Особливості виконавської інтерпретації партії Норми в опері "Норма" Вінченцо Белліні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості виконавської інтерпретації партії Норми в опері «Норма» Вінченцо Белліні

Гончаренко Світлана Михайлівна

Проблема виконавської інтерпретації є однією з ключових проблем в оперному мистецтві XXI ст. Музична універсальність, висока виконавська майстерність та індивідуальне трактування образу є основними вимогами часу. Наукових розвідок в області виконавської інтерпретації є чимало, проте даний аспект в опері «Норма» Вінченцо Белліні не отримав достатньої уваги.

Епоха класичного бельканто втілила свої найкращі досягнення у музиці видатного італійського композитора-романтика Вінченцо Белліні. Оперу «Норма», прем'єра якої відбулась в міланському театрі «Ла Скала» 26 грудня 1831 р. [4, с. 6], вважають шедевром епохи романтизму. Каватину «Casta diva» композитор переписував вісім разів, оскільки кожного разу вбачав в ній якісь недоліки і намагався довести до досконалості. Опера вражає своєю красою, віртуозністю і складністю написаних вокальних партій. Образ Норми - образ верховної жриці друїдів, пристрасної та сильної жінки, яка дуже страждає через своє нещасливе кохання, адже закохавшись в офіцера римських військ, що окупували Галлію, вона порушує обітницю безшлюб'я та спокутує свою вину власною смертю. Для сопрано сучасного оперного світу партія Норми є найба- жанішою та водночас найскладнішою за ступенем вокального виконання та рівнем емоційної виразності, бо вона надає оцінку вокальній майстерності та демонструє статусність співачки. Виконавиця має вміло передати найтонші відтінки почуттів за допомогою голосу. Складність акторської гри вимагає від співачки великого акторського таланту та сильного і гнучкого голосу драматичного характеру. Для її виконання необхідно володіти досконалою технікою італійської вокальної школи - технікою бельканто.

Партію Норми В. Белліні написав спеціально для італійської оперної діви Джудітти Пасти, яка була першою її виконавицею. Дж. Паста мала гнучкий голос величезного діапазону, володіла чудовою колоратурною технікою, в той же час виконавиця не тільки не згладжувала тембральну різницю верхнього і нижнього регістрів, а ще й навмисно її підкреслювала. Вона була феноменом вокальної універсальності. Джудітта могла виконувати партії різних типів жіночих голосів: сопрано, мецо-сопрано та контральто. її голос у вокальній літературі називають терміном «soprano- sfogatto», що означає вільне сопрано, або «soprano-assoluto» - абсолютне сопрано [3, с. 81].

Дж. Паста спочатку відмовлялась співати молитву «Casta diva», оскільки виконати її було дуже складно, а мелодія майже не містила пауз, та маючи велику творчу свободу, яку їй надав композитор, вона органічно доповнила партію власними вставками з елементами колоратурних прикрас. За допомогою великого інтелекту, широких акторських здібностей, до яких додавались воля та амбіційність, а на додаток ще й велика врода та чудовий голос, вона передала в образі Норми той драматизм, чуттєвість і ліричну м'якість, які винесли творіння Дж. Белліні на п'єдестал оперної сцени.

Виконавська інтерпретація Норми Аделіною Патті, тип голосу якої визначався як колоратурне сопрано великого діапазону, характеризувалась власними імпровізаційними доповнення у вигляді фіоритур типу «di bravura» [3, с. 14]. Світлий, дзвінкий і польотний звук її голосу надавав образу ліричності, жіночності, шляхетності та благородства.

Марія Каллас є представницею еталонного співу бельканто. «La Divina», «Циклон», «Тигриця» - все це про найкращу Норму ХХ ст. Не- перевершене сопрано з величезним вокальним діапазоном [1, с. 59] є найпарадоксальнішим феноменом оперної сцени. Дебют співачки у партії Норми відбувся 1948 р. у Флоренції. За все своє сценічне життя М. Каллас виконала її вісімдесят дев'ять разів. Голос співачки викликав велику критику з приводу незгладженості регістрів, її голос звучав ніби «три голоси в одному» та й ще з дуже різким тембром - так говорили про ікону оперного мистецтва ХХ ст. [2, с. 88]. Та все це ніяк не вплинуло на дійсно незбагнений драматичний і співочий талант оперної діви. Її девіз - досконалість в усьому. Образ Норми в особі Каллас - це горда, вольова, сильна жриця та водночас ніжна та закохана жінка, любляча мати та подруга. Володіючи творчою інтуїцією вона наповнила образ життєвою правдивістю та жіночою емоційністю. Кожен рух на сцені був виважений, головний принцип - максимальна виконавська та вокальна виразність з мінімальною кількістю рухів. Каватину «Casta diva» М. Каллас співає в тональності фа мажор, як і Джудітта Паста, з якою Марію ототожнювали. Вона без будь-яких зусиль справлялась з високою теситурою твору, нота сі бемоль звучала у неї наповнено та об'ємно. Голос співачки є потужним, з дуже плавними переходами, багатий тембровими окрасами та динамічними відтінками, якими виконавиця вміло користувалась. Зібраний, польотний, чистий звук, співоче дихання видається нескінченним, звуковедення кантиленне, а вокальні фрази чітко та логічно вибудовані.

Поряд з героїчною Нормою Марії Каллас, Норми Монсеррат Каба- льє та Джоан Сазерленд виглядає більш ліричними. Сьогодні партію Норми виконують Анжела Георгіу, Едіта Груберова, Чечілія Бартолі, Рене Флемінг, Анна Нетребко, Соня Йончеваї. Зважаючи на сучасні режисерські постановки, образ Норми ХХІ ст. видозмінюється - виконавська інтерпретація стає більш сміливою, «розкутішою».

Отже, в залежності від виконавського стилю співака, художньої трактовки образу, вокальної техніки, героїня Норми набуває індивідуальності, створювати нову художню реальність.

Використані джерела

виконавська інтерпретація партія норми опера

1. Дюфрен К. Мария Каллас: биография отдельного лица / пер. c фр. Москва: Молодая гвардия, 2007. 259 с.

2. Кестинг Ю. Мария Каллас: пер. с нем. Москва: Аграф, 2001. 378 с.

3. Куфтырева Е. Л., Рапацкая Л. А. Голос расширенного диапазона: поэтапное построение процесса обучения // Вестник Московского государственного гуманитарного университета им. М. А. Шолохова. Серия «Педагогика и психология». 2013. № 2. С. 80-85.

4. Хоффман А. Е. Феномен бельканто первой половины XIX века: композиторское творчество, исполнительское искусство и вокальная педагогика: автореф. ... канд. искусствоведения: 17.00.02. Москва, 2008. 26 с.

Размещено на Allbest.ru