Становление российской музыкально-издательской деятельности в середине XIX века. Современная звуковая среда России. Рассмотрение методического наследия русской музыкальной педагогической школы. Источники получения информации о выходе произведений музыки.

Тенденции встраивания элементов барочного музыкально-риторического понятийного аппарата в традиции российской интонационно-семантической аналитики XX в. в русле баховедения. Тиражирование устаревших представлений о музыкальной риторике Барокко.

Исследование православной музыкальной культуры в контексте новой парадигмы XXI века. Преимущества семантического подхода в исследовании православной музыкальной культуры как саморазвивающейся системы. Изучение канонической музыкальной культуры.

Предмет статьи: творчество и креативность как факторы развития личности балетмейстера в хореографическом искусстве. Объект: хореографическое искусство и его особая роль в развитии творческой личности. Особенности и формы преобразования современного танца.

Симфоническое творчество Р. Шумана и его отражение в письмах и воспоминаниях его современников. Исполнение Первой симфонии в сезоне 1868-1869 годов. Общая характеристика творчества и некоторые замечания о композиторском стиле Шумана в статьях Г. Лароша.

Сочинения, которые возникли в рамках культур, имевших в ХХ веке сильную симфоническую традицию: опусы финских композиторов-авангардистов Хенрика Отто Доннера (Симфония № 1) и Кари Рюдмана ("Симфония современных миров") и Симфония № 1 Альфреда Шнитке.

Характеристика исторически сложившиеся разновидностей пассионов. Тенденции развития жанра во второй половине XX – начале XXI в. Рассмотрение многообразия современных "Страстей" с точки зрения следования устоявшимся жанровым канонам и их переосмысления.

Становление профессионального отечественного эстрадно-джазового образования. Совершенствование системы переподготовки и повышения квалификации специалистов в области эстрадного образования. Мониторинг количественной потребности в эстрадных специалистах.

Ансамблевое музицирование в современном культурном пространстве, его структура и главные задачи. История формирования и дальнейшего развития. Роль и характеристика камерного жанра, тенденции развития. Процесс эмансипации ритмотембрового мышления.

Актуальность эвристических методов как составляющей профессионального музыкального образования. Выявление показательных образцов применения эвристических методов в результате анализа художественной практики крупнейших музыкантов-исполнителей ХХ в.

Исследование проблематики моделирования современного эстрадно-вокального образа в пространстве музыкального исполнительского искусства. Российский эстрадный шоу-бизнес как явление культуры. Социокультурная модель современного образа эстрадного вокалиста.

Характеристика этапов формирования и развития жанра Сонаты. Порядок классификации и сфера применения сложной трёхчастной формы. Развитие жанра сонаты в творчестве Бетховена. Сущность музыки как ритмически организованная последовательность звуков.

Анализ наиболее эффективных способов взаимодействия исполнителей с музыкальным текстом на основе метода практической семантики. Определение содержательных и исполнительских особенностей клавирных и фортепианных произведений разных эпох и стилей.

Подготовка к записи вокала. Секреты и основные приемы записи голоса. Разбор записанного материала, отстройка. Коррекция вокала, использование плагинов корректировки. Обработка и сведение. Эквализация и компрессия. Реверберация, остальные "фишки" сведения.

Аналіз еволюції внутрішнього оркестрового соло, чинників, якими воно сформовано в оркестрі. Визначення становлення оркестру як самостійного музичного інституту, огляд розвитку виконавської майстерності, жанру concerto grosso та появи програмної музики.

Знайомство з процесом "індивідуалізації оркестрової фактури". Розгляд головних особливостей становлення соло в оркестрі як особливого емоційного прийому звучання. Загальна характеристика італійського підґрунтя солювання в оркестрі, аналіз проблем.

Нариси життя та творчої діяльності народного співака Анатолія Солов’яненка. Різноманітний репертуар його пісень, участь у конкурсах і гастролях у Радянському Союзі та за кордоном, виконання партій в операх українських, російських та зарубіжних авторів.

В историю мирового искусства украинская певица Соломея Крушельницкая вошла как человек, которого судьба наделила артистическим талантом и чрезвычайной красоты голосом. Её можно назвать великой артисткой XX века, гордостью украинской и мировой сцены.

Основные факторы, которые негативно сказываются на уровень слуховой подготовки учащихся средних учебных заведений. Воспитание профессионального музыкального слуха как главная задача курса сольфеджио, используемые в данном процессе методы и инструменты.

Огляд одного зі значимих творів сонатного жанру барочної мандолінної музики. Принципи формоутворення, жанрова основа тематизму, рівні реалізації естетичних тенденцій музичної культури барокової й передкласичної систем. Ресурс солюючого інструмента.

Индивидуальное своеобразие композиторского замысла этого сочинения, обусловленное взаимодействием различных тенденций. Оценка авторского восприятия жанровых традиций и актуальных интенций в музыкальной культуре Франции конца 1940-1950-х годов.

Анализ тенденций в развитии жанра камерной сонаты в ХХ в. Стилистические особенности композиторской техники в произведениях А. Шнитке, Н. Каретникова и Р. Щедрина. Усиление роли интерпретации музыканта-исполнителя в сонатах для скрипки и фортепиано.

Мета наукової роботи – здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії.

Мистецтвознавча ревізія сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка. Декларація домінуючих метафізичних категорій: народження, життя, смерть, страждання, час, дія, вічність, споріднених із аворськими екзистенційними устремліннями.

Окреслення основних віх історичного шляху розвитку сонати для скрипки соло. Виявлення стильових особливостей жанру в українській новітній музиці. Розгляд експериментальних засобів музичної виразності в творчості композиторів О. Войтенка й В. Вишинського.

Висвітлення національного концепту творчості Л.Яначека на прикладі Скрипкової Сонати. Аналіз композиторського стилю Л. Яначека. Систематизація ідейних та змістових прерогатив Сонати для скрипки і фортепіано у контексті музичного націоналізму автора.

Розвиток сонати для тромбона в європейський музиці половини XIV - початку XIX століть. Особливості формування семантики та техніки тромбона в сонатному жанрі. Узгодження конструкції та мелодично-декламаційної природи звучання тромбону з голосами хору.

Розкриття особливостей жанру тромбонової сонати в її монументально-концертному варіанті на прикладі Сонати для тромбона, 12 струнних та фортепіано Й. Матея. Домінантні ознаки сонати концертного типу, що відрізняються діалогічністю у побудуванні фактури.

Визначення жанрово-стильових особливостей флейтових сонат Ф. Гобера, які у комплексно-системній взаємодії репрезентують індивідуальний стиль відомого французького композитора. Відмінні особливості композиторської інтерпретації традицій сонатного жанру.

Особенности позднего творчества выдающегося французского композитора Андре Жоливе, преобладание синтезирующих тенденций, характерных для индивидуального композиторского стиля 1950-х - начала 1970-х годов. Стилистика Сонаты для флейты и фортепиано.