Статтю присвячено проблемам жанрової специфіки та типології однієї з основоположних сфер музичного мистецтва – фортепіанного виконавства. У дослідженні систематизовано види фортепіанного виконавства як явища та визначено їх жанрово-типологічну специфіку.

Понятие и структура голосового аппарата, его физиологические особенности и составные части. Механизмы его интегральной организации. Применение положений теории функциональных систем к изучению принципов системной организации вокальной функции человека.

Характеристика міметичного, логістичного та рефлексивного підходів щодо формування виконавської майстерності музиканта на прикладі вокальних й інструментальних складових. Дослідження й аналіз сучасної виконавської майстерності, яка є технологізованою.

Роль та функції ударних і духових музичних інструментів скіфо-сарматських племен у контексті культури іраномовних кочівників Євразії. Семантична інтерпретація форм і декору шумових ударних інструментів в комплексах культово-обрядових сакральних предметів.

Понятие и клиническая картина сколиоза, основные причины и факторы риска его развития. Степени развития данного заболевания и негативное воздействие на организм. Условия использования массажа, требования к профессиональной подготовке массажиста.

Потенціальні можливості й особливості використання скоромовок для розвитку дикції в хоровому виконавстві. Оцінка ступеню складності вимови приголосних і звукосполучень. Аналіз ефективності використання скоромовок для розвитку вокально-хорової дикції.

Потенціальні можливості й особливості використання народних скоромовок для розвитку дикції в хоровому виконавстві. Розгляд класифікації жартівливих віршів за ступенем складності вимови приголосних і звукосполученням. Робота з постановки голосу в хорі.

Комплексное рассмотрение скрипичных концертов в единстве культурной, аналитической и исполнительской проблематики. Анализ стилистических и композиционных особенностей концертов, взаимодействия с другими жанрами творчества Моцарта и его современников.

Осмысление творческой позиции Ф. Мендельсона в аспекте взаимодействия традиции и новаторства. Особенности преломления Ф. Мендельсоном достижений ведущих скрипачей XIX века, его понимание виртуозности. Роль композитора в эволюции скрипичного искусства.

Композиторское наследие Изаи, привлекавшее видимый интерес отечественных музыкантов-практиков на протяжении 1950-1980-х г. Наиболее значимые преобразования, осуществленные Э. Изаи в процессе "транскрибирования". Замысел Прелюдий ор. 35 для скрипки соло.

Розгляд фортепіанної виразовості у творчості Валентина Сильвестрова на прикладі скрипкової сонати "Post Scriptum". Виконавський аналіз твору, його стилістичні особливості, специфіка фортепіанних виразових засобів та виконавські складності композиції.

Дослідження унікальної спадщини І. Стравінського, для усвідомлення ролі тембру як інтерпретаційного чинника, виявлення, завдяки яким тембровим засобам композитор втілює творчі методи й винаходить версію темброво-акустичної взаємодії соліста та оркестру.

Розкрито історію створення та виконання Концерту для скрипки з оркестром ор. 22 Сергія Борткевича. Залучено раніше невідомі первинні джерела (епістолярій), які дають змогу спростувати хибну інформацію, що побутує в українських та зарубіжних матеріалах.

Розкриття Людвіга Шпора як музиканта перехідного історичного періоду. Його концепція жанру у контексті скрипкових концертів сучасників композитора. Етапи еволюційного становлення та розкриття його специфічних властивостей романтичного музичного мистецтва.

Еволюція жанру скрипкового концерту у XIX ст. Концепція жанру, створена Шпором, у контексті скрипкових концертів сучасників композитора. Жанрово-стильові константи скрипкових концертів та специфічні властивості романтичного музичного мистецтва Шпора.

Історія створення скрипкових рапсодій, розбіжності між тембровими версіями. Оцінка бартоківських рапсодій відповідно до ідей, що містяться у заголовковому комплексі – "Рапсодія. Народні танці". Способи роботи композитора із фольклорними першоджерелами.

А.Н. Скрябин как великий русский композитор и пианист, представитель направления символизма в музыке. Цвет как новое музыкальное выразительное средство и его использование по идее композитора. Технические средства и возможности создания светомузыки.

Виявлення скрябінівського типу екстатики Радості в Концертній симфонії К. Шимановського як атрибуту українських культурних проекцій на творчість останнього. Збереження скрябінівської екстатики, що стала здобутком оригінального переломлення Шимановським.

Джазовая импровизация как музыкальный язык, посредством которого исполнитель способен общаться и выражать свои мысли непосредственно в момент исполнения музыки. Рекомендации для освоения скэтовой техники, как одной из видов джазовой импровизации.

Сюжетний і жанрово-стильовий підхід М. Лисенка і М. Римського-Корсакова до слов’янської міфології. Її вплив на процес національного та індивідуального стилеутворення. Дослідження міфу як світоглядної моделі у музичній драматургії опер композиторів.

Музыка как вид искусства, отражающий действительность и воздействует на человека посредством осмысленных и особым образом организованных по высоте и во времени звуковых последований, состоящих в основном из тонов. Морфологический разбор слова музыка.

Типология использованных композиторами литературных текстов (слова) в инструментальном музыкальном произведении. Синтез литературного и музыкального текстов в рамках одного композиторского опуса в связи со стремлением современности к синтезу искусств.

Розгляд історії створення та музично-естетичного аналізу хорових творів і солоспівів Богдани Фільц на слова Івана Франка задля їхнього творчого використання в процесі музичного виховання молоді. Суть дослідження вокальної партії творів композиторки.

Жест как элемент театрализации, тенденция современной музыки. Анализ фортепианного опуса И. Соколова "Волокос", который демонстрирует один из возможных вариантов нетрадиционного соотношения слова и музыки. Рассмотрение средств инструментального театра.

Значимость слуха педагога в процессе становления и развития голоса и слуха обучающегося. Критерии развития слуха обучающегося, устанавливаются причины нарушения коммуникации в образовательном процессе, причины неразвитости слуха и голоса обучающегося.

Розгляд індивідуального та колективного слухового тезаурусу учасників музично-інтонаційного процесу. Значення композитора, виконавця та слухача у становленні загального смислового простору музичного твору. Етапи становлення інтонаційного висловлювання.

Розгляд смислової організації музичного наративу під час розгортання міжтекстового діалогу "свій - чужий" на матеріалі П’ятого капрису для скрипки-соло Н. Паганіні. Дослідження особливостей текстів інструментальних творів у міжтекстових взаємодіях.

Изучение функций музыкального тона как самозначимой смысловой единицы в тексте композитора. Основные "слагаемые" интонационной лексики и методы её преобразования в авторском контексте. Музыкальные и общехудожественные принципы организации текста.

Рассмотрение особенностей композиторской работы с музыкальным тематизмом жанровой природы, лежащим в основе главных тем нечетных частей симфонии. Характеристика специфики протоинтонации, проявляющейся посредством деформации жанровых и стилевых моделей.

Джаз как это особое музыкальное направление, возникшее в конце века в городе Новый Орлеан на юге США, история его становления и развития, а также распространения по миру. Отличительные особенности советского джаза и представители данного направления.