Здійснення комплексного аналізу музичних форм ряду стародавніх українських календарно-обрядових пісень, які своїми витоками сягають дохристиянської епохи та знакових індійських сакральних музичних творів. Виявлення споріднених комплексних структур.

Сведения о композиторе Д.С. Бортнянском и его произведении Архангельский глас, величание ко Благовещению Пресвятой Богородицы. Анализ произведения, написаного для женского либо детского хора, которое представляет собой трехголосие - альт и два дисконта.

Жанрові параметри композиторської творчості. Вивчення семантичного наповнення професійної української музики. Аналіз купальського архетипу у фольк-опері "Цвіт папороті" Є. Станковича. Виявлення специфіки системи художньої виразності музичного твору.

Розгляд сенсу відображення одного із провідних архетипів — жінки як Ославленої Мадонни — у творчості Т. Шевченка, та в його множинних музичних інтерпретаціях. Показ шляху від "покривдженості" України до Божественної висоти у мета-музиці В. Сильвестрова.

Мета полягає в аналізі архетипів у хореографічних творах українського народно-сценічного танцю як елементів хореографічної культури. Наукова Новизна полягає в осмисленні архетипів української народної хореографічної культури та народно-сценічних танців.

Характеристика житійно-духовних та міфопоетичних витоків останньої опери С.С. Прокоф’єва, співвідносних з архетипами радянської культури. Розширення уявлень про поетику музичного театру С.С. Прокоф’єва, зокрема опери "Повість про справжню людину".

Обґрунтовано ідею про "фемін-персоналізм" як домінуючу рису у художній візії Лесі Українки, представлений ліричним "жіночим" архетипом - трактуємо його як один із варіантів лірики, що постав в європейській культурі після "чоловічого" шопенівського типу.

Воплощение архитектурного сооружения в музыкальных образах. Анализ музыкальных произведений, связанных с архитектурной тематикой. Выделение основных направлений взаимодействия музыки и архитектуры. Анализ образцов – произведений великих композиторов.

Введення останнього великого фортепіанного твору Віктора Косенка до контексту європейської музичної культури, визначення місця циклу в загальній картині творчого спадку митця, спростування його подекуди дещо легковажного й однобічного розуміння.

Розглянуто феномен популярності опери Р. Штрауса "Саломея" в умовах нової парадигматики сценічного мистецтва, обумовленої переосмисленням творів доби модерну в контексті постмодерністської естетики. Здійснено комплексний міжгалузевий інтегрований аналіз.

Музична композиція - реалізований у творі часовий план його розгортання, що характеризується в рамках масштабно-часового рівня сприйняття особливим ритмом в послідовності частин. Конструктивні особливості Першого фортепіанного концерту С. Прокоф’єва.

Аналіз концепції об’єктивації композиторської індивідуальності для визначення способів передачі суб’єктивного змісту засобами музичного мистецтва. Розроблення аналітичних підходів до вивчення цього художнього феномену, його онтологічна цілісність.

Анализ ключевых моментов взаимодействия солиста, дирижера и оркестра на примере Концерта № 5 для фортепиано с оркестром Л. ван Бетховена. Значимость этого сочинения в развитии жанра, новаторские композиционные черты, идейно-образная содержательность.

Рассмотрение взаимосвязи структуры музыкального содержания видеоигр через призму диегезиса. Значение музыкального ряда в игровом процессе. Разграничение между профессиями кинокомпозитора, композитора академического и композитора игровой индустрии.

Рассмотрение проблемы переложения скрипичного произведения для домры на примере анализа концерта Вивальди из цикла "Гармоническое вдохновение". Раскрытие характерных возможностей и специфических приемов игры на домре, их штриховых отличий от скрипки.

Создание Юлием Циммерманом уникальной для музыкальной инфраструктуры концепции комбинированного ассортимента музыкальных товаров, связанных общностью спроса для широкого круга потребителей. История его фабрики по производству музыкальных инструментов.

Визначити специфіку аудіомастерінгу в контексті мистецтва звукозапису; охарактеризувати феномен аудіомастерінгу в контексті посилення естетичних особливостей звукозапису музичного твору. Дослідження аудіомастерінгу з позицій сучасного мистецтвознавства.

Актуалізація поняття "комунікативна стратегія" в аспекті виконання музики доби Бароко та класицизму. Проблема виконавської інтерпретації представлено з точки зору виконавських стратегій. Аналіз змін аутентичної виконавської стратегії протягом ХХ-XXI ст.

Створення нової концепційної позиції щодо оцінки творчої спадщини Б. Лятошинського і Д. Шостаковича в контексті світової музичної культури. Ознайомлення з музикознавчими та літературознавчими дослідженнями з проблеми типології творчих індивідуальностей.

Визначення принципів жанрових трансформацій багателі у сучасній композиторській творчості у контексті теоретичної рецепції малих музичних форм на прикладі багателей В. Сильвестрова та М. Капустіна. Розвиток моделей малих музичних форм та жанру багателі.

У науковій статті розглядається концепт метажанру у застосуванні до "Циклу циклів" багателей В. Сильвестрова. Мета статті – розширити трактування жанру багателі у сучасній фортепіанній музиці, виділити риси метажанру у багателях Валентина Сильвестрова.

Розгляд особливостей багатофункціональності баяна в історико-культурному аспекті та визначення місця цього інструмента в камерній інструментально-ансамблевій системі. Ключові етапи модернізації гармоніки на шляху до концертного готово-виборного баяна.

Понимание принципа формирования традиционного звукоряда казахской домбры. Определение строительного материала звуковой системы. Наличие ряда нейтральных интервалов в звукоряде казахской домбры. Поиск решений сложных загадок теории домбровой музыки.

Виявлення бідермаєрівських рис мислення у крупних формах Шопена у втіленні ідей одухотвореної "легкої" гри шляхетських салонних зібрань у пам’ять про Велику Польщу. Спирання на концепцію бідермаєра "велике в малому" при аналізі саме крупних форм балади.

Поняття музично-мовної модальності у вивченні художнього мислення Ф. Шопена. Визначення інтонаційно-стилістичних складових баладності в творчості композитора. Семантичні функції та стильові установки баладності, причини й наслідки їх модальної єдності.

Встановлено роль теоретичної складової у підготовці хорових диригентів в різні періоди. Визначено, що самостійна хорова практика повинна бути постійним супутником навчального процесу, його основою та головним показником професійної майстерності.

Зародження безцінного твору Петра Чайковського "Лебедине озеро". Розкрито причини провалу першої постановки балетмейстера В. Рейзінгера та успішне повернення балету під керівництвом М. Петіпа і Л. Іванова. Висвітлено нововведення, які були зроблені.

Значення музичного супроводу для танцю. Вивчення процесу виділення балету в самостійний вид мистецтва, який здійснювався шляхом використання розповсюджених зразків танцювальної музики, з'єднанням їх у сюїтні й варіаційні форми. Реформа П.І. Чайковського.

Изучение стиля музыки балетов Н. Черепнина в контексте внемузыкальных (живописных, хореографических и литературных) факторов. Периодизация балетного творчества русского композитора. Анализ либретто и музыкально-выразительных средств балетного жанра.

Анализ стилистических черт балетного творчества композитора Б.В. Асафьева. История создания балетов "Пламя Парижа" и "Бахчисарайский фонтан". Использование народного музыкального материала. Музыкальная характеристика придворных сцен и образов героев.