Раскрытие взаимосвязи личности супергероев золотой и серебряной эпохи комиксов с городом, в котором они действуют. Город как неотделимую часть супергеройской идентичности. Раскрытие взаимосвязи города и супергероя на примере Бэтмена и Человека-Паука.

Розгляд суперечностей принципу технологічного детермінізму і технократичного способу мислення. Вивчення проблеми співвідношення реального та віртуального. Аналіз феномену відчуження в аспекті культури технологічного споживання, логіка його поширення.

Дослідження комунікології як цілісного підходу до розуміння основних принципів соціальної комунікації у форматі навчального курсу та її зв'язку з міждисциплінарними науковими теоріями як синтезу методологічних підходів у їхній практичній реалізації.

Суспільна модернізація в регіонах сучасної України. Зміна норм і відносин на світовому, макрорегіональному і внутрішньо-національному рівнях. Характеристика консолідаційних процесів. Особливості українського духовного типу і української національної ідеї.

Історико-філософські тлумачення свідомості. Сутність поняття "суспільна свідомість", її структура та функції. Зв'язок між суспільним буттям і свідомістю. Мова як матеріальна форма вираження свідомості. Шлях людини до самосвідомості через соціалізацію.

Особливості суспільного життя - реального життєвого процесу людини (особи, соціальної групи, класу, суспільства), що відбувається в конкретно-історичних умовах. Розвиток суспільства як природно-історичний процес. Соціум, як особливий спосіб життя людини.

Поняття суспільного ідеалу. Загальна сутність й особливості цього феномена. Аналіз думок науковців, які досліджували питання системи цінностей особистості, призначення суспільного ідеалу та його впливу на формування соціокультурного простору суспільства.

Дослідження еволюції наукових поглядів стосовно дефініції "цінність" в контексті розвитку суспільства та філософської думки. Відзначення особливості взаємовідносин особистісних та суспільних цінностей. Порівняльний аналіз різноманітних концепцій.

Екзистенційний дух мислення, філософська зосередженість на ролі і призначенні людини у світі - характерні риси творчої спадщини Г.С. Сковороди. Концепція макрокосму, мікрокосму і світу символів - онтологічна основа вчення цього видатного філософа.

Філософський пошук онтологічного статусу Іншого в ХХ ст. у суспільно-практичному вимірі. Показується необхідність розуміння статусу Іншого в умовах ідеї мультикультуралізму та для викликів сьогодення. Проблема Іншого набуває гострої актуальності.

Філософське осмислення сучасної ролі суспільства у тріаді "людина - суспільство - природа". Особливості трансформації функціональної спроможності суспільства в умовах постмодерної ситуації. Роль філософії у розв'язанні глобальних екологічних викликів.

Сукупність елементів суспільного життя та їх взаємозв'язок. Духовне буття суспільства як найскладніша сфера, основні його структурні одиниці. Стани інтелектуального життя, взаємні впливи та кореляції між ними. Поняття духовної атмосфери суспільства.

Соціальний ідеал у ролі вихідного і керівного початку суспільної філософії; критерії для морального судження й оцінки соціальних явищ. Зміст неоліберальних теорій щодо державного устрою: правова держава, права особистості, початки рівності і свободи.

Характеристики суспільного життя, колективної людської діяльності. Оцінка місця особистості в суспільстві. Структура і функції населення. Основні чинники суспільного розвитку. Вивчення сучасної типології суспільства. Суть суспільного буття людей.

Аналіз сутнісних ознак соціальної справедливості у різні періоди розвитку філософії. Природа виявлення феномена у соціальній реальності. Справедливість як порядок взаємодії людської громади, який відповідає гуманістичним та загальнолюдським цінностям.

Розкриття атрибутивних ознак справедливості у площині історико-філософської ретроспективи і методології соціально-філософського аналізу. Визначення сутнісних ознак соціальної справедливості та природи виявлення означеного феномена у соціальній реальності.

Аналіз філософських підходів Н. Емеського, Піко делла Мірандоли, Л. Фейєрбаха, Ж.-П.Сартра і М. Гайдеггера на предмет природи людини і сутності гуманізму як дотичних явищ. Розгляд гуманістичному світогляду, притаманному сучасній західній цивілізації.

Системне бачення адаптації, розкриття її сутності та змісту із застосуванням міждисциплінарного підходу. Можливості застосування поняття адаптації до вивчення соціальних систем. Визначення ключових проблем процесу культурної адаптації індивіда.

Становлення уявлень про феномен адаптації. Розгляд факторів формування суспільства. Пристосування людини до середовища. Диференціювання рівнів адаптації сучасного суспільства. Дослідження співвідношення живої системи та зовнішніх умов її існування.

Можливості побудови нової моделі традиції, що відповідає модерному періоду суспільства. Характер й аподиктичність наступності в онтологічному полі розгортання традиції. Головні умови й параметри стійкості буття традиційних і нетрадиційних суспільств.

Інформація як нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Найважливіші властивості інформації: цінність, достовірність та актуальність. Основні види інформації за способом сприйняття, формою подання, призначенням.

Сутність судження як форми мислення та їх види за кількістю та якістю. Розподілення термінів у категоричних судженнях. Графічне зображення між обсягами суб’єкта в різних судженнях. Визначення їх істинності й хибності за допомогою логічного квадрата.

Дослідження особливостей моральних почуттів у процесі самодетермінації та самопрояву особистості. Мораль суспільства – найбільш глибинний і концентрований вияв його соціальної сутності. Повернення в етику принципів і методології морального сенсуалізму.

Огляд покарання в контексті теорії детермінізму. Дослідження взаємозв'язку теорій покарання із детерміністичною картиною світу. Розуміння поняття вини, його співвідношення в українському законодавстві з теорією детермінізму, що виключає свободу волі.

Поняття - форма мислення, що відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках; його види, обсяг та зміст. Слово як категорія мови. Логічні способи (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, повідомлення) для утворення понять. Відношення між поняттями.

Дослідження сутності процесу соціалізації на рівні індивідуального буття через призму діалектики онто- і філогенезу. Аналіз питання соціалізації особистості в соціокультурному просторі. Виявлення глибинних механізмів, регулятивів, які панують у культурі.

З’ясування сутності сім’ї в традиційній і сучасній культурі крізь призму філософського аналізу. Дослідження полеміки між парадигмами реалізму і номіналізму, яка є продовженням давньої філософської дискусії про існування універсалій і акцидентально сущого.

Поняття та головні властивості спростуванням як логічної операції, за допомогою якої встановлюють хибність або необґрунтованість тези. Способи: фактами, а також шляхом доведення істинності нової тези і виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.

Дискурс любові як унікальний феномен в житті кожної людини. Філософський погляд на сутність ревнощів в дискурсі любові. Розмежування ревнощів від заздрощів. Диференціація ревнощів та любові, феноменологія ревнивця. Предмет любові як предмет "поділу".

Поняття онтології як науки про буття, її сутність та особливості, місце та значення в системі світоглядно-філософських знань. Форми та рівні буття, їх характеристика та відмінні риси. Сутність та предмет, методи вивчення сучасної філософської культури.