Категоричні силогізми з імовірними засновками
Визначення на практичних прикладах суб'єкту та предикату кожного судження. Механізм перевірки за допомогою таблиці істинності. Визначення правильності поданих силогізмів. Умовно-категоричний умовивід та його дослідження. Відношення логічного слідування.
Рубрика | Философия |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.06.2011 |
Размер файла | 15,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
№1.
«Хороше дерево приносить добрий плід» - це часткове ствердне судження, за кількістю часткове, за якістю - ствердне. (формула: деякі S є P).
У цьому судженні і суб`єкт (поняття «дерево»), і предикат (поняття «добрий плід») не розподілені
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
«Жоден прийменник не виконує в реченні роль підмета» - це загально заперечне судження, за кількістю загальне, за якістю заперечне (формула: жодне S не є P).
У цьому судженні суб`єкт (поняття «прийменник» і предикат (поняття «підмет») розподілені.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
№2.
- перевірити за допомогою таблиці істинності.
P |
Q |
- P |
- P - Q |
- (P - Q) ^ Q |
- P |
||
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
||
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
і |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
||
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Дана формула не є законом логіки результати в останніх колонках таблиці істинності співпадають.
№3.
- перевірити
силогізм логічний слідування предикат
P |
Q |
P |
Q |
PQ |
(PQ)^P |
((PQ)^P)Q |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
Отже, між парою наведених формул не існує відношення логічного слідування (оскільки формула не виявилась тотожно-істинною)
№4.
а) Кожна людина має право на свободу.
Схема: Усі S є P - Жодне S не є P.
Отже, жодна людина не має права на неволю.
б) Жоден гуманіст не визнає права будь - кого на приниження людської гідності особи.
Схема: Жодне S не є P - Усі S є не P.
Отже, усі гуманісти визнають право будь - кого на не приниження людської гідності особи.
в) Деякі тварини - альбіноси.
Схема: Деякі S є P - S не є не P.
Отже, деякі тварини не є не альбіносами.
г) Деякі люди не інженери. (тобто: деякі люди не є інженерами).
Схема: Деякі S не є P - Деякі S є не P.
Отже, деякі люди є не інженерами.
№5.
Планети - небесні тіла. S є M
Комети - небесні тіла. P є M - друга
Отже, комети - це планети. P є S фігура
Силогізм неправильний. Висновок хибний, оскільки порушено правило другої фігури, за якім один із засновків має бути заперечним. Крім того помилка має місце також і тому, що більший засновок беруть за виділяючи судження:
«Тільки планети є небесними тілами». А це хибне твердження.
№6.
«Якщо ці дрова дубові, то вони даватимуть багато тепла».
Ці дрова дубові.
Отже вони даватимуть багато тепла.
Даний умовно - категоричний умовивід є правильним, адже наявна логічна основа: ствердження основи неодмінно призводить до ствердження наслідку. Тобто, якщо існує причина, то має існувати і її наслідок. Даний умовивід називається стверджуючим модусом, в якому у меншому засновку стверджується основа, а у висновку наслідок більшого засновку.
Формула модусу:
якщо А, то В.
А_____
Отже, В
№7.
Суддя має право ставити питання свідку у будь - який момент його допиту, а С. - суддя.
Структура силогізму:
M - P
S - M
S - P
Отже, пропущена частина: С. має право ставити питання свідку у будь - який момент його допиту.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Логіка – наука, що вивчає мислення людини. Категоричні силогізми, в яких засновником є судження-визначення та побудовані із судження можливості. Судження як вираження реченнь утверджень чи заперечень, які володіють обумовленим значенням істинності.
контрольная работа [15,8 K], добавлен 04.03.2009Прості і складні судження, їх сутність, види за кількістю і якістю, структура та аналіз з погляду правильності. Виклад складних суджень мовою класичної логіки висловлювань. Види, формула та модус силогізму. Поняття умовиводу, його види та приклади.
контрольная работа [898,9 K], добавлен 25.04.2009Поняття визначення, його сутність і особливості, гносеологічні завдання та роль у практичному пізнанні. Термін "умовивід", його тлумачення, структура та елементи. Доведення як процес думки, його етапи, структурні елементи та значення в мисленні людини.
контрольная работа [12,3 K], добавлен 17.02.2009Поняття простого категоричного силогізму, його структура та різновиди за формами засновків і висновку. Спеціальні правила фігур. Використання кол Ейлера. Правила "логічного квадрату". Умовиводи засобом обернення, перетворення і протиставлення предиката.
контрольная работа [85,5 K], добавлен 25.04.2009Дедукція як метод для дослідження різноманітних явищ. Застосування у навчанні та в економіці. Користь методу Шерлока Холмса. Аналіз за допомогою дедукції. Розділово-категоричні та умовні умовиводи, дилеми. Дедукція та індукція в навчальному процесі.
реферат [117,3 K], добавлен 29.05.2013Загальна характеристика умовиводів, поняття і судження як його елементи. Безпосередні та опосередковані знання. Основні способи побудови безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення та протиставлення суджень. Поняття та суть правила співмірності.
контрольная работа [66,2 K], добавлен 25.04.2009Доведення як сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності судження. Правила та помилки в доведенні та спростуванні. Способи здійснення та побудови прямої і непрямої аргументації. Зміст спростування через критику демонстрації та доказів.
контрольная работа [56,0 K], добавлен 25.04.2009Умовивід як процес мислення, що складається з певної системи послідовно зв'язаних між собою суджень. Логічний перехід від посилок до висновку. Основні елементи, функції, структура та роль умовиводу. Необхідні умови створення достовірного висновку.
эссе [14,9 K], добавлен 04.11.2009Судження - форма мислення, яка розкриває зв'язок між предметом і його ознакою, основні поняття й види, структура: суб’єкт, предикат, зв’язка, квинторне слово. Прості і складнi судження, вiдношення мiж ними, класифікація суджень за логічним квадратом.
реферат [23,0 K], добавлен 07.09.2012Формування філософських поглядів Б. Рассела, започаткування методу логічного аналізу. Проблеми використання мови, її дослідження за допомогою логічного аналізу. Сутність теорії пізнання. Внесок в освіту, історію, політичну теорію та релігійне вчення.
курсовая работа [75,5 K], добавлен 13.05.2012