Рассмотрение проблемы организации пространственно-временного континуума в музыкальных сочинениях второй половины XX ст. Особенности нового осознания хода времени, что связано с важнейшими научными открытиями, произошедшими в данный исторический период.
Обоснование необходимости изучения камерно-вокального творчества Г.Г. Вдовина, как одного из ярких представителей национальной композиторской школы Мордовии. Определение специфики музыкального языка композитора, особенностей его национальных истоков.
Проявление организаторских качеств в дирижерской деятельности. Наблюдательность, инициативность, требовательность дирижера как качества, необходимые для организации процесса разучивания музыкального материала. Стили руководства хоровым коллективом.
Развитие музыкально-слуховых представлений и внутреннего слуха у танцовщика. Влияние звукового потока на артиста балета. Подбор музыкального материала для уроков классического танца и работа над ним. Специфика хореографического образования детей.
Требования к учителю музыки: общепедагогические и специальные способности, музыкально-педагогическая подготовка. Новые музыкальные технологии: преподавания музыки на принципах развивающего обучения, метод моделирования художественно-творческого процесса.
Выявление особенностей претворения народных первоисточников, получивших в композиторской музыке свободное истолкование, на примере анализа хорового сочинения В. Калистратова, для которого русский фольклор стал творческим источником и вдохновителем.
Профессия "концертмейстер", ее многогранность и востребованность в музыкальном мире. Работа концертмейстера с вокальным репертуаром. Специфика работы концертмейстера в классе сольного пения детской музыкальной школы. Представлены нотные примеры.
Базовые особенности моделирования синтетикосинкретической модели сознания Кинчева, степень эффективности основных стратегий когнитивного развития личности ("битва за жизнь"; "жизнь ради битв"), формирующихся в рамках контркультурной версии рок-эстетики.
Осмысление специфики формирования блока целевых оценочно-результативных установок. Аналитические коды, позволяющие рок-поэту (субъекту-источнику) определять степень результативности и необходимость корректировки одной или нескольких базовых подсистем КПУ.
Визначення поняття "мультиінструменталіст", яке характеризує виконавця, що володіє грою на двох або більшій кількості інструментів. Його використання в сфері джазової та естрадної культур, коли один музикант володіє кількома інструментами різних груп.
Тлумачення символіки та місця репрезентованого твору в контексті Богослужіння. Специфіка організації та упорядкування піснеспівів у системі обрядовості Української православної церкви. Професійні коментарі та поради щодо розкриття духовного змісту творів.
Розгляд різних аспектів феномена Early music. Використання методів деконструкції та історичної реконструкції при дослідженні музичної культури Ренесансу та Бароко. Особливості інструментарію, канонів нотного запису та виконавства старовинної музики.
Дослідження специфіки використання композитором виразових засобів у творах жанру музики для інструмента соло на основі аналізу композиції В. Мартинюк "Інтерв'ю на задану тему" для кларнета соло. Усвідомлення природи виразових можливостей інструмента.
Структура та головні компоненти вокально-джазової культури виконавців: способи інтонування, ритмічна основа, манера виконання, джазова гармонія та атака, специфічне фразування, артикуляція. Аналіз джазового та академічного вокалу, їх відмінності.
Аналіз особливостей манери співу соул, що є ядром жанрово-стилістичного комплексу сучасної музичної культури, з притаманними йому виконавськими засобами. Розгляд історичних аспектів, пов’язаних із формуванням соул як напрямку в культурі XX століття.
Дослідження та аналіз рівня вокальної майстерності С. Мотте, що став підґрунтям для осмислення методики роботи зі співочим голосом. Визначення та характеристика особливостей процесу виховання забезпечувався опрацюванням голосу на музичному матеріалі.
Роль диригентсько-хорового навчального циклу дисциплін у підготовці сучасного вчителя музичного мистецтва. Створення практичної бази "живого інтонування", без якого неможливе музично-педагогічне навчання. Специфіка формування вчителя музичного мистецтва.
Визначення ролі диригентсько-хорового навчального циклу дисциплін у підготовці сучасного вчителя музичного мистецтва. Опис сцієнтистсько-технократичного та антисцієнтистського напрямів виховання майбутніх фахівців. Особливості "живого інтонування".
Значення бек-вокалу в естрадній музиці. Аналіз впливу технологій звукозапису на розвиток та популяризацію поп-музики. Визначення основних компонентів твору, який відповідає запитам музичної індустрії та широкого загалу щодо виконавської майстерності.
Бачення музичних образів у колірному й архітектурному переосмисленні. Перлини доробку Л. Личко. Місія української жінки-композитора світового рівня. Прихильність ідеалам романтизму, національний фундамент творчості та щирий патріотизм композиторки.
Характеристика взаємодії звукорежисерських практик з естрадною музикою під час концертних дійств. Специфіка роботи звукорежисера зі складною схемою одночасного застосування фонограм із програвача-рекордера та звукового супроводу творчого колективу.
Висвітлення втілення художнього образу у діяльності диригента, окреслення багатовекторності його творчої особистості. Теоретичні, практичні, історичні та культурологічні аспекти мистецтва хорового диригування. Основи музично-виконавської діяльності.
Особливості взаємозв’язку новітніх вокальних прийомів із електронними технологіями. Розгляд впливу виконавського вкладу на розвиток композиційних пошуків. Порівняльний аналіз творів в аспекті творчого художнього і технологічного задуму та його втілення.
Висвітлення семантики іронічного як одного із проявів комічного в творчому доробку всесвітньо відомого канадського піаніста та композитора М.-А. Амлена. Особливості роботи митця з цитатним тематичним матеріалом, певні домінанти композиторського стилю.
Вивчення та характеристика особливостей лейтмотивного принципу у мюзиклі "Вечори на хуторі біля Диканьки". Дослідження використання в гармонічній мові яскравих співставлень, які надають неповторності звучанню. Визначення специфіки куплетної форми.
Характеристика специфіки композиторської творчості Андрія Кушніренка, визначення його ролі у культурно-історичних процесах розвитку музичного мистецтва Буковини другої половини ХХ століття. Аналіз становлення професійного диригентсько-хорового мистецтва.
Дослідження й аналіз певної драматургічної лінії, пов'язаної з ідеєю відобразити, відповідно до програмної назви, музичний вечір в аристократичному салоні. Визначення та характеристика основних композиційно-драматургічних принципів циклу К. Шуман.
Виявлення особливостей музичного мислення як фундаментального для виконавської піаністичної діяльності. Структура музичного тексту. Вивчення специфіки музичного мислення як фундаментального для композиторської, виконавської та педагогічної діяльності.
Характеристика процесів функціонування, розвитку, утвердження й уніфікації музики до танцю "Аркан" у традиційному середовищі Галицької Гуцульщини та окремих сусідніх етнографічних регіонів. Особливості музичного формотворення танцю "Аркан" скрипалями.
Зосереджено увагу на етапах роботи щодо читання хорових партитур, окреслено специфіку репертуару, який пропонується до розгляду. Читання хорових партитур є дисципліною, опанування якої потребує комплексного підходу. Вироблення вміння прочитувати твори.
