Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.

Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.

Характеристика основних джерел, рушійних сил, інтенсивності, форм та рівнів соціальної активності. Ознайомлення з міркуваннями С. Сігеле. Дослідження та аналіз сутності натовпу, як найбільш неструктурованого та аморфного суб’єкту соціальної взаємодії.

Первісний дискурс свободи, що формується в межах класичної раціональності, яка задає його розумово-розсудкові параметри. Спроба Спінози подолати декартівський дуалістичний погляд на свободу і природу. Ідея мирного розв’язання соціальних конфліктів.

Розуміння ментальності антропологами. Особливість філософського трактування поняття "ментальність". Ментальність як національний тип світовідчуття, який ґрунтується на етнічних образах і символах, що зумовлюють стереотипи поведінки, психічні реакції.

Зміст, метод, мета та головні функції філософії. Північне Відродження і церковна Реформація. Світогляд та літературно-видавнича діяльність Еразма Роттердамського. Основні ідеї онтології Лейбніца. Закони тотожності як базові закони формальної логіки.

Цезар Борджіа як щасливий і розумний політичний і державний діяч згідно з філософським вченням Н. Макіавеллі. Характеристика основних поглядів цього філософа на колоніальну державну політику. Аналіз ключових моделей взаємодії між мораллю і політикою.

Понятие и основное содержание легизма, отражение его принципов в произведении "Книга правителя области Шан". Т. Гоббс о государстве по работе "Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского". Чезаре Беккариа о наказаниях.

Определение понятия и история возникновения последовательного метафизического бунта в философии. Характеристика его символ-образов, гностицизм и сущность бунтующего человека. Анализ позитивного аспекта ценности, предполагаемой бунтом общества по Шелеру.

Изучение предмета философии мыслителями разных эпох. Суть науки, её задание и особенности развития. Обзор существенных моментов, свойственных становлению философского знания, а так же характеристика его специфики. Типы существующих мировоззрений.

Зарождение философии. Философское обоснование смысла коммунизма К. Марксом. Философско-мировоззренческая концепция марксизма. Основные аспекты отчужденного труда. Философская критика "казарменного коммунизма". Обозначение марксизма на последующих этапах.

Музыка как космос в миниатюре, ритмизованный и интонационный язык. Знакомство с главными задачами человеческого пребывания на земле. Общая характеристика ключевых особенностей искусства ХХ века. Рассмотрение современной художественной деятельности.

Анализ важных проблем суфизма, вопросов этики в релятивном поле этоса, когда этическая мысль заставляет человека задуматься о том, какова причина трудностей в культурном и духовном отношении. Соблюдение культуры и традиций, которые присущи народам России.

Философия суфизма, ее теоретические и практические аспекты. Жизнь и наследие Руми. Исторические и социально-политические предпосылки формирования философско-религиозного учения Мавлоно, его представлений о бытии, месте и значении Бога и человека в мире.

Аналіз сучасної філософії Заходу і труднощі, які виникають у визначенні, яке знання вважати сучасним. Загальна характеристика західної філософії. Історичний розвиток Буддизму. Визначення суперечки як процесу обміну протилежними думками. Мета суперечки.

Виявлення взаємозв’язку антропоцентричного напряму в гуманітарно-природничих наукових сферах. Визначення світоглядних орієнтирів наукової картини світу кожної доби. Визначення перспективів дослідження нового напряму антропології - лінгвоантропогенезу.

Основна тенденція еволюції класифікації наук. Повна система сучасних наук і принцип її побудови, об'єктно-суб'єктний аспект. Принцип побудови повної системи наук і спосіб її зображення. Відмінність наук за об'єктом, методом і практичним застосуванням.

Особливості соціокультурної реальності глобалізованого світу. Основні аспекти у трансформації комунікативних, ціннісних та ідентифікаційних адаптаційних механізмів людини. Риса ескейпізму як одна з форм самоідентифікації людини у віртуальному просторі.

Створення найліпших можливостей для реалізації евристичної потуги філософського мислення. Дослідження місця й ролі філософії у структурі сучасної університетської освіти. Особливість дослідження екзистенційно-герменевтичного напряму філософування.

Розгляд науки в соціокультурному контексті. Дослідження становлення постнекласичної раціональності. Визначення ролі свободи у науковому знанні. Ідеї та наміри трансгуманізму. Створення штучного тіла. Відповідальність за генетичну трансформацію людини.

Хибність ідеї ціннісної нейтральності науки. Методологічні колізії "ціннісного зрушення" в еволюції картини світу неокласичної науки. Особливості часової складової в картині світу суб'єкта. Перспективи розвитку гуманітарно-наукової картини світу.

"Чотири благородні істини буддизму", сформульовані Просвітленим в одній із перших проповідей, як сутність та принципи буддизму. Пантеон віровчення буддистів. Філософія їх релігійного культу і релігійної організації. Основні ідеї в буддизмі, їх поширення.

Розгляд та аналіз основних напрямів розуміння природного і позитивного права представниками релігійної філософії права. Визначення особливостей релігійної філософії права, яка сповідує ті ж самі цінності, що і світська правова наука (права людини тощо).

Розкриття трансформації імперської свідомості в некроімперіалізм, що призвело до агресії проти України. Передумови та причини некроімперіалізму в історичному, соціальному і духовному розумінні. Ірраціональний характер мотивації агресії проти України.

Визначення основних етапів, тенденцій розвитку і значущості науки та філософії у сучасному житті. Використанням методів і засобів критичної логіки для чіткості арґументації дій. Дослідження еволюційних засад механізмів сприйняття та пізнання живих істот.

Роль епістемології для наукового пізнання господарських процесів. Взаємозв'язок економічного аналізу і найважливіших категорій діалектики. Методи дослідження ідеалізованого об'єкта як основа створення раціональної системи інформації економічного аналізу.

Дослідження основних моделей свободи в контра-актуалістичному філософському дискурсі. Осмислення умов та принципів вільного досягнення справжньої згоди. Визначення індивідуалістського та комуналістського концептів свободи, робота філософа А. Велмера.

Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.

Специфіка філософських проблем, характер та структура філософського знання. Історія розвитку філософії, видатні філософи, їх погляди та принципи. Сутність та основні форми діалектики, проблема буття та свідомості в філософії. Еволюція уявлень про матерію.

Сучасний арт-ринок характеризується глобалізацією своєї діяльності, зміною традиційних функцій художніх інституцій та гіпертрофованою роллю професійних посередників, відсутністю чіткої цінової політики та неможливістю контролю цін, а також віртуалізацією.