Характеристика механізмів взаємодії літератури й музики в епістолярному романі Й.В. Ґете і засадничої ролі цих механізмів у формуванні сентименталістського світогляду. Дослідження процесів міжвидової взаємодії мистецтв, які підсилюють дію одне одного.

Розгляд інтермедіального простору роману А. Любки, виявлення різнорівневих зв’язків вербального тексту з оперою Дж. Пуччіні "Мадам Баттерфляй". Літературна репрезентація існуючого музичного твору, яка прагне досягти словесного наближення до партитури.

Дослідження та напрямки еволюції композиторських принципів, пов'язаних із тенденцією проникнення мови та образів різних видів мистецтв. Аналіз інтермедіальних проекцій на моносеміотичному чи мультисеміотичному тлі камерно-інструментальних композицій.

Розглянуто прояви інтермедіальності у контактах рок-музики й мистецтв, що мають візуальну природу. Взаємодія музично-поетичного доробку рок-музики та візуальних мистецьких практик. Представлено концептуальні альбоми прогресивного року (прог-року).

Розвиток емоційно-чуттєвої пам’яті виконавця музичних творів, вдосконалення виконавської майстерності та інтерпретаторської техніки. Керування процесом художнього відтворення образно-асоціативних уявлень музиканта. Механізм взаємодії мислення і пізнання.

Обґрунтовано концепцію масштабного синтетичного витвору Франка Мартена шляхом аналізу специфіки його жанрово-стильових та сценічно-виконавських засад. Ознаки індивідуального стилю майстра та специфіка його втілення в ораторії-опері "Чарівне зілля".

Головний аналіз діалогічних співвідношень вокальних і фортепіанних партій. Розгляд процесу вивчення камерно-вокальної музики, який пов’язаний з аналізом стильових і жанрових особливостей. Характеристика взаємодії літературного і музичного тексту.

Музично-художня структура вокально-романсових циклів С. Рахманінова. Діалогічні співвідношення вокальних і фортепіанних партій. Творчі аспекти діяльності концертмейстера. Принцип вокально-інструментального синтезу. Феномен вокально-фортепіанного дуету.

Розробка рекомендацій щодо інтерпретації джазових стандартів у професійній діяльності концертмейстерів в сфері естрадно-джазового виконавства. Форми прояву творчого потенціалу концертмейстера. Аналіз ряду вмінь, які необхідні в процесі інтерпретування.

Особливості виконавської діяльності музикантів. Прослуховування піаністом зразків соло, формування власного музичного твору. Рекомендації щодо інтерпретації джазових стандартів у діяльності концертмейстерів в сфері естрадно-джазового виконавства.

Вивчення стану сучасної музикознавчої думки у галузі теорії та історії музичних стилів і музичної інтерпретації. Аналіз жанрових особливостей барокових творів у контексті проблематики виконання їх на баяні. Розгляд інтерпретації окремих барокових опусів.

Особливості інструментальних джазових обробок українських народних пісень Олександра Саратського. Втілення жанрового канону аутентичних фольклорних зразків у процесі джазової імпровізації. Розгляд джазових обробок "Коломийки" та "Несе Галя воду".

Засади підбору музичного матеріалу та способи трансформації автентичної пісенної традиції, її інтерпретації та репрезентації для глядача у творчості українського етногурту "Zgarda". Використання традиційної музики у творчості багатьох музикантів.

Актуальність звернення до опери К.В. Глюка як до твору піднесено-величного, трагедійно-драматичного характеру із сильними пристрастями, душевною боротьбою та переживаннями героїв. Аналіз особливостей сценічного втілення твору інтернаціональним складом.

Історичні відомості про виникнення образу Дона Жуана, як героя літературної драми. Особливості втілення образу Дона Жуана в оперно-вокальних жанрах музичного мистецтва, зокрема в опері В.А. Моцарта та романсах П.І. Чайковського й Е.Ф. Направника.

Дослідження та аналіз деяких проблем інтерпретації оригінального бандурного репертуару на основі узагальнення власного досвіду. Виявлення та характеристика основних принципів, які необхідно враховувати для виховання в молодих виконавцях особистостей.

Аналіз вокальних композицій української композиторки Богдани Фільц на слова представників "Празької школи" О. Олеся і О. Ольжича в контексті національної культури. Специфіка композиторського мислення, суспільно-креативні аспекти творчості Б. Фільц.

Особливості композиторських інтерпретацій 54-го псалма. Твору О. Архангельського притаманна тема молитви та каяття, образи віри та надії оспівує О. Гречанінов, В. Файнер тяжіє до медитативного сприйняття псалма, спонукає слухачів до філософських роздумів.

Особливості інтерпретації солоспівів основоположника української музики М.В. Лисенка прославленим українським оперним та концертно-камерним співаком М. Менцинським в оцінці композитора і музикознавця С. Людкевича. Поетичні і музичні тексти солоспівів.

Українська пісенна творчість - невичерпне джерело загальнолюдських цінностей. Вокальна інтерпретація - процес передачі засобами артистичної техніки, смислу та емоційних станів, закодованих у нотному тексті. Специфічні особливості стилю В. Івасюка.

Розгляд музикознавчої спадщини видатного піаніста Альфреда Бренделя. Дослідження есе, присвячених питанням інтерпретації та особливостей стилю фортепіанних творів віденських класиків. Характеристика бренделівського підходу до бетховенського тексту.

Розкриття виражальних можливостей твору "Павана" Габріеля Форе й характеристика специфіки її інтерпретації. Розгляд особливостей виконавської та композиторської інтерпретації твору Г. Форе "Павана", виокремлення його художнього потенціалу твору.

Дослідження виконавської діяльності К. Сен-Санса, видатного французького композитора і піаніста-віртуоза другої половини XIX початку XX ст. Окреслення панорами інтерпретаційних версій найбільш виконуваних в наш час творів митця для фортепіано solo.

Включення камерно-інструментальних творів до макроциклів - спільного полілогічного поля культурно-історичної, музично-семіотичної та жанрово-стильової пам'яті - цілком відповідає логіці побудови глобального метатекстуального культурного простору.

Інтертекстуальність у музичній парадигмі кінця ХХ століття. Поняття інтертекст як структурно визначений смисловий орієнтир композиції. Аналіз творчості сучасних українських композиторів, виявлення інтертекстуальності їх музики у перетворенні інтонації.

Феномен інтерфейсу музичних інструментів. Оригінальна авторська класифікація інструментів згідно з специфікою їх "тілесного контакту". Резонанс сучасних концепції музичних інструментів із фундаментальними світоглядними принципами постнекласичної доби.

Аналіз сучасного стану методології історичного музикознавства з точки зору нових тенденцій загальної історії. Сутність та структура феномену інтонаційного образу світу. Поняття, передумови та шляхи подолання методологічної мозаїки історії музики.

Виконання музики епохи романтизму, реконструкції старовинного музичного інструментарію, використання композиторами прийому стилізації та інтонаційних алюзій. Розгляд зростання авторитету бахівської творчості у другій половині ХХ - початку ХХІ століть.

Розшифрування інтонаційної семантики музичного матеріалу, притаманний саме артистові мюзиклу та зумовлений інтонаційною природою його акторського алгоритму. Висока концентрація та змінність семантики архетипних інтонацій у межах одного музичного номера.

Виявлення інтонаційних особливостей окремих хорових творів Миколи Ластовецького на вірші Лесі Українки "Дивлюсь я на яснії зорі" і "Досвітні огні" на основі аналізу літературного та музичного текстів в контексті суб'єкт-суб'єктної схеми дії інтонації.