Проблеми розвитку вищої освіти в Україні: соціально-філософський аспект

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри управління та економіки підприємства Національного фармацевтичного університету (Харків, Україна)

Анотація

Робота являє собою соціально-філософський аналіз проблем розвитку вищої освіти. Звернення до дослідження проблем розвитку освіти зумовлено необхідністю вдосконалення вищої освіти, щоб освіта відповідала сучасним запитам суспільства і особистості, актуальним ціннісним орієнтаціям світової спільноти. Для цього необхідна модернізація форм і методів освітньої діяльності і вироблення нових орієнтирів освіти.

Для того щоб освіта стала джерелом нових ідей і середовищем, де формується відповідальне мислення, де особистість зможе реалізувати себе, де молоде покоління долучається до нового бачення світу, де культивуються нові погляди і ціннісні орієнтації, необхідні ревізія і подальша модернізація цілей, змісту, форм і методів освіти.

Аналіз сучасних визначень цілей освіти дозволяє виділити в них спільне: освіта повинна бути спрямована не тільки на розвиток інтелекту і професійних якостей, але, в першу чергу, на розвиток духовності людини: височини думки, відповідальності, почуття обов'язку, людинолюбства. Освіта розглядається як простір, в якому створені умови для самореалізації особистості, для пізнання людиною самої себе.

Olga BAIEVA,

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Management and Economics of Economics

National Pharmaceutical University

(Kharkiv, Ukraine)

PROBLEMS OF DEVELOPMENT OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE: SOCIAL AND PHILOSOPHICAL ASPECT

The work is a socio-philosophical analysis of the problems of the development of higher education. The appeal to the study of the problems of education development is due to the need to improve higher education so that education meets the modern needs of society and the individual, and corresponds to the current value orientations of the world community. This requires the modernization offorms and methods of educational activities and the development of new guidelines for education.

Education is becoming one of the main mechanisms of the evolution of civilization. It is education, in the content of which new socio-philosophical dominants are included, that should prepare the transition of mankind to the path of regulated development, which can only be realized under the condition of a radical change in mass consciousness and, above all, in the value orientations ofmost people on our planet. And in this regard, the goal of education is to form social intelligence, an ethical aggregate mind, corresponding to the concept of regulated world development.

In order for education to become a source of new ideas and an environment where responsible thinking is formed, where a person can realize himself, where the younger generation joins a new vision of the world, where new views and value orientations are cultivated, corresponding to regulated (controlled) world development, revision and subsequent modernization of goals, content, forms and methods of education.

The purpose of the study is to reveal the socio-philosophical foundations of the problems of higher education in Ukraine and the features of the modern educational paradigm as an important theoretical prerequisite for reforming the educational system.

An analysis of various modern definitions ofthe goals ofeducation allows us to single out the general in them: education should be aimed not only at the development of intelligence and professional qualities, but, first of all, at the development of human spirituality: the loftiness of thought, responsibility, sense of duty, sensitivity and tolerance, philanthropy. Education is viewed as a space in which conditions have been created for the self-realization of the individual, for the person to know himself, for the development of the student's individual lifestyle and activity.

В даний час постає питання про входження України в європейський освітній простір, що виражається в зближенні української та європейської систем вищої освіти. Реалії соціокультурної ситуації свідчать, що сучасні фахівці недостатньо підготовлені до вирішення проблем, які постають перед суспільством і особистістю. Сучасні реалії вимагають такої перебудови освіти, яка б озброїла фахівців здатністю до проектування, прогнозування. Це проявляється в системі вимог до рівня професіоналізму, загальної культури, менталітету членів суспільства, які отримують вищу освіту.

Гуманістична спрямованість освітнього процесу, проблемна орієнтація освіти, забезпечення інтеграції навчальних дисциплін, змістовна аксіологічна інтерпретація взаємозв'язків людини з природою і суспільством є основою майбутньої глобальної самоорганізації людства і одночасно умовою входження конкретної людини, особистості у сферу осмисленої і співвіднесенні з домінантами світового розвитку діяльності.

До основних вимог, виконання яких забезпечить модернізацію змісту освіти, відносяться: 1) формування глобального світорозуміння; 2) новий підхід до вибору змісту освіти та зміна способу його організації; 3) зміна ракурсу побудови освіти, акцент на освоєння методологій діяльності, формування рефлексивних здібностей; 4) розвиток творчих здібностей, базування на принципах навчання на власному досвіді, 5) формування та широке впровадження в освітню практику культури багатокритеріальної постановки і вирішення інноваційних завдань; 6) використання технологій, орієнтованих на пріоритетний розвиток людської особистості, перш за все її здібностей до саморозвитку і самореалізації (Крилова, 2014: 18).

Результати філософських, теоретичних досліджень, огляд досвіду і тенденцій розвитку вищої освіти в нашій країні і за кордоном дозволяють окреслити сьогоднішнє коло теоретичних і практичних проблем і представити нові, з якими наша освіта зіткнеться в найближчі роки у зв'язку з еволюцією соціального середовища, зокрема ринку праці, науково-технічним прогресом, усезростаючим впливом міжнародного і європейського контексту, новим поглядом на місце освіти в житті суспільства і окремої людини.

Першу групу складають проблеми філософської антропології, пов'язані з подальшим осмисленням ролі і місця людини в сучасному світі. Необхідно продовжити дослідження сформованих функціонуючих цінностей і їх співвіднесеність з цінностями, домінуючими в новій картині світу, філософський аналіз цінностей, значущих для освіти, розробку системи цінностей і цілей, спрямованих на вирішення освітніх завдань конкретних соціальних груп і окремих індивідів. Особливу увагу слід приділити орієнтації освітніх інститутів на вивчення співвідношення в освіті особистісних і соціальних цілей.

