Досліджено питання роботи над розвитком виконавської техніки у класі загального фортепіано. Технічні вміння піаніста є засобами піаністичної виразності, що дозволяють інтерпретувати твір згідно з виконавським задумом. Оцінювання якості проведення роботи.

Дослідження творчого шляху одного з основоположників фортепіанної школи Прикарпаття та впливу родини на формування головних рис особистості митця. Розроблення методичних положень для опанування різних професійно-виконавських навиків юних піаністів.

Влияние творчества представителя французской поэзии второй половины ХІХ в. С. Малларме на музыку. Источник вдохновения и новой грамматики. Взаимодействие музыки и поэзии рубежа ХІХ-ХХ ст. в произведениях К. Дебюсси и М. Равеля "Три поэмы Малларме".

Русская иконография Рождества. Самые ранние изображения Рождества Христова. Рождественский сюжет в творчестве современных композиторов. Движение рождественского сюжета "Рождественской оратории" в словах Евангелиста. Мотив возвещения великой радости.

Розкрито історичний аспект розвитку вітчизняного академічного хорового виконавства другої половини ХХ-го - початку ХХІ століття. Висвітлено діяльність провідних хорових колективів, які репрезентували вітчизняне хорове мистецтво в Україні та за її межами.

Вивчення історії розвитку музичної культури Україні. Формування кобзарства як соціокультурного феномену. Створення бандурних колективів при дворах знаті. Розгляд відмінностей кобзи та бандури, форма і конструкція інструментів, особливості прийомів гри.

Значення виконавських шкіл Ф. Блуменфельда у стильовому контексті фортепіанної культури. Поняття романтичної фортепіанної педагогіки. Виконавсько-педагогічні принципи М. Крушельницької, невербальні аспекти міжособистісного педагогічного спілкування.

Педагогічні прийоми і заходи, спрямовані на розвиток внутрішнього слуху, пам’яті й асоціативного мислення піаніста. Взаємодія технічної, слухової і об’ємнотекстової уяви. Зв'язок процесів згасання первинного образу пам’яті й формування слухового уявлення.

Розкриття процесу розвитку вокально-хорових жанрів у творчості композиторів і педагогів Донеччини. самобутній композиторський стиль композитора і педагога Донеччини Михайла Шуха, численні твори якого здобули визнання в Україні та й за її межами.

З'ясування особливостей інтонаційно-технічних вправ у процесі розвитку вокальної техніки студентів. Використання музично-технічних засобів розвитку вокальної майстерності естрадного виконавця. Обґрунтування функції інтонаційного слухового самоконтролю.

Аналіз розвитку естрадної пісні у творчості композиторів 50-60-х років ХХ століття. Дослідження погляду на авторську пісню як компонент контркультури. Альтернативний характер пісенного руху в Радянському Союзі. Розвиток самодіяльної пісні в Україні.

Дослідження розвитку скрипкової музики Галичини на перетині різноманітних стильових тенденцій та жанрів. Використання народних принципів інструментального музикування, творче осмислення досягнень західноєвропейських і наддніпрянських композиторів.

Висвітлення жанру фортепіанного ансамблю у культурно-історичному дискурсі у процесі його становлення та розвитку. Завданням є спроба прослідкувати поступовість динаміки жанру відповідно до історичного процесу; виявлення основних модифікацій у жанрі.

Проблема розвитку та збереження дитячого голосу у світлі музикознавчих досліджень. Концептуальне значення вокального репертуару з точки зору охорони дитячого голосу. Функціональні можливості голосу людини і стан її здоров’я як взаємопов’язана система.

Дослідження інструментальної культури гуцулів через виконавську апробацію музичного матеріалу К. Квітки та всебічні професійні і людські контакти з традиційними музикантами. Світоглядні та естетичні позиції музикантів, досвід виготовлення інструментів.

Висвітлення питань розвитку інтонаційних і вокально-ансамблевих навичок на заняттях із дисципліни "Практична робота з хором" в процесі фахової підготовки студентів музичного відділення спеціальності "Музичне мистецтво". Теоретичне підґрунтя для занять.

Висвітлення ренесансного етапа еволюції іспанської клавірної школи, успіхі органобудування, обов’язки церковних і придворних органістів. Особливості віртуозного виконавства і композиційної практики музикантів Т. де Санта Марія, Ф. Герреро, Т. де Вікторія.

Культурно-історичні та жанрово-стильові особливості китайської естрадної музики в ХХ ст. Характерні особливості жанру "популярна пісня юеською мовою", у якому спостерігається взаємодія елементів традиційної фольклорної, класичної та естрадної музики.

Основні засади соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти. Створення дитячих будинків сімейного типу як альтернативної форми державного утримання дітей. Розширення мережі інституційних закладів та збільшення контингенту вихованців у них.

Визначені напрями впровадження інформаційних технологій в музиці. Описані MIDI-технології як провідний напрям в комп’ютерній музичній студії. Зазначені вітчизняні здобутки сучасних композиторів щодо втілення комп’ютерних технологій в музичному мистецтві.

Вивчення питань дошкільного музичного виховання в Україні. Вимоги до сучасних вихователів та студентів факультетів дошкільної освіти. Врахування природних здібностей та можливостей дошкільників, максимальний розвиток їх особистості засобами Карла Орфа.

Представлення суті музичного мислення як фундаменту діяльності музиканта-виконавця. Розгляд особливого світу дитячості очами композиторки Б. Фільц в фортепіанному циклі "Яворівські іграшки". Виявлення його жанрово-стильових та семантичних особливостей.

Особливість забезпечення поетапного підходу до вивчення музичних творів з урахуванням вікових особливостей учнів. Аналіз включення до змісту музичного навчання знань про значний духовно-смисловий потенціал музики як форми художнього пізнання світу.

Різні погляди на проблему дитячої обдарованості, роль сім'ї у вихованні обдарованої дитини. Аналіз питання доцільності використання комп'ютера для розвитку обдарованості дитини і перевага такого використання. Інтернет-ресурси як дидактичні засоби.

Висвітлення проблеми існування органного мистецтва. Етапи розвитку органного будівництва в Галичині ХІХ - початку ХХ ст. Науково-технічні і практичні характеристики теоретиків органного мистецтва новостворених інструментів львівських органобудівників.

Аналіз явищ поп- та соул-музики, їх переплетіння в нероздільні, але й окремішні напрямки музичного виконавства. Соул як окремий жанр, витоки цього стилю, його першооснови та умови зародження. Розвиток музичних стилів та жанрів, їх вплив на аудиторію.

Особливості комплексної професійної підготовки спеціалістів сучасного виконавського фольклоризму. Специфіка вокально-технічної роботи у діяльності керівників навчальних фольклористичних гуртів. Прийоми удосконалення навиків професійного дихання.

Зміст музичних здібностей майбутніх музикантів та їх значення у різних педагогічних системах виховання. Формування творчих навичок та їх розвитку в ході навчання. Аналіз стратегії якісного вивчення обдарованості. Місце імпровізації у навчальному процесі.

Формування традицій Львівської баянної школи у сфері виконавства. Розкриття становлення та розвитку баянно-акордеонного мистецтва Дрогобиччини в контексті Львівської баянної школи на основі випускників та послідовників її фундатора М.Д. Оберюхтіна.

Обґрунтування значущості проблеми розвитку тембрового слуху у дітей молодшого шкільного віку. Висвітлення певних методів роботи з ними засобами інструментального музикування. Використання уявлення про звукову палітру в різних формах музичної діяльності.