Аналіз логічних концепцій аргументації на традиційному етапі розвитку логічного знання. Основні підходи до аналізу поняття "аргументація". Виявлення особливостей і взаємозв’язку формального і неформального підходів до аналізу аргументації в логіці.

Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.

Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.

Дослідження логіки епохи Відродження: логічна думка Англії (Френсіс Бекон, Джон-Стюарт Мілль, Томас Гоббс), Франції (Рене Декарт, Блез Паскаль), Голландії (Бенедикт Спіноза) та Німеччини (Готфрід Лейбніц, Іммануїл Кант, Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель).

Середньовічна логіка, як і філософія загалом, на службі релігії: штучно створені схеми, умовні знаки, символи. Активні пошуки формально-логічних методів пізнання, альтернативних дедукції, в епоху Відродження. Виникнення закону суперечності у Новому Часі.

Характеристика сучасної логіки й постнекласичної раціональності. Взаємозв’язки логіки та докласичної раціональності в процесі становлення античної філософії. Взаємовплив традиційної логіки та класичної раціональності в дискурсі класичного раціоналізму.

Дослідження проблеми співвідношення логіки і філософії в історико-філософському контексті та на сучасному етапі розвитку науки. Особливості розвитку традиційної та класичної формальної та некласичної неформальної логіки, металогічної аргументації.

Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.

Специфікація понять технічного знання. Технічний об'єкт, закономірності розвитку. Формування технічних дисциплін. Предмет технічних наук і компоненти технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ, розподіл функцій між ними.

Визначення специфіки аналітичного методу в процесі онтологічних, епістемологічних, логічних досліджень реальності крізь призму мови. Аналіз факторів, що спричинили занепад одних і розвиток інших логіко-семантичних концепцій мови в аналітичній філософії.

Окреслена концепція майбутнього в системі логіко-філософського вчення Аристотеля та визначені її складові. Описано онтологічний і логічний смисли терміна "майбутнє" у його зв’язку з минулим та сучасним у часовому вимірі буття. Оглянуто розвиток логіки.

Визначення концептуального апарату та принципів логічної побудови моделі еристичного дискурсу. Дослідження логіко-філософських засад прагматики як основного методу розробки можливостей реконструкції еристичної суперечки. Штучний інтелект при моделюванні.

Вивчення історії взаємозв'язку логіки та юриспруденції. Дослідження ідейного внеску видатного теоретика права Л.Й. Петражицъкого до юридичної логіки. Роль Петражицького у формуванні логіки норм і оцінок. Визначення ключових типів помилкових рішень.

Концепція "мовних ігор" Л. Вітгенштейна у зв’язку з становленням загально-прагматичних і логіко-прагматичних принципів аналізу дедуктивно-мовних явищ, аналіз безпосереднього зв'язку концепції з онтологічною концепцією "Логіко-філософського трактату".

Аргументи проти матеріалізму у філософії свідомості. Спростування заперечення, ніби аргумент зомбі містить "передрішення спірного питання" на користь епіфеноменалізму. Узгодження логічної можливості феноменальних зомбі з позицією дуалізму-інтеракціонізму.

Дослідження основних моментів застосування абдукції. Розгляд абдукції Ч. Пірса, як логічного міркування, яке відповідає за створення пояснювальних гіпотез. Визначення етапів процесу абдукції, що складається з етапів: результату - причини - пояснення.

Поняття як форма мислення, що відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. Аналіз ознак та особливостей, елементів обсягу понять. Класифікація понять за основними видами. Порівняння шляхів та ознак для визначення понять та їх обсягу.

Поняття доказу, його структура, види та правила реалізації. Сутність і різновиди спростування. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці і способи їх подолання. Цінність логіки у інноваційному управлінні.

Зміст та об'єктивні основи законів тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Представлення однотипних відносин між судженнями у вигляді логічного квадрату. Визначення відношення противності, підпорядкування та протиріччя.

Суть відношень противності та субконтрарності. Головні елементи формалізації логіки предикатів та правила побудови виразів. Перевірка правильності модусів простого категоричного силогізму. Використання кванторних індивідуальних констант природної мови.

Способы выражения закономерных связей и отношений в развитии вещей и явлений материального мира. Изучение логики как науки о формах и законах мышления. История появления гераклитовского логоса. Сущность, причины и предпосылки миропорядка у Гераклита.

Установка на выделение "объективного смысла" произведения, игнорирующая личность автора. Античное понимание логоса как прообраза представлений о "логосах как частицах личности Бога". Нивелирование личностного аспекта смысла в философской герменевтике.

При помощи примеров на основе кинофильма "Хвост виляет собакой" и притчи А. Стриндберга "Священный бык, или Торжество лжи" проиллюстрировано актуальность использования понятия ложного аргумента для анализа аргументации в эпистемологическом ключе.

Взаємодія локального і глобального в сучасному соціокультурному просторі. Приклади глокалізації у економічній, політичній та культурологічній сферах в Російській Федерації. Негативні аспекти гомогенізації простору. Дослідження процесу ізоморфізму.

Развитие мировой философии как единый процесс. Ее основные характерные признаки. Определение специфических черт национальных философских школ. В. С. Соловьев основоположник нового религиозного сознания. Ломоносов - великий русский ученый–энциклопедист.

Философско-этические поиски Валлы, отраженные в известном диалоге "Об истинном и ложное благо". Осуждение аскетической морали, олицетворением которой является точка зрения стоика. Наслаждение как цель, к которой стремится человек согласно своей природы.

Лотмановская онтологизация культуры. Теория семиосферы Ю.М. Лотмана. Семиотика как наука о знаках и знаковых системах. Метафизика семиотического пространства. Семиотический универсум как совокупность текстов и замкнутых по отношению друг к другу языков.

Розгляд лудологічних понять в різних формах у Геракліта і Піфагора. Особливість пояснення сторін буття людини і космосу. Аналіз ігрового феномена у Платона як форми "живої мудрості" або "софійності". Характеристика феномену давньогрецького агону.

Биография и творческая деятельность крупнейшего римского философа Луция Аннея Сенеки. Рассмотрение системы его взглядов и нравственных позиций, оказавших сильное влияние не только на его современников, но и на мыслящих людей всех последующих поколений.

Общая характеристика монографии Т.Б. Любимовой "Философия и контртрадиция". Т.Б. Любимова как оригинальный российский мыслитель, представитель эстетической школы Института философии РАН, анализ деятельности. Сущность понятия "единая духовная традиция".