Креативна природа людини як поняття. Філософія культури. Поняття культури та його сутнісні засади. Культура як сукупність досягнутих у процессі засвоєння зовнішнього світу матеріальних та духовних цінностей. Атрибутивні ознаки та властивості культури.

Діяльнісний спосіб освоєння людиною світу, включаючи як зовнішній світ, природу і суспільство, так і внутрішній світ людини. Поняття культура, історичність культури. Основні ознаки культури. Культура і цивілізація, головні тенденції культури ХХ століття.

Проведення огляду ключових моментів праці польського дослідника філософії культури та теорії виховання Б. Наврочинського "Духовне життя. Нарис філософії культури". Точність та ясність аналізованих понять як характерна ознака Львівсько-Варшавської школи.

Розгляд філософських засад нового курсу морального спрямування "Духовність і мораль в житті людини та суспільства" для 5-6 класів НУШ, що сприяють духовно-ціннісному становленню зростаючої особистості. Аналіз філософського підґрунтя системи цінностей.

Дослідження концепції любові в системі філософських поглядів Лесі Українки. Постмодерна і феміністична інтерпретація філософської спадщини поетеси. Визначення ролі та значення любові в житті людини. Культ незаанґажованого мистецтва й високої краси.

Дослідження проблеми людини в філософії, основні тези концепції людини Т. Аквінського і антропологізму Сократа. Розгляд душі як основи буття, джерела духовного і фізичного життя. Обґрунтування цінності та значущості життя людини з позиції поетів і митців.

Особистість М. Бердяєва: етапи життя і творчості. Духовні витоки та еволюція філософських поглядів філософа. Людина, особистість, індивідуум у розумінні мислителя. Свобода як одвічно притаманна властивість людини. Творчість як продовження справи Бога.

Марксистська філософія: причини створення, фундаментальні цінності. Засновники марксистській ідеології. Філософські погляди Маркса та Енгельса і вліяніе гегелевской філософії. Матеріалізм як стрижень світогляду марксизму. Соціальна філософія Маркса.

Зародження політично оформленого пролетарського руху. Створення діалектико-матеріалістичної філософії, політичної економії, наукового соціалізму. Вивчення особливостей філософії марксизму. Аналіз його еволюції й історичної долі. Огляд марксизма-ленінізма.

Становлення і розвиток марксизму. Проблеми людини, суспільства в рамках цієї філософії. Основні ідеї марксизму, напрямки їх розвитку. Еволюція філософії марксизму в західних і східноєвропейських концепціях. Фактори плюралізму. Доля марксизму в Україні.

Біографія К. Маркса та Ф. Енгельса, історія їх знайомства. Подібності та відмінності філософії марксизму, ленінізму. Економічні ознаки імперіалізму. Характеристика філософських ідей Володимира Ілліча Леніна. Розвиток марксистсько-ленінської філософії.

Аналіз проблем пізнання у сучасній історико-філософській традиції. Дослідження візуальної парадигми у філософії у контексті "лінгвістичного" та "візуального" поворотів. Визначення місця та значення "окуляроцентризму" в пізнавальних пошуках філософії.

Аналіз впливу філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії, нейронаук. Розуміння форм, атрибутів та модусів міжкультурного діалогу. Переосмислення впливу філософської традиції сходу на сучасне філософське знання.

Філософія міжнародного космічного права, його метатеоретичне підґрунтя та окреслення предметного кола. Відокремлення теорії та філософії міжнародного космічного права у якості парадигмального, праксеологічного, антропологічного та комунікативного розуму.

Осмислення мови Шевченка як складної ієрархічної системи. Парадигматично-синтагматичний аналіз концептів-мотивов слов-символів "слово, хата, світ" у поетичному тексті Кобзаря. Естетичний аспект становлення нової літературної норми слововживання Шевченка.

Зображення і дослідження філософської картини сьогодення як постмодерну боротьбу з "гранднаративами" модерну. Дослідження образи мови на прикладі лінгвістичного повороту у філософії модерну і постмодерну. Пошук універсальних характеристик мови і пізнання.

Місце та роль ринку в системі детермінант розвитку освіти. Визначення особливостей ринкових відносин як головного чинника радикальної зміни контурів життєвого процесу. Вплив особистісно орієнтованої освіти на демократію та духовну свободу особистості.

Визначення та характеристика сутності прагматизма, як філософії ділової людини. Дослідження й аналіз основних принципів філософії структуралізму. Ознайомлення з поглядами німецького філософа, теолога і філолога Шляйєрмахера на поняття герменевтики.

Різні тлумачення поняття техніки, що мали місце на всіх історичних етапах розвитку людства - від Аристотеля до наших днів. Причини і закономірності розвитку техніки, її взаємодія з людиною і суспільством. Стан, проблеми і перспективи розвитку техніки.

Техніка як напрям людської діяльності, її вплив на світ, оцінка розвитку на всіх історичних етапах еволюції людства. Філософія техніки і філософія науки як відносно самостійні області теоретичного пошуку. Осмислення їхнього значення для історії людства.

Перші прояви взаємодії між наукою і технікою в історії людства, що призвели до появи особливого напряму філософських досліджень. Підходи до природи і сутності техніки, її характерні елементи та зв'язок з пізнанням. Класифікація науки і поняття технології.

Предмет, проблеми, історія філософії науки і техніки. Поняття науки, техніки і технології. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства. Особливості історичного розвитку науки і техніки.

Вихідні принципи філософії екзистенціалізму, сформульовані М. Гайдеггером, його бачення "справжнього" існування сучасної людини. Погляди на виникнення наук, зв'язок науки і техніки, викладені у працях "Наука й осмислення" й "Питання про техніку".

Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.

Характеристика основного напрямку сучасної філософії - неопозитивізму (логічного позитивізму, Віденського гуртка, семантичного позитивізму та постпозитивізму). Аналіз його науково-пізнавальних принципів: редукціоналізму, верифікації та конвенціоналізму.

Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.

Сущность науки и ее достижения. Рассмотрение первой научной картины мира и взаимосвязь между философией и наукой Нового времени. Исследование роли развития философских знаний в формировании науки. Философские взгляды Да Винчи, Канта, Бэкона на науку.

Історичні передумови формування філософії Нового часу. Засновник емпіричного напряму англійської філософії Френсіс Бекон. Продовжувачі ідей емпіризму - Томас Гоббс та Джон Локк. Виявлення джерел походження пізнавальних здібностей та здатностей людини.

Історичні передумови формування та особливість Філософії Нового часу. Формування та основні характерні риси емпіризму та раціоналізму. Основні погляди Бекона, Декарта як основоположників напрямків. Втілення й розвиток ідей філософів у працях інших вчених.

Специфічні ознаки і теми філософії Нового часу, ідеї Просвітництва. Емпіризм (Ф. Бекон, Дж. Локк) і раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза). Концепції природних прав людини і суспільного договору. І. Кант і його внесок у розв’язання філософських проблем.