Досліджуються міфологічні мотиви й архетипи матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Автором окреслюються різноманітні міфологічні мотиви: помсти, прохання милостині, сліпої материнської любові.

Огляд класифікацій казкових персонажів В. Проппа, М. Новикова та Л. Дунаєвської. Розширення та адаптація категорій добротворців, злотворців та обездолених відповідно до художньої системи прози для дітей. Розгляд міфологічних образів у сучасних творах.

Аналіз міфологічних образів та мотивів балади П. Скунця "Трепета" та поеми В. Самійленка "Спритний ченчик", з’ясування специфіки переосмислення легенд, образів-символів та теми кохання у творах. Специфіка використання письменниками фольклорних джерел.

Народні вірування про вовкулаків, їх особливості як персонажів української демонології. Образ русалки в українській народній уяві, звичаї і обряди пов'язані з ними. Мавки, чугайстер, повір'я про упирів. Відьми, сутність відьмацької натури в народній уяві.

Суть дохристиянських вірувань українців, які відбивають їх етнічну свідомість. Арсенал фольклорно-міфологічної образності, який переосмислюється сучасними митцями. Використання здобутків фольклорного типу мислення, що є результатом нової міфотворчості.

Творчість Пьотра Биковського; бібліографія його творів. Висвітлення у творах етнокультурних взаємин багатонаціональної громади Поділля. Міфологічні та аксіологічні концепти взаємовідносин польського та українського народів у повісті "Син знайди".

Основні методології для аналізу літератури західноєвропейського середньовіччя. Концепція ігрових мотивів Гейзінги та міф як різновид гри. Поезія та міфологія вагантів і голіардів, двоїстість їхнього світобачення та прославлення світу розваг та втіх.

Роль літературних творів жанру фентезі як засобу занурення в інші світи для захисту від реальності. Американська та британська школи фентезі. Міфологічні та казкові мотиви творів цього жанру. Міфологія і міфи стародавньої Греції як витоки фентезі.

Розгляд формування міфології фронтиру в Сполучених Штатах Америки. Визначення основних рис міфу фронтиру. Дослідження ґенезу, ознак та розвитку космічної опери, як жанру літератури та кіномистецтва. Вивчення рзультатів порівняння фронтирної традиції.

Стислість повіствування і філософський підхід до викладу теми як одна з найбільш важливих ознак літературного жанру есе. Специфіка міфолорних образів - фактор, який впливає на жанрову своєрідність англомовних амеріндіанських художніх прозових текстів.

Аналіз малодослідженого в сучасному українському літературознавстві твору-повісті П. Куліша "Огняний змій". Фольклорна й філософська семантика смислотвірного й структуротвірного образу повісті огняного змія, оречевленого втілення спокуси й гріха.

Побудова міфопоетичних систем помітних у вітчизняній літературі першого десятиліття XXI століття в Україні. Аналіз творів Л. Баграт "Зло", Л. Таран "Дзеркало єдинорога" і Дари Корній "Гонихмарник". Риси спорідненості і своєрідності міфопоетики романів.

Аналіз міфопоетичної парадигми містичного любовного роману першого десятиліття ХХІ ст. в Україні. Принципи побудови міфопоетичних систем помітних у вітчизняній літературі творів Л. Баграт "Зло", Л. Таран "Дзеркало єдинорога" і Д. Корній "Гонихмарник".

Понятійний апарат міфопоетики. Вплив нової міфотворчості на драматургію Беккета. Специфіка міфопоетичної інтерпретації драматургічних творів "театру абсурду". Спільні міфопоетичні риси європейських абсурдистів із беккетівською міфопоетичною моделлю.

Духовні й естетичні засади звернення В. Дрозда до мотивів і образів міфу. Зміст і особливості використання міфологічних рецепцій (традиційних сюжетів, образів, міфологем) у конкретних творах письменника, їх інтерпретація в художньому світі прозаїка.

Домінантні риси міфопоетики В. Дрозда, їхні функціональні і естетичні особливості. Художня своєрідність вираження концепції особистості, проблеми загрози її духовної спустошеності, відчуженості, самотності, руйнування, що наявні в прозі письменника.

Вивчення проблеми діалогу культур як один з ключових напрямків сучасного літературознавства. Специфічні особливості вираження мотиву зваблювання людей дияволом грошима та вічною молодістю у літературному романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита".

Аналіз прози Андреєва з точки зору проблем міфотворчості й інтертекстуальності, визначення й узагальнення ідейно-художньої особливості. Виявлення глибинних ідейно-художніх шарів у творах різних жанрів і періодів творчості і їх загальнолюдська значущість.

Специфіка поняття "міфопоетика" та його розкриття у казкових текстах. Лінгвістичне вивчення міфопоетичної організації казки "Alice in Wonderland", визначення міфологічної основи цього твору та міфопоетичного характеру його ключових тем, мотивів і образів.

Розгляд міфопоетичних якостей у відображенні лунарного образу в поетичних текстах письменниці українського зарубіжжя Е. Андієвської. Аналіз авторських інтенцій та відтворення художньої картини світу митця. Дослідження онтологічних концепцій світоустрою.

Міфопоетичний аналіз ІОМ як фрагменту "міського тексту" російської літератури. Історіософська концепція Салтикова-Щедріна та її витоки, космогонія та основні риси світу міста Глупова. Виявлення закономірностей, яким підкоряється світобудова "Казок".

Вивчення проблеми інтерпретації фольклорних типажів в українській літературі. Реміфологізація образу Змія в контексті прозової творчості жінок-письменниць ХХІ століття. Творче переосмислення міфологічного образу та адаптування залежно до сучасних потреб.

Розгляд проблеми реміфологізації образу Змія в контексті прозової творчості жінок-письменниць ХХІ століття. Реміфологізація образу Змія Л. Лузіною, Г. Пагутяком та О. Забужко, що трактують його як хтонічне чудовисько, а тако як антропоморфну істоту.

Основні концептуальні підходи до трактування міфопоетики Т. Шевченка у вітчизняній і діаспорній науковій думці. Позиціонування поета як міфотворця. Використання Т. Шевченко дохристиянських, біблійних, народних та національно-культурних міфологем.

Основні характеристики міфологічного дискурсу у творчості Д.Г. Лоуренса, особливості їхнього поетичного втілення. Зв'язок теоретичного і художнього у процесі міфотворення. Принцип дуальності, що становить основу тлумачення Лоуренсової міфосвідомості.

Аналіз архаїчних феноменів міфопоетики М.М. Коцюбинського через такі літературознавчі категорії як: архетип та міфологема. Характеристика міфологічного змісту творів письменника в різних культурологічних проявах (ритуал, свято, первинний образ).

Джерела формування і особливості світогляду Олеся, які відбилися на його поетиці. Значення традиційних сюжетів, їх трансформація в художньому світі письменника. Аналіз міфопоетичної образної системи автора, жанрово-стильові домінанти його творчості.

Аналіз особливого характеру міфологізму як методу авторського освоєння дійсності. Жанрові та стильові інновації, пов’язані зі сценічними інтерпретаціями українських, польських та єврейських міфопоетичних драматичних текстів на кону Театру М. Садовського.

Вплив міфологічної культурної традиції на рівні художньої структури фольклору, його образно-стильову систему, еволюцію жанрів. Відстеження семіотично-моделювальних властивостей фольклорного образу, що постають результатом культурної трансформації міфу.

Дослідження функції міфопоетичних форм у фольклорній та літературній творчості. Реорганізація стереотипів міфологічного мислення. Вивчення особливостей ранньої творчості Гоголя. Розгляд основних художніх словесних структур у літературному сюжеті автора.