Розуміння всезагальних законів дійсності - важлива світоглядно-практична проблема, без розв’язання якої суспільствознавство стає спрощеним. Г.В.Ф. Гегель - загальновизнаний взірець всієї західноєвропейської філософської раціоналістичної традиції.

Розгляд суттєвих ознак сучасного світу, його різнопланового впливу на життєдіяльність людини. Дослідження явищ подрібненості та ситуаційності буття, калейдоскопічності сучасного світу, втрати світоглядних орієнтирів, занепаду потенціалу живучості людини.

Характеристика взаємозв’язків раціональних та позараціональних компонентів у науковому пізнанні. Суть проблеми контексту (смислового поля), в якому функціонують ті чи інші поняття. Дослідження особливостей застосування міфологем у науковій діяльності.

Місце і роль філософії в суспільстві та аспекти формування нових значень філософського понятійного апарату. Дослідження особливостей функціонування міфологем у науковому пізнанні. Аналіз постмодерністських інтерпретацій усталених культурних смислів.

Розгляд параметрів сучасного філософсько-антропологічного знання як основи життєвої стійкості українців в умовах анексії Росією Криму та у результаті спецоперації московських зверхників на Донбасі, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні.

Ситуація, у якій опинилася Україна та українська нація у результаті анексії Росією Криму та у результаті спецоперації московських зверхників на Донбасі. Дестабілізація України та підрив її державницьких підвалин. Антропологічні основи стійкості України.

Розгляд етимологічної складової концепту "місцевий розвиток" у реалізації підходу філософської рефлексії як "специфічного типу конструювання, відображення мисленнєвої реальності" задля пошуку його ідеалу. Розвиток людської цивілізації, науки і техніки.

Сутність і причини виникнення соціальних трансформацій, становлення та утвердженням нових форм, принципів соціального устрою. Характеристика та особливості процесів у духовній сфері сучасного українського суспільства, формування духовного простору країни.

Основні функції поняття "екологізм", аналіз його ідейно-світоглядних і методологічних функцій. Евристичний потенціал поняття "екологізм" для дослідження широкого спектра проблем у системах координат "людина - природа" та "суспільство - довкілля".

Констатація філософського наративу у площині дискурсивного осмислення багатовекторності методологічного аналізу і синтезу семантики комунікації. Фокус на бутті-у-комунікації з доведенням, що правова екзистенція реалізується засобами комунікації.

Зв’язок філософії освіти з духовно-моральним вихованням молоді в епоху науково-технічного прогресу (НТП). Філософська проблема впливу НТП на духовно—моральне становлення людини як інтелектуального, духовно багатого й освіченого фахівця, на його природу.

Засади гуманітаризації українського суспільства. Дослідження проблем особистісного розвитку людини. Механізми гуманітаризації населення в Україні. Некерованість процесів становлення демократичного суспільства. Неузгодженість системи виховання й освіти.

Вивчення стану наукової сфери в Україні. Визначення вимог до директивної форми управління, характерної для дисциплінарної організації досліджень, у міждисциплінарних і трансдисциплінарних дослідженнях. Аналіз кадрового забезпечення наукової діяльності.

Історія використання терміну "метафізика". Дослідження основних кроків тлумачення Гансом Райнером появи титулу "метафізика". Висвітлення історії про бібліотекарське походження титулу "метафізика". Амбівалентність в оцінках витоків назви "метафізика".

Онтологія виявлення гетерогенної специфіки суб’єктивності. Вивчення гетерогенності суб’єктивного досвіду, що уможливлює залучення фундаментальних рівнів індивідуального буття у світі, що визначають базові умови суб’єктивної специфіки людського досвіду.

Західні традиції філософії педагогіки. Філософське обґрунтування проблем виховання. Основа для вдосконалення процесу виховання, особливо моральних відносин між людьми. Сучасний процесс організації навчального і виховного процесу і демократизації шкіл.

Аналіз реконструкції провідних ідей основоположників постіндустріальної парадигми, що знайшли відгук у сучасних філософських концепціях, спрямованих на дослідження суспільства в умовах глобалізації. Перспективи розвитку постіндустріальної парадигми.

Основні труднощі, з якими стикається дослідник української філософської традиції епохи бароко. Аналіз потенціалу культурологічного підходу до її дослідження. Поняття філософської культури як ключового при дослідженні спадщини ранньомодерного періоду.

Роль штучного інтелекту (ШІ) в житті сучасного суспільства та окремої особистості. Відмінності завдань, що стоять перед ШІ та людиною. Аналіз тенденцій осмислення взаємодії людини і штучного інтелекту (ШІ) в проекції на їх соціально-правове регулювання.

Аналіз соціально-філософського змісту поняття "політична трансформація". Дослідження зв’язку між індивідуальною та суспільною свідомістю в умовах політичної трансформації. Аналіз зв’язку політичних та економічних трансформацій українського суспільства.

Особливості самообґрунтування теологією себе як освітньої дисципліни та виду світогляду. Визнання аналогії між філософією та теологією як світоглядними науками. Відповідь освітніх наук на життєві запитання за допомогою конкретних філософських дисциплін.

Аналіз філософських поглядів духовності символів сучасної культури в контексті ноосферної концепції В. Вернадського. Квазікультурні тенденції становлення символів сучасності. Порушення синхронізації сучасної культури. Символізація товарів і технології.

Особливості розвитку української футурології в світовому контексті, місце теми майбутнього країни серед її головних проблем. Аналіз бачення науковців Володимира Горбатенко, Сергія Дацюка й Андрія Длігіча. Футурологічні прогнози та їх обґрунтування.

Дослідження особливостей кантівського філософського проекту вічного миру в контексті становлення модерну з його політичними системами і міжнародним ладом. Характеристика історії філософських і політико-правових позицій у розвитку ідеї вічного миру.

Світоглядна і методологічна функції соціальної філософії. Версія прагматизму в інтерпретації У. Джеймса, що ототожнює світ із сукупністю психічних станів, детермінованих сенсорним та емоційним життям індивіда. Парадоксальність соціального бачення людини.

Анализ попытки посредством метаэтического анализа указанной антитезы разграничить и рассмотреть поочередно проблемные контексты сущего и должного, отделив принципиальные (концептуальные) расхождения и споры от необязательных ошибок и недоразумений.

Размышления по поводу так называемого "тождества бытия и мышления" у Парменида, его современных интерпретаций. Все эти моменты анализируются сквозь призму поисков оснований идеального бытия и идеального единства мира, которые начались уже в античности.

Определение понятия логики и мышления. Функционирование сознания – познавательный процесс человека. Отличие детской логики от взрослой: отсутствие жизненного опыта, маленького словарного запаса, недостаточного знания об окружающей среде и прямолинейности.

Обоснование необходимости изучения всеобщих законов природы, общества через законы мышления. Рассмотрение бесконечного отрицательного движения в сфере сущности. Содержание процесса познания. Анализ и синтез – неразделимые моменты диалектического метода.

Исследование порядка соотношения и степени взаимодействия права, морали как социальных регуляторов в аспекте широко распространенной в современных философско-правовых работах позиции морализации права. Влияние морали на процессы формирования права.