Сутність поетики опери як фактору жанрової самоідентичності. Історія її формування у двох варіантах: у словесних текстах і поясненнях, а також у системі мовних і виразових засобів самих творів. Вокальна мова оперних персонажів та проспівані діалоги.

Почуття та переживання трагічного - одне з найважливіших усталень європейської культури, що пов’язується з наявністю протиріч буття. Підвищення інтелектуальної насиченості та психоемоційної напруженості - ознака музичної творчості Д. Шостаковича.

Дослідження фортепіанного стилю композитора Я. Константинідіса (1903-1984 рр). Окремі твори із збірки "44 дитячі п’єси на грецькі теми". Творчі принципи грецької музичної традиції. Семіотика, специфіка орфоепічних і ладових структур фортепіанної поеми.

Риси поетики шевченкового "Заповіту" в розміщеному у Додатку до клавіру опери М. Лисенка. Місце розташування Аріозо в оперному цілому. Основні риси "заповітних" змістів звернень Тараса до синів і Січового козацтва в інтонаційній драматургії опери.

Проведення історичного дискурсу розвитку кларнетово-віолончельних фортепіанних тріо (як найбільш численної групи). Художня інтерпретація цього жанру українськими митцями, зокрема програмним твором Станковича "Квітучий сад ... і яблука, що падають у воду".

Дослідження та головні етапи роботи над поетично-пісенною збіркою "Ми Святому Миколаю Славеня возносимо" та "За перемогу! За волю народу!". Методичні рекомендації до цих книг. Потактова зміна тональностей. Творчий доробок, що містять досліджувані книги.

Дослідження традицій хорового мистецтва України. Розгляд музично-виражальних засобів, поетичних інспірацій та сюжетних пріоритетів М. Ластовецького. Аналіз конотативного змісту та образно-смислових відтінків поетичного слова українського композитора.

Дослідження елементів акторської техніки та сценічного перевтілення майстрів драматичного театру XIX століття, що знаходять місце й на оперній сцені. Оцінка артистичного таланту Федора Шаляпіна, його майстерності та місце в музичних академіях України.

Изучение творчества А. Шёнберга в целом и симфонической поэмы "Пеллеас и Мелизанда" в частности. Художественное и музыкальное своеобразие языка сочинения. Причины перехода австрийского композитора от позднего романтизма к новой композиционной технике.

Анализ двух сочинений, принадлежащих к позднему периоду творчества украинского композитора ХХ века, являющегося ярким представителем харьковской композиторской школы Игорю Ковачу - "Лирическая музыка" для камерного оркестра и солирующей виолончели.

Общая характеристика камерно-инструментального творчества А. Шнитке; сонатные произведения композитора. Полистилистические аспекты композиторской поэтики А. Шнитке: ведущие композиционные принципы, формирующие особую авторскую модель полистилистики.

Политический и экономический ландшафт музыкальной индустрии. Перспективу политической экономии можно использовать для анализа того, как политические деятели повлияли на развитие музыкальной индустрии США и как изменили соотношение сил внутри индустрии.

Анализ полифонической техники в квартетах с точки зрения приоритетности тех или иных форм полифонического изложения. Особенности полифонических явлений в их соотношении с гармонией, формой, инструментовкой. Крупные полифонические формы (фуги и фугато).

Ряд параллелей между фугой и полифоническим романом, обосновывающие универсальность понятия "фуга". Значимость идеи как формообразующего фактора и преобладание пространственного параметра над временным. Анализ концепции М. Бахтина с позиции музыкознания.

Историко-культурная ситуация обозначенного исторического периода. Значимость полифонии как общего типа мышления в разных видах искусства. Типы и принципы полифонического письма в фортепианных сонатах последователей А. Скрябина: Л. Сабанеева, С.Фейнберга.

Шуман как выдающийся композитор эпохи романтизма. Программно-изобразительные замыслы автора. Произведения народно-жанрового характера. Ритмический принцип организованного движения. Эмоциональная лирика музыки и глубина психологического проникновения.

Виявлення значення полімелодизму як властивості оперної мови XIX століття. Розуміння оперного хронотопу, яке впливає на виконавське сприйняття та відтворення оперного задуму. Аналіз ускладнення композиторського мислення та фактурно-тематичного письма.

Пошуки походження та трактування "інтермецо" як поняття і явища в контексті романтичних тенденцій мистецтва XIX століття. Дослідження спільності, переплетення, близькості та індивідуальності властивостей жанрів "інтермецо", "інтермедія", "інтерлюдія".

Аналіз творчості французьких імпресіоністів в музиці, які працювали у Дягілєвських сезонах. М. Равель, К.Дебюссі. Проведення синтезу мистецтв у просторі сезонів як синтетичного музичного образу, де діалог культур став шляхом розвитку європейської музики.

Визначення творчості французьких імпресіоністів в музиці, які працювали у Дягілєвських сезонах. Опис музичного образу полістилістики французького імпресіонізму мовою живопису, хореографії. Основні засади синкрези та синтезу різних видів мистецтв.

Розгляд значення поліфонічного принципу створення та осягнення художніх образів для формування поліфонічного мислення майбутнього вчителя музичного мистецтва. Аналіз нового виду письма музичного тексту на основі ритму та тембру: лінії, крапки, комплексу.

Розглядається комплекс виконавських завдань у поліфонічних творах для фортепіано Рао Юяна. Аналізуються основні компоненти музичної мови, що будують форму та внутрішній зміст твору: специфіка тематичного розвитку, ритму, технічних та звукових труднощів.

Основна роль, особливості і функціональні призначення поліфонічного мислення в жанрі симфонії ХХ століття. Виявлення системної дії поліфонії в симфоніях ХХ століття, що охоплює концепційно-змістовну та композиційно-технологічну сторони музичної форми.

Дослідження музично-естетичного розвитку учнів загальноосвітніх шкіл Польщі. Аналіз розвитку музичних здібностей, творчого розвитку дітей засобами музичного мистецтва. Вивчення педагогічної роботи вчителів музики з урахуванням сучасних пріоритетів освіти.

Характеристика понятия "технологии" исполнительского искусства с целью выявления основных принципов оптимизации компонентов творческого процесса игры на гитаре. Описание музыкальной технологии как технологии частно-методических и локальных уровней.

Исследование специфики оперного хронотопа и внутреннего мира персонажей. Вокальная музыка как единство вербального и невербального. Место и значение партии каждого солиста в многоперсонажной опере. Ключевые характеристики и закономерности quasi-монооперы.

Вивчення метроритму, який сьогодні є основою формування сучасної музики. Закони теорії музичного ритму, без яких не можливо сформувати практичні навички виконавської майстерності молодих співаків естради. Розгляд естетичних сторін музичного ритму.

Можливості лікувального та виховного впливу музики в її аналітичній і синтетичній формі на патологічно змінені психічні і соматичні процеси в організмі людини. Дослідження історико-культурних аспектів використання музичної терапії як лікувального засобу.

Узагальнення характеристики прийнятих у сучасному музикознавстві понять "філософія голосу", "тембр-амплуа", що вказують на позахудожній смисл виразностей співу. Єдність із художньо-сюжетними показниками, які надають динаміці метафоричної сутності.

Еволюційні процеси та особливості поп-музики (популярної музики) другої половини ХХ-початку ХХІ століття. З’ясовано її витоки, які припадають на післявоєнний період (1950-ті) та встановлено провідних виконавців. Представлено характерні ознаки поп-музики.