Симфонический оркестр как коллектив музыкантов, исполняющих симфонические музыкальные произведения, включающий 4 группы инструментов: струнно-смычковые, духовые, ударные, одиночные. История формирования оркестра. Два основных типа рассадки музыкантов.

Большой коллектив музыкантов для исполнения академической музыки преимущественно западноевропейской традиции. Количество групп и состав инструментов в эпоху ранней венской классики в связи с появлением нового крупного жанра — классической симфонии.

Линии движения творчества советского композитора, дирижера и пианиста С.С. Прокофьева: классическая, новаторская и лирическая. Стилистика музыки и характерность мелодики композитора. Седьмая симфония как самое лирическое произведение Прокофьева.

Краткий очерк жизни П. Хиндемита как композитора, крупнейшего деятеля ХХ в. Анализ его творческого наследия: симфонической и камерной музыки, хоровых сочинений, балетов, трудов по вопросам музыкальной эстетики. Исследование симфонии "Гармония мира".

Хорова симфонія - жанр, який посідає особливе місце в системі сучасної української музики. Полістилістика - інструмент, який надає можливість наситити конкретний твір багаторівневими ідейними символами та створити музично-історичну ретроспективу.

Симфонія №1 В. Загорцева - перший оркестровий твір композитора. Написанням цього твору композитор завершив навчання в Київській консерваторії. Досліджено основні відомості з історії створення твору, а також подано загальний коментар до її реконструкції.

Синергетический подход к музыкально-исполнительской деятельности. Способность к самоорганизации в профессиональной деятельности музыканта на примере анализа мотивации выбора репертуара. Внутренняя инициатива как движущая сила деятельности исполнителя.

Аналіз змісту та структури поняття "індивідуальний виконавський стиль піаніста" з позицій стильової ієрархічності, домінуючого музично-виконавського архетипу у творчості митця. Різні методологічні підходи до побудови художнього образу музичного твору.

Аналіз розвитку музичних інформаційних технологій. Вплив розвитку мікроелектроніки, комп'ютерів та штучного інтелекту на створення музики та музичну педагогіку. Розгляд процесів трансформації фізичних пристроїв для роботи зі звуком у віртуальну площину.

Адаптація ритмічної складової музичних композицій. Методи використання різних засобів ритмічного контролю. Специфіка та артикуляція звуковидобування на баяні та акордеоні в аспекті метроритміки сольного виконання композицій легкожанрового напрямку.

Дослідження явища синестезії в контексті музичного твору Б. Аппермонта "Кольори", виявлення об’єктивних закономірностей і зв’язку поміж звуковою та кольоровою палітрами. Формуванням певних спільних асоціацій крізь призму аналізу сучасного твору.

Создание синестетической модели интеграции психических процессов в структуре музыкальной одаренности Вышнеградского. Активизация в рамках интерпретации звукового уровня интермодальных синтез, выявляющих межчувственную составляющую музыкального звучания.

Анализ актуальности проблемы создания синестетической модели интеграции психических процессов в структуре музыкальной одаренности И. Вышнеградского. Показано, что в творчестве композитора синестетичность участвует в интеграции компонентов структуры.

Установление И. Вышнеградским философских и теоретических основ микропереходов в континууме ультрахроматизма. Расширение звукового пространства композитом посредством его дробления на микроинтервалы. Открытие мастером "Фестиваля четвертитоновой музыки".

Формирование взаимосвязи синестетичности в структуре музыкальной одаренности и музыкального текста. Интеграция психических процессов в структурных компонентах музыкальной одаренности и корреляции музыкальной одаренности с уровнями музыкального текста.

Взаємозв'язок поховальної обрядової музики та фольклорних елементів у церковних піснеспівах православної традиції. Феномен церковної поховально-обрядової музики як специфічний спосіб духовного спілкування, катарсису, відображення особистісного світогляду.

Анализ творчества выдающихся современных скрипачей рубежа ХХ-ХХІ вв. (Дж. Гудмана, Э. Джобсона). Выявлен принцип лейттембровости в анализируемых композициях, что позволяет сделать вывод об усилении роли скрипичного звучания в музыкальной драматургии.

Мета - у статті розглянута специфіка сучасного вокального виконавства як поєднання класичних співацьких традицій із законами естрадного мистецтва. Методологією дослідження визначена методична праця провідного західного вокального педагога К. Садолін.

Специфіка сучасного вокального виконавства як поєднання класичних співацьких традицій із законами естрадного мистецтва. Розкриття внутрішніх механізмів виконавського аспекту, що використовуються у всіх музичних напрямах класичної і естрадної музики.

Особливості формування київської гобойної школи на сучасному етапі. Висновки, щодо синтезу західних та радянських традицій у вихованні гобоїстів. Біографічні дані провідних київських музикантів. Стильові тенденції напрямків київської гобойної школи.

Изучение мировой музыкальной культуры. Использование синтеза жанровых атрибутов и их формообразующих компонентов в современной украинской музыке. Объединение инструментальной циклической формы с симфоническими методами в баянном творчестве В. Рунчака.

Аналіз стилістики клавірних токат Й.Я. Фробергера, в результаті чого виявлення окремих рис, притаманних італійській та французькій клавірним школам. Розгляд деяких фактурних особливостей токат та характеристика деяких виконавських прийомів їх втілення.

Характеристика музики до театральних вистав В. Камінського як прикладу синтезу музичного компоненту з драматичним дійством. Визначення специфіки музичного компоненту сучасних театральних вистав на прикладі творчості композитора Віктора Камінського.

Висвітлено основні стилістично-манерні напрями роботи соліста, артиста хору національного академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю "Гуцулія". За основу взято нотний матеріал (обробки народних пісень, авторські композиції, вокальні фрагменти).

Синтезатор как основной источник звука виртуальной студии, MIDI-клавиатура - популярное средство для занесения нотной информации в память ПК. Совмещение в современных синтезаторах функций частотного синтеза звука и воспроизведения записанных семплов.

Клавишный синтезатор сегодня как возможность музыканта и педагога расширить рамки творчества. Воспроизведение звучания любых музыкальных инструментов с их характерными особенностями. Создание звуков, не имеющих аналогов в списке музыкальных инструментов.

Структурирование тембров в инструментальной музыке. Развитие навыков синестетического восприятия качества звучания. Исследование роли мультимедиа-проектов в коммуникативном пространстве искусства. Сонорная специфика современного музыкального языка.

Специфика проявления баритонового тембра в вокальной музыке староевропейской храмовой и новоевропейской светской традиций, в проекции на актуальные исполнительские аспекты трактовки ведущих мужских партий оперы Вольфганга Моцарта "Свадьба Фигаро".

Основні завдання уроку музичного мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі. Музично–педагогічні погляди Золтана Кодая на виховання дітей. Відносна сольмізація як спів з називанням умовних складів, закріплених за кожним ступенем звукоряду.

Розгляд сутності системи свідомого нотного співу болгарського педагога Б. Тричкова, розкриття ролі дидактичного методу "Столбіца" в розвитку музичних здібностей учнів закладів загальної середньої освіти в Україні. Основні етапи читання нотного тексту.