Исследование и сравнительный анализ диалогических концепций идентичности личности, представленных в работах М. Бахтина, М. Бубера, О. Розенштока-Хюсси, Ф. Эбнера, Х.-Г. Гадамера и Э. Левинаса. Формирование человеческой личности, собственной идентичности.

Анализ африканского коммунитаризма как дискурсивной формации между личностью и обществом. Анализ позиции ученых-африканистов о превосходстве общества над личностью в так называемой дискуссии "личность – общество" в современном африканистском дискурсом.

Роль и функции диалога в философии Л. Витгенштейна, критическая направленность и дидактический потенциал его диалогической "грамматики". Механизм зарождения и функционирования человеческого мышления. Значимость диалогического метода Л. Витгенштейна.

Становление человека как духовного существа по Шелеру, различие им категорий "личность" и "индивидуальность". Содержание философской антропологии Шелера, выстраивание им иерархии человеческих ценностей. Сущностная материя личности по мнению философа.

Понятие диалога в философском аспекте как способа мышления человека. Актуальность осмысления диалога как формы познания, коммуникации, обучения и образования в целом. Обсуждение проблемы анализа литературного произведения с помощью учебной дискуссии.

Анализ генезиса и динамики представлений о феномене телесности и проблематике тела в гуманитарной мысли западной цивилизации. Анализ реперных концепций, отражающих различные взгляды на субстанциональные основы соматической стороны человеческого бытия.

Выделение концептуально значимых социетальных форм, отражающих сущностные закономерности макроэволюционных процессов, связывающих общее, особенное и единичное. Исследование хронотопа между западноевропейской формационностью и азиатской политарностью.

Дослідження історії філософії дива, в якій диво постає як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Виділення й аналіз тлумачень дива: гносеологічно-епістемологічного, онтологічного та теологічного. Характеристика етимології слова "диво".

Проблема понимания ценностных оснований "цифрового поколения" (миллениалов) как части общества. Если культура постмодерна предполагала всепоглощающую иронию (мировоззренческая установка "поколения Х"), то новая культура продуцирует и отражает постиронию.

Філософський аналіз ролі програмного забезпечення в людському суспільстві. Особливості інформаційного соціуму. Процес життєвої трансформації гуманітарної освіти. Вплив розвитку інформаційно-телекомунікаційних технології на конвертування освітніх процесів.

Анализ фрагмента "Праманасамучаявритти", в котором буддийский философ Дигнага подвергает критическому анализу определение восприятия из сочинения своего учителя Васубандху "Вадавиддхи". Трактовка определения из "Вадавиддхи" в духе своей лингвофилософии.

Предисловие немецкого филолога Германа Дильса к изданию фрагментов Парменида. Сравнение поэтического несовершенства поэта с гомеровским диалектом. Поиск литературных прецедентов проэмии в предшествующей традиции, возможная связь с "шаманским" эпосом.

Підготовка майбутніх лідерів до професійної діяльності на процесах перетворення та адаптації до європейських вимог і національних очікувань в умовах трансформації системи вищої освіти. Філософські умови розвитку лідерських якостей у наукових працівників.

Аналіз дослідження ненормативної тілесності, які набули особливої популярності на зламі тисячоліть у межах трансатлантичного англомовного дискурсу. Аналіз праць Карла Маркса, Фрідріха Ніцше, Чезаре Ломброзо і Макса Нордау для вивчення питань Іншого тіла.

Дослідження питання ненормативної тілесності у філософії, теології та культурі Середньовіччя. Аналіз дизабіліті в англійському літературному дискурсі Середніх віків. Виявлення основних проекцій тілесного Іншого крізь призму домінуючих моделей дизабіліті.

В научной статье автором рассматриваются вариации дизайна трансформации человека в трансчеловека и постчеловека. В трансгуманизме наиболее основательно данной проблемой озабочена одна из идеологов и составителей программных документов Наташа Вита-Мор.

Філософія творчості, як результату створення людьми чогось нового. Вивчення дизайнерської діяльності як царини найбільш виразного прояву креативності. Розгляд дизайну як невід’ємної частини "театру" життя, яка впливає на формування культурних смислів.

Формування цілісної соціально-філософської концепції дизайну як фактора гармонізації відносин суспільства і особистості. Дослідження концепції дизайнерської діяльності в системі відношень "людина-суспільство". Уявлення про технократичний дизайн.

Визначення ролі дикої природи як ресурсу соціального розвитку. Розгляд методологічних проблем дослідження процесу використання і ресурсів дикої природи в історії соціуму. Особливості залучення дикої природи в господарські форми та соціальні практики.

Фiлософсько-методологiчнi засади етатистської та антиетатистської традицій, їх специфіка по відношенню до суспільства та людини. Причини та закономірності зміни проблематики держави у французькій соціально-філософській літературі другої половини ХХ ст.

Анализ подходов Р. Рорти и М. Мерло-Понти к проблеме реконструкции истории философии. Четыре жанра истории философии. Вывод о необходимости переосмысления оснований историко-философской рефлексии в контексте экзистенциальной аналитики М. Хайдеггера.

Философия и начало ее отсчета от рубежа XIX-XX вв. – времени возникновения неклассических форм мышления. Сциентизм – философско-мировоззренческая позиция, которая рассматривает науку как высшую культурную ценность. Дилемма сциентизм-антисциентизм.

Изучение роли веровательных установок в процессе познания объективной реальности и достижения истины. Дефиниции знания и веры у эпистемистов и фидеистов. Сопоставление альтернативных концепций опосредованного (дискурсивного) и непосредственного знания.

Глобализация и современные возможности коммуникации. Исследование динамики развития властных механизмов в современном мире. Анализ сущности и структуры власти, ее инструментов воздействия. Определение способов противостояния насилию и манипулированию.

Описание аналитической эпистемологии, в которой все большее значение приобретает проблема динамики знаний и происходит своеобразный "динамический поворот", выражающийся в том, что в теоретико-познавательных концепциях центр тяжести смещается.

Особенности решения проблемы наиболее оптимального развития образовательного пространства, активно воздействующего на человека и его мировоззренческие установки. Определение главных аксиологических черт российского образовательного пространства.

Саморазвитие материи как источник движения в мире. Исследование проблемы движения в современной философии, его разновидности и отличительные особенности. Описание бытия материальных вещей и процессов. Редукционизм: содержание и распространенность.

"Антропоцен", современный период развития геологической истории, характеризующийся беспрецедентным воздействием человека на экосистему. Климат как исторический продукт гетерогенных по своей природе ассамбляжей, состоящих из "тел, материалов и организмов".

Вивчення постнекласичного типа філософії і комплексу стилів в художньому мистецтві XX століття. Опис модерна як філософської парадигми в оцінці стану сучасної культури. Опис процесів глобалізації в рамках динаміки раціональності на сучасному світі.

"Теорія мережевого актора" в рамках концепції нелінійної моделі. Масштаби технологічних розробок в контексті політичних, організаційних, світоглядних чинників. Функціонування наукових технічних парків. Нові пошуки духовності та технотронне суспільство.