Ференц Лист, как основоположник Веймарской школы в музыке. Характеристика создания новых инструментальных жанров. Основной анализ произведений венгерского композитора для фортепиано с оркестром. Главная особенность сотворения симфоний, ораторий и месс.

Дослідження, що визначають особливості сприйняття "звуків" і "звукових рядів" у якості складових порівняно нової наукової субдисципліни музичної психології. Аналіз психоакустичного підходу через призму вокального та музично-інструментального мистецтва.

Аналіз феномену композиторської особистості Л. Дичко та її мистецької проекції на хорову творчість автора. Своєрідність творчого світу й художнього мислення композитора, багатогранність образного змісту хорових творів, її духовно-особистісні настанови.

Розгляд проблеми особистості композитора в історії української музичної культури ХХ століття. Аналіз історико-культурологічних чинників розвитку української композиторської творчості, на прикладах таких митців як К. Стеценко, М. Леонтович, С. Людкевич.

На матеріалі старовинних виконавських трактатів проаналізовані прикраси, що використовувались флейтистами у музиці XVIII ст. Наведені способи їх виконання на одноклапанній флейті і рекомендації щодо використання даних прикрас на сучасному інструменті.

Розуміння авторського нотного запису С.В. Рахманінова, дослідження його фортепіанних творів, взаємовплив виконавської, композиторської творчості митця, ставлення до фіксації різних груп виконавських засобів виразності. Аналіз нотографіки С.В. Рахманінова.

Досліджуються особливості американської джазової школи крізь призму творчості сучасного співака Курта Еллінга. Звертається увага на близькість його естетичних принципів із провідними майстрами XX ст. Наслідування вокальної манери співаків-крунерів.

Аналіз творчості Я. Ксенакіса на прикладі його декількох творів. Дослідження музики композитора зі з'ясуванням архетипів програм творів і віднайденням паралелей в історико-біографічній парадигмі, у динаміці суб'єктно-об'єктних відносин драматургії.

Розробка теоретичних аспектів камерно-ансамблевого стилю флейтових сонат Ф. Гобера, що визначають виконавську логіку творчо-інтерпретаційного процесу. Особливості взаємодії флейти і фортепіано на рівнях композиторського тексту й виконавської форми.

Характеристика раннього періоду творчості Дж. Россіні. Аналіз формування буффонного стилю композитора в опері "Італійка в Алжирі", що визнана вершинним твором раннього періоду. Різні вокальні вміння, з широко розспівної кантилени до феєричної скоромовки.

Характеристика раннього періоду творчості Дж. Россіні. Аналіз особливостей формування буффонного стилю композитора в опері "Італійка в Алжирі", що визнана вершинним твором раннього періоду. Аналіз особливостей диференціації героїв на ліричних та комічних.

Проблеми взаємодії композитора та виконавця на прикладі духового музично-виконавського мистецтва. Аналіз творчості відомих музикантів різних епох, які поєднували виконавську та композиторську діяльності, створивши багато яскравих сольних композицій.

Вивчення процесу спілкування творця музики та її інтерпретатора з точки зору функціонування й розвитку жанру музики для інструмента соло. Проблема виявлення характерологічних рис професійно-творчого спілкування у мистецьких союзах автора та виконавця.

Розгляд взаємодії української рок-музики та фольклору, що проявляється у синтезі та взаємопроникненні, залучення цитат з різних шарів фольклору у рок-музиці що проявляється на рівні запозичення словесного тексту, мелодичної лінії, аранжуванні композиції.

Специфіка викладання музичних навчальних дисциплін, володіння цифровою грамотністю учасниками освітнього процесу, забезпечення інтерактивності та мультимедійної стимуляції. Організація навчально-пізнавальної діяльності здобувачів із боку викладача.

Фортепіанні сонати Людвіга Ван Бетховена як найвищі здобутки віденських класиків у просторі сучасного фортепіанного виконавства. Складність сценічного прочитання та їхня глибина, вивчення композиторського тексту з опорою на виконавську специфіку.

Виявлення факторів, що зумовлюють ознаки автентичності звучання лютневої музики XV—XVI ст. При її виконанні на гітарі. Систематизація відомостей про розвиток музичного інструментарію сімейства лютневих, аналіз гітарно-інтерпретативних особливостей.

Виявлення низки виконавських особливостей сучасних академічних творів для альта соло, написаних у ХХ столітті. Популяризація репертуару для альта соло, створеного новочасними композиторами. Особливості та аналіз Сонати для альта соло Віллі Буркхарда.

Огляд проблеми виконавської інтерпретації в оперному мистецтві XXI ст. Музична універсальність, висока виконавська майстерність, індивідуальне трактування образу як основні вимоги до виконавської інтерпретації партії Норми однойменної опери В. Белліні.

Принципи будови гармонійної та мелодійної мови. Характеристика виконавських виражальних засобів. Застосування динамічних відтінків і тембрових можливостей фактури. Відтворення художнього задуму композитора. Оволодіння прийомами педагогічної інтерпретації.

Характеристика та походження народних музичних інструментів. Струнні народні музичні інструменти. Духові народні музичні інструменти. Ударні народні музичні інструменти. Організація навчально-виховного процесу з гри на народних музичних інструментах.

Розгляд основних причин створення новітніх форм обробки модульних даних зі звуком та голосом співака, що впливають на його сценічний імідж і техніку виконання. Опис сучасних особливостей поєднання естрадного мистецтва із новими комп’ютерними програмами.

Спрямованість саунд продюсера. Процес музичного продюсування, ряд етапів роботи над проєктом. Здатність виконавців до наполегливої праці над собою, відповідність вимогам ринку. Виробництво унікального музичного та комерційно доцільного продукту.

Актуальні напрями вітчизняних наукових досліджень щодо вокального виконавства. Аналіз дисертаційних досліджень останніх десятиліть у даній сфері. Необхідність вивчення естрадного співу як актуального напряму сучасних виконавсько-творчих пошуків.

Музичне виконавство як єдиний засіб, за допомогою якого музика матеріалізується в об’єктивній реальності, виявляється в усій своїй жанровій різноманітності. Характеристика актуальних напрямів вітчизняних наукових досліджень щодо вокального виконавства.

Спроба окреслення стилістики та основних наративів вокальної манери Сусани Джамаладінової. Домінантне значення у чинників визначенні творчої індивідуальності вокаліста. Великий вокальний діапазон та майстерність оперування голосовим апаратом Джамали.

У дослідженні зроблено спробу окреслити стилістику та основні наративи вокальної манери Сусани Джамаладінової (Джамали). Визначено, що великий вокальний діапазон та майстерність оперування голосовим апаратом Джамали є тими рисами, що найбільше вражають.

Статтю присвячено висвітленню загально-педагогічних і методично-організаційних особливостей формування вокальної майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі професійної підготовки. Пошук нових організаційних форм вокальної педагогіки.

Вивчення позитивного та негативного впливу класичної музики на стан дитини. Сприяння розвитку розумової діяльності. Взаємозв’язок естетичного з моральним, розумовим і фізичним виховання. Альтернативні методи музичного виховання дошкільнят, види музики.

Висвітлення педагогічного аспекту питання вокального мислення. Дослідження музично-виконавської діяльності артиста-вокаліста. Аналіз чинників впливу на практичну готовність майбутніх фахівців до професійної музичної діяльності. Зміст музичного мислення.