Изучение мировой музыкальной культуры. Использование синтеза жанровых атрибутов и их формообразующих компонентов в современной украинской музыке. Объединение инструментальной циклической формы с симфоническими методами в баянном творчестве В. Рунчака.

Аналіз стилістики клавірних токат Й.Я. Фробергера, в результаті чого виявлення окремих рис, притаманних італійській та французькій клавірним школам. Розгляд деяких фактурних особливостей токат та характеристика деяких виконавських прийомів їх втілення.

Клавишный синтезатор сегодня как возможность музыканта и педагога расширить рамки творчества. Воспроизведение звучания любых музыкальных инструментов с их характерными особенностями. Создание звуков, не имеющих аналогов в списке музыкальных инструментов.

Специфика проявления баритонового тембра в вокальной музыке староевропейской храмовой и новоевропейской светской традиций, в проекции на актуальные исполнительские аспекты трактовки ведущих мужских партий оперы Вольфганга Моцарта "Свадьба Фигаро".

Основні завдання уроку музичного мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі. Музично–педагогічні погляди Золтана Кодая на виховання дітей. Відносна сольмізація як спів з називанням умовних складів, закріплених за кожним ступенем звукоряду.

Статтю присвячено проблемам жанрової специфіки та типології однієї з основоположних сфер музичного мистецтва – фортепіанного виконавства. У дослідженні систематизовано види фортепіанного виконавства як явища та визначено їх жанрово-типологічну специфіку.

Понятие и структура голосового аппарата, его физиологические особенности и составные части. Механизмы его интегральной организации. Применение положений теории функциональных систем к изучению принципов системной организации вокальной функции человека.

Потенціальні можливості й особливості використання народних скоромовок для розвитку дикції в хоровому виконавстві. Розгляд класифікації жартівливих віршів за ступенем складності вимови приголосних і звукосполученням. Робота з постановки голосу в хорі.

Розгляд фортепіанної виразовості у творчості Валентина Сильвестрова на прикладі скрипкової сонати "Post Scriptum". Виконавський аналіз твору, його стилістичні особливості, специфіка фортепіанних виразових засобів та виконавські складності композиції.

Дослідження унікальної спадщини І. Стравінського, для усвідомлення ролі тембру як інтерпретаційного чинника, виявлення, завдяки яким тембровим засобам композитор втілює творчі методи й винаходить версію темброво-акустичної взаємодії соліста та оркестру.

Розкрито історію створення та виконання Концерту для скрипки з оркестром ор. 22 Сергія Борткевича. Залучено раніше невідомі первинні джерела (епістолярій), які дають змогу спростувати хибну інформацію, що побутує в українських та зарубіжних матеріалах.

Еволюція жанру скрипкового концерту у XIX ст. Концепція жанру, створена Шпором, у контексті скрипкових концертів сучасників композитора. Жанрово-стильові константи скрипкових концертів та специфічні властивості романтичного музичного мистецтва Шпора.

Історія створення скрипкових рапсодій, розбіжності між тембровими версіями. Оцінка бартоківських рапсодій відповідно до ідей, що містяться у заголовковому комплексі – "Рапсодія. Народні танці". Способи роботи композитора із фольклорними першоджерелами.

Виявлення скрябінівського типу екстатики Радості в Концертній симфонії К. Шимановського як атрибуту українських культурних проекцій на творчість останнього. Збереження скрябінівської екстатики, що стала здобутком оригінального переломлення Шимановським.

Музыка как вид искусства, отражающий действительность и воздействует на человека посредством осмысленных и особым образом организованных по высоте и во времени звуковых последований, состоящих в основном из тонов. Морфологический разбор слова музыка.

Типология использованных композиторами литературных текстов (слова) в инструментальном музыкальном произведении. Синтез литературного и музыкального текстов в рамках одного композиторского опуса в связи со стремлением современности к синтезу искусств.

Жест как элемент театрализации, тенденция современной музыки. Анализ фортепианного опуса И. Соколова "Волокос", который демонстрирует один из возможных вариантов нетрадиционного соотношения слова и музыки. Рассмотрение средств инструментального театра.

Розгляд смислової організації музичного наративу під час розгортання міжтекстового діалогу "свій - чужий" на матеріалі П’ятого капрису для скрипки-соло Н. Паганіні. Дослідження особливостей текстів інструментальних творів у міжтекстових взаємодіях.

Изучение функций музыкального тона как самозначимой смысловой единицы в тексте композитора. Основные "слагаемые" интонационной лексики и методы её преобразования в авторском контексте. Музыкальные и общехудожественные принципы организации текста.

Рассмотрение особенностей композиторской работы с музыкальным тематизмом жанровой природы, лежащим в основе главных тем нечетных частей симфонии. Характеристика специфики протоинтонации, проявляющейся посредством деформации жанровых и стилевых моделей.

Пение в структуре революционной повседневности. Роль советских песен в политической жизни. Место хорового пения в комсомольской и пионерской работе. Анализ текстов песенников 1920-х гг. Новая массовая политическая песня. Содержание выступлений Сталина.

Становление российской музыкально-издательской деятельности в середине XIX века. Современная звуковая среда России. Рассмотрение методического наследия русской музыкальной педагогической школы. Источники получения информации о выходе произведений музыки.

Тенденции встраивания элементов барочного музыкально-риторического понятийного аппарата в традиции российской интонационно-семантической аналитики XX в. в русле баховедения. Тиражирование устаревших представлений о музыкальной риторике Барокко.

Предмет статьи: творчество и креативность как факторы развития личности балетмейстера в хореографическом искусстве. Объект: хореографическое искусство и его особая роль в развитии творческой личности. Особенности и формы преобразования современного танца.

Симфоническое творчество Р. Шумана и его отражение в письмах и воспоминаниях его современников. Исполнение Первой симфонии в сезоне 1868-1869 годов. Общая характеристика творчества и некоторые замечания о композиторском стиле Шумана в статьях Г. Лароша.

Становление профессионального отечественного эстрадно-джазового образования. Совершенствование системы переподготовки и повышения квалификации специалистов в области эстрадного образования. Мониторинг количественной потребности в эстрадных специалистах.

Анализ наиболее эффективных способов взаимодействия исполнителей с музыкальным текстом на основе метода практической семантики. Определение содержательных и исполнительских особенностей клавирных и фортепианных произведений разных эпох и стилей.

Подготовка к записи вокала. Секреты и основные приемы записи голоса. Разбор записанного материала, отстройка. Коррекция вокала, использование плагинов корректировки. Обработка и сведение. Эквализация и компрессия. Реверберация, остальные "фишки" сведения.

Аналіз еволюції внутрішнього оркестрового соло, чинників, якими воно сформовано в оркестрі. Визначення становлення оркестру як самостійного музичного інституту, огляд розвитку виконавської майстерності, жанру concerto grosso та появи програмної музики.

Знайомство з процесом "індивідуалізації оркестрової фактури". Розгляд головних особливостей становлення соло в оркестрі як особливого емоційного прийому звучання. Загальна характеристика італійського підґрунтя солювання в оркестрі, аналіз проблем.