Розглянуто постать видатного французького флейтиста і композитора, одного з перших професорів класу флейти Паризької консерваторії А. Юго. Визначено внесок А. Юго у розвиток французького флейтового мистецтва, його здобутки у всіх напрямках діяльності.

Місце музиканта Л. Гінзбурга у музичному мистецтві. Дослідження взаємодії поведінково-мислительного обрису особистості професора, його виконавської майстерності та педагогічної діяльності. Збереження та розвиток традицій Одеської фортепіанної школи.

З'ясування ролі Мирослави для вибудування цілісної концепції опери "Золотий обруч" Бориса Лятошинського. Визначення залежності виконавської інтерпретації вокальної партії від експресивності розгортання та трансформації образу Мирослави протягом опери.

Дослідження творчості українського композитора Б.М. Лятошинського. Виявлення психологічних складових образу Мирослави в опері "Золотий обруч". Аналіз розвитку мелодичного малюнку, виконавської інтерпретації та вокальних інтонацій головної героїні драми.

Особливості виконавського стилю сучасного французького піаніста Люка Дебарга та сутність його постромантичної виконавської концепції Сонати як "полілогу часопросторів" та символу культурної пам’яті. Особливості виконавської стилістики Л. Дебарга.

Виразний потенціал виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Система засобів виразності, що використовуються для втілення фактури "Прелюдій". Стильові витоки "Прелюдій", що закорінені в музиці епохи бароко. Жанрова класифікація "Прелюдій".

Розвиток музично-виконавського мистецтва в Україні. Визначення комунікативних складових успішної публічної презентації музичного твору. Індивідуалізація технічних умінь музиканта. Пошук ефективних шляхів підвищення виконавської майстерності скрипаля.

Розгляд питання професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта до виконавської діяльності. Аналіз поглядів українських і зарубіжних науковців щодо тлумачення поняття "компетентність", визначення сутності поняття "виконавська компетентність".

Дослідження баянного виконавства, популяризованого у діяльності музичних ансамблів. Висвітлення особливостей виконавської майстерності баяніста у зв’язку з переосмисленням значення й сучасної ролі народного мистецтва у напрямку його актуалізації.

Спільні та відмінні риси при застосуванні белтінгу на українській естраді. Практичні поради з опанування аналізованої вокальної манери. Оптимальні вокальні техніки для передавання різних емоцій і може бути важливим інструментом для музичних педагогів.

Аналіз сутності поняття "виконавська стабільність музикантів у концертно-сценічній діяльності". Успішна реалізація уявно створеної варіативно-образної моделі музичного твору під час прилюдного виступу. Домінування спонукальних видів естрадного хвилювання.

Розвиток вокально-естрадної культури України. Осмислення жанрових ознак сучасної української естрадної пісні в контексті творчості композиторів, поетів і співаків. Вивчення провідних тенденцій, якісних і кількісних ознак діяльності виконавців у XXI ст.

Взаємодія скрипкового стилю А. Кореллі та процесів формоутворення в його Concert grossi. Значення поділу ансамблю на групи concertino і grosso. Роль виконавської складової концертів. Особлива роль темброво-фактурної складової в жанрі Concerto grosso.

Аналіз гітарної транскрипції "Гольдберг-варіацій" Й.С. Баха, здійсненої угорським гітаристом й викладачем Й. Етвьошем. Порівняльний аналіз оригіналу даного твору та його гітарної версії з урахуванням акустичної та технічної специфіки інструмента.

У науковій статті автором охарактеризовано виконавську стабільність піаніста як не вроджену, а набуту інтегрально-динамічну властивість, прояв якої забезпечує збереження оптимального емоційно-творчого самопочуття в умовах концертно-сценічної діяльності.

Квартет імені М.В. Лисенка як один з тих, хто визначає характер та тренд розвитку вітчизняного квартетного музикування. Розгляд особливостей виконавської стратегії струнного квартету № 1 Валентина Сильвестрова у версії квартету імені М.В. Лисенка.

Характеристика творчої діяльності провідного вітчизняного колективу - Квартету ім. М.В. Лисенка: основний склад, репертуар, співпраця з відомими українськими композиторами. Особливості виконавської стратегії Струнного квартету №1 В.В. Сильвестрова.

Розгляд феномену виконавської вокальної традиції, відокремлення її від зафіксованого у нотописі тексту та індивідуальної виконавської інтерпретації. Аналіз вокально-педагогічного та інтерпретаційного аспектів виконавської традиції в академічному співі.

Аналіз часової специфіки музичних творів, яку музикознавці досить часто порівнюють із живописом і скульптурою. У музично-виконавській творчості виконавець є постійним співавтором. Інтерпретація музики і рівні культури сприйняття її слухацькою аудиторією.

Пошук інтерпретаційної версії драматично-оперного етюду М. Леонтовича "На русалчин Великдень". Розкриття авторського бачення фантастичних і символічних істот в оперному жанрі. Аналіз етапів розгортання музичної драматургії твору, еволюції образів русалок.

Визначення місця виконавського аналізу в системі аналітичних методик музикознавства, з’ясування його специфіки та функцій. Розробка головних методичних прийомів і можливих алгоритмів аналітичної роботи з обраними для інтерпретації музичними творами.

Основні елементи виконавської техніки балалаєчника. Конструкція балалайки, її стрій та прийоми гри на ній. Модифікування м'язового напруження в пальцях, кисті, передпліччі у процесі контактування з грифом балалайки, координування з діями правої руки.

Мета статті – дослідити процес виконавського семіозису в музичному мистецтві на прикладі аналізу інтерпретант певної композиції. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному методі, призначеному для проведення функціональних паралелей.

Переосмислення ролі клавірної сонатної творчості у період Бароко та Класицизму. Характеристика виконавського та буттєвого часопростору музикальних творів Ф. Баха, Й. Гайдна, В. Моцарта. Популяризація фортепіанної музики серед широких верств населення.

Зв’язок слова, музики й сценічної дії в українській класичній опері. Сценічна мова як засіб впливу на слухача, завдяки якому до глядацької аудиторії доноситься ідейний зміст і внутрішній світ персонажа. Процес роботи співака-актора над створенням образу.

Дослідження основ естетики романтичної доби та музичної культури Відня. Аналіз виконавської та педагогічної практики Віденської фортепіанної школи. Оцінка внеску Й.Н. Гуммеля та К. Черні у розвиток і впровадження фортепіано в культурний простір Австрії.

Розглянуто проблематику квартетного виконавства як окремої галузі музичної творчості. Визначено основні етапи розвитку камерно-інструментального виконавства в Європі, що мали характерний вплив на особливості становлення жанру струнного квартету в Україні.

Особливості виконавської інтерпретації пісні "New York, New York" Ф. Сінатрою. Порівняльний аналіз із виконавськими версіями інших відомих співаків Лайзи Міннеллі, Мірей Матьє, Томаса Сандерса, та ін. Характерні риси виконавського стилю Ф. Сінатри.

На основі вивчення творчого шляху, критичних оцінок та спогадів визначено специфіку становлення творчої індивідуальності та виконавських принципів легендарної оперної співачки А.В. Нежданової, чиє ім’я носить Одеська національна музична академія.

Основні принципи виконавського стилю Віктора Сирятського. Роль зовнішніх факторів у формуванні світогляду і творчих особливостей піаніста. Характеристика засобів музичної виразності, завдяки яким сформувався виконавський стиль Віктора Сирятського.