Анализ функций информации в разработке психофизиологических проблем. Основные положения математической и статистической теорий информации. Основные разногласия в трактовке понятия информации. Выявление сущности и специфики информационного процесса.

Проблема выделения общей базовой программы конструктивизма. Направления в эпистемологии и философии науки, в основе которых лежит представление об активности познающего субъекта. Конструирование как активная деятельность человека, трансформирующая мир.

Раскрытие философского понятия, системы липовки. Рассмотрение характеристики, содержания, оперируя её внутренними "понятиями". Липовка и анти-Липовка, категории. Отношение человека и природы. Приведение основных положений мышления философскими понятиями.

Вещественно-субстратная модель единства мира. Метафизическое представление о движении. Диалектика как противоположный способ рационально-понятийного освоения бытия. Субъект и объект познания. Законы диалектики в отечественной философской традиции.

Основные структурные уровни материи. Уровни организации неживой природы. Современная наука о строении материи. Представления о строении материи на биологическом и социальном уровнях. Формы материи, диалектическое понимание материального единства мира.

Природа и основные категории материального с точки зрения философии. Субъективный идеализм как предпосылки развития существования. Современные представления о материи, как первопричине бытия. Субъективная реальность как континуум осознаваемых состояний.

Проблема единства мира: история и современность. Психофизиологическая проблема в философии. Естественнонаучные и философские доказательства материального единства мира. Материя как субстанция и как объективная реальность. "Объект" и "предмет" познания.

Трансформация понимания материи в истории философии. Точность определения философской сущности этой категории в высказывании Ленина. Диалектико-материалистическое понятие материи. Современная наука о строении и свойствах материи. Единство поля и материи.

Философское учение о категориях и характеристика его аспектов. Историческое развитие понятия материи как философской категории. Современная философия о понятии "материя". Появление новых философских категорий, единство предметов и процессов в реальности.

Проведение исследования взаимодействия бытия и небытия применительно к "царству идей", к области родов, видов и общих качеств. Главная особенность деления низших видов по числу. Характеристика материи как воплощения порождающе-уничтожающего небытия.

Исследование категорий всеобщего, особенного и единичного в современной теории познания. Суть диалектического метода в методологии, позволяющей определить путь формирования априорных синтетических суждений, значимых для современных научных изысканий.

Анализ философии права Р.М. Дворкина (1931-2013), представителя англо-американской аналитической философско-правовой традиции. Категория принципов как инструмент для критики правового позитивизма Г. Харта и как теоретическая база правовой теории.

Историко-философские концептуализации понятия причины. Экспликация категории причины в качестве исконного понятия античной и новоевропейской онтологии. Исследование трансформации понятий "природа", "пространство" и "время" в хронотопе метафизики.

Исходная интуиция существования. Введение термина экзистенциальная пресуппозиция. Философская рефлексия идеи существования. Анализ понятия существования Аристотелем, Декартом, Беркли, Кантом. Чистое бытие по Гегелю. Экзистенциальный смысл существования.

Критическо-рефлексивный анализ категории ценность в философско-культурологическом измерении. Содержание ценностной ориентации как порождающего основания человеческого бытия. Категории идеального и ценностного в диалектическом разуме рассудочного мышления.

Духовний світ людини - один з найбільш досліджуваних предметів за всю історію філософської думки. Духовність як вищий рівень розвитку й саморегуляції зрілої особистості, коли основними орієнтирами її життєдіяльності стають неминущі людські цінності.

Розгляд антропологічних ідей у фундаментальній онтології Мартіна Гайдеґґера. Розрізнення феноменології М. Гайдеґґера та Е. Гуссерля. Сутнісні моменти гуссерлівської феноменології, що служать теоретичним підґрунтям для можливого аналізу ситуації людини.

Антропологічні ідеї у фундаментальній онтології М. Гайдеґґера. Трансформації Гайдеґґером гуссерлівської феноменології. Інтерпретація філософського поняття Dasein, запропонованого М. Гайдеґґером, як основи для альтернативної антропологічної концепції.

Категорія свободи в історико-філософському дискурсі. Розгляд свободи і рівності у розвитку гегелівської філософсько-правової думки. Погляди на свободу у її позитивному і негативному значенні. Справа держави і її функції у філософському розумінні.

Філософські категорії та їх знання. Діалектика - співвідносні категорії. Одиничне і загальне. Сутність і явище. Причина і наслідок. Необхідність і випадковість. Зміст і форма. Ціле й частина. Елемент, структура, система. Можливість і дійсність.

Аналіз категорій діалектики (буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм і т.п.), її закони та відображення в них загальних суттєвих ознак, зв'язків, властивостей, відношень речей, що мають місце в об'єктивній дійсності.

Підпорядкування суспільного життя об'єктивним законам. Закони розвитку і закони функціонування суспільства. Динамічні та статистичні закони. Основні закони діалектики. Діалектична суперечність. Категорії діалектики. Діалектика-єдина логічна теорія.

Поняття закону та їх види у філософський категорії: закони розвитку і закони функціонування суспільства. Вивчення основних законів діалектики: єдність та боротьба протилежностей та закон заперечення заперечення. Особливості категорій діалектики.

Розгляд наукових поглядів на проблему феномену "обмеження" в різних галузях науки. Мова як інструмент пізнання, постійного осмислення світу людиною й перетворення досвіду на знання. Аналіз процесу розширення фізичної та духовної орієнтації людини в світі.

Проблема категорій в історії філософії. Основні категорії онтології. Простір і час. У буденному житті людина оперує категоріями, не усвідомлюючи того, що за ними прихована праця багатьох поколінь, маскується поступ культури. Причинність у світі буття.

Аналіз генези та еволюції категорії "річ" в європейській континентальній філософській традиції. З’ясовування семантики терміна річ у діалогах Платона, Аврелія Августина, Лоренцо Валла та Аристотеля. Застування метафізиці на початку XVIII сторіччя.

Розкриття особливостей трактування категорії "справедливість" римським юристом і державним діячем М.Т. Цицероном на основі аналізу його головних робіт "Про державу" і "Про закони". Розгляд Цицерона як теоретика космополітичної справедливості світу.

Поняття категорії буття, етапи його тлумачення та основні форми. Діалектичні принципи осмислення світу. Характеристика зв'язків упорядкування та детермінації. Принципи розвитку системних об’єктів. Логічне обґрунтування буття. Філософська система Гегеля.

У науковій розвідці здійснено інтерпретацію романів Г. Гессе "Степовий вовк" та "Гра в бісер" на основі діалогу "автор-герой-читач", побудованого на засадах інтелектуальної гри. Філософія та естетика є вихідними, невід’ємними засадами концепції гри Гессе.

Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.