Оцінка рис сучасної філософії, етапи її становлення. Діалектичний та історичний матеріалізм. Філософські напрями: позитивізм і неопозитивізм. Філософія життя від Ф. Ніцше. Герменевтична інтерпретація життєвих питань. Структура психіки особи за Фрейдом.

Дослідження специфіки філософського дискурсу, висвітлення тенденції' його розвитку в контексті сучасного медіапростору. Використання комп'ютерних й телекомунікаційних технологій при забезпеченні інтерактивності комунікації постіндустріального суспільства.

Розгляд філософсько-богословських поглядів голландського мислителя Спінози, зокрема його метафізичних поглядів. Розкриття філософських вимірів параметрів трансцендентності і з'ясування його відносин зі світом і людиною. Роль книги "Етика" Спінози.

Вивчення метафізичних поглядів голландського мислителя Б. Спінози. Обґрунтування доказів Божого буття на основі висновків філософсько-богословського осмислення. Роль книги "Етика" у розкритті параметрів трансцендентності. Християнська віра та мораль.

Показывается, что теоретико-объяснительная функция имплицитно присутствует в экзистенциальной функции теодицеи, поэтому моральная критика может касаться разных объяснительных моделей. Формулируются сильное и слабое моральные требования для теодицеи.

Аналіз проблеми зла і теодицеї у філософії Є. Трубецького. Описано підходи філософа до цієї проблеми в контексті загального розгляду християнської філософії й теології, схарактеризовано антропологічні та етико-релігійні аспекти філософії Трубецького.

Рухомість, відсутність спокою та адогматичність - характерні риси позитивної і цілісної філософії. Особливості філософсько-богословських вимірів Фрідріхом Шеллінгом параметрів трансцендентності. Теодицея - оправдання особового Бога становлення світу.

Філософсько-богословські погляди німецького мислителя Геґеля. Порівняння теодіцейних розбіжностей між позиціями Геґеля і Канта. Виміри параметрів трансцендентності. Обґрунтування доказів Божого буття на основі висновків філософського осмислення.

Знайомство з філософсько-богословськими поглядами І. Ньютона і Ч. Дарвіна. Аналіз книги "Математичні принципи натуральної філософії". Загальна характеристика принципу "заощадливості" мислення. Розгляд особливостей створення еволюційної теорії Дарвіна.

Критика теории универсального деятельного разума Ибн Сины (Авиценны) в научных трудах немецкого теолога, философа и естествоиспытателя Альберта Великого. Характеристика четырех "со-вечных" сущностей - материи, времени, природы ангелов и неба эмпирея.

Анализ единства исторического и логического начал гегелевского метода постижения абсолютного как духа. Содержательное и методологическое значение философии Гегеля для теологии. Отождествление гегелевского понятия абсолютного и понятия божественного.

Возглавление борьбы Фомой Аквинским за "очищение" Аристотеля от арабских толкователей и против ученого Сигера Брабантского. Дискуссии по теологическим и философским проблемам. Соотношение теологии и философии по Аквинскому как самостоятельной науки.

Походження зла як результат повстання проти авторитету Бога. Божественне передбачення, план спасіння як основа теодицеї. План викуплення як остаточне вирішення проблеми зла в контексті Божої милості та справедливості, комплексне відновлення людини.

Путь человека к самому себе, рождение энергии, формы, опыта, сознания, деятельности и идеи. Смысл честной экономики, освобождения труда и метаморфозов денег. Происхождение брака и семьи, сотворение времени, пространства, материи, ценности и личности.

Положения "теономной этики любви" одного из выдающихся представителей русской философии первой половины XX века Н.О. Лосского. Изучение органической части его философской системы, основанной на интуитивизме в гносеологии и идеал-реализме в метафизике.

Сущность теоретического отображения действительности. Постановка теоретики: новая эпоха и соответствующее теоретическое обоснование. Цель - развитая теория, предмет - полномасштабное теоретическое отображение. Суть теоретического обоснования - логика.

Сравнительная характеристика социального и естественнонаучного факта, социального и гуманитарного факта. Социальный факт как теоретический конструкт, на формирование которого оказывают влияние личностные характеристики ученого и социальный контекст.

Философские основания, способы и возможности изучения государства, предложенные В.В. Розановым в контексте целостного научного знания. Исследование методологического эклектизма философа. Понимание современной стратегии и перспектив развития страны.

Основные варианты формирования научно-образовательных школ. Степень институционализации научно-образовательной школы. Подход с позиций философии науки к идентификации научно-образовательных школ. Идентификация, произведенная научным сообществом.

Исследование истоков и сущности гражданского общества. Идея общественного договора в английской и французской критической философии XVIII века. Идея государства как воплощения разума в теории Гегеля. Формы собственности гражданского общества в XIX веке.

Исследование проблем упорядоченного состояния материи в логико-гносеологическом и специально-практических аспектах. Анализ философско-методологических проблем упорядоченного состояния материи, формирование упорядоченности из хаотического состояния.

Содержательная трансформация понятия "профессия" и его переход в конструкт "трансфессия". Философские основания появления "классических" характеристик профессии. Анализ особенностей постсовременной философии, трансфорирующей профессию в трансфессию.

Концепция глобального эволюционизма, раскрывающая процесс эволюции Вселенной от "большого взрыва" до человека. Существенные качественные этапы во внутренне едином эволюционном процессе бытия Вселенной по Вернадскому. Современная научная картина мира.

Сучасні напрямки філософського та культурологічного дослідження аксіологічної проблематики. Етапи становлення та розгляду ціннісної проблематики в історії філософії. Становлення аксіологічних теоретичних систем на грунті аналізу музичної проблематики.

Пізнання історичної реальності не обмежується фактографічною реконструкцією подій. Воно мусить зосередитися на осмисленні суті процесів (соціальних, політичних, духовних), які відбуваються в історії. Дослідження політичної думки ранньомодерної України.

Розгляд віртуальної реальності як соціального феномену, що виник в умовах інформаційного суспільства. Вивчення специфіки впливу віртуального світу на свідомість і культуру людини, визначення негативних наслідків для людини, яка шукає ідентичності з ним.

Проблема теоретико-методологічних засад релігієзнавно-філософського аналізу ідеологеми "Київ – Новий Єрусалим". Дотримання основних методологічних принципів сучасного академічного релігієзнавства: принципу об’єктивності, історизму, загальнолюдськості.

Питання співвідношення категорій цивілізація і культура. Характеристика "цивілізації" як подолання "варварства". Критика буржуазного суспільства. Виникнення марксизму як послідовного вчення, що розкриває формаційні суперечності типів суспільного устрою.

Характеристика теоретико-методологічних підходів у філософії права, джерельної бази щодо творчості Б. Кістяківського. Дослідження наукового доробку та перспективи подібного аналізу. Розгляд проблем у філософсько-правових вченнях Б. Кістяківського.

Сутнісний зміст категорійних понять: духовне здоров'я, духовність, мораль, духовна криза, самопізнання, сенс життя. Формування моральної поведінки, прийнятої почуттям істини, доброти, прекрасного. Формування духовності особистості через самопізнання.