Проблема переінтонування звучащої музики, яка опосередкована практикою нотної транскрипції, її розгляд з позиції етномузичного сприйняття. Аналіз ладомелодичної сфери інтонування, її зонний аспект. Вирішення проблеми шляхом паралельних транскрипцій.

Аналіз проблеми перекладення симфонічних творів для оркестру народних інструментів. Специфіка експериментальної роботи по виявленню художньої доцільності бачення нових засобів оркестрової виразності у контексті співавторської концепції сприйняття.

Активне звернення виконавців до творчості М. Лисенка на сучасному етапі - джерело розширення їх репертуару та музичний засіб національної ідентифікації. Формування сучасного репертуару бандуриста шляхом залучення до нього перекладів творів М. Лисенка.

Розглянуто перспективи звернення до оперно-комедійного жанру в часи великих соціально-політичних катаклізмів. Окреслено актуальність розвідки та проаналізовано джерельну базу. Визначено основні складові задуму вистави крізь призму режисерського бачення.

Вистава "Лісова пісня" отримала Державну премію імені Лесі Українки. Крім музики, пісні та співу, які притаманні всім (ліричним і драматичним) творам письменника, є ще танець. "Філософія танцю" найбільше виражена в "Лісовій пісні" (за словами Мавки).

Особенности мадригальной имитации в творчестве Л. Маренцио и К. Джезуальдо. Использование полифонических приемов звукоизобразительного подражания слову. Возрождение имитационного письма и многоголосных "ренессансных" ладов терцовой гармонической основы.

Визначення логіки розгортання хорової драматургії опери-балету "Вій" В. Губаренка. Дослідження опозиції та єдності двох світів - реального і фантастичного. Принципи організації хорового чинника в опері-балеті. Символічне значення хорових сцен в опері.

Оценка художественных достижений и музыкального наследия Р. Шумана на разных этапах эволюции композитора. Концепция возрастных аспектов творчества немецкого романтика. Формирование художественно-эстетического сознания и романтических тенденций автора.

Виділення в смисловій спрямованості творчої, науково-природознавчої і композиторської діяльності О. Бородіна засобів втілення національної слави через суттєві здобутки науковця-хіміка та духовну велич національної культурно-історичної традиції.

Методи й принципи, що діють у часопросторі музично-сценічних творів українських митців другої половини ХХ ст. Метод оперно-хорового симфонізму, принцип оперно-хорової сюїтності. Драматургічні функції хорового чинника, актуалізація хорової опери a cappell.

Значення музичної культури України у розвитку української державності. Розкриття головних етапів формування української музичної культури в контексті функціонування цілісної системи української культури. Основні напрямки розвитку музичної культури.

Значення вокальної лірики та фортепіанної музики Шумана. Творчі досягнення Роберта Шумана. Вокальні твори Шумана: "Вечірня зоря", "Марш", "Весняна пісня", "Совенятко". Знайомство з деякими вокальними творами із альбому "Пісні для юнацтва". Розвиток слуху.

Дослідження історії створення опери "Елісса" Р. Цехлін. Короткий зміст твору, простежено зв’язок з композицією Г. Перселла "Дідона та Еней". Індивідуалізація персонажів і хору. Вокальні тембри і цитування арії. Режисерська складова оперного замислу.

Класифікація постатей діячів української музичної культури у доробку В. Качкана за напрямками їх діяльності. Записи українських народних пісень письменниками, діячами української культури. Розгляд діячів музичної культури крізь призму персоналізму.

Феномен музичного семіозу у музикознавстві ХХ ст. Методологічні особливості когнітивної нейробіології, когнітивної психології, музичної акустики та психоакустики. Розвиток семіотичного підходу до музики в діахронічному та синхронічному аспектах.

Изучение влияния Двадцати четырех прелюдий и фуг ор. 87 Д. Шостаковича на творчество композитора 1951-1975 годов. Примеры цитирования фрагментов из ор. 87 в произведениях автора и других композиторов. Большое разнообразие семантики вокальных жанров.

Музыкальные способности и их роль в развитии навыков игры по слуху музыканта-инструменталиста. Развитие музыкальных слухо-двигательных представлений. Выбор тональности игры на инструментах. Специфика развития навыков подбора по слуху аккордеониста.

Головною передумовою перформативності хорової музики є її виконавська природа, яка передбачає візуальний ряд, видовищну оформленість, існуючу в історичних джерелах жанрової форми і в широкому її значенні. Формування диригентсько-інтерпретаційної версії.

Розгляд музичного виконавства із позицій концепції культурної прагматики Джефрі Александера. Визначення особливостей сучасного музичного перформансу та специфіки його складових. Аналіз українського досвіду музичного виконавства, флешмобів та артмобів.

Проаналізовано першу оперу, створену у 2021 році на тему штучного інтелекту. Чеський композитор Мирослав Срнка демонструє рефлексію музиканта на проблему ґіпотетичного майбутнього людства ери трансгуманізму. "Сингулярність" розвивається як драма почуттів.

Принципи циклоутворення у двочастинній Сонаті китайського композитора, у якій виявлено елементи дво-, три- і чотиричастинних циклів, жанрові ознаки поеми (у першій частині) і концерту (в другій частині). Творчість китайського композитора-піаніста Ге Цин.

Характеристика цілісності циклу Йоганнеса Брамса "Балади" ор. 10. Висвітлення програмності циклу "Балади" ор. 10 Йоганнеса Брамса та єдності п’єс цього циклу. Звернення до особливості жанру балад у циклі та до значення жанру інтермецо в циклі "Балад".

Аналіз спільної діяльності М. Старицького та М. Лисенка. Створення музичних вистав в аматорському гуртку в Києві. Формування жанрово-стильових особливостей українського театру. Написання та показ оперети "Різдвяна ніч". Роль хору в музичних постановах.

Розгляд фортепіанного концерту Едварда МакДауелла як початку історії американської гілки розвитку концертного жанру. Аналіз композиційної і тематичної організації Першого фортепіанного концерту. Дослідження образних та стильових витоках цієї музики.

Розгляд фортепіанного концерту Едварда МакДауелла як початку історії американської гілки розвитку концертного жанру. Виникнення твору під впливом європейських традицій, засвоєних молодим композитором в роки його перебування у Франції та Німеччині.

Реконструирование традиционной обрядовой системы в рамках "внесемейного и семейного функционирования". Исследование поэтической организации песенного творчества с характеристикой особенностей текстов, поэтического стиля и композиционного строения.

Аспекты становления и развития отечественной эстрадной песни вне границ Советской России в 1920-1930-е годы. Творчество наиболее популярных певцов-эмигрантов: Ф.И. Шаляпина, Н.В. Плевицкой, А. Вертинского, П.К. Лещенко; обзор их репертуара и дискография.

Анализ становления и развития отечественной эстрадной песни вне границ Советской России в 1920–1930-е годы, ее жанры. Вклад представителей отечественного вокального искусства в ее развитие: Ф.И. Шаляпина, Н.В. Плевицкой, А.Н. Вертинского, П.К. Лещенко.

Основные причины неувядающей популярности творчества В.П. Соловьева-Седого. Анализ песенного наследия композитора, как культурно-исторического феномена. Характеристика особой творческой психологии автора. Особенность создания песен в военные годы.

Характеристика традиционной песенной культуры и процесса освоения и трансляции песенных традиций Яковлевского района любительскими коллективами, а также способы приобщения к ней всех возрастных категорий населения. Народная культура и ее синкретизм.