Историческая эволюция понятия "гений", его трактовка в свете неогуманизма второй половины XVIII века. Выявление отличительных черт "бурного гения" как нового типа творческой личности. Аспекты взаимодействия литературы и музыки эпохи "Бури и натиска".

Рассмотрение вопросов происхождения и специфики понимания арабески в искусстве Древнего Востока. Анализ вязи узоров арабески, которая сохранила семантический потенциал, обусловивший проникновение арабески в философию, эстетику, литературу и музыку.

Дитинство і юність, роки навчання композитора. Ідеологічний зміст музичних творів написаних за часи війни. Педагогічна і диригентська діяльність у післявоєнний період. Перелік творів, створених ним. Нагороди та премії. Увічнення пам'яті А. Хачатуряна.

Специфіка творчого процесу аранжування в проекції на категорії музичного стилю, художнього перекладу в музиці. Елементи композиторської, виконавської творчості. Прийоми композиторської техніки аранжувальника. Фонічні характеристики музично-звукової сфери.

Розглянуто питання вокально-хорового аранжування українських народних пісень. Вказано відмінності аранжування для хору народно-пісенних джерел від роботи з творами композиторської творчості. Обґрунтовано важливість питань глибини обробки першоджерела.

Формування в учнів загального уявлення про танцювальну музику Латинської Америки, зокрема історію створення танго і роль Астора П’яццоли в його відродженні. Виховання інтересу до інструментальної музики, ціннісне ставлення до танцювальних еталонів.

Проведение исследования деятельности Арканджело Корелли - композитора и скрипача итальянского Барокко. Изучение концентрации творчества Корелли на жанрах инструментальной музыки - кончерто гроссо, трио-сонате, сонате для скрипки и basso continuo.

Дослідження композиторської та виконавської творчості Арно Бабаджаняна. Стильові й композиційні характеристики фортепіанних творів композитора, зокрема "Поема" та "Шість картин". Особливості індивідуального виконавського стилю Бабаджаняна-піаніста.

Исследование опыта проектной деятельности организаций культуры и искусства, экспериментирующих в области арт-коллабораций. Рассмотрение примеров арт-коллаборации на опыте государственной академической капеллы Санкт-Петербурга под руководством О. Хомовой.

Артикуляционные и дикционные упражнения для снятия звуковых зажимов. Совершенствование работы всех органов речевого аппарата на уроках вокала. Артикуляция и дикция как важные составляющие части методики вокального обучения в детской школе искусств.

Процесс формирования и кристаллизации профессионально-ориентированных средств артикуляции и произношения баяниста. Способы управления мехом и клавиатурными клавишами баяна. Синтезированный психофизио-звукотворческий образ мышления баяниста-исполнителя.

Цілі та завдання вокальної педагогіки. Дослідження процесу артикуляції звука та голосового апарату людини. Пошук ефективних методів навчання співу. Аналіз тембровового забарвлення голосу. Формування технік естрадного та хорового виконання в Україні.

Розгляд основних складових артистизму диригента, таких, як: міміка, погляд, рух, постава, а також енергетика. На основі аналізу складових артистизму розробка методів та засобів його розвитку під час роботи над художнім образом у класі диригування.

Визначення феномену С. Рахманінова-піаніста в процесі становлення світового фортепіанного мистецтва, його вплив на піаністичне виконавство ХХ ст. Історико-стильові традиції, що обумовили багатогранну лінію спадкоємності у грі видатного піаніста.

Вивчення українського фольклорного музичного матеріалу. Виявлення прадавніх індоєвропейських коренів в обрядових піснях календарного циклу, аналіз їх зв'язку з формами ведичних, авестійських та сатурнічних віршів, розгляд особливостей їх ритмічної будови.

Здійснення комплексного аналізу музичних форм ряду стародавніх українських календарно-обрядових пісень, які своїми витоками сягають дохристиянської епохи та знакових індійських сакральних музичних творів. Виявлення споріднених комплексних структур.

Сведения о композиторе Д.С. Бортнянском и его произведении Архангельский глас, величание ко Благовещению Пресвятой Богородицы. Анализ произведения, написаного для женского либо детского хора, которое представляет собой трехголосие - альт и два дисконта.

Жанрові параметри композиторської творчості. Вивчення семантичного наповнення професійної української музики. Аналіз купальського архетипу у фольк-опері "Цвіт папороті" Є. Станковича. Виявлення специфіки системи художньої виразності музичного твору.

Розгляд сенсу відображення одного із провідних архетипів — жінки як Ославленої Мадонни — у творчості Т. Шевченка, та в його множинних музичних інтерпретаціях. Показ шляху від "покривдженості" України до Божественної висоти у мета-музиці В. Сильвестрова.

Мета полягає в аналізі архетипів у хореографічних творах українського народно-сценічного танцю як елементів хореографічної культури. Наукова Новизна полягає в осмисленні архетипів української народної хореографічної культури та народно-сценічних танців.

Характеристика житійно-духовних та міфопоетичних витоків останньої опери С.С. Прокоф’єва, співвідносних з архетипами радянської культури. Розширення уявлень про поетику музичного театру С.С. Прокоф’єва, зокрема опери "Повість про справжню людину".

Обґрунтовано ідею про "фемін-персоналізм" як домінуючу рису у художній візії Лесі Українки, представлений ліричним "жіночим" архетипом - трактуємо його як один із варіантів лірики, що постав в європейській культурі після "чоловічого" шопенівського типу.

Воплощение архитектурного сооружения в музыкальных образах. Анализ музыкальных произведений, связанных с архитектурной тематикой. Выделение основных направлений взаимодействия музыки и архитектуры. Анализ образцов – произведений великих композиторов.

Введення останнього великого фортепіанного твору Віктора Косенка до контексту європейської музичної культури, визначення місця циклу в загальній картині творчого спадку митця, спростування його подекуди дещо легковажного й однобічного розуміння.

Розглянуто феномен популярності опери Р. Штрауса "Саломея" в умовах нової парадигматики сценічного мистецтва, обумовленої переосмисленням творів доби модерну в контексті постмодерністської естетики. Здійснено комплексний міжгалузевий інтегрований аналіз.

Музична композиція - реалізований у творі часовий план його розгортання, що характеризується в рамках масштабно-часового рівня сприйняття особливим ритмом в послідовності частин. Конструктивні особливості Першого фортепіанного концерту С. Прокоф’єва.

Анализ определения композиторской фигуры А.Ф. Мурова. Исследование философских тем бытия, избирая для этого различные художественные средства. Роль композиторской фигуры Мурова в художественном контексте отечественной музыки последней трети ХХ века.

Аналіз концепції об’єктивації композиторської індивідуальності для визначення способів передачі суб’єктивного змісту засобами музичного мистецтва. Розроблення аналітичних підходів до вивчення цього художнього феномену, його онтологічна цілісність.

Анализ ключевых моментов взаимодействия солиста, дирижера и оркестра на примере Концерта № 5 для фортепиано с оркестром Л. ван Бетховена. Значимость этого сочинения в развитии жанра, новаторские композиционные черты, идейно-образная содержательность.

Рассмотрение взаимосвязи структуры музыкального содержания видеоигр через призму диегезиса. Значение музыкального ряда в игровом процессе. Разграничение между профессиями кинокомпозитора, композитора академического и композитора игровой индустрии.