленнєвим актом примирення в плані вираження, в змістовному плані дискурс примирення стає засобом маніпулювання свідомістю адресата.

Рольова структура дискурсу прес-конференцій передбачає взаємодію двох основних ролей: суб'єкта \ адресанта і об'єкта \ адресата. Тим не менш, в різних комунікативних ситуаціях ці ролі мають свою специфіку і втілюються в багатьох варіантах. Рольова структура дискурсу, відрізняючись рухомістю ролей та їх взаємопроникненням, є похідною від рольової опозиції “Звинувачувач - Звинувачений”, які є типовими для прес-конференції - конфлікту. Роль Звинувачувача реалізується в таких варіантах: “Стратег”, “Миротворець”, “Суворий вчитель”, “Слідчий”, “Прокурор”, “Експерт”. Як показав порівняльний аналіз рольової структури декількох протоколів прес-конференції “конфлікту”, ролі “Миротворця” та “Експерта” іноді є реалізацією типової ролі Звинуваченого.

Важливою ознакою англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій є специфіка інтенціонального змісту його висловлень, яка полягає у роздвоєнній іллокуції мовленнєвого акту (Н.Г.Воронцова). Істотною ознакою мовленнєвого ходу з роздвоєним іллокутивним змістом є те, що творцем усіх іллокутивних значень висловлювання, що реалізується у такому ході, виступає одна особа - мовець, а одержувачем цих значень - адресат, який в дискурсі прес-конференцій представлений реципієнтом-посередником (представник ЗМІ) та дистанційованим реципієнтом (громадськість).

Розділ 3. „Комунікативні стратегії і тактики англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій”. Проведене дослідження прагматичних аспектів дискурсу міжнародних прес-конференцій дає підстави виділити ряд стратегій і тактик комунікантів цього типу дискурсу.

В дискурсі прес-конференцій виділено стратегії представника інституції і стратегії представника ЗМІ \ журналіста. Стратегії обох комунікантів є конвенціональними, конфліктними та маніпулятивними. Їх вибір зумовлюється комунікативною інтенцією мовця як осмисленим чи інтуїтивним наміром, який визначає внутрішню програму мовлення і спосіб її втілення. У дискурсі прес-конференцій виділено дві стратегії представника інституції: стратегія інформування щодо позиції інституції та стратегія демонстрації власного ставлення до репліки журналіста. Згадані стратегії реалізуються через низку тактик.

Стратегія інформування щодо позиції інституції представлена конвенціональними тактиками прямої відповіді, поширеної відповіді, випереджувальної відповіді, позитивної самопрезентації та “мітигації” (О.Л.Міхальова), тобто зменшення впливу на адресата; конфліктними тактиками вказівки на недоречність запитання, зустрічного запитання і ігнорування змісту запитання; конфліктними тактиками прихованої погрози та демонстрації комунікативного статусу.

Розглянемо приклад однієї з вище зазначених тактик, а саме, тактику вказування на недоречність запитання:

Journalist: The Megelis non-governmental organization in Crimea recently brought street demonstrations in Simferopol against the refusal of the government to recognize their rights. Do you approve of this kind of direct action on the part of the Tatars' People's Party?

UN Secretary: This is a political question of Ukraine. We do not interfere in such a politics. It is an internal affair of Ukraine (UN Press-Conference 11.04.2007).

Цей діалог ілюструє тактику вказування на той факт, що питання недоречне (запитання “не за адресою”). Представник інституції вказує, що питання журналіста стосується внутрішньої політики країни, а це не є сферою втручання міжнародної організації.

Стратегія демонстрації власного ставлення до репліки журналіста представлена конвенціональними тактиками прямої кореляції, пояснення, узагальнення і конкретизації; конфліктними тактиками антитези, протиставного компромісу, опонування, поясненням незгоди, зміщеної відповіді і мовчанням; маніпулятивною тактикою маскування.

Розглянемо одну з конвенціональних тактик реалізації стратегії демонстрації власного ставлення представника інституції до репліки журналіста, яка включає тактику уточнення, при цьому мають місце як уточнювально-конкретизуючі, так і уточнювально-узагальнюючі відносини, наприклад:

Q: You've spoken about international relations of Ukraine that would include not just Western Europe, but also the countries of the former Soviet Union.

