Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.

Філософія і наука як форми теоретичного знання, їх спільні риси. Огляд специфіки філософського знання. Відмінність між філософією і наукою. Характеристика форм суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне сфери надприродного, божественного буття.

Форми людського мислення та пізнання. Дослідження взаємозв'язку науки і філософії. Основні філософські напрямки. Характеристики ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя. Методи збирання, систематизації та критичного аналізу фактів.

Особливості національного світобачення. Основні культурні традиції та їх зародження. Символіка культури. Поняття, основа та роль світогляду. Загальна характеристика української філософічної думки, англійського емпіризму та французького раціоналізму.

Загальна характеристика інтерпретації філософії Платона, розгляд проблем. Аналіз апоретичної майевтики, пов’язаної з самим процесом народження мудрості. Знайомство з основними особливостями логічної і художньої форми платонівських ранніх діалогів.

Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.

Український народ в особі Івана Франка. Позитивізм у соціальній філософії мислителя. Філософські переконання Івана Франка, проблема суспільного прогресу в його працях. Філософічні поеми Франка, у яких він висловлює свої погляди чи погляди інших філософів.

Розвиток технічного прогресу. Поняття "інформаційного суспільства" та його характерні ознаки. Історичні етапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Культура і людина у новому суспільстві. Перехід від індустріального до сервісного суспільства.

Поняття "інформаційного суспільства" як соціологічної концепції, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво, використання науково-технічної інформації. Історичні етапи його розвитку і формування. Культура і людина у новому суспільстві.

Аналіз феномена "Іншого" на рівні тілесних і дискурсивних політик культури. Вивчення характеристики раси, нації, гендера та сексуальності. Концептуально-хронологічні підходи до проблеми Іншого у ХХ столітті (феноменологія, психоаналіз З. Фрейда).

Парадигми осягнення світової історії. Характеристика філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії.

Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.

Розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням. Онтологія історії і вивчення питання про рушійні сили і етапи історичного процесу. Суспільство та його функції.

Поняття та виникнення терміну "філософія історії". Міфологічне осмислення історії. Атрибутивні риси міфологічного світогляду: антропоморфізм і соціоморфізм. Використання міфу як засобу бачення людиною своєї історії в різні періоди розвитку людства.

Історіософські пошуки діячів французького Просвітництва. Універсально-історична конструкція "Філософії історії" Вольтера. Погляди на прогрес в концепціях А. Тюрго. Вчення про гармонію Лейбніца. Космополітична культурно-орієнтована історіософія Гердера.

Сутність поняття "інформаційне суспільство". Етапи розвитку інформаційної технології. Теорія інформаційного суспільства як останній сплеск суспільної думки в плані системного бачення світу та історичного процесу. Аналіз проблем подолання суб’єктивізму.

Соціально-історичні та теоретичні передумови формування фіхтевської філософії історії. Місце філософії історії Й.Г. Фіхте в загальній системі його філософського вчення, її будова та головні елементи і їх зв’язок, специфічні особливості та значущість.

Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.

Парадигми осягнення світової історії. Характеристика філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Питання про єдність світової історії, та розмаїття її утворень. Проблеми періодизації і структурування спрямованості історії. Єдність історії та буття.

Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.

Філософсько-антропологічна проблематика творчості К. Маркса. Концепція соціального відчуження людської сутнісної природи. Найважливішими ідеями філософської антропології Маркса є наділення людини рангом самостійної суверенності, статусом суб'єкта історії.

Загальна характеристика проблем філософії політики бережливого виробництва в будівельній компанії. Аналіз основних напрямків Лін-філософії організації та ведення бізнесу будівельної компанії в Україні. Розгляд принципів менеджменту будівельної компанії.

Сутность філософії, її функції та основне питання. Виникнення філософії та терпимість до інакомислення. Філософія як наука, яка допомагає людині вирішувати проблеми її буття, сенсу існування, обгрунтовує пріоритетні цінності в житті суспільства.

Києво-Могилянська академія утворився у 1632 р. шляхом об'єднання двох київських шкіл: Братської школи на Подолі та Лаврської. Устрій навчання та предмети. Філософські погляди вчених академії. Григорій Сковорода - найвідоміший вихованець академії.

Вплив на розвиток вітчизняної і світової філософської одного з фундаторів філософської течії екзистенціалізму Л. Шестова. Пояснення В.В. Зеньковським таємниці причинності таємницями часу і становлення, виходячи з визнання апріорності та ірраціональності.

Християнство під знаком Софії. Філософія як сукупність філософських ідей в добу Київської Русі. Вплив на розвиток Київської Русі хрещення у 988 р. Климент Смолятич як засновник морально-етичного напрямку у філософії Київської Русі та твори Туровського.

Особливості розвитку філософської думки України у добу Київської Русі як філософського духа морального спрямування. Погляди С. Оріховського на державу, ідеї природного права. Нова характерологія XVI ст. Виникнення братств, діяльність великих мислителів.

Висвітлення проблеми єдності і різноманітності речей, дії протилежних сил в єдиній субстанції, природної закономірності та природності людської душі і свідомості у старокитайських трактатах. Особливості китайської філософії та її вплив на культури Сходу.

Дослідження життєвих принципів та переконань давньокитайського філософа, засновника конфуціанства, першого педагога Китаю Конфуція. Визначення значимості внеску Конфуція в розвиток освіти і педагогічної думки. Аналіз п'яти правил праведної людини.

Основи творчого що становить в коммунікатівном процесі людини. Поняття культури, основні риси. Невід'ємні і суттєві ознаки і властивості культури. Простір культури. Філософія культури. Основні моменти. Творчість і культура. Основи національної культури.