Цель исследования заключается в установлении комплекса основных тенденций в экстерьере органа, инструмента, представляющего собой яркий художественный и культурный феномен. Содержание раскрывается через разбор трех аспектов внешнего облика инструмента.

Вокальная музыка как синтетическое искусство, соединяющее в себе вербальный и невербальный компоненты. Анализ гипотезы, связанной с орфоэпией пения. Знакомство с особенностями вокальной речи в русской камерной музыке на примере романсов М.И. Глинки.

Методологические ключи, которые помогают активизировать рефлексивное восприятие музыки и выходить на понимание духовного плана содержания произведений. Анализ-интерпретация оркестровой увертюры А. Шнитке "Не сон в летнюю ночь", ее музыкальное содержание.

Дослідження гармонічних прийомів музики 1980-х рр. Опис негласних "музичних символів". Визначення особливостей гармоній і акордики, які демонструють унікальність звучання поп- і рок-музики 80-х, її відмінність від інших періодів існування масової музики.

Основні історичні та сучасні наукові підходи щодо визначення базових дефініцій хорознавства в контексті формування дитячої хорової культури. Інтегративний характер цього поняття, закладений у багатогранності та складності хорового виконавського процесу.

Аналіз визначень терміна "хор", поданих у працях провідних сучасних хормейстерів. Види хорів. Основні історичні та сучасні наукові підходи щодо визначення базових дефініцій хорознавства в контексті формування дитячої хорової культури, риси цього поняття.

Обґрунтування оркестрового мислення як складного явища, яке здатне відбити культурно-світоглядні й аксіологічні парадигми. Формулювання наукової дефініції поняття "оркестрове мислення". Об’єктування уявлення про світ у темброво-фактурній структурі твору.

Анализ обложки рок-альбома как целостной многокомпонентной иллюстративно-графической семиотической системы в составе имиджевого компонента синтетической языковой личности (СЯЛ). Визуально вербализованные и невербальные элементы обложки рок-коллектива.

Оценка обоснованности изъятия Э. Направником трёх сольных номеров из премьерного исполнения "Снегурочки" Римского-Корсакова. Сцена и ариетта Купавы. Каватина царя в темпе Adagio non troppo lento e cantabile. Ариетта Снегурочки g-moll из первого действия.

Органные хоральные обработки И.С. Баха. Содержание вербального текста и форма напевов протестантских гимнов, лежащих в основе композиций. Основные параметры музыкального текста. Техника письма, используемая композитором при работе с первоисточником.

Анализ основных приемов работы Ф. Бузони с музыкальным материалом. Связь между эстетическими принципами, зафиксированными композитором в труде "Эскиз новой эстетики музыкального искусства", и его творчеством. Транскрипция в понимании композитора.

Аналіз образу Манфреда Байрона як носія характерних рис романтичних героїв, своєрідного Фауста ХІХ ст. Втілення цього образу в творах Р. Шумана та П. Чайковського, трактування обома композиторами цього образу та відмінності від літературного першоджерела.

Розгляд образу Манфреда Байрона як носія характерних рис романтичних героїв, своєрідного Фауста ХІХ ст. Втілення цього образу в творах Шумана та Чайковського. Аналіз зв’язку цих творів з доробком композиторів та з національними музичними традиціями.

Систематизация источников, содержащих информацию о понятиях "баркарола" и "canzonedabattello". Этимология слова "баркарола". Примеры отождествления жанра с образом конкретной страны. Актуализация итальянской музыкальной стилистики и итальянских жанров.

Шестиструнная гитара как социокультурный феномен Испании. Место и роль образа гитары в испанской национальной картине мира. Текст фламенко в творчестве Ф. Гойи и Ф.Г. Лорки: признаки мифологемы, включенной в семантическую структуру концепта "смерть".

Аналіз драматургії та стилістики фортепіанних циклів Б. Фільц, І. Соневицького та Г. Саська. Виділення епіко-драматичної, сакрально-християнської та народно-побутової ліній композиції творів. Втілення сакральної образності давнього Києва композиторами.

Оригинальный взгляд на эстетическую категорию художественного образа, трактуемого как неподобное подобие, создающее ауру объекта и обнаруживающее в нём скрытые выразительные ресурсы и содержательные пласты. Введение понятия "образ Другого автора".

Анализ музыкальных произведений композиторов второй половины ХХ века, посвященных теме кита. Аудиозапись вокализации горбатых китов как импульс для творчества композиторов. Различия интерпретации образа кита у Д. Тавенера, Я. Ксенакиса, А. Хованесса.

Виявлено чинники специфікації образу кохання в опері, визначено його актантну основу та мовні константи, що поєднуються у цілісному оперному концепті кохання. Проведені паралелі між актантними структурами та музично-тематичним змістом оперних творів.

Розгляд камерно-вокальній творчості В. Сильвестрова періоду становлення метафоричного стилю композитора в аспекті проблематики образу ліричного герою. Аналіз В. Сильвестрова у єдності композиційно-драматургічних та вокально-виконавських особливостей.

Розгляд камерно-вокальної творчості В. Сильвестрова періоду становлення метафоричного стилю композитора в аспекті проблематики образу ліричного герою. Встановлення функції та засобів розкриття образу ліричного героя, його драматургічних особливостей.

Виявлення отнологічних засад докорінної трансформації жанрового інваріанта симфонії шляхом аналізу концепції людини в контексті історико-стильової ґенези симфонічної творчості В. Сильвестрова. Особливості трактування образу людини у Четвертій симфонії.

Виявлення деяких особливостей змісту світомоделі та моделі людини в українській музиці останньої третини ХХ-ХХІ століття у порівнянні із західноєвропейською музикою. Композиторське бачення світопорядку у часі відкритої російської агресії в Україні.

Духовные истоки образа Марфы в опере "Хованщина" Мусоргского, идущие от старообрядческой традиции русской православной истории. Основные черты главной героини оперы, связанные со средой старообрядцев; сформированные характером древнерусской культуры.

Суть засобів стилістичної фонетики, синтаксису та семасіології, які оптимально формують жіночі образи та відповідну почуттєву базу у слухача пісенного тексту. Розгляд участі мелодії та вертикального контексту в додаткових акцентах реалізації лику матері.

Аналіз помірного слухання музики з метою естетичного задоволення на дружніх зустрічах чи для подолання смутку. Негативна оцінка музичних жанрів, що супроводжують акти тілесних "гедоністичних" насолод і служать засобом підсилення гріховних пристрастей.

Особливості сприйняття образу музики як складової концепту радості / задоволення в межах уявлень про щастя українських церковних другої половини XVII ст. Порівняльний аналіз текстів Антонія Радивиловського, Іоаникія Галятовського та Інокентія Гізеля.

Кантат М. Скорика "Весна" як зразок втілення архетипу Переродження, котре обґрунтував К.Г. Юнґ. Кульмінаційні точки драматургічного розвитку для показу процесу суспільного оновлення: соло баритона у третій частині, а також контрастні епізоди фіналу.

Изучение музыкального содержания и выявление особенностей исполнительского воплощения китайской камерно-вокальной лирики. Анализ песен композитора Чжэн Цуйфенга, в которых образ родного края стал символом, воплощающим суть менталитета китайского народа.

Символизм — первое и самое значительное из модернистских течений в России. Специфические особенности образа русской женщины в музыкальном творчестве С.В. Рахманинова. Романс - многообразие камерных вокальных форм с инструментальным сопровождением.