Jeff Labovitz: From my point of view, it is possible to make Ukraine a bridge between the European Union and Russia. […] the strongest growing region in the Eastern Europe. So, if you handle this in an intelligent way, Ukraine might face years of prosperity (IOM Press-Conference 17.03.2005).

У цьому прикладі представник інституції обирає тактику конкретизації. Конкретизуюча кореляція встановлюється між об'єктними номінаціями (Україна:: найбільш зростаючий регіон у Східній Європі, міст між Європейським Союзом і Росією). Додаткова інформація актуалізується в мовленнєвих актах аргументації.

Важливою ознакою дискурсу міжнародних прес-конференцій є використання комунікантами різних стратегій. У дискурсі прес-конференцій виділено такі стратегії представника ЗМІ: стратегія пошуку інформації і стратегія демонстрації власних поглядів журналіста. Згадані стратегії реалізуються через низку тактик.

Стратегія пошуку інформації представлена конвенціональними тактиками прямого, непрямого запиту інформації і припущення; конфліктними тактиками звинувачення та раптовості; маніпулятивними тактиками прихованого запиту інформації та “перевтілення” (Н.Sacks). Журналіст застосовує тактики, що надають привілей його власній позиції з проблеми обговорення на прес-конференції, яку він просить представника інституції прокоментувати.

Розглянемо приклад реалізації конфліктної стратегії пошуку інформації:

Q: …On behalf of the whole OSCE Parliamentary Assembly, you have made public your evaluation of the elections after staying in the country only several days. You speak without a proper knowledge, as you do not need to know - you act only in one direction. Mrs. Urdur Gunnarsdottir, the moderator: … As we did not hear any question… (pause). Next question, please. (OSCE Press-Conference 21.11.2004).

У поданому прикладі журналіст для того, щоб отримати потрібну інформацію, обирає тактику звинувачення. Такий тактичний хід журналіста вважається провокаційним. Представник ЗМІ заявляє, що, перебуваючи в країні декілька днів, представник інституції зважується давати оцінку від імені ОБСЄ. Лунає також звинувачення у відсутності бажання дізнатися правду (as you do not need to know - you act only in one direction). Для представника інституції ця репліка журналіста неприємна, і він ігнорує її зміст, що не дозволяє журналісту продовжувати цю тему. Нехтування журналістом усталених норм спілкування, а саме, максими такту (Г.П.Грайс), має своїм результатом ігнорування імплікатур непрямого мовлення і стає причиною прямого “прочитання” мовленнєвого ходу журналіста.

Стратегія демонстрації власних поглядів журналіста реалізується конвенціональними тактиками обачливості, прямої кореляції, розкриття перспективи, тактиками узагальнення та конкретизації; конфліктними тактиками опонування та “чорного” опонування (Ф.С.Бацевич); маніпулятивною тактикою маскування.

Наприклад, тактика конкретизації полягає у звуженні повідомлення представника інституції, якщо його відповідь не збігається з тією відповіддю, на яку очікує представник ЗМІ, наприклад:

Jeff Labovitz: Post-Soviet countries and their citizens have been affected by the end of the century more than other countries in the world. Simply because of very objective things in the world, new vibes that will filtrate down into everyday life - and I think the countries with developing economies more than anywhere else are susceptible to it.

Q: So the transition period is called to account for hard times making people leaving their country?

Jeff Labovitz: That's true. People always try to make a decent livelihood, take their children to civilized society with good education and high living standards…

Q: And the legal business?

Jeff Labovitz: Launching the business is really an incentive to move from here (IOM Press-Conference 17.03.2005).

Конкретизуюча кореляція встановлюється між об'єктними номінаціями very objective things in the world, new vibes that will filtrate down into everyday life :: transition period. Припущення журналіста про те, що люди їдуть започатковувати легальний бізнес (And the legal business?) є звуженням повідомлення про привабливі і пристойні умови життя в західних країнах. Цей мовленнєвий хід підтримує думку, яка вже була відома журналісту апріорі.

