Розгляд теми природи людини як головного принципу філософських систем К. Маркса та З. Фройда, ідеї яких не втратили своєї дискусійності та актуальності. Людина як певний механізм, який визначає свою діяльність шляхом своїх власних фізіологічних потреб.

Розглянуто особливості організації класичної науки, її понятійний тезаурус, дослідницький інструментарій та її прогностичний потенціал в умовах сьогодення. Проаналізовано зв’язки між структурними елементами класичної науки і класичного наукового пізнання.

Еволюція теорії інституціоналізму. Дослідження французького правового інституціоналізму, інституціональної проблематики представників соціологічної та політологічної думки ХІХ - першої половини ХХ ст., американського економічного інституціоналізму.

Види людського контакту та комунікації. Дослідження комунікативної теорії у європейському дискурсі. Відмінності філософії Платона від християнської традиції. Інкарнаційна теологія знака Августина. Пошук Гегелем примирення між суб’єктом і об’єктом.

Дослідження формування та трансформації комунікативної теорії у філософському дискурсі Європи. Розгляд базових концепцій комунікації - діалога та розсіювання. Розкриття суті симулякру за Бодріяром, особливостей його функціонування в певні історичні епохи.

Комплексний історико-філософський аналіз теорії культурно-історичних типів М.Я. Данилевського в контексті європейської та російської філософської традиції. Аналіз законів історичного розвитку, етнопсихологічної концепції культури, геополітичної доктрини.

Місце теорії культурного релятивізму в постколоніальному суспільстві. Принципи культурного релятивізму Ф. Боаса, А. Кребера. Особливості культурно-антропологічної концепції М. Херсковіца. Роль принципу культурного релятивізму в міжкультурній комунікації.

Активне неприйняття англійської мови в якості засобу інтернаціональної комунікації як елемент боротьби за національну самоідентифікацію. Лінгвіцизм - спосіб легітимізації нерівноправного розподілу влади між групами, що визначаються на мовній основі.

Доведення до читача думки про те, що філософська праця А. Сміта є водночас хрестоматією в області морально-етичних питань не тільки в минулому, а й для сучасності. Розкриття вихідного почуття у вченні про мораль - почуття симпатії, а також його похідних.

Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.

Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.

Поняття "прийняття рішень". Аналіз концептуальних основ теорії прийняття рішень та перспективи її застосування в галузі екологічної безпеки. Методологічні засади пізнання процесів прийняття рішень. Предметна специфіка екології та теорії прийняття рішень.

Поняття раціональності у філософському й економічному дискурсах. Експериментальне обґрунтування чотирьох раціональних стратегій, кожна із яких є раціональною для певного діапазону складності задач, що спростовує теорію раціональності П. Козловські.

Визначення поняття раціональності у філософському й економічному дискурсах. Німецький філософ Петер Козловські та його теорія, згідно із якою суб’єктивістське поняття економічної раціональності розширюється за рахунок етичної і релігійної раціональності.

Короткий аналіз теорії символічного образу в богословських текстах Діонісія Ареопагіта та Максима Сповідника. Символічний образ як найважливіший спосіб співвіднесення небесного та земного вимірів буття. "Символічний реалізм" як жива священна реальність.

Сутність симуляційних філософських теорій Ж. Бодрійяра. Онтологічні принципи та філософська стратегія включення самодостатних, незалежних від трансцендентних зразків симулякрів в універсальну сферу життя сучасної людини у парадигмі некласичної філософії.

Розгляд проблеми зовнішньої та внутрішньої самореалізації людини в контексті матаантропологічної методології Н. Хамітова. Аналіз цінностей самореалізації людини: безпеки, влади, свободи, любові. Взаємозв’язок феноменів самореалізації та повноти життя.

Формування політичної та правової ідеології Древньої Греції в ідеях софістів. Поняття номіналізму та універсалій в поглядах середньовічного філософа В. Оккама. Політичні проекти у філософії епохи Відродження:від Н. Макіавеллі до Т. Гоббса і Дж. Локка.

Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Поєднання в межах теорії цивілізацій лінійно-стадіальних та локальних підходів до історії розвитку людства. Визначення факторів, які обумовлюють людську діяльність.

Оцінне відношення людини до світу вивчає аксіологія, або теорія цінностей. Визначення цінностей. Об'єктивістська та суб'єктивістська концепції цінностей. Суб'єктивістські концепції цінностей. Класифікація, функції цінностей-визначення сенсу життя.

Определение ценностей. Объективистская и субъективистская концепции ценностей. Биологические, витальные, психические, духовные, социальные ценности. Ценность как феномен. Концепция природных прав человека. Феноменологическая концепция ценностей.

Релігійно-містичне вчення російсько-української письменниці О.П. Блаватської та її послідовників. Дослідження історії виникнення Теософського товариства, ідей, котрі воно популяризує (ідеї вдосконалення людини). Вчення про досконалу людину в теософії.

Философское наследие Средневековья. Патристика и схоластика как направления средневековой философии теоцентризма. Философские взгляды Августина Аврелия Блаженного. Порядок и гармония в "Царстве Божием". Разница в положении людей. Проблема "конца света".

Средневековье как эпоха господства религиозного сознания. Теоцентризм - характеристика последовательного религиозного мировоззрения, в котором Бог и религиозная деятельность, религиозное бытие выступают основой и центральным звеном всей жизнедеятельности.

Анализ работы "Смысл и назначение религии" Уилфреда Кантуэлла Смита, опубликованной в 1962 году. Знакомство с вопросом об употреблении термина "religio" в творениях Аврелия Августина. Рассмотрение основных особенностей концепции "debitus cultus deitati".

Исследование ранней систематизации теологического знания у Прокла, Тертуллиана и Августина. Определёние историко-культурного контекста рецепции термина "теология" христианством. Причины, потребовавшие радикального переосмысления содержания термина.

История развития трибунала католической церкви в борьбе с антихристианской ересью. Основные черты инквизиции в отношении подследственных. Сущность религиозно-философского синкретизма. Прагматистское понимание истины. Аристократичное значение калокагатии.

Анализ разных подходов к определению территории с целью выделить основные онтологические компоненты, необходимые для построения концепции территории с точки зрения метафизики по аналогии с моделью категориальной структуры метафизики Карла Поппера.

Терроризм как глобальная проблема современности, объективные и субъективные причины. Административный террор как следствие усиления чиновничье-бюрократического аппарата. Черты террористического акта и терроризм как объект социально-философского анализа.

Анализ терроризма в рамках этики и аксиологии. Изучение феномена террора через категории морали и ценности, представленные в оригинальных направлениях советской этики, таких как криптокантианство О.Г. Дробницкого и "неклассическая этика" А.И. Титаренко.