Жанрово-стільові, формоутворюючі та драматургічні особливості Сонати №2, e-moll, op. 108 Г. Форе. Особливе втілення форми в творі, різноманітність його ансамблевої фактури. Чуйність до ладо-гармонічного компоненту музичної мови як ознака письма Форе.

Осмислення концепту "історична пам’ять" як інтегральної цілісності у музичному мистецтві України. Відображення дуалістичної картини світу у "Двох баладах про досконалу любов" Ірини Алексійчук. Виявлення драматизму, хоральності та танцювальності твору.

Аналіз музично-драматичного твору композитора Ю. Дерського, сюжетною основою якого є діяльність підпільної організації "Молода гвардія". Вплив сюжету рок-опери на її музично-сценічне рішення. Семантичні ознаки і особливості втілення патріотичної тематики.

Дослідження музично-драматичноого твору луганського композитора Ю. Дерського, сюжетною основою якого є діяльність підпільної організації "Молода гвардія". Дослідження впливу сюжету рок-опери на її музично-сценічне рішення. Загальне звучання рок-опери.

Дослідження історії створення першого балету Жанни Юхимівни Колодуб. Характеристика його жанрово-стильові ознак та особливостей драматургії. Огляд музичних творів, написаних українськими та зарубіжними композиторами за мотивами творів Г.К. Андерсена.

Вплив національного фольклору на формування програмного жанру в українській фортепіанній творчості. Збагачення програмної тематики та музичних засобів виразності, інспіроване проникненням новітніх тенденцій та модерних ідей у творчість композиторів.

Визначена потреба у створенні методологічних орієнтирів музичної освіти. Узгодження обсягів культури з просторово-часовим досвідом суспільства. Поширення музичної освіти у просторі українського суспільства. Оптимізація музичної освіти в часовому контенті.

Характеристика диференціації між різними видами культур. Вплив основних музичних субкультур на молодіжне середовище та взаємозв’язок із суспільними явищами. Особливості життєвого стилю як "таємної тотожності форми зовнішніх і внутрішніх проявів".

Виокремлення і систематизація основних особливостей творчо-організаційної діяльності продюсера та саунд-продюсера в академічній і масовій музичній культурі. Розподіл обов’язків продюсера і саунд-продюсера в зарубіжній масовій музичній культурі.

Аналіз балад для фортепіано трьох митців, чиї твори постали у першій третині ХХ ст. Традиції, на які опираються композитори у процесі творчості. Чинники ностальгії у вимушеній еміграції у творчості Борткевича, звертання до ідіом виразовості Рахманінова.

Поп-музика як частина шоу-бізнесу. Її основні риси як масової культури - простота, вокал, ритм; комерційні задачі, історія розвитку, відмінність від популярної музики. Поняття професії звукорежисера. Його завдання, взаємозв’язок з виконавцем і продюсером.

Висвітлення особливостей індивідуальної творчої манери В. Івасюка на прикладі його вокальних творів. Вокальний доробок митця, у якому він втілив власне творче світобачення як своєрідне переосмислення жанру, джерело самовираження та самоусвідомлення.

Розгляд впливу артистичного темпераменту на специфіку інтерпретації "Бергамаської сюїти" К. Дебюссі. Порівняльний аналіз його інтерпретації представниками трьох виконавських типів: віртуозного, емоційного та раціоналістичного. Дослідження музичного твору.

Дослідження особливостей інтерпретації джазових творів, які демонструють поєднання стабільного та мобільного факторів. Виокремлення рис джазового мистецтва останніх років, в якому характер імпровізації змінюється у бік розширення виконавського потенціалу.

Фортепіанне виконавське мистецтво як невід’ємна ланка взаємодії композитора і слухача. Головна особливість типової основи сонатної форми С. Прокоф’єва. Основне дослідження характерних рис і прийомів прокоф’євської творчості в творах для фортепіано.

Характерні риси та специфічні особливості інтерпретації сучасної вітчизняної камерно-вокальної музики у філармонійних музичних осередках. Аналіз підходу регіональних співаків до розкриття смислової фабули виконуваного твору у філармонійному форматі.

Аналіз виникнення, функціонування та oсoбливoгo синтезу пoліфoнічнoгo та гoмoфoннo-гaрмoнічнoгo типів мислення, що властиві стилістиці твoрів музичнoгo бaрoкo на прикладі циклу творів "Добре темперований клавір" і їх інтерпретації у баянному виконавстві.

Історико-соціологічне осмислення особливостей сучасного народно-виконавського процесу, перевірки й порівняння основних закономірностей його розвитку на конкретних прикладах взаємодії етнофонічних явищ з елементами професійного музичного виконавства.

Аналіз роботи Д. Лігеті з вербальним текстом. Вплив літературних джерел на стилістику, композиційну та структурну логіку музичного твору, вибір засобів музичної виразності циклу. Засоби музичної виразності для зображення певних поетичних образів.

Комунікативна взаємодія між диригентом та оркестрантами є ключовим елементом виконання музики. Для того, аби взаємодія була ефективною, диригент повинен володіти різноманітними комунікативними стратегіями та особливостями спілкування з оркестрантами.

Висвітлення особливостей концертної діяльності Українського народного хору імені Станіслава Павлюченка КНУКіМ як компоненту підготовки виконавців у сфері хорового співу. Міжнародний фольклорний фестивалі "Outumn tale", дослідження репертуару хору.

Поняття музично-мовний жанр та його особливості. Основні умови усталення цього явища та підходи до вивчення його функціонування. Характеристика стильових параметрів та музичних рівней висловлювань. Основні підходи до класифікації мовних жанрів у музиці.

Дослідження специфічних особливостей втілення фольклорної тематики в оркестровій творчості українських композиторів на основі аналізу авторського стилю Л. Колодуба. Компоненти музичної форми, особливості тематизму і його розвитку, жанрова ситуаційність.

Філософсько-музичне дослідження етосу сакральних композицій. Розробка Аристотелем класифікації етичних ладів, вивчення їх впливу на психіку слухача. Характеристика ритмічного малюнку, мелодики та висотної структури моноголосної Літургії Йоана Златоустого.

Біографія та творчість А. Веделя, характеристика його поглядів та моральних якостей. Використання герменевтики при створенні мистецьких творів. Дослідження особливостей драматургії духовних концертів. Аналіз музичної інтерпретації християнських текстів.

Формування власного художнього слова композитора. Вектор розвитку звуковисотної системи Станковича - остаточна керуюча роль мелодичної тональності. Стильові константи творчості сучасного Станковича: лірико-драматичні образи, узагальнена програмність.

Виключна майстерність, художня досконалість, яскрава стильова самобутність, національна визначеність - ключові риси діяльності М.Д. Леонтовича в галузі хорового опрацювання народних пісень. "Смерть" - одна з найтрагічніших пісень цього композитора.

Проблема стильового діалогу, прояви якого розглядаються як взаємодія академічного та фольклорно-побутового, романтичного та народного. Аналіз концерту для оркестру Щедріна; розвиток ознак неофольклоризму як стильового напрямку в музичній творчості.

Оцінка впливу неокласицизму, який відчутний в українській фортепіанній музиці О. Яворика, дослідження особливостей образного змісту та композиції його Сонати для фортепіано № 2. Аналіз образно-емоційного змісту твору та музичних форм, його своєрідності.

На прикладі "священної трилогії" "Дитинство Христа" розгляд формування пізнього стилю композитора, ознаками якого є: тенденція до художньої ретроспекції, яка виявилася у редагуванні й аранжуванні творів, художня економія і звернення до сакральної теми.