Жахливе - категорія естетики, яка в літературному творі набуває ознак охудожнення, що є самобутнім виявом світоглядної та мистецької позиції письменника. Відмінності у презентації атмосфери жаху в оповіданнях в літературних творах Е. По та М. Гоголя.
З’ясування стилістико-синтаксичних особливостей сонетів У. Шекспіра шляхом аналізу функціональних характеристик типів речення у сонетах. Дослідження синтаксичних стилістичних засобів виразності. Речення як структурна одиниця художнього тексту сонетів.
Дитинство та юнацтво Тараса Шевченка. Творчість, пов'язана з перебуванням на Україні. Солдатська служба та заслання. Найвідоміші твори кобзаря. Загальне поняття сполучника та його стилістичні функції на прикладах поетичних творів Тараса Шевченка.
Стилістичні фігури в есеї "Собор у риштованні" як важливі мовні засоби експресивності та логічності публіцистичного тексту. Найбільш властиві інтелектуально-полемічному стилю автора фігури мови - антитеза, парцеляція, риторичне питання, інверсія.
Дослідження семантичних особливостей кольоративів. Установлення функцій колористичної лексики. Визначення особливостей семантики та лексико-семантичних груп кольороназв, використаних Мирославом Дочинцем. Стилістичні функції кольоративів у стилі Дочинця.
Характеристика українського письменництва ХVІІ-ХVIII ст. та його роль в літературі нашої країни. Головні риси "бароко" в літературі: пишний, барвистий стиль, риторичне оздоблення твору. Пізній романтизм в українській літературі та його кращі представники.
Міфопоетична та віршова структуру ліро-епічного твору українського поета Бориса Олійника "Таємна вечеря". Ритмічна структура твору. Поєднання класичного та некласичного (дольник, тактовик, верлібр) віршування у єдиній цілісності художнього твору.
Анализ произведений малых жанров сибирских писателей рубежа XIX–XX веков. Пейзажное обрамление в сибирском рассказе начала XX века. Современные исследовательские труды К.В. Анисимова, Т.Г. Царегородцевой о месте и роли пейзажа в сибирских текстах.
Витоки перської новелістики. Зв’язок сучасної перської новелістики з національною традицією, прозовими жанрами "високої літератури" та народною літературою. Найхарактерніші для виділених періодів новели провідних іранських прозаїків, стильові константи.
Стиль літературних щоденників. Аналіз "Щоденника" О. Довженка в аспекті його стильового синкретизму. Доведено, що ця стильова багатошаровість сприяє розширенню його прагматичного потенціалу і залежить від авторської установки щоденникової діяльності.
Визначення стильових домінант оповіді, що сприяють утворенню естетичної цілісності епічного твору в романістиці Б. Харчука. Взаємозв’язок людини і специфіки організації оповіді в творах письменника. Символіка імені як елемент формування оповідного стилю.
Стильові домінанти поезії Т. Осьмачки в контексті європейського модернізму із застосуванням системно-аналітичного підходу. Основні складники ідіостилю Т. Осьмачки - домінанти різних типів творчості, органічно поєднані з ознаками українського фольклору.
Історико-літературний дискурс жанрової специфіки прози. "Подвійність" художньої структури історичного твору, викликана синтезом літературних та історичних парадигм. Модель художньої системи пенталогії Б. Лепкого в єдності літературознавчих проблем.
Розгляд стильових особливостей лірики Революції Гідності, зокрема психологічного сприйняття катастрофічних явищ сучасної дійсності, що визначає стильові ознаки Майданної поезії. Її мовна поліфонія й апокаліптичний синтаксис. Явище культуросфери Майдану.
З’ясування стильової своєрідності лірики М. Вінграновського на всіх етапах творчого шляху з метою визначення трансформації ключових образів, переконань та художніх орієнтирів відповідно до актуальної для конкретного періоду життя аксіологічної системи.
Аналіз умов виникнення імпресіоністичних тенденцій у прозі початку ХХ століття. Огляд стильових особливостей імпресіоністичної прози в українській, російській та англійській літературах. Вивчення характеру хронотопічної протяжності художньої конструкції.
Любовная лирика Федора Тютчева, его пылкое увлечение Амалией Лерхенфельд, последняя любовь поэта. Свадьба Пушкина и Натальи Гончаровой. Стихи Марины Цветаевой, обращенные к будущему мужу сестры М. Минцу. Любовь Ахматовой к своему мужу поэту Н. Гумилеву.
Изучение особенностей индивидуального мировидения автора в рамках художественного целого - одно из важных направлений современной лингвистики. Приемы, которые использует В.А. Солоухин в своей поэзии, для формирования словесного образа водной стихии.
Исследование индивидуально-авторской специфики цветообозначений в художественном дискурсе И. Муравьевой. Рассмотрение колористической лексики стихии огня как одной из доминирующих, являющейся существенной частью цветовой картины мира писательницы.
Роль пародии в литературной критике Корнея Чуковского. Эксплицитные пародийные приемы в критике Чуковского и его интенцию на пародию в целом. Динамика нарастания стихии пародии на примере работ о Л. Андрееве. Систематизация пародийных элементов.
Роль пародии в литературной критике К.И. Чуковского. Анализ статей представляет эксплицитные пародийные приемы в критике Чуковского и его интенцию на пародию в целом. Динамика нарастания стихии пародии рассматривается на примере работ о Л. Андрееве.
Тема родины Есенина в стихотворении "Гой, ты Русь, моя родная" как одна из главных тем. Разлука с родной землей, придание его стихам теплоты воспоминаний, которая их отличает. Мера отстраненности от природы, которая позволяет эту красоту почувствовать.
Исследование феномена театральности поэзии в художественном сознании ХХ века. Художественная специфика лирики А. Блока, особенности элементов театрально-драматургической поэтики. Блоковская интерпретация образа Дон-Жуана в стихотворении "Шаги Командора".
Петербургские и крымские реалии, которые легли в основу поэтических образов стихотворения А.А. Ахматовой 1912 года. Двойная адресация стихотворения и особый, пророческий смысл его финала. Понимание обстоятельств, инспирировавших ахматовский текст.
Анализ начального стихотворения первого поэтического сборника Б.Л. Пастернака "Близнеца в тучах". Изучение особенностей актуализации образа "Эдема" в его атрибутивном становлении. Изучение особенностей представления образа "горящего немыслимого Эдема".
Стихотворение Г. Гейне "Fichtenbaum" - первоисточник, вдохновивший гениальных поэтов и писателей, художников, музыкантов. Перевод этого стихотворения труден из-за его глубокого, многообразного, символического и метафорического философского смысла.
Стихотворение К. Батюшкова "Мой гений" - одно из лучших произведений поэта. Образно-эмоциональное содержание элегии и главная тема. Взаимодействие между мотивами странствий и женской красоты. Анализ лексико-семантического уровня текста и его композиции.
Изучение исторической основы стихотворения, вторжения наполеоновской армии в Россию. Описания решающей битвы и затяжного отступления русской армии к Москве. Анализ особенностей построения стихотворения, образов воинов и участников диалога на стоянке.
Анализ стихотворения Мандельштама. Особенности запечатления в своем произведении глубокого чувства драгоценности жизни, сплетения в цепочки ассоциаций сегодняшнего и давно минувшего, скоротечного и непреходящего, обиходного и легендарно-мифологического.
Раскрываются неизвестные источники поэтических образов крымского стихотворения О. Мандельштама, основанные на реалиях Алушты начала ХХ века. Указано, что в окончательном варианте стихотворение не имеет названия, но публиковалось под заглавием "Виноград".
