Розгляд інтегрального підходу до побудови онтологічних підвалин нових форм мислення, які відповідають складності сучасного світу. Синтез інтелектуальної платформи, яка складається з базових модульностей інтегрального раціоналізму, трансверсального розуму.

Визначення характерних дій природного права у своєму життєвому просторі. Особливості вчення про простір та поняття просторової інверсії. Онтологічні атрибути природного права у просторі. Метафізична взаємодія окремих об'єктів матерії в просторі.

Аналіз дискурсивних чинників конструювання онтологічних засад картини світу класичного наукового дискурсу за допомогою методології дискурс-аналізу. Дослідження специфіки формування онтологічних засад постнекласичної філософської науки у дискурсі.

Особливості онтологічних засад постнекласичної науки як дискурсивної онтології у контексті змін типів наукової та філософської раціональності. Процес історичної трансформації змісту поняття"дискурс". Екзистенційні інтенції суб’єкта дискурсу комунікації.

Філософсько-правові підходи до онтологічного розуміння правового прогресу як форми суспільного прогресу: глобальний та конкретний аспекти. Співвідношення правового прогресу з правовою діяльністю всесвітніх організацій, розумінням правової реальності.

Розробка і застосування головних понять і принципів енергейного дискурсу для поглиблення розуміння і вирішення онтологічної проблематики мови. Аналіз основних категорій і принципів ісихастської течії християнства, їх характеристика та порівняння.

Онтологічні особливості відношення людини до сущого та до себе в контексті еколого-етичних проблем сучасності. Дослідження генетичного зв’язку цінностей зі світом в усвідомленні людини, проблема її відповідальності за вплив на своє буттєве середовище.

Аналіз явища "лінгвістичного детермінізму" в аспектах соціально-філософського аналізу онтологічних засад мови в комунікативному просторі суспільства. Розкриття філософських передумов просторово-часової визначеності мови в огляді теоретичних джерел.

Визначення основних соціально-філософських та методологічних принципів дослідження онтології політики. Дослідження особливостей конкретно-історичних моделей взаємовідносин політики і соціуму. Аналіз тенденцій становлення сучасного політичного простору.

Виявлення елементів знання. Аналіз механізмів взаємодії онтології з фізичним і космологічним науковим знанням. Спільність і відмінність механік Аристотеля і Ньютона. Оцінка структурних елементів нової реляційної парадигми в засадах фізичного знання.

Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології. З’ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності. Прояв (або непроявлення) агресивності в якості особистісної характеристики, як результат складної взаємодії ситуаційних факторів.

Розгляд сутнісних характеристик феномену соціальної агресивності та аналіз основних труднощів його концептуального визначення. Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології, з'ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності.

Виявлення смислових контурів античної філософії та представленність їх у сучасних історико-філософських стратегіях. Формування адекватної трансцендентальної дистанції, через яку сутнісний вимір мислення постає як конкретний предмет філософського аналізу.

Дослідження змісту, структури, механізмів формування та динаміки феномену правосвідомості в контексті посткласичної парадигми праворозуміння. Аналіз методів вдосконалення правових засобів стимулювання демократичних перетворень основ життя суспільства.

Історично сформована ментальна відмінність між росіянами та українцями як одна з причин війни Росії в Україні. Її аналіз для розширення контексту причинно-наслідкових зв’язків, розуміння ситуації, вибору механізмів вирішення геополітичної ситуації.

Поняттєво-категоріальний апарат соціально-філософського дискурсу про онтологічні, аксіологічні та антропологічні принципи розвитку світу та наявні проблеми сфери управління, політики, влади. Теоретико-праксеологічна концепція соціальної антропології.

Дослідження філософського стилю мислення Ґ. Кониського: онтологічних основ природи та антропоанімалогії. Визначення напрямів і шкіл, філософські ідеї представників яких впливали на формування онтологічно-антропологічної моделі філософування Ґ. Кониського.

Основні ідеї двох найбільших представників неоплатонізму — Плотіна та його учня Порфирія. Аналіз їх поглядів на Єдине (найдосконаліший абсолют) з якого еманують Розум та Світова Душа. Це вчення як визначальний напрямок пізньоантичного світобачення.

Книга М. Хайдеггера "Буття і час" як перший проект екзистенціалістичного вчення про буття (онтологію). Особливості та суперечливість індивідуального буття людини. Боротьба феноменологів і екзистенціалістів проти "натуралізації" або біологізації людини.

Дослідження ролі онтології в обґрунтуванні естетики, як органічної складової філософського знання. Виявлення основоположних принципів інгарденівського окреслення предметної області естетичного пізнання. Розгляд екзистенціально-антропологічних аспектів.

Криза філософії початку ХХ століття та російське релігійно-філософське відродження. Предметне знання, об’єктивна дійсність, реальність і абсолютне буття: С. Франк, М. Гайдеґґер, Н. Гартман. Філософія релігії С. Франка: раціоналізація містичної теології.

Вивчення онтології суфізму в авторській праці Ахмада Аль-Кримі Насіха "Настанова для розгублених та ключ до вимогливих". Викладення типової перипатетичної концепції буття. Верифікація апофатичних тверджень абсолютного буття у поглядах Ахмада Аль-Кримі.

Відкриття арабських рукописів у Туреччині та Німеччині. Аналіз суфійського підходу до онтології людини, розвинуте кримськими мислителями Ібрагімом та Абу Бакром аль-Кафаві, Хуссам aд-Діном аль-Киримі. Духовна подоріж в напрямі кінцевої Досконалої Людини.

Базисні історичні типи ментальності, суттєві характеристики кожного типу. Основні ментальні настанови в контексті міфології, релігії, науки. Традиції в філософії і суміжних науках, котрі зумовили актуалізацію проблеми ментальності в сучасній філософії.

Дослідження та аналіз характеристик онтології права, які притаманні філософській онтології, і, відповідно, онтології права. Порівняльний аналіз підходів філософів і юристів до основного питання філософії права як такого, що визначає її структуру.

Розгляд свободи на рівні сутнього, де поряд із іншими онтологічними модусами має місце дефективний модус під назвою свавілля. Вищість модусу свавілля над парою модальностей необхідність-випадковість. Репрезентація антропологічного рівня свободи.

Розгляд свободи на рівні сутнього, де поряд із іншими онтологічними модусами має місце дефективний модус під назвою свавілля. Свавілля - вищий модус свободи ніж пара модальностей необхідність-випадковість, оскільки репрезентує суто антропологічний рівень.

Переосмислення класичного антропологічного розуміння техніки під кутом зору феноменологічної онтології. Особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки і соціуму. Засоби і шляхи впливу техніки на становлення сучасного соціального типу характеру.

Дослідження еволюції змісту онтології у ХХ столітті. Смислові зв'язки між онтологічними поглядами М. Гайдеггера, Н. Гартмана, Ж.П. Сартра, С. Франка. Сучасне трактування онтології, пріоритет духовного над матеріальним. Онтологія як наука про буття людини.

Дослідження поняття онтології та узагальнення її основних визначень. Формування науково-філософського поняття матерії. Рух, простір і час як форми існування матерії. Характеристика специфіки і різноманітності виявів людського буття. Суть трансценденції.