Рішення проблем розвитку освіти пов'язано з організацією освітнього моніторингу, вивченням нових освітніх запитів населення та можливостей ринку праці, розробкою програм і заходів, які ці запити задовольняють, поглибленням концепцій безперервної освіти, розвитком наявних альтернативних форм освіти, використанням освітніх можливостей, що склалися в надрах національних культур, теоретичним обгрунтуванням заходів щодо створення культурно-освітнього простору регіонів, забезпеченням фінансування всіх форм освіти, включаючи нетрадиційні джерела.

Другу групу проблем складають питання, пов'язані з вирішенням спеціальних соціальних, педагогічних і психологічних завдань: розробка програм розвитку мотивації до отримання освіти та програм, які могли б стимулювати студентів до оволодіння духовними цінностями національної і світової культури, підвищення загального рівня культури.

Третя група проблем ставиться до рішення теоретичних і методичних завдань модернізації освіти. Це вивчення впливу загальнокультурної підготовки та формування особистісних і професійних якостей фахівців, визначення змісту, структури і технологій гуманітарної підготовки в негуманітарних вузах, дослідження можливостей створення комплексних програм гуманістично орієнтованої освіти, встановлення раціонального співвідношення загальнокультурної і професійної підготовки, принципів побудови нових підручників і методичних посібників, нових технологій освіти.

Четверта група питань пов'язана з розробкою програм підготовки та перепідготовки викладачів, які працюють як в інституційній, так і неінстітуціональної сферах освіти, з урахуванням вимог, що пред'являються до сучасних викладачів (Коханович, 2016: 112).

У розгляді проблем сучасної освіти не останню роль відіграє і підвищення компетентності кожного педагога. В першу чергу, необхідно, щоб викладачі були знайомі з основними етичними ідеями, які включені в сучасну картину світу. Настільки ж важливе значення для сучасних викладачів мають педагогічні ідеї, що становлять ядро сучасних концепцій освіти: індивідуально-особистісна орієнтація як провідний принцип освіти, варіативність і свобода вибору освітніх маршрутів для учнів і шляхів, способів і форм навчання для педагогів, діяльнісний підхід на основі проблемної орієнтації освіти, формування навичок реалізації моральних критеріїв у професійній, соціальній та особистому житті учнів і педагогів (Тодоров, 2011: 66).

Висновки

Ми вважаємо, що в даній роботі доказово обгрунтована теза про те, що освіта є однією із глобальних проблем сучасності, від вирішення якої залежить виживання людства, оскільки освіта стає одним з головних механізмів еволюції цивілізації. У результаті наших досліджень зроблено висновок: традиційна система освітньої діяльності значною мірою була пов'язана з тиражуванням і розчленуванням раніше знайдених рішень, і творча компонента в ній була присутня незначною мірою, метою освіти була не стільки підготовка творчих працівників, скільки фахівців, здатних репродукувати вже наявні знання. У сучасних умовах високі інформаційні технології беруть ці функції на себе. У зв'язку із цим фахівець виступає як носій творчого начала, звідси і змінюються вимоги до нього як до особистості, здатної до різних видів діяльності, до нестандартного мислення.

Сучасні уявлення про утворення зумовлені новим розумінням місця і ролі людини в сучасному світі, необхідністю підготовки людини, яка усвідомлює себе частиною природи і світобудови, розбирається в логіці функціонування світової системи, здатної здійснювати розумні перетворення.

Аналіз різних сучасних визначень цілей освіти дозволяє виділити в них спільне: освіта повинна бути спрямована не тільки на розвиток інтелекту і професійних якостей, але, в першу чергу, на розвиток духовності людини. Освіта повинна розглядатися як простір, в якому створені умови для самореалізації особистості, для пізнання людиною самої себе.

Оскільки жодна система освіти у світі не знайшла ще вихід із кризи, що склалася, не можна вважати освіту тільки інститутом спадкування соціального досвіду. Цінність освіти полягає в тому, що вона є найважливішим інструментом культивування необхідних людських якостей, які дозволять суспільству увійти в новий стан.

На основі аналізу тенденцій і виявлення сутнісних характеристик розвитку освіти в Україні та за кордоном можна зробити висновок про те, що від визнання кризи в освіті і усвідомлення її наслідків як національного, так і глобального масштабу світове співтовариство переходить до дослідження шляхів подолання дегуманізації освіти. Міжнародні, урядові, громадські та приватні організації доручають вченим, фахівцям з питань освіти аналіз функціонуючих систем освіти, розробку концепцій модернізації освіти і напрямків конкретних реформ, здійснюють контроль і оцінюють ефективність вжитих заходів. Успіхи модернізації освіти експерти напряму пов'язують із підвищенням якості підготовки і, отже, з якістю, майбутньої діяльності фахівців. Поняття якості підготовки фахівців отримує новий зміст, включаючи в себе поняття якості гуманітарної підготовки. Дослідження різних підходів до визначення критеріїв оцінки якості гуманітарної підготовки показало, що в їх основі лежить рівень сформованості загальної культури.

Підводячи підсумки дослідження, зазначимо, що ідеї та цілі модернізації освіти є частиною нового мислення і все ще дуже свіжі і недостатньо розкриті. Вони витають у повітрі, їх заявляють в освітніх стандартах, їм приділяють увагу преса, радіо і телебачення, але у нас в країні, незважаючи на декларації, вони ще не стали реалізованої метою державних і регіональних органів, покликаних забезпечити активну моральну підтримку і створити матеріальну базу реорганізації та оновлення освіти.