У науковійі статті висвітлюється питання вдосконалення та формування професійної культури майбутніх диригентів хору, яка могла б у майбутньому відповідати стандартам освіти. Виокремлюється важливість ролі професійної культури майбутніх диригентів.

Етапи становлення виконавських можливостей саксофона. Увагу акцентовано на значному розширенні виконавсько-виражального потенціалу інструмента, який зумовлений темброво-звуковим експериментом сучасних композиторів у лоні камерно-інструментальної музики.

Вивчення історії розвитку мистецтва духових оркестрів в Україні. Аналіз духового концертного репертуару минулих часів в музичній культурі України. Огляд проблем та перспектив розвитку духового музично-виконавського мистецтва у формуванні духової школи.

Специфічні особливості фортепіанної культури сучасного Китаю: поширення класичного фортепіанного репертуару в полегшеній, естрадно-джазовій версії. Значення ідеалів культури і освіти в політиці сучасної КНР. Досягнення успіхів молодих китайських артистів.

Фортепіанний стиль Ференца Ліста як культурологічний феномен. Аналіз історичних передумов становлення композиторського стилю. Особливості становлення фортепіанного стилю Ф. Ліста. Стильові особливості жанру рапсодії на прикладі Угорської рапсодії №2.

Музичний аналіз романсів вокального циклу Д. Шостаковича "Сатири". Обґрунтування особливостей стилістики інструментального супроводу з позицій детального розгляду кожного романсу. Амбівалентний зв’язок фортепіанної та вокально-поетичної партій твору.

Виявлення гармонічно-функціональних характеристик основних елементів джазової гармонії. Єдина функціональна ланка джазової гармонії, головною характеристикою якої є домінантова функціональність. Головний імпульс для здійснення музичного розвитку.

Простежено основні шляхи удосконалення методики хореографічної підготовки дітей віком 6-7 років у фігурному катанні. Проаналізовано питання добору та застосування адекватних засобів для своєчасного корегування рівня хореографічної підготовленості.

Місце творчості українського композитора, диригента, педагога, скрипаля, критика й громадського діяча М. Гайворонського у розвитку жанрів та форм, елементів музичної мови. Означення особливості стильових рис хорової творчості зазначеного музиканта.

Аналіз основних стильових ознак хорового письма М. Гайворонського на прикладі "‘Кантів Почаївського Богогласника". Розгляд мелодій кантів, їх характеру й походження. Основні стильові риси й ознаки духовної пісні українського Бароко раннього Класицизму.

У роботі надається загальна характеристика візуального представлення художнього оформлення українських нотних видань 20-х років XX століття. Проаналізовано типи та види художнього оформлення нотних видань зазначеного суспільно-історичного періоду.

Висвітлення та узагальнення процесів розвитку і функціонування баянно-акордеонного мистецтва на Закарпатті у другій половині ХХ - початку ХХІ століття. Значення започаткування класів баяна-акордеона в Ужгородському державному музичному училищі.

Систематизація відомостей про останні фортепіанні сонати О. Скрябіна, присутність у них релігійної екстатики, пов’язаної з давньоруською християнською традицією. Стильові прояви, що створюють органічну основу фортепіанної сонатної тріади О. Скрябіна.

Создание одних языковых единиц (дериватов) на базе других, принимаемых за исходные. Текст как результат деривационных процессов. Изучение внутренних закономерностей музыкального текста на разных масштабных уровнях. Семантическая трактовка остинато.

Определение и характеристика особенностей хачатуряновского цикла. Исследование модели полицентричности, многополярности современного мира. Ознакомление со спецификой баховского Универсума. Анализ содержания свойства диатоники, как ладовой переменности.

Рассматриваются аспекты преломления авангардных стратегий музыкального искусства в творчестве новосибирских композиторов второй половины ХХ в. На примере произведений А. Мурова и С. Тосина изучаются достаточно редкие типы звуковых авангардных форм.

Единство риторического и мелодического элементов оперы, декларируемое Асафьевым с целью поддержать творчество Прокофьева и Шостаковича. Анализ возможностей создания новой социологии искусства и ее сопоставление с существующими акторносетевыми моделями.

Освещена эволюция Ростовского музыкального общества в сфере инструментального исполнительства. Профессионализации музыкальной жизни способствовало открытие в городе музыкального училища. Участие профессиональных музыкантов города в концертах 1880-х годов.

Профессионально-техническое и музыкально-эстетическое совершенство классического стиля bel canto в оперном искусстве XVIII века, его взаимосвязь с оперной драматургией и вокальными амплуа. Направления развития данного стиля и выдающиеся представители.

История массовой музыкальной культуры, постоянно изменяющейся под влиянием цивилизационных перемен. Анализ "меблировочной" музыки Э. Сати и "Музыки для аэропортов" Б. Ино как ярких проявлений фоновой музыки и феномена массовой музыкальной культуры.

Неосуществленный замысел Горького — использование музыкального фрагмента в качестве эпиграфа к первой части романа. Выявление схожих мотивов произведений, основанных на китежской легенде, бытующей на Нижегородской земле (с оперой Римского-Корсакова).

Развитие музыкального образования в России. Создание Петербургской и Московской консерваторий. Становление национальной композиторской школы. Традиции русской фортепианной педагогики. Формирование исполнительских навыков при обучении игре на инструменте.

Историография творчества выдающегося композитора С. Прокофьева в ХХI веке. Справочник "Русские композиторы: история отечественной музыки в биографиях ее творцов", сборник "Сергей Прокофьев: Письма. Воспоминания. Статьи", дневник и рассказы Прокофьева.

Ставится вопрос о принципиальных метаморфозах в современной музыкальной культуре и необходимости смены традиционных подходов к трактовке и освещению новых процессов. Краткий обзор методологически парадигмальных открытий в отечественной музыкальной науке.

Рассмотрение особенностей направлений развития отечественной православной духовной музыки на рубеже ХХ-ХХІ веков. Анализ основных разновидностей духовной музыки, подходы к анализу разнородных песнопений, характеристика моментов сохранения традиций.

Особенности изучения открытой формы в музыкальном искусстве. Две композиционные разновидности открытой формы. Специфика внемузыкального и имманентно-музыкального содержания открытой формы. Функциональная организация музыкальной темы и музыкальной формы.

Сущность и значение музыки. Краткая характеристика некоторых ее стилей и направлений (джаз, кантри, рок и его подвиды, ска, хип-хоп, электронная музыка, транс, электро, ритм-энд-блюз). Особенности их возникновения и развития, техника исполнения и роль.

Рост национального самосознания, обращение к собственной истории - причины популяризации кельтской культуры в Европе. Наличие пунктирных ритмов, связанных с движениями, характерными для национальных танцев - особенность народной шотландской музыки.

Изучение творчества современных крымско-татарских композиторов. Оценка музыкального содержания, художественного замысла и технического воплощения произведений М. Халитовой. Применение вокально-хоровых средств и народных инструментов в симфониях автора.

Рассмотрение темы воплощения суфийских ритуалов в аспекте тенденции к неоритуальности, присущей современному композиторскому творчеству. Анализ музыкальных сочинений, в которых реализован взгляд современных композиторов на суфийские ритуалы зикр и самоъ.