В результаті аналізу комунікативних стратегій й тактик їх реалізації у англомовному дискурсі міжнародних прес-конференцій виокремлено універсальні та неуніверсальні тактики. Класифікація за ознакою наявності тактики у мовленні обох учасників мовленнєвої взаємодії дискурсу прес-конференції дозволяє нам виокремити універсальні тактики, які реалізуються у мовленні як представника інституції, так і представника ЗМІ, та неуніверсальні тактики, які притаманні стратегічному мовленню тільки одного з комунікантів дискурсу прес-конференції. За ознакою обов'язковості :: необов'язковості реалізації стратегій для успішного проведення комунікації в рамках однієї прес-конференції виокремлено первинні та вторинні стратегії зазначеного дискурсу. До первинних комунікативних стратегій формування англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій належать: стратегія інформування щодо позиції інституції, яка реалізується представником інституції, та стратегія пошуку інформації журналістом. До вторинних комунікативних стратегій побудови дискурсу прес-конференції належать стратегія демонстрації власного ставлення представника інституції до репліки журналіста та стратегія демонстрації власних поглядів, яка реалізується журналістом.

ВИСНОВКИ

На засадах комплексного підходу до аналізу англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій як окремого типу дискурсу із залученням методик прагмалінгвістики та когнітивної лінгвістики в дисертації вперше наводиться визначення диференційних ознак цього дискурсу, простежуються зв'язки між намірами мовця, концептуальним змістом комунікативної взаємодії, мовленнєвими засобами досягнення комунікативних цілей і структурою дискурсу.

Дискурс міжнародних прес-конференцій є складним або гібридним типом дискурсу, який має ознаки політичного, медійного, рекламного дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз і реалізується на їх перетині. Комунікативна модель дискурсу прес-конференцій відзначена наявністю вторинного адресанта (представників ЗМІ) - посередника між автором повідомлення (представником інституції) і масовим адресатом (громадськістю).

Англомовний дискурс міжнародних прес-конференцій є інституційним дискурсом, який представляє собою статусно-індексальне спілкування на рівні “представник інституту громадяни” через мас-медіа в ролі посередника і характеризується такими рисами інституційності, як особливе закріплення комунікативних ролей за учасниками комунікації в рамках статусно-рольових відносин, систематичне чергування мовленнєвих ходів, нерівний комунікативний статус учасників мовленнєвої взаємодії.

Мовленнєва діяльність комунікантів дискурсу прес-конференцій аналізується із застосуванням методики фреймового моделювання для дослідження семантичних особливостей цього дискурсу. Це дозволило побудувати класифікацію останнього. Ми виокремлюємо прес-конференцію “повідомлення”, прес-конференцію “коментар”, прес-конференцію “конфлікт”. Дискурс прес-конференцій може розгортатися на різних фазах темпорального розвитку комунікативної події. Темпоральна структура дискурсу характеризується фазою інформативного приводу (дискурс-стимулом) і фазою респонсивних дискурсів: контрудару, захисту, примирення, утримання від коментарів. Рольова структура дискурсу прес-конференцій передбачає взаємодію двох основних ролей: суб'єкта \ адресанта і об'єкта \ адресата. Вона є вихідною від рольової опозиції “Звинувачувач - Звинувачений”, які є типовими для прес-конференції “конфлікту”. Важливою ознакою англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій є специфіка інтенціонального змісту його висловлень, яка полягає у роздвоєнній іллокуції мовленнєвого акту мовця.

У дискурсі прес-конференцій кожен учасник комунікації застосовує певні види комунікативних стратегій і тактик. Представник інституції застосовує стратегію інформування щодо позиції інституції та стратегію демонстрації власного ставлення до репліки журналіста. У дискурсі прес-конференцій виділено дві стратегії журналіста: стратегія пошуку інформації і стратегія демонстрації власних поглядів журналіста. Згадані стратегії реалізуються через низку тактик.

Перспектива подальших досліджень вбачається у вивченні вторинних текстів цього дискурсу, а саме представлення англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій в електронних та друкованих засобах масової інформації. Результати дослідження можна використовувати у вивченні диференційних ознак україномовного дискурсу прес-конференцій, що дозволить дослідити лінгвокультурний аспект комунікації.

