Исследование обработок народных песен, ставших для композитора А.К. Лядова самостоятельной сферой творчества. Опыт аранжировки народной песни в понимании А.К. Лядова как стилистически точный прием общего сопровождения новых граней народного мелоса.

Детские и юношеские годы А. Вивальди, период его обучения. Совмещение профессии музыканта с духовным саном. Первое публичное выступление, начало композиторской деятельности. Творческое наследие Вивальди, его вклад в развитие виртуозной скрипичной техники.

Период романтизма как один кульминационных этапов осмысления национальной специфики музыкальных культур. Гимническая традиция в её духовно-религиозном и светском вариантах - наиболее важный музыкальный символ венгерской национально-религиозной идеи.

Венская классическая школа как художественное направление в музыкальной культуре XVIII-начала XIX в. Светлое мировосприятие, ведущая роль жанрово-бытовых частей стиля Гайдна, лирико-драматическое начало произведений Моцарта и творческий путь Бетховена.

Особенности творчества композитора Й. Гайдна. Структура и особенности исполнения симфонии и сонаты. Основные произведения В. Моцарта. Основные периоды творчества Л. Бетховена. Произведения для большого симфонического оркестра. Понятие партитуры.

Виявлення внутрішнього діалогу оперних словесних логоформ, що відбивається у музичному змісті опери, як зумовленого взаємодією типів літературного слова, поетичного та прозаїчного. Образна єдність вербальних та музичних чинників оперного інтонування.

Анализ художественного значения творчества китайского композитора Тан Дуна в европейском музыкальном мировом сообществе. Исследование особенностей отражения и специфики подачи веристского метода на примере вокальных партий оперы "Первый император".

Стиковий, перехідний та фронтирний різновиди етномузичних кордонів. Ареали розповсюдження весільних та колядних обрядових наспівів в межах історичної зони Мараморош. Одно- та дворядкові колядки. Високогірний та долинний переходи між діалектними групами.

Історична ретроспектива публікацій весільних пісень, які походять із сучасної Сумської області з прилеглими територіями. Процес накопичення фольклорних записів з регіону, етапи їх публікації, систематизація регіональних досліджень весільних пісень.

Анализ возможности понимания музыкального произведения как иконы в свете учения Православной церкви. Соотношение свободы творчества и религиозного канона. Анализ разработанной Тавенером системы выразительных средств, укорененной в апостольской традиции.

Етимологія терміна концертмейстер. Оцінювання ансамблю в єдності нероздільних компонентів художнього вираження. Професійна майстерність концертмейстера до "лицедійства в різних іпостасях" згідно із засобами і технікою інструментального вираження.

Психологічні механізми взаємодії мовної та музичної інтонації. Вплив музики на розвиток лінгвістичних здібностей. Визначення ознак музичної традиції українців та можливості їх застосування у розвитку лінгвістичних здібностей при опануванні іноземної мови.

Порівняльний аналіз підходів до використання музично-виконавського арсеналу у жанрі скрипкового концерту першої третини XIX століття на прикладі творів Дж. Б. Віотті та Л. ван Бетховена. Протиставлення категорій "скрипкового" та "нескрипкового".

Исследование узбекского композиторского и исполнительского искусства. Рассмотрение тенденций разделения функций композитора и исполнителя в связи с интенсивным развитием музыкального профессионализма. Усложнение технологии сочинения музыки композитором.

Отечественная хоровая музыка как отражение духовной жизни человечества и наследие предшествующих поколений. Творчество Г.В. Свиридова в контексте развития русского советского хорового исполнительства и его сотрудничество с А.А. Юрловым и В.Н. Мининым.

Исследование посвящено характеристике локальной певческой традиции с. Черняное Тамбовского района Тамбовской области. Решается проблема реконструкции процесса трансформации культурной традиции под влиянием социальной среды. Анализ самобытности творчества.

Виявлення богословсько-літургічних засад християнського обряду у відповідності до гласових музичних характеристик. Шляхи та ґенеза формування візантійського осмогласся. Встановлення місця осмогласних циклів у структурі нотолінійних Ірмологіонів.

Пошук нових методів і технологій викладацької діяльності щодо вивчення іноземної мови, які є адекватними сучасним тенденціям і вимогам суспільства. Визначення переваг упровадження віртуального навчального середовища в умовах досліджуваної технології.

Видавнича, просвітницька й звукозаписуюча діяльність українсько-канадського оперного та камерного співака Йосипа Гошуляка. Мистецька постать музиканта як взірець творчої самовідданої діяльності для сьогоднішніх і майбутніх поколінь талановитої молоді.

Розгляд діяльності провідних постатей професорсько-викладацького складу кафедри теорії музики Київської консерваторії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. Аналіз внеску у підготовку фахівців-музикознавців Кучерова та Матвієнка.

Аналіз основоположних принципів взаємодії музики та мовленого слова у світовому аудіопросторі. Виявлення взаємозв’язків між музичним мистецтвом та усним мовленням. Визначення головних критеріїв структурування взаємодії музики з мовленим словом.

Систематизація видів музичної імпровізації з врахуванням різних підходів до цього феномену. Спроба поєднати різні класифікаційні підходи до музичної імпровізації, а також доповнити їх власними міркуваннями. Техніка виконання у вигляді мелодичних прикрас.

У науковій статті висвітлено та теоретично обґрунтовано види та жанри, лексичні засоби сучасного танцю.Також доведено, що сучасний танець характеризується як універсальний, вільний танець, котрий не підпорядковується строгим канонам та стандартам.

Развитие европейских форм музыкального бытия на восточной почве. Определение музыкального времени и музыкального пространства и их специфики в восточной культуре. Вклад Н.С. Янов-Яновской в исследование жанра симфонии в творчестве узбекских композиторов.

Визначення візуального повороту в мистецтві, симбіозу музики і екранного світу в кіно. Способи інтерпретації музичної реальності. Аналіз складових видовищних трансформацій у кінематографі, театрі та на естраді. Кінокадр як синтез звуку і зображення.

Сущность, особенности оперы, роль и значение древнегреческой трагедии в процессе её формирования, развития. Характеристика и отличительные черты оперы XVII века. Возникновение и распространение оперы во Франции, способы организации музыкального материала.

Музыкальное воспитание – целенаправленное формирование личности ребенка путем воздействия музыкального искусства – формирование интересов, потребностей, способностей, эстетического отношения к музыке. Эмоциональная отзывчивость, слух и чувство ритма.

Обнаружение стилевой общности античной и кавказской музыки в процессе дешифрования византийского ладового октоиха. Включение восходящего или нисходящего движения голоса в выразительную семантику звука. Колебания третьей ступени основного пентахорда.

Розгляд методів організації музичної освіти в Китаї й Україні. Компаративне дослідження проблеми формування професійної компетентності у викладачів-музикантів вищої школи. Оволодіння студентами інноваційними освітніми технологіями, знаннями та вміннями.

Методика викладання гри на скрипці, професійне володіння якою розкриває перед учителем музики, музичним вихователем широкі можливості для музично-естетичного виховання дітей. Робота над шкільним та дошкільним репертуаром. Вивчення гамм, арпеджіо, етюдів.