Теоретичні підходи до пояснення віртуальної самопрезентації як сучасного різновиду підліткових ритуалів. Основні причини поширеності агресії в кіберпросторі. Відмінності у віртуальному спілкуванні між підлітками різної статі, місця проживання й віку.

Дослідження проблеми функціонування нарцисичної саморегуляції особистості. Розгляд механізму підтримування упевненості в собі. Нарцисизм як індивідуальний спосіб координації психічних станів та оптимізації потенційних можливостей та якостей особистості.

Вирішення проблеми покращання саморегуляції курсантів у період адаптації до навчання в цивільному вищому навчальному закладі. Вивчення індивідуальних якостей особистості. Психологічні чинники, що детермінують адаптивний перебіг саморегуляції курсантів.

Визначення змісту саморегуляції. Уточнення підходів до її вивчення у психологічній науці. Аналіз саморегуляції в навчальній діяльності. Визначення рівнів ланок регуляції: індивідуальних особливостей регуляторних процесів та стильових особливостей.

Результати дослідження особливостей самосприйняття жінок після розлучення. Визначення, яким чином зміна шлюбно-сімейного статусу впливає на самосприйняття жінок. Характеристика ґендерних розбіжностей у самосприйнятті розлучених жінок і чоловіків.

Встановлено, що студенти з "досягнутою" ідентичністю та "потенційні емігранти", на відміну від "дифузних", знають, хто вони і чого хочуть, і відповідно структурують своє життя. З’ясовано, що для них важливими є повнота життєвих переживань і свобода.

Результати дослідження індивідуально-психологічних властивостей студентів з різним типом громадянської ідентичності. Виявлення відмінностей світосприйняття та ціннісно-мотиваційної сфери студентів. Дослідження емоційно-оцінної діяльності особистості.

Емпіричні результати дослідження вигорання у професіях із підвищеним ризиком раннього розвитку його симптомів на прикладі військовослужбовців інженерних військ Збройних сил України. Обґрунтування підходів до профілктики вигорання військовослужбовців.

З’ясування умов професійної діяльності працівників Національної поліції України. Аналіз причини прояву у поліцейських симптомів синдрому емоційного вигорання, девіантної поведінки та посттравматичних розладів. Формування аутопсихологічної компетентності.

Дослідження особливостей синдрому емоційного вигорання у психологів-консультантів та характеру його взаємозв’язків з рівнем їх стресу та особистісної зрілості. Формування симптомів переживання психотравмуючих обставин. Розширення сфери економії емоцій.

Визначення основних симптомів синдрому емоційного вигорання. Психодіагностичне дослідження особливостей вияву емоційного вигорання в української студентської молоді в умовах пандемії. Пошук шляхів подолання стресу, депресії та когнітивного виснаження.

Сутність і структура, основні підходи до розуміння та вивчення смислової сфери особистості, особливості й закономірності функціонування. Проблема вивчення смислової сфери особистості, яка пережила травмувальні події. Компоненти смислової сфери підлітків.

Дослідження особливостей соціальних уявлень представників психологічної спільноти про коронавірусну пандемію, зокрема професійної та крос-культурної специфіки цих уявлень. Шляхом онлайн-анкетування було опитано 814 психологів із різних регіонів України.

У науковій статті автором проведений психологічний аналіз концептуальних підходів до вивчення проблеми соціально-психологічного клімату в організації. Зазначено, що наявні чотири основних підходи до розуміння природи соціально-психологічного клімату.

Аналіз статистики дітей з психофізичними вадами розвитку в Україні. Висвітлення проблем батьків при прийнятті особливостей дитини. Проведення соціально-психологічного супроводу сімей. Профілактика емоційного виснаження й адаптація до стресових ситуацій.

Роль психологічної та виховної роботи в адаптації осіб, звільнених із місць позбавлення волі. Адаптація звільненого правопорушника, пристосування особистості до соціального середовища, прийняття норм, традицій, що були втрачені і зазнали деформації.

Визначення психологічного рівня адаптація майбутніх фахівців до соціального середовища в умовах професійної підготовки і діяльності. Вплив гендерних особливостей на процес адаптації студентів. Прояви агресивної поведінки та домінування особистості.

Зв’язки соціально-психологічної адаптації з іншими індивідуальними особливостями особистості. Пристосування індивіда до нових соціальних умов, реалізація його потреб, інтересів, прагнень. Володіння вербальними, невербальними засобами соціальної взаємодії.

Теоретичне дослідження концептуальних підходів до проблеми соціально-психологічної адаптації офіцерів в особливих умовах діяльності. Визначення стресових чинників, аналіз процесу і розробка методики психологічної адаптації офіцерів в особливих умовах.

Сутність проблеми соціально-психологічної адаптації студентів до навчання у вищих навчальних закладах. Опис результатів анкетування студентів-першокурсників, рекомендації щодо вдосконалення процесу адаптації учнів до навчання у вищих навчальних закладах.

Розроблення стратегії освітньої діяльності в Україні в аспекті євроінтеграції. Формування професійних компетенцій, соціальна та психологічна адаптація першокурсників. Підвищення якості знань, комунікативності й активності студентів в медіа середовищі.

Дослідження заходів, здатних прискорити входження студентів першокурсників до колективу. Визначення методів зведення до мінімуму наслідків дезадаптації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Ознайомлення з основними критеріями адаптації.

Сутність клінічна картина посттравматичного стресового розладу, передумови його розвитку. Типи психічної дезадаптації комбатантів, в залежності від їх цілісної поведінкової стратегії, а саме: активно-оборонний, пасивно-оборонний і деструктивний.

Аналіз результатів досліджень соціально-психологічної роботи з підлітками з соціально дезадаптованою поведінкою, що проживають у дистантних сім'ях. Причини та наслідки дисгармонійного виховання, деякі напрями психокорекційної роботи з дистантною сім’єю.

Вивчення типів міжособистісного спілкування й особливостей розвитку комунікативних здібностей слідчих на різних етапах професійного розвитку. З'ясування типів міжособистісного спілкування працівників слідчих підрозділів із різним стажем несення служби.

Обґрунтовано актуальність проблеми існування впливу соціального функціонування та міжособистісних комунікацій на формування психологічного реабілітаційного потенціалу пацієнтів із депресивними порушеннями. Психодіагностичний інструментарій дослідження.

Розгляд психічного розвитку дітей з вадами слуху, проведення емпіричного дослідження. Розгляд проблеми адаптації дітей із вадами слуху при організації навчання та налагодження міжособистісних стосунків. Сутність статичної та динамічної адаптації Фромма.

Аналіз психологічних особливостей спілкування, тенденції взаємовідносин, які виникають в ранній юності старшокласників між ними, їх однолітками та дорослими. Міжособистісне спілкування на етапі ранньої юності, як важливий фактор розвитку особистості.

Специфіка діяльності лікаря на сучасному етапі, вимоги до даної професії та її значення в суспільстві. Особистість хворого й ефективність психологічного контакту з ним. Методики встановлення контакту лікаря з пацієнтом залежно від характеру захворювання.

Темперамент і його значення при спілкуванні. Слухання – одне з важливих компонентів спілкування. Характерні риси спілкування молодших школярів. Конфліктні ситуації спілкування. Вплив дорослих на особливості спілкування дітей. Вчимо дітей спілкуванню.