Качества, стили управления и способности дирижера: профессиональные, личностные, организаторские и коммуникационные. Индивидуальность композитора, использование интуиции для оценки возможностей оркестра и эмоционального состояния каждого музыканта.

Раскрытие содержания понятия концерта как социокультурного феномена, имеющего художественно-коммуникативную природу. Оптимизация исполнительской практики студентов консерватории. Психологические предпосылки успешности концертных выступлений музыкантов.

Характеристика процесу розвитку хорового мистецтва в Києво-Могилянській та Духовній академіях впродовж XVII – початку XX ст. Аналіз музичних смаків окремих регентів та їх внеску у комплектуванні нотниці, еволюції репертуару хору, нотної бібліотеки.

Анализ динамики развития музыкального кругозора современных подростков и овладения основами классического музыкального образования. Анализ значения занятий духовной музыкой в воскресной школе. Попытка популяризации классической музыки среди подростков.

Аналіз доцільності колективного інструментального музикування на музично-педагогічних факультетах. Вплив ансамблево-оркестрової гри на формування творчого індивідуума студента-інструменталіста крізь призму сучасних методик та їх практичного застосування.

Исследование вопросов истории развития контрабаса. Имена известных джазовых исполнителей, а также анализ технических приемов их игры. Разновидности контрабаса и основные периоды его эволюции, современный вид и оценка музыкальных возможностей инструмента.

Роль лидера в йенской "романтической школе"; мангеймской школе, подготовившей возникновение классической формы существования симфонии. Сила авторитета школ в музыкантских кругах, принципиальная значимость для становления композиторского искусства.

Содержание китайских фортепианных концертов, их типологические особенности. Обращение к модели европейского классического инструментального концерта в плане трактовки формы, исполнительского состава, солирующего инструмента, его соотношения с оркестром.

Значение музыки - искусства воспроизведения в звуках чувств и настроений с целью вызвать их в слушателе. Жанры музыкального искусства (песенный, инструментальный и танцевальный). Отличия вокально-хоровой, театральной, инструментальной, народной музыки.

Взаимодействие музыки и хореографии в балетном творчестве. Эволюция роли музыки в хореографическом творчестве. Анализ роли музыки на примере хореографического творчества начала XX в.: характер сотворчества балетмейстера и композитора в российских балетах.

Поширені міфи про скупість музичного життя 1941–1944 рр., які породила тривала заборона досліджувати культуру зазначеного періоду та відсутність доступу до документальних джерел. Процес детального відтворення концертного життя дистрикту Галичина.

Дослідження діяльності педагогічних курсів та курсів церковного співу, що були організовані на Вінниччині за зразком київських літніх курсів. Особливості методу викладання та місце церковного хорового співу в навчанні у церковно-приходських школах.

Еволюція ролі педалі в фортепіанній творчості авторів XVIII — початку XX ст. Клавірна спадщина Баха, Моцарта, Бетховена, Шопена, Ліста та Рахманінова з точки зору використання фортепіанної педалі. Зменшення внаслідок цього ролі артикуляційних нюансів.

Висвітлення традицій львівської фортепіанної школи та її представниць - піаністок-виконавиць родини Крих. Характеристика фортепіанного виконавського стилю піаністок. Роль музичної династії у становленні фахового фортепіанного виконавства на Тернопіллі.

Шоу-бізнес як система, пов’язана з усіма дотичними до вокального виконавства сферами, починаючи від студій звукозапису до іміджмейкерства. Аналіз і оцінка тенденцій функціонування мистецтва естрадного вокалу. Фактори зростання рівня глядацьких смаків.

Опис життєвого та творчого шляху відомого представника української музичної культури, композитора, педагога, громадського діяча - Миколи Леонтовича. Аналіз його музичної спадщини, що складають хорові мініатюри — обробки українських народних пісень.

Історико-стильові передумови оркестрових стилів Б. Лятошинського і С. Людкевича. Образно-семантична специфіка тембру труби в творах Б. Лятошинського і С. Людкевича. Індивідуальний композиторський підхід Б. Лятошинського і С. Людкевича до тембру труби.

Задачи педагога при работе над художественным образом музыкального произведения. Раскрытие идейно-художественного содержания произведения с помощью всех имеющихся выразительных средств инструмента. Рассмотрение сущности и роли штрихов в звукоизвлечении.

Основные музыкальные произведения В.С. Калинникова, особенности их звучания. Отражение в музыке самых тонких образных сфер русской поэзии в творчестве Калинникова. Музыкально-теоретический и вокально-хоровой анализ хорового романса "Проходит лето".

Связь романсов Рахманинова с народной песней и городской бытовой музыкой. Музыкальная ткань пьесы "Вокализ" и характеристика ее роли в вокальной лирике композитора. Привлечение образов природы для выражения тихих, созерцательных и страстных настроений.

Идея синтеза искусств, нашедшая свое выражение в романтизме. Господство лирико-психологического начала, тем любви и природы, фантастических образов в музыкальных произведениях. Творчество знаменитых композиторов: Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Шопена, Ж. Бизе.

Рассмотрение причин возникновения романтизма. Особенности эмоционального выражения музыкального высказывания. Анализ произведений французских музыкантов-романтиков. Проблема развития и воспитания личности. Главные особенности русского романтизма.

Изучение канонической модели духовно-концертной музыки, сложившейся в циклах Чайковского и Рахманинова. Черты церковной и романтической музыки в музыкальном языке модели. Анализ преемственности традиций на примере духовных сочинений Голованова, Голубева.

Мета – виявити риси романтичної моделі інтерпретації фортепіанних Концертів Ф. Шопена у версіях А. Рубінштейна та Г. Черни-Стефанської. Романтична модель інтерпретації є альтернативою до класичної та пропонованої деякими дослідниками імпресіоністичної.

Заснування культурних організацій, які б гідно представляли ромів у навколишніх регіонах. Боротьба ромів за Україну у музично-сценічному просторі, додаючи до свого репертуару українські повстанські пісні та декоруючи виступ українським прапором.

Анализ развития экстремальных культурных явлений и народной музыки в современной России. Сочетание музыкальных паттернов "языческого металла" с фолковыми маркерами российскими музыкантами. Характеристика подстилей метал-культуры pagan, viking и folk.

Теория шансона как творческого направления. Изучение российско-немецкого шансона. Наблюдение над творчеством В. Куземы и В. Гагина, многоаспектный анализ лирического цикла Сони Янке "Из песенного блокнота". Генетические наслоения субкультурного этноса.

Музыкальное образование как процесс усвоения знаний, умений и навыков, необходимых для музыкальной деятельности, а также совокупность знаний и связанных с ними умений и навыков, полученных в результате обучения. Воспитательная работа педагога в классе.

Структура, зміст рукописних ірмологіонів Івана Югасевича-Склярського. Збереження жанрів та напівів ірмолойної традиції. Уявлення про функціонування сакральної монодії в Закарпатті XVIII-XIX століть. Процеси відродження християнських духовних цінностей.

Камерно-инструментальное творчество Рахманинова. История создания сонаты для виолончели и фортепиано. Теоретический анализ сочинения. Сравнительный анализ интерпретаций: А. Брандуков, С. Рахманинов, С. Кнушевицкий, Л. Оборин, М. Ростропович, А. Дедюхин.