Дослідження появи перших паростків філософських знань в Єгипті і Вавилоні. Вивчення веданти, теоретичної основи індуїзму, історії філософської думки Давнього Китаю та Індії. Огляд проблем людини, суспільства та держави того часу, античної філософії Риму.

Трансгресивний досвід та опис стану переходу або руйнування природних установок реальності, описаних культурною традицією. Специфічні рівні індивідуальної та колективної свідомості. Метафізичне значення душі як першоджерела цінностей та істин людини.

Визначення понять трансгресії, ментальності та менталітету. Елементи даоської традиції на Україні. Розвиток цигун та бойових мистецтв ушу. Вивчення впливу філософії кордоцентризму на українську культуру. Значення трансгресивного та містичного досвіду.

Дослідження ідеї демократичної державності та її атрибутивних моментів як єдності частин у рамках цілого. Правова міра реалізації свободи, конституційні параметри і парадокси демократії, грані законодавчої творчості; джерела життєздатності влади народу.

Концептуалізація філософії державного управління в контексті синергетичної методології як умови виходу зі стану кризи. Аналіз філософії державного управління як практичного організаційно-регулятивного впливу держави на суспільну життєдіяльність людей.

Аналіз історії розвитку ідеї дитинства у філософських та педагогічних системах. Дослідження проблеми періодизації дитинства. Розкриття доробку ідей В. Сухомлинського щодо феномена дитинства, визначення його сутнісно-цільових ознак і шляхів використання.

Чинники, що формують виклики традиційній філософії діяльності бібліотечних закладів. Можливості функціонування бібліотечних закладів в умовах глобалізації та інформаційної революції. Модернізація культурно-просвітницької та виховної функції бібліотеки.

На основі наукової та літературної спадщини В. Сухомлинського оцінка його новаторства у проблемі розвитку духовності та інтелектуального потенціалу особистості, встановлення взаємозв’язку поглядів педагога із подібними епістеміологічними ідеями Ліпмана.

Сутність філософської системи В. Сухомлинського для дітей. Необхідність введення Сухомлиністики як окремої навчальної дисципліни у кожному педагогічному університеті України, надавши їй відцентрового змісту у підготовці вчителя-патріота, громадянина.

Лекція-полілог як розвиток класичної форми занять від суб'єкт-об'єктної взаємодії до суб'єкт-суб'єктної, що змінює навчальний процес у бік активізації пізнавальної діяльності. Головні проблеми аутосемінару як універсальної форми обговорення проблем.

Художні пошуки ХХ сторіччя. Розквіт та представники екзистенціалізму. Феномен релігійного екзистенціалізму. Філософія "Абсурду" Альбера Камю. Розуміння Сартром свободи як фатуму. Фундаментальні риси екзистенціалізму. Вчення про людську свободу.

Глибока релігійність як відмітна риса екзистенціалізму Г. Марселя. Вплив на світогляд філософа переживань раннього дитинства. Обґрунтування специфіки концепції та форми філософських творів Г. Марселя зосередженістю уваги на внутрішньому духовному досвіді.

Сутність економічних процесів, проблем у власне людському вимірі, у контексті найрізноманітніших форм життєдіяльності суспільства і особи розглядає філософія економіки. Зміст та еволюція економіки. Сутність суспільного виробництва та філософії грошей.

Розгляд праксеологічних аспектів сучасних філософських досліджень проблеми економічної реальності в Україні та шляхів взаємодоповнюваності та взаємозбагачення економічної теорії та філософії у межах такого наукового напряму, як "філософія економіки".

Аналіз економічних систем І. Франка. Оцінка становища людини у системі економічно-політичних відносин. Висвітлення поглядів мислителя на проблеми людської діяльності. Розробка праці "Поза межами можливого" в контексті українського визвольного руху.

Причини, цілі та напрями об'єднання країн БРІКС, оцінка їх потенціалу. Роль Китаю в зміні світового економічного порядку та реформуванні світової фінансової архітектури, особливості його економічного розвитку. Напрями економічного співробітництва БРІКС.

Проведення аналізу сутності та зміст поняття "економічна політика", його визначення в дискурсі науковців — економістів та філософів. Розгляд простору і часу існування економічної політики. Аналіз її суб'єктів, об'єктів, спрямованості та можливих наслідків

Проблеми методології та субстанційних основ буття в філософії епохи Просвітництва. Розробка локківської ідеї поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Філософське осмислення історії людства та причини соціальної нерівності, емпіризм і раціоналізм.

Філософський огляд концепції європейського адогматизму. Характеристика критичних течій нігілізму, скептицизму та постмодернізму, як джерел ментально-креативних та онтологічних особливостей вчень про непізнаваність основних істин християнської віри.

Впровадження інноваційно-гуманістичних, особистісно-орієнтованих технологій навчання і виховання. Філософське обґрунтування можливостей забезпечення єдності знань, компетентностей і цінностей у процесі реалізації принципів Нової української школи.

Літературна творчість Богдана-Ігора Антонича. Вклад в українську літературу. Психологічний феномен поета. Філософські мотиви поезії Антонича: єдність людини і природи, людини і космосу, язичницького та християнського, мотиви швидкоплинності буття.

Ознайомлення з загальною характеристикою та основними положеннями філософії життя. Дослідження та аналіз сутності сцієнтизму та антисциентизму. Визначення особливостей філософії Бергсона, Шопенгауера і Ніцше. Вивичення філософських аспектів психоаналізу.

Зібрано разом розпорошені в тексті "Критичних роздумів" думки Дюбо про переклад, систематизовано їх довкола кількох головних тем (порівняння мов і культур, проблеми перекладу поезії) і таким чином відтворено основні риси його концепцію перекладу.

Завдання філософського мислення. Аналіз відносин філософії та здорового глузду. Філософія - аналітика цілісної реальності суб’єктивного досвіду. Суперечність між принципами буденного мислення й принципами філософського мислення, що має характер антиномії.

Дослідження виникнення, розвитку, значення та функцій філософії, пізнання взаємовідношення людини і світу. Характеристика основних причин появи натурфілософії, матеріалізму та ідеалізму. Аналіз формування уявлень про природу і форми людської діяльності.

Вплив Мілетської школи на розвиток математики та філософії. Філософські погляди Елейської та Піфагорійської шкіл. Наукова система Демокріта. Платонівський ідеалізм та його відношення до математичних наук. Система філософської математики Аристотеля.

Вивчення питання про взаємозв'язок математики і філософії: вплив прогресуючої математизації на філософське мислення. Аналіз мілетської математичної школи, що заклала основи математики як доказової науки. Спільний шлях математики і філософії.

Вплив духовного начала на здоров'я. Виявлення першоначала захворювань. Медична філософія як наука. Вивчення законів онтології, етики і теорії пізнання в галузі медицини. Пізнавальна сторона медицини, її роль у розвитку суспільства і соціальної сфери.

Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.

Соціальний спосіб щодо організації спільної діяльності вчених. Вплив соціальних інститутів суспільства на соціальні риси особистості. Розвиток наукових товариств, які були рушійною силою соціально-професіональної спільноти науковців вузького спрямування.