Визначення теоретико-методологічних засад дослідження шляхом аналізу праць вітчизняних та зарубіжних філософів, культурологів, мистецтвознавців. Виявлення взаємодії митця та влади на основі моделі "митець-майстер" в умовах зростання тоталітаризму.

Розкриття суті, змісту й значення основних процесів молодіжної культури в Україні. Дослідження ролі сім'ї, колективу, суспільства у процесі формування ціннісного світу молодого покоління. Соціальна регуляція процесу національно-культурної освіти молоді.

Общие сведение о греческом писателе III в. н.э. Диогeне Лaэрции. Анализ трактата Диогена с историко-философской точки зрения. Работы Диогена Лаэрция как основной источник знания об Эпикуре. Филоcофcкая cиcтeма эпикyрeйcтвa и ее основные характеристики.

Анализ жизненного пути Диогена Вавилонского (Диогена Селевкийского) как ученика Хрисиппа, видного представителя последнего периода Ранней Стои, главы стоической школы после Зенона Тарсийского. Вопросы стоической догматики, музыки в сочинениях мыслителя.

Диоген Синопский как символ движения киников, его учение. Основной метод и путь, ведущий к свободе и добродетелям по Диогену. Александр Македонский о философе. Одна из притч Диогена. Содержание эпитафии на медном памятнике Диогену в городе Синопе.

Выявление взаимных отношений фигуры греческого бога Диониса и фигуры сверхчеловека в философии Ницше. Метафорическое выражение страданий, порожденных принципом индивидуализации, в мифе о Дионисе Загрее. Дионисизм в произведении "Так говорил Заратустра".

Анализ корректности репрезентации образа философии Ф. Ницше – образа Диониса, через который развертывается система нигилистических положений, составляющих комплекс философии жизни. Тенденции роста масштабов деструкции в сфере практической политики.

Сравнение аргументов как против, так и за возможное историческое существование Диотимы Мантинейской, философа-досократика, жрицы Элефсинских мистерий, наставницы Сократа в вопросах эроса. Аргументы от художественности "Пира" и от иронии Сократа.

Аналіз взаємозалежності позитивного і негативного у розвитку особистості. Методичні прийоми і ставлення особистості до вибору себе серед безмежних потенціалів життя. Здатність синтезувати проблеми самовдосконалення як джерело суспільної творчості.

Аналіз підходів до розуміння поняття "бажання". Вивчення основних уявлень про феномен бажання, які дозволяють вести розмови про нього як про спосіб конституювання Я та конструювання дискурсивних практик. Конструювання практик партнерства і батьківства.

Розкриття особливостей культурних і змістовних форм владного та масового дискурсів в основних підрозділах філософської антропології середини ХХ та початку ХХІ століття. Визначення антропного змісту дискурсивних масивів владної мовленнєвої діяльності.

Онтологічні та гносеологічні засади дискурсу влади. Вивчення філософських вимірів рівнів сучасного дискурсу мас. Перетворення свідомості за допомогою дискурсивних практик у суспільній дійсності. Взаємодія дискурсивних спільнот та владних інститутів.

Філософські засади вивчення дискурсу влади в сучасних соціально-гуманітарних дисциплінах. Діяльність Мішеля Фуко щодо встановлення особливостей дискурсу влади. Розкриття кратологічного механізму у контексті взаємодії масової свідомості та влади.

Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.

Аналіз проблеми знання, зростання якого обумовило прогрес суспільства. Осмислення практичного досвіду, формування способів ефективного застосування знання, можливостей передавати його іншим людям. Результат практичного досвіду та наукових досліджень.

Мотивы истинного желания: удовлетворение морального чувства, значение фиксации энергии. Трансгрессия и чувство. Рефлексия как удовольствие и желанность, суть культа познания. Понятие истины и власти: конституирование желания. Логика вожделения и желания.

Выявление социального и философского характера конституирования субъекта. Исследование двойственности связи дискурсивности и речедействия посредством обращения к социологической теории структурации и постструктуралистским концепциям интертекста.

Исследование философской теории дискурса в аспекте концептуальных разработок современной неклассической онтологии. Выводы о трансгрессии как об особом способе бытия и смыслообразования, позволяющем преодолеть власть перспектив философского дискурса.

Аналіз дискурсу ідентичності в наукових дослідженнях як можливого ключа до створення гармонійного суспільства та вирішення соціокультурних, політичних суперечностей в українському суспільстві. Формування принципів терпимості, толерантності та відкритості.

Аналіз дискурсу ідентичності в наукових дослідженнях як можливого ключа до створення гармонійного суспільства та вирішення соціокультурних, політичних суперечностей в українському суспільстві. Формування принципів терпимості, толерантності та відкритості.

Исследование темы ненависти в ницшеанстве, что связано с особыми герменевтическими трудностями: проявление ненависти в смысловой множественности, соседство с пафосом человеческого совершенства, парадокса отношений и взаимопереходов с понятием любви.

Рассмотрение истории дискурса о моральной оправданности использования экстракорпорального оплодотворения и применяемых с ним вспомогательных репродуктивных технологий. Опасения негативных последствий применения технологий, высказываемые философами.

Характеристика основных концепций памяти, сформировавшихся в истории философии и современной культуре. Определение памяти как свойства культуры. Анализ междисциплинарности как главного методологического принципа в исследовании проблематики памятования.

Изучение сущностных черт реализуемого властями современных государств дискурса политико-правовых идей, которые приобретаются им в реалиях сетевого общества. Анализ положений социального реализма Р. Коллинза, Н. Розова и тезисов акторно-сетевой теории.

Людина як істота і особистість. Вихідні пункти та орієнтири розбудови дискурсу про секуляризацію в європейській філософії. Дослідження рис нової методології розуміння та саморозуміння західної цивілізації. Класичні тематизації модерних перетворень.

Самопроектування як опосередкований результат власного історичного становлення. Історичне вироблення практик самопроектування у контексті горизонту авторства. Трансформування принципу авторства у суб’єктну парадигму. Самопроектування життєвої позиції.

Методологические проблемы изучения социальной эволюции в условиях глобализации. Исследование особенностей неолиберализма в отношении к современному цивилизационному развитию и обоснование необходимости альтернатив неолиберализму с учетом опыта России.

Представлена оригинальная точка зрения автора на дискурс-анализ как метод исследования, содержащий специфические теоретические предпосылки для изучения ряда исследовательских проблем социальной коммуникации. Понятие дискурса, его значение и применение.

Аналіз основних публікацій Василя Кременя, присвячених питанням філософії освіти. Дослідження впливу творчого доробку Василя Кременя на формування та еволюцію підходів до філософської інтерпретації вітчизняної та світової освітньої проблематики.

Логічний ланцюг Габермаса, який намагається з допомогою полеміки з Дітером Генріхом відповісти на питання: "Що є метафізикою". Історико-філософський екскурс за працею Габермаса "Метафізика після Канта". Сценарій подолання кризи інтелектуальної культури.