Аналіз домрових концертів у творчості українських композиторів з огляду загальних ознак форми, особливостей розробки, принципу розвитку тематизму. Розгляд жанрової палітри, різних типів тематизму та його розвитку, побудови та драматургії сонатної форми.

Аналіз клавірних концертів синів Баха - Вільгельма Фрідемана, Карла Філіппа Емануеля, Йоганна Крістофа Фрідріха та Йоганна Крістіана. Досліджується тип композиції концертів, стилістика тематизму та принципи його розвитку, співвідношення солістів.

Анализ фортепианного произведения "Wiegenmusik" немецкого композитора Х. Лахенмана с целью внедрения его в исполнительский репертуар студентов. Обоснование интерпретации жанра колыбельной через общепринятые положения классической музыкальной педагогики.

Жанр кончерто гроссо в Италии — виртуозное оркестровое произведение в форме старинной сюиты, в котором группа солирующих инструментов "соревнуется" со всей массой оркестра. А. Шнитке: симфонии, концерты, оперы, оратории, балеты, а также работа в кино.

Аналіз використання виконавського жанру мелодекламації у сучасній українській рок-музиці на прикладі творів Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Артема Полежаки. Дослідження основних закономірностей та спільних рис музично-літературних проектів.

Специфіка жанрової природи обробки народної пісні в аспекті теорії музичної інтерпретації, зокрема, синтезу композиторського та виконавського її видів. Принципи визначення в обраному жанрі інтерпретаційних рівнів, огляд їх співвідношення і взаємодії.

Дослідження історико-художніх умов розвитку реквієму. Аналіз літургійної та жанрово-стильової побудови музичних аспектів католицької заупокійно-поминальної традиції. Специфіка функціонування жанрових рис реквієму в сучасній український хоровій музиці.

Дослідження історичного коріння та особливостей трактування жанру рапсодії у розвитку романтичного мистецтва. Виявлення особливостей жанрової специфіки рапсодії у концертному мистецтві доби романтизму. Ідея емоційного мистецтва, її відгук у слухача.

Встановлення історичних передумов виникнення жанру безсюжетного камерного балету. Аналіз музики до балетів Д. Поліщука "Baroque game", "Post No Sсriptum", "Broаdwаy Bound". Виявлення концепційної єдності ігрових факторів композиторської поетики.

Аналіз розвитку сучасного академічного хорового мистецтва a cappella. Розробка жанрової типології сучасної академічної хорової музики. Дослідження перспектив відповідної типології з врахуванням генетичних особливостей академічного хорового мистецтва.

О жанровой природе камерного ансамбля. Педагогический процесс с "режиссерской" точки зрения. Формирование ансамблевых составов и их типы, выбор программы. "Режиссерский замысел" и начало репетиционного процесса. Сценические репетиции, "прогоны", премьера.

Визначення жанрової специфіки балетної музики В. Губаренка. Основні рушійні чинники жанрового пошуку та напрямки еволюції, механізми жанроутворення у межах спадщини композитора. Основні принципи реалізації дансантності в балетній музиці В. Губаренка.

Визначення ролі жанрового канону як регулятивного творчого інструмента у формуванні виконавського мислення в його взаємодії з музикознавчими теоретичними позиціями. Поєднання композиторського та виконавського підходів до явища жанрового канону у музиці.

Особливості зовнішньої побудови ліричних творів. Встановлення родо-жанрових констант пісенного доробку Стінга залежно від часу написання та змісту вірша. Виявлення особливостей родо-жанрових елементів в окремих текстах та творчості співака загалом.

Розгляд музикального фактурно гармонічного комплексу як головного чинника фортепіанного стилю композитора Б.М. Лятошинського на прикладі циклу прелюдій "Відображення". Фактурні прояви константи ладу та його "центральних елементів" - тоніки і опор.

Краткая биография М. Понсе, мексиканского композитора, дирижера, пианиста и педагога. Особенности его творческой деятельности, самые известные его сонаты (мексиканская, классическая, сонатина, гитарные миниатюры). Испанская музыка и ее влияние на Понсе.

Выявление поэтико-интонационных и жанровостилевых особенностей камерно-вокального творчества композитора Ж.Б. Векерлена. Развитие пасторали в европейском искусстве, характеристика её музыкального топоса. Жанры и этико-философские ценности пасторали.

Анализ жанрово-стилевых, драматургических особенностей, определенного мировоззрения, вокального и актерского мастерства, стилистических сценических приемов, характерных для бродвейской музыкальной драмы 1940-60-х годов. Исполнительские стили мюзиклов.

Поєднання французької та німецької музичних традицій у вокальному циклі "Три романтичних пісні про кохання". Виявлення неоромантичної стильової направленості циклу та виконавських труднощів. Характеристика та драматургічні функції пісень циклу.

З’ясування специфіки композиторської інтерпретації жанрово-стильової моделі інструментального концерту в сучасному історичному контексті. Специфіка мистецької ситуації сьогодення. Еволюції музичного стилю та її ідея стратегії моделювання цього явища.

Загальні тенденції музичної культури другої половини ХІХ - початку ХХ століть. Роль постаті Жюля Массне серед оперних композиторів Франції. Музикознавчій розгляд традицій та канонів жанру відтворених у роботах композитора. Творча спадщина Массне.

Виявлення поетико-інтонаційних особливостей камерно-вокальних творів О. Негруци в контексті жанрово-стильових шукань музичної культури Республіки Молдова ХХ XXI ст. Камерно-вокальні мініатюри О. Негруци на вірші російських поетів для голосу і фортепіано.

Проблеми співіснування в музичній культурі в одному часовому просторі різних стильових шарів, які розглядаються на прикладі церковної монодії, партесних творів. Характеристика стильового нашарування в українській музиці кінця ХVІ - початку ХVІІ століття.

Визначення специфіки трактування одночастинної форми другого фортепіанного концерту Богдани Фроляк, виявлення можливих варіантів його поділу на розділи, визначення принципів взаємодії соліста з оркестром та загальної характеристики музичної поетики.

Визначення жанрово-стильових та виконавських особливостей творів для духових інструментів Олександра Щетинського. Відтворення в них провідних тенденцій розвитку української музики кінця ХХ - початку ХХІ ст. в контексті постмодернізму та поставанґарду.

Сравнительный анализ двух ансамблевых опусов А. Шнитке для семи инструменталистов - "Септет" и "3х7", которые являются своеобразными сочинениями-двойниками. Определение аналогий с различными жанрами, а также параллелей к "Септету" И. Стравинского.

Исследование цикла Л. Самодаевой "Пять историй про Хню", благодаря которому данное произведение можно отнести к авторской жанровой номинации мини-моноопера. Черты вокального цикла и камерной оперы, что соответствует тенденции жанровой интерференции.

Рассмотрение сонаты для виолончели и фортепиано советских композиторов в свете жанрового синтеза. Осуществление процесса жанрового взаимодействия на разных уровнях. Использование элементов барочных жанров, внедрение черт концертности и симфоничности.

Особенности кантаты в контексте вокально-хоровых жанров. Специфика кантаты композиторов-романтиков. Жанровый стиль кантатных произведений Шуберта, Шумана, Мендельсона, Брамса. Особенности исполнительской интерпретации кантатных сочинений романтиков.

Личные методы симфонизации жанра сонаты и прелюдии-фуги в творчестве Глазунова и Ляпунова. Анализ комплекса приемов оркестровой трактовки фортепиано в жанре фортепианной сонаты и полифонического цикла в контексте тенденций классицизированного романтизма.