Основні положення дисертації відбито в таких публікаціях автора

1. Прес-конференція як інституційний дискурс // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: Вид. центр КНЛУ. - Вип. 14. - 2005. - С. 181-186.

2. Структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні характеристики текстів паблік рілейшнз // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - Вип. 7. - К., 2005. - С. 116-122.

3. Комунікативні стратегії і тактики представника інституції в дискурсі паблік рілейшнз (на матеріалі прес-конференцій міжнародних інституцій) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: Вид. центр КНЛУ. - Вип. 17. - 2006. - С. 257-267.

4. Комунікативний статус учасників мовленнєвої взаємодії у дискурсі прес-конференцій // Материалы II міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики”. - Горлівка, 2005. - С. 99-101.

5. Поліактантна мовленнєва структура дискурсу прес-конференцій // Матеріали VIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця”- К., 2006. - С. 103-105.

6. Модели речового поведения в конфликтной ситуации // Материалы докладов Международной конференции „Номинация и дискурс”. - Минск, 2006. - С. 94-96.

АНОТАЦІЇ

Ожидрянова В.Г. Англомовний дискурс міжнародних прес-конференцій: структурний, семантичний і прагматичний аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню структурних, семантичних і прагматичних особливостей англомовного дискурсу прес-конференцій в лінгвокогнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах. Дискурс міжнародних прес-конференцій є складним дискурсом, або гібридним дискурсом, який поєднує ознаки політичного, медійного, рекламного дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз, і реалізується на їх перетинанні. У дисертації встановлено інтерактивні та інституційні характеристики англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій. Запропоновано комунікативну модель прототипної прес-конференції, яка сполучає змістово-функціональні та формально-структурні параметри. Визначено типологію дискурсу прес-конференцій, яка представлена прес-конференцією - повідомленням, прес-конференцією - коментарем, прес-конференцією - конфліктом. Виділено темпоральну та рольову структури зазначеного дискурсу. Досліджено комунікативні стратегії й тактики представника інституції та представника ЗМІ.

Ключові слова: паблік рілейшнз, інституційний дискурс, інтерактивність, комунікативний статус, учасники мовленнєвої взаємодії, темпоральна структура, рольова структура, комунікативна стратегія, комунікативна тактика.

Ожидрянова В.Г. Англоязычный дискурс международных пресс-конференций: структурный, семантический и прагматический аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук за специальностью 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию структурных, семантических и прагматических особенностей англоязычного дискурса пресс-конференций в коммуникативно-прагматическом и лингвокогнитивном аспектах.

Дискурс международных пресс-конференций - сложный дискурс, или гибридный дискурс, содержащий признаки политического, медийного, рекламного дискурсов и дискурса в сфере паблик рилейшнз, и реализуется на их пересечении.

В диссертации определены интерактивные и институциональные характеристики дискурса пресс-конференций. Предложена коммуникативная модель дискурса пресс-конференций - прототипа, сочетающая содержательно-функциональные и структурные параметры. Определена типология дискурса пресс-конференций, которая представлена пресс-конференцией - сообщением, пресс-конференцией - комментарием, пресс-конференцией - конфликтом. Выделены темпоральная и ролевая структуры данного дискурса. Исследованы коммуникативные стратегии и тактики представителя институции и СМИ.

Ключевые слова: паблик рилейшнз, институциональный дискурс, интерактивность, коммуникативный статус, участники речевого взаимодействия, темпоральная структура, ролевая структура, коммуникативная стратегия, коммуникативная тактика.

Ozhydryanova V.G. English Press Conferences Discourse: Structure, Semantics and Pragmatics - Manuscript.

A thesis for the scholarly degree of Candidate of Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2007.

This dissertation highlights structural, semantic and pragmatic traits of modern English discourse of international press conferences. The analysis is based on the English transcripts of press conferences conducted by international organizations, such as UNO, UNDP, OSCE/ODIHR, UNICEF, WHO, IOM, International `Renaissance' Foundation etc. The paper investigates discourse characteristics of press conferences. The latter discourse is viewed as a complex hybrid discourse combining the features of political, advertising, mass media and public relations discourses.

