Аналіз творів на тексти Т.Г. Шевченка, які займають ключове місце у хоровому доробку В. Сильвестрова. Порівняння інтерпретації віршів "Реве та стогне Дніпр широкий", "Садок вишневий коло хати", здійснені композитором у циклі "Псалми на слова Шевченка".

Фортепіанний доробок українського композитора, піаніста, педагога, музичного критика М. Фоменка. Композиторські напрацювання в жанрі опери, симфонічній, театральній, камерно-вокальній музиці, опрацюваннях пластових пісень, інструментальних п’єсах.

Виявлення стильових ознак імпресіонізму й символізму в творчості Василя Барвінського й Миколи Колесси. Обгрунтування існуючих в них апеляцій до імпресіонізму-символізму, їх актуалізація в слуховому сприйнятті композицій західноукраїнських майстрів.

Розвиток імпровізації в музиці. Історія розвитку інструментально-виконавської діяльності. Виконавська імпровізація як найважливіша форма музикування. Побутова розважальна музика Моцарта для оркестру та ансамблю. Роль органу у творчій діяльності Баха.

Розглянуто індивідуальний виконавський стиль піаніста з позицій як усвідомленого, так і неусвідомленого відстоювання адекватного "власного Я" в мереживі досконалих норм й естетичних виконавських цінностей. Запропоновано інтерпретувати означений феномен.

Значення особистості соліста-вокаліста у комунікативному просторі сучасного естрадного вокального ансамблю. На основі аналізу діяльності солістів вокального квінтету "Pentatonix" висувається припущення щодо ключової ролі індивідуальних якостей вокаліста.

Формування індивідуального стилю у вокальній творчості україно-німецької композиторки А. Корсун, обґрунтування значення вокального жанру в її творчості. Позанаціональна природа вокальної творчості композиторки, її орієнтація на сучасну світову музику.

Порядок формування поняттєво-категорійного апарату музичного-виконавського стилетворення та створення методики дослідження індивідуального стилю музиканта-виконавця. Поняття музично-виконавського архетипу та його типи: аполонічний, діонісійський.

Дослідження присвячено інноваційному проекту сучасної музичної освіти з питань вивчення ритміки, де музичний ритм є архітектонікою емоційного та ритмоінтонаційного вираження професійного виконавця. Розглянуто авторську розробку Станіслава Макієвського.

Досвід викладання кафедри спеціального фортепіано ХНУМ імені І.П. Котляревського. Застосування інструктивних етюдів для фортепіано на молодших курсах бакалаврату. Взаємодія рухового та звукового компонентів в процесі навчання студентів молодших курсів.

Розгляд особливостей розвитку технічних навиків на духових інструментах. Формування технічних навичок, виконавських засобів музиканта-духовика для втілення художніх намірів у процесі гри. Питання теорії і практики розвитку технічних навичок музиканта.

З’ясування історичних передумов та головних чинників, що впливали на розвиток музично-інструментальної культури в Україні в XVI – середині XVIII століття. Аналіз та узагальнення провідних тенденцій розвитку автентичного напрямку у виконавській культурі.

Період створення ансамблю пісні і танцю "Черемош". Підбір складу оркестру народних інструментів, і формування репертуару, що сприяло створенню саме інструментальної традиції музичного ансамблю. Історичні факти перших виступів й гастролі "Черемошу".

Аналіз 1963-1969 років в процесі створення та становлення ансамблю пісні і танцю "Черемош". Дослідження підбору складу оркестру народних інструментів і формування репертуару. Дослідження історичних фактів перших виступів та гастролей "Черемошу".

Історія духовних та культурних взаємин України з Росією ХVІІІ - поч. ХІХ ст. Становлення й розвиток національної музичної культури, заснування школи "певчіхъ" у Глухові на Сумщині. Підготовка співаків для імператорської капели, інструментальні класи.

Визначення створення універсальної класифікації концертів. Характеристика оркестру, який трактовано як об'єднуючий усі інші позиції компонент. Аналіз концептуальних характеристик, які відбивають художні засади концерту і його змістового наповнення.

Розгляд театральної музики в аспекті її інструментальної складової, що трактується як один з базових компонентів стильової системи І. Шамо. Аналіз найбільш показових тенденцій використання музичного інструментарію в тогочасній театральній практиці.

Вивчення стилю музики до вистав І. Шамо на прикладі "Макбета" В. Шекспіра та "У неділю рано зілля копала" О. Кобилянської у виконанні трупи Державного Київського драматичного театру імені І. Франка. Тенденції використання музичного інструментарію.

Вивчення феномену ментальності, смислового поля галицького художнього менталітету. Творчість представників старшого, середнього, молодшого композиторських поколінь львівської школи. Інструментальні концерти композиторів у ментальному просторі Галичини.

Аналіз специфіки, змісту та форм інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики. Практичний досвід підготовки студентів мистецьких факультетів в інструментальних класах. Способи оптимізації цього процесу з урахуванням сучасних вимог.

Поняття нематеріального музичного мистецтва. Приклади етично доцільного поєднання рекламних стратегій із піаром та залучення музикантів до флеш-мобів та концертних марафонів. Роль соціальних мереж в інформаційній політиці музичних установ Львова.

Уточнення поняття інституційного розвитку культури, музичної освіти, мистецьких шкіл та музичної освіти на прикладі науково-освітньої діяльності ректора О.С. Тимошенка. Розкриття процесу інституційної еволюції музичної освіти Київської консерваторії.

Дослідження інтегративних явищ у техніках композиції на прикладі "Тріо для фортепіано, скрипки і валторни" Д. Лігеті. Поєднання інтонаційної хроматики, пуантилізму, і сонорики в характерному творі пізнього періоду творчості композитора Д. Лігеті.

Співвідношення формотворчих принципів інтеграційного процесу елементів джазової імпровізації у естрадний вокал артистами Києва та експозиції їх у сценічному виконанні. Позитивний вплив інтеграції джазового вокалу у виконанні артистів на їх творчість.

Дослідження, обґрунтування та аналіз процесу інтеграції технік композиції у ХХ ст., який дуже важливий для сучасного музикознавства. Процес внутрішнього обміну та взаємозбагачення виявляється на трьох важливих рівнях: звуко-звучання, гармонії та фактури.

Дослідження проблем національної джазології - інтеграційних процесів автентичного музичного фольклору і вітчизняного джазу. Розгляд функціональних особливостей напрямків української музичної культури. Вплив народної музики на джазове музичне мистецтво.

Дослідження інтеграційних процесів автентичного музичного фольклору і вітчизняного джазу, функціональні особливості напрямків української музичної культури. Ознаки інтеграційних процесів та впливу народної музики на українське джазове музичне мистецтво.

Творчість Г. Малера, його життя, особливості психіки, погляди та гостре конфліктне світосприймання. Головні етапи у повільній зміні установок стосовно смерті, зазначені Ф. Ар’єсом. Симфонічний первісток Малера, його звернення до "смерті у третій особі".

З позиції змісту мистецької освіти інтенціонально-рефлексивний підхід передбачає свідоме розуміння змісту музично-педагогічної діяльності, вироблення установки на успішне мистецьке навчання і готовність до майбутньої самостійної педагогічної роботи.

Осмислення психології творчості індивідууму у ХХ-ХХІ ст. Удосконалення музикознавства як сфери "синтетичного" знання. Формування новітніх засад камерно-інструментальної музики. Пошук нових форм композиторського та виконавського самовираження в Україні.