Анализ формообразования в "Прелюдиях". Анализ связи темы и композиции. Характеристика понимания феномена музыкальной темы в контексте особенностей стиля К. Дебюсси. Иллюстрация высказанных положений иллюстраций на примере прелюдии "Шаги на снегу".

Историческая эволюция феномена звуковысотной организации музыкального материала. Формы взаимодействия устойчивых и неустойчивых звуков в условиях мажора и минора. Рассмотрение фактурного воплощения новотональных и новомодальных звуковысотных эталонов.

Вокальная музыка как синтетическое искусство, соединяющее в себе вербальный и невербальный компоненты. Анализ гипотезы, связанной с орфоэпией пения. Знакомство с особенностями вокальной речи в русской камерной музыке на примере романсов М.И. Глинки.

Обґрунтування оркестрового мислення як складного явища, яке здатне відбити культурно-світоглядні й аксіологічні парадигми. Формулювання наукової дефініції поняття "оркестрове мислення". Об’єктування уявлення про світ у темброво-фактурній структурі твору.

Оценка обоснованности изъятия Э. Направником трёх сольных номеров из премьерного исполнения "Снегурочки" Римского-Корсакова. Сцена и ариетта Купавы. Каватина царя в темпе Adagio non troppo lento e cantabile. Ариетта Снегурочки g-moll из первого действия.

Органные хоральные обработки И.С. Баха. Содержание вербального текста и форма напевов протестантских гимнов, лежащих в основе композиций. Основные параметры музыкального текста. Техника письма, используемая композитором при работе с первоисточником.

Анализ основных приемов работы Ф. Бузони с музыкальным материалом. Связь между эстетическими принципами, зафиксированными композитором в труде "Эскиз новой эстетики музыкального искусства", и его творчеством. Транскрипция в понимании композитора.

Аналіз образу Манфреда Байрона як носія характерних рис романтичних героїв, своєрідного Фауста ХІХ ст. Втілення цього образу в творах Р. Шумана та П. Чайковського, трактування обома композиторами цього образу та відмінності від літературного першоджерела.

Розгляд образу Манфреда Байрона як носія характерних рис романтичних героїв, своєрідного Фауста ХІХ ст. Втілення цього образу в творах Шумана та Чайковського. Аналіз зв’язку цих творів з доробком композиторів та з національними музичними традиціями.

Систематизация источников, содержащих информацию о понятиях "баркарола" и "canzonedabattello". Этимология слова "баркарола". Примеры отождествления жанра с образом конкретной страны. Актуализация итальянской музыкальной стилистики и итальянских жанров.

Шестиструнная гитара как социокультурный феномен Испании. Место и роль образа гитары в испанской национальной картине мира. Текст фламенко в творчестве Ф. Гойи и Ф.Г. Лорки: признаки мифологемы, включенной в семантическую структуру концепта "смерть".

Аналіз драматургії та стилістики фортепіанних циклів Б. Фільц, І. Соневицького та Г. Саська. Виділення епіко-драматичної, сакрально-християнської та народно-побутової ліній композиції творів. Втілення сакральної образності давнього Києва композиторами.

Оригинальный взгляд на эстетическую категорию художественного образа, трактуемого как неподобное подобие, создающее ауру объекта и обнаруживающее в нём скрытые выразительные ресурсы и содержательные пласты. Введение понятия "образ Другого автора".

Анализ музыкальных произведений композиторов второй половины ХХ века, посвященных теме кита. Аудиозапись вокализации горбатых китов как импульс для творчества композиторов. Различия интерпретации образа кита у Д. Тавенера, Я. Ксенакиса, А. Хованесса.

Розгляд камерно-вокальної творчості В. Сильвестрова періоду становлення метафоричного стилю композитора в аспекті проблематики образу ліричного герою. Встановлення функції та засобів розкриття образу ліричного героя, його драматургічних особливостей.

Суть засобів стилістичної фонетики, синтаксису та семасіології, які оптимально формують жіночі образи та відповідну почуттєву базу у слухача пісенного тексту. Розгляд участі мелодії та вертикального контексту в додаткових акцентах реалізації лику матері.

Аналіз помірного слухання музики з метою естетичного задоволення на дружніх зустрічах чи для подолання смутку. Негативна оцінка музичних жанрів, що супроводжують акти тілесних "гедоністичних" насолод і служать засобом підсилення гріховних пристрастей.

Особливості сприйняття образу музики як складової концепту радості / задоволення в межах уявлень про щастя українських церковних другої половини XVII ст. Порівняльний аналіз текстів Антонія Радивиловського, Іоаникія Галятовського та Інокентія Гізеля.

Кантат М. Скорика "Весна" як зразок втілення архетипу Переродження, котре обґрунтував К.Г. Юнґ. Кульмінаційні точки драматургічного розвитку для показу процесу суспільного оновлення: соло баритона у третій частині, а також контрастні епізоди фіналу.

Пасторальный колорит в опере Чайковского. Возвращение композитора к эстетике русского предромантизма и сентиментализма. Рассмотрение оперы "Евгений Онегин" как символической границы между старой и новой тенденциями в русской литературе и культуре.

История создания и особенности воплощения авторского замысла в произведении "Снегурочка" Римского-Корсакова. Характеристика музыкально-драматургических аспектов трактовки образа главной героини. Исполнительская работа певицы над образом Снегурочки.

Визначення когнітивно-стильових чинників жанрового розвитку сучасної української естрадної пісні, розкриття її домінантних художньо-смислових ознак. Дослідження магнітологічного мистецтвознавчого та жанрово-стильового музикознавчого підходів до вивчення.

Сущность музыкального образа "Фауст" в творчестве Ференца Листа на примере Сонаты H-moll. Образ страстного человеческого ума и сердца, философские вопросы гения. Сущность гётевской проблемы кризиса познания. Основные черты концепта "Фауст" по Листу.

Форми втілення образу флейти у творчості німецьких і французьких композиторів XVIII століття. Семантичне трактування тембру флейти соло і в камерно-ансамблевих творах. Визначення амплуа флейти у контексті художньої культури концепту "жіноче/чоловіче".

Статья посвящена характеристике фортепианного творчества современного петербургского композитора С.А. Осколкова. Отмечается, что в нем присутствуют две образные и жанровые линии: лирической философской миниатюры и масштабной виртуозной композиции.

Використання у музично-естетичному вихованні учнів початкової школи музичних творів, що належать до сучасної національної школи. Втілення образного світу дитини в "Альбомі фортепіанної музики" Л. Шукайло. Розвиток у школярів емоційно-почуттєвої сфери.

Огляд даних мистецтвознавства з проблеми взаємозв'язку романтизму й символізму та специфіки літературної та музичної семантики. Аналіз вокальних циклів німецьких романтиків минулого століття в аспекті взаємодії мовної інтонації та знаковості тексту.

Суть фортепіанних творів українського композитора І. Карабиця. Представлення образності його музики та інших особливостей й циклів музичних творів. Враження слухачів академії які слухали першу, другу та третю прелюдії з циклу композитора "24 прелюдії".

Статья посвящена сюите "Шесть метаморфоз" (по Овидию) для гобоя соло Б. Бриттена. Она была создана под впечатлением поэмы римского поэта Овидия. Каждая ее часть предваряется литературным текстом, определяющим образно-поэтическое содержание музыки.

Анализ приобретаемых человеком на протяжении жизни знаний, мышления и свойств характера, благодаря музыкальным занятиям. Развитие музыкальных способностей: сформирование интереса к аналитическому восприятию интонационного языка речи и музыки у учащихся.