Походження та багатовікова історія гітари - дуже популярного сьогодні музичного інструменту. Період розквіту гітари і гітарної музики у Франції XVII століття. Концертна форма виконання на гітарі, висунена в XVIII ст. Ключові прийоми гри на гітарі.

Хіп-хоп як сольна лірична пісня афроамериканців, що стала комерційно успішним музичним напрямом. Шлях та формування стилю від Бронкса до субкультурного репу та жіночого руху. Брейк, локинг, новий стиль, крампінг, кріп, графіті та інші види хіп-хопу.

Дослідження основних особливостей розвитку італійської опери, встановлення її місця в загально-європейському культурному контексті та характеристика стильових трансформацій у зв’язку з історичним розвитком всієї національної музичної культури ХХ ст.

Характеристика етапів проникнення італійської опери на китайські сцени в XVIII-ХІХ століттях. Історичний контекст розповсюдження італійської опери та роль італійських (та інших) антрепренерів, що вилилось в масове захоплення італійською оперою в Китаї.

Комплексний розгляд специфіки взаємодії композитора та виконавця у поставангардній музиці на прикладі творчої співпраці співачки Д. Луміні та італійських композиторів кінця XX ст. Здатність виконавиці консолідувати досвід різних інтонаційних практик.

Дослідження процесу формування композиторського стилю Ф. Галеві на прикладі взаємодії італійських та французьких музично-театральних традицій в опері "Кларі". Опис жанрової основи твору та напрямок розвитку сюжетної лінії. Характеристика дійових осіб.

Характеристика періодів життєтворчості Максима Березовського, пов’язаних з його перебуванням в Італії. Аналіз навчальної мети італійських подорожей М. Березовського, їх впливу на формування професійної майстерності митця в інструментальному виконавстві.

Життєвий та творчий шлях австрійського композитора Йозефа Гайдна. Аналіз Сонати Ре-мажор. Музична форма твору. Його динамічні та агогічні характеристики. Труднощі при виконанні мелізмі. Музично-естетичні та художньо-виконавські характеристики твору.

Биография Й. Гайдна - австрийского композитора, одного из величайших классиков музыкального искусства. Годы славы, распространение оперных произведений композитора в Австро-Венгерской империи и по всей Европе. Последний период гайдновского творчества.

Розкриття духовно-інтелектуальної спорідненості Вагнера і Ґете через метафізику любові як універсальний шлях пізнання та самопізнання. Музичні драми Вагнера крізь призму спрямованого до істини героя "фаустівського" типу в діалозі з "мефістофельським".

Розгляд життєвого і творчого шляху Йозефа Маркса. Дослідження його камерно-вокальних, камерно-інструментальних, фортепіанних та симфонічних жанрів. Розгляд робіт "Шість п’єс для фортепіано", "Романтичний фортепіанний концерт" та "Осіння симфонія".

Дебютування Йозефа Шмідта у фільмі "Пісня кружляє світом". Становлення його співацької кар'єри. Визнання непересічності таланту Шмідта. Його творчість впродовж Другої світової війни. Вплив зросту Шмідта на його особистість. Музична критика співака.

Воспроизведение неизвестных страниц биографии известного воронежского хорового дирижера, композитора и аранжировщика русских народных песен А. Болдырева на основе проведения детального исследования документов государственного архива Воронежской области.

Основные этапы процесса художественного познания произведения исполнителем, характеристика и значение его аналитической работы. Основополагающие аспекты художественной интерпретации, особенности использования принципа образности в данном процессе.

Описание обучающей игры "Музыкальный режиссер", учебная цель которой - воспитание интереса к музыке через тщательное прослушивание музыки и глубокое погружение в ее образно-эмоциональное содержание. Формирование привлекательного для детей мотива.

Раскрытие дополнительных аспектов понимания художественного замысла произведения посредством музыки. Анализ концепции М.А. Беговатовой и работ А.М. Понькиной. Воплощение внутреннего мироощущения композитора в музыкальных произведениях для саксофона.

История европейской академической музыки. Особенности русского голосоведения. Обеспечение полноты гармонии при опоре на трезвучия и септаккорды. Использование гармонического четырёхголосия в творчестве М. Мусоргского, И. Стравинского, А. Скрябина.

Анализ "базового" набора вокальных упражнений, необходимого для каждого вокалиста-педагога. Исследование принципа системности, охватывающего все этапы подготовки певца, приоритетные задачи, для решения которых применяются соответствующие упражнения.

Исследование формообразования в жанре concerto grosso. Особенности его современной интерпретации в произведениях российских композиторов второй половины XX века. Черты барокко в камерных симфониях 1960-х годов М. Вайнберга и Concerti grossi А. Шнитке.

Сопоставительный анализ Пассакалии си минор для клавесина, Пассакалии из сюиты "Испанская", входящей во 2-й цикл трио-сонат, а также клавесинной пьесы "Амфибия", снабжённой указанием Mouvement de Passacaille. Выявление своеобразия композиции в них.

Проблемы, связанные с утратой традиций отечественной звукозаписи, поиск путей их восстановления. Роль знаменитой отечественной студии звукозаписи "Мелодия" в формировании фонда прекрасных звукозаписей прошлых лет. Репертуар оркестра Московской филармонии.

Контекст модерна в творчестве Рахманинова - главного художественного направления того времени. Композитор пребывал в окружении людей, связанных с данной культурой. Рассмотрены некоторые параллели между творчеством С.В. Рахманинова и М.А. Врубеля.

Обоснование концепции, оправдывающей существование двух подходов к исполнению вокальной музыки - на языке оригинала и на языке другой культуры, родной для вокалиста и публики. Анализ практики исполнения вокальной музыки, спаянность музыки и слова.

В работе исследуется явление антропоцентризма в музыке польского композитора XIX в. Ф. Шопена, концентрируясь на драматургических функциях, обозначенных В. Медушевским. Проводится соотнесение драматургических функций с ведущими темами Четвёртой баллады.

Рассмотрение цикла из 8 пьес "Крейслерианы", объединённых общей идеей. Характеристика натуры Шумана, особенностей его фортепианного творчества и источников вдохновения. Изучение черт фантазийности, порожденных необычным мироощущением композитора.

Исследование и характеристика особенностей фортепианного творчества Н.К. Метнера в контексте русской музыкальной культуры. Ознакомление с исполнительскими рекомендациями Н.К. Метнера, изложенными в книге "Повседневная работа пианиста и композитора".

Исследование исторических процессов формирования академического музыкального образования и исполнительства на просторах царской России. Роль Ялты в культурной жизни Крымского полуострова. Изучение творческой деятельности М.Ф. Гнесина в Екатеринодаре.

Осмысление вопросов становления музыкального языка на примере образцов узбекского музыкального фольклора. Анализ доступных нам музыкальных образцов, которые соотносятся с древним слоем музыкального бытия, имеют общие с ними мировоззренческие установки.

Анализ истории посвящения цикла С. Рахманинова "Шесть музыкальных моментов" для фортепиано А. Затаевичу. Описание необычной ситуации их знакомства. Прослеживание этапов личных связей. Общественная и музыкально-критическая деятельности А. Затаевича.

Обзор малоизвестных фактов из истории взаимоотношений Россини с подданными Российской империи с 1817 по 1865 гг. Комментарии писем Россини к И.М. Толстому, свидетельствующих об их дружеских отношениях. Факты биографии композитора, его итальянские связи.