Chapter I overviews the theory of discourse analysis, with special attention being paid to public relations discourse. Also, it clarifies the research terminology and provides an extensive coverage of a number of factors influencing the structure of press conferences discourse. This discourse is examined as institutional discourse that possesses institutional and conversational (non-institutional) characteristics. The study also provides an integrated approach to the analysis of its interactive nature. The paper suggests the prototype interactive model of press conferences discourse that combines functional and structural parameters, as well as addresser-addressee interaction specificity in the discourse manifestation.

Chapter II outlines semantic devices of constructing discourse in cognitive, communicative and emotive aspects, and their representation via frame modelling. Semantically, international press conferences discourse falls into the following subtypes: informative press conferences, opinion press conferences, and conflict press conferences. The study of press conferences discourse temporal structure is performed in view of its form and content. It includes a discourse-stimulus, i.e. the initial part of press conferences communicative situation, or a monologue part, and a discourse-response. The variation of discourse-response within the press conferences discourse reflects the process of defence and counteraction, conciliation and avoidance of comments.


Подобные документы

  • Аналіз базових (глобальних) та другорядних (локальних) функцій сучасного англомовного кінорекламного аудіовізуального дискурсу й виявлення особливостей реалізації встановлених функцій у цьому дискурсі. Методи ефективної репрезентації кінопродукції.

    статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Дискурс як об’єкт лінгвістичних досліджень. Історичне вивчення дискурсу. Поняття кінотексту та його характеристика. Синтаксичні особливості англомовного кінодискурсу. Відмінності кінодіалогу від природного діалогу. Емфатична і неемфатична інтонація.

    курсовая работа [56,9 K], добавлен 04.08.2016

  • Політичний дискурс у сучасній лінгвістиці, характер новоутворень у ньому. Комунікативний і прагматичний аспект перекладу текстів політичного дискурсу. Складності під час перекладу рекламного дискурсу на українську мову і намітити шляхи їх усунення.

    курсовая работа [52,5 K], добавлен 19.10.2015

  • Прагматичні проблеми перекладу, причині та передумови їх виникнення та розвитку. Типи адаптації та закономірності її реалізації. Загальна характеристика україномовного публіцистичного дискурсу та прагматичні особливості перекладу відповідного тексту.

    курсовая работа [56,2 K], добавлен 02.07.2014

  • Опис просодичного оформлення діалогічного англомовного та російськомовного дискурсу в квазіспонтанних ситуаціях офіційно-ділового спілкування. Огляд реплік, що входять до складу діалогічних єдностей, виокремлених з офіційно-ділового діалогічного дискурсу.

    статья [83,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Характерні риси і відмінності офіційного й неофіційного дискурсу. Характерні й прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі. Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці, його мовні відмінності.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 26.10.2015

  • Різноманітність комунікативних навичок та вмінь. Французька школа дискурсу. Способи взаєморозуміння людей між собою. Типологія діалогічних дискурсів. Типи дискурсів і формування їхніх векторів. Способи організації дискурсу і типологія мовних особистостей.

    курсовая работа [28,7 K], добавлен 17.01.2009

  • Специфіка ділового спілкування. Стильові, лексичні та граматичні аспекти дискурсу - комунікативної події, що обумовлюється взаємозв'язком між мовцем та слухачем. Зв'язок дискурс-аналіза з текстолінгвістикою, психолінгвістикою, філософією, стилістикою.

    реферат [42,6 K], добавлен 30.11.2015

  • Поняття наукового дискурсу та його компоненти, оцінка ролі та значення в сучасній моделі комунікації. Основні характеристики сучасного німецькомовного наукового дискурсу і прийоми його перекладу, прийоми культурної адаптації та граматичні аспекти.

    курсовая работа [66,3 K], добавлен 21.06.2013

  • Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Методи дослідження дискурсу. Визначення поняття "текст". Аспекти створення образності і виразності. Аналіз використання стилістичних засобів у романі Джерома К. Джерома "Троє в одному човні (не рахуючи собаки)".

    курсовая работа [456,2 K], добавлен 07.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.