История любви русской балерины М. Плисецкой и композитора Р. Щедрина. Разработка новаторской музыкальной формы для балета "Чайка". Перекомпоновка Щедриным музыкального материала сюиты Ж. Бизе "Арлезианка". Особенности постановки балета "Кармен".

Висвітлення основних етапів процесу конструкторського вдосконалення бандури у ХХ столітті на прикладі новацій та досягнень видатних майстрів. Удосконалення конструктивних та акустичних характеристик бандури, зокрема параметрів виготовлення струн.

Основні модерністичні риси бандурної творчості Г. Хоткевича на основі стильового аналізу його бандурних творів "Буря на Чорному морі", "Невольничий ринок у Кафі" та "Ранок". Характеристика декількох жанрово-типологічних груп у творчості Г. Хоткевича.

Концепція стилістичних змін в еволюції бандурного мистецтва і виконавства. Співіснування фольклорних і академічно-професійних форм творчості, "бандурний модерн" кінця ХХ - початку ХХІ ст. Роль бандуристів-кобзарів в розвитку української культури.

Авторство жанру "співана поезія" належить Олегу Покальчуку. І хоч цей термін прижився, однак часто авторів "музики-слів" продовжують називати бардами, а частину тих, хто озброївся електрогітарами і барабанами – бард-рокерами. Творчі вечори Зої Слободян.

История развития бардовской песни. Барды – древние певцы-сказители у кельтских племен, проживавших когда-то на территории сегодняшних Ирландии и Шотландии. Песенное творчество профессиональных поэтов и артистов. Фестивальное движение бардовской песни.

Понятие авторской песни или бардовской музыки – музыкального произведения, которое исполняется автором-исполнителем, обычно под одну акустическую гитару, где основной упор делается на поэтичность текста. Творчество А. Галича, Б. Окуджавы и В. Высоцкого.

Визначення та аналіз особливостей амплуа баритона у солоспівах М. Лисенка, як носія лірико-драматичного начала, доповненого філософською складовою. Вивчення та характеристика специфіки солоспіву "Реве та стогне Дніпр широкий" на вірші Т. Шевченка.

Художественный стиль барокко, проявление его в музыкальном искусстве. Развитие театральной музыки. Свободные поэтические фрагменты, их роль в общей композиции. Новая форма музыкального мышления, исполнение вокальных произведений с аккомпанементом органа.

Зміст духовних пісень Почаївського Богогласника 1790-1791 рр. у контексті барокової образності. Роль духовних пісень у контексті забезпечення свідомої участі мирянина у літургійному дійстві. Музично-інтонаційні засоби і лексичні паралелі духовних пісень.

Виокремлення характерних ознак, що відрізняють серенату від споріднених сценічних жанрів. Історико-політичний і культурний контекст життя австрійських суверенів. Визначення передумов та ключових причин поширення композицій серенатного типу у Відні.

Виявлення функціональної ролі віолончелі. Відзначення особливостей викладення інструментальних голосів у бароковій сонаті, висвітлення цього музичного матеріалу для розвитку музичного мислення й виконавських навичок музикантів-інструменталістів.

Музично-риторичні фігури у "Requiem" В. Моцарта, які вказують на його барокові ознаки та топіку, що суттєво впливають на виконавську інтерпретацію твору. Поєднання барокових музично-риторичних фігур та класичних сонатно-симфонічних принципів драматургії.

Анализ нового направления деятельности башкирских баянистов-концертмейстеров, инспирированного внедрением в практику цифровых технологий и коммуникаций. Рассмотрение работы аккомпаниатора, включающего в аккомпанемент работу музыкально-цифрового оператора.

Технічні та художньо-виражальні можливості сучасного готово-виборного багатотембрового баяна, його виконавська інтерпретація у камерному ансамблі. Дослідження принципів інтонування в ансамблі з баяном, його звучання у різних складах камерних ансамблів.

Вплив соціокультурних детермінант на розвиток української музичної культури, ретроспективний аналіз баянного мистецтва та його специфіка. Тенденції функціональної трансформації баянної музики в контексті масової та елітарної української культури.

Закономірності розвитку оригінальної музики для баяна у творчості українських композиторів. Визначення процесів жанрово-стильових трансформацій у баянних творах Володимира Рунчака у зв'язку з особливостями відображення авторського світобачення.

Музыкальная педагогика как теоретическая наука, ее тесное сотрудничество с другими науками (психология, философия и др.). Принципы комплексного обучения игре на музыкальных инструментах К. Ошлакова. Методика работы педагогов музыкально-оркестровой студии.

История трансформации обрядовой белорусской колядной песни в русскую позднелирическую на уровне текстового поэтического и интонационно-музыкального срезов. Формирование художественного текста песен в процессе непосредственной художественной коммуникации.

Рассмотрение основных тембровых характеристик рассматриваемых белорусских народных инструментов. Характеристика навыков элементарного музицирования. Исследование основных особенностей воспитания любви и уважения учащихся к национальной культуре.

Биографические данные о белорусском композиторе Глебове Евгении Александровиче. Деятельность Глебова в Белорусской государственной консерватории. Память о Евгении Глебове и концерты в его честь. Наиболее известные сочинения Евгения Александровича.

Знакомство с основными вопросами истории отечественной и зарубежной вокальной школы. Общая характеристика истоков становления итальянского бельканто. Рассмотрение наиболее важных этапов зарождения вокальной методики академического пения в России.

Жизнь и творчество Бернарда Шоу. Самые известные пьесы драматурга. Увлечение музыкой, музыкальное самообразование. Статьи Бернарда Шоу о музыке в лондонских газетах и журналах; советы о том, как стать музыкальным критиком. Статья "Месса си минор Баха".

История создания Бетховеном "Лунной сонаты". Написание композитором "хайлигенштадтского завещания" после разлуки с Джульеттой Гвиччарди. Отличия формы "Лунной сонаты" от классической сонатной формы. Посвящения основных составляющих "Лунной сонаты".

Прирожденная наблюдательность в общении с людьми как отличительное личностное качество Вольфганга Амадея Моцарта. Интересные исторические факты из жизни великого австрийского композитора. Основные памятники, посвященные Моцарту в Вене и Зальцбурге.

Жизнь гениального австрийского композитора Вольфганга Амадея Моцарта: детские годы, юность и его попытки стать известным композитором. Известные произведения Моцарта: "Свадьба Фигаро", "Дон Жуан", "Волшебная флейта" и "Митридат, царь Понтийский".

Триумфальное турне по странам Европы шестилетнего Моцарта. Творческая поездка в Париж, Мангейм, Вену и ее влияние на формирование таланта выдающегося композитора и исполнителя. Творческий метод Моцарта. Синтез музыки и драмы. Тематика опер Моцарта.

Григорий Веревка как выдающийся деятель украинской культуры, педагог, хоровой дирижер и композитор. Детство, юность Г. Веревки и его первые шаги в музыке. Работа с Украинским народным хором, достижения в педагогической деятельности и творчестве.

Особенность жизни итальянского композитора, творчество которого является одним из крупнейших достижений мирового оперного искусства. Основная характеристика детства и юности Джузеппе Верди. Главный анализ первого шедевра мастера - оперы "Риголетто".

Творчество советского и российского композитора, автора симфонических и хоровых произведений, песен, камерной музыки, музыки к кинофильмам Валерия Александровича Гаврилина. Психологическая тонкость вокальных циклов. Новые формы хорового музицирования.