Специфіка художнього втілення й функції міфічного родоводу в авторському міфі І. Калинця. Відображення зв'язку людини з природою через емоційно-почуттєву проекцію. Гармонізація стосунків особистості з навколишнім світом та духовне зближення через любов.
Розкриття міфологічного та фольклорного аспектів концепцій В. Барки як вияву етнічно-традиційної моделі світосприйняття. Визначення міфологічного та фольклорного походження назв романів "Жовтий князь" і "Рай" шляхом структурно-семіотичного аналізу.
Дослідження інтерпретації архетипного образу місяця в поетичній творчості А. Малишка та В. Симоменка на основі міфоаналізу. Специфіка міфотворчості і аналіз міфопоетичних та фольклорних особливостей символу місяця, його трансформація в ліриці поетів.
Дослідження знань і стереотипів про єврейське біблійного походження, зафіксованих у модерністській прозі за біблійними мотивами. Виявлення імагологічних сенсів в багатовимірній модерністичній прозі Катрі Гриневичевої, створеній за біблійними мотивами.
Форми рецепції та інтерпретації міфу українськими авторами. Встановлено коло найбільш актуалізованих міфологем, їх смислове навантаження, відмінність від міфеми. Для цього було прояснено семантику ключового для міфопоетичного аналізу поняття міфологеми.
Аналіз світоглядних домінант у художній системі роману В. Тарнавського "Порожній п'єдестал" через дослідження міфологеми вогню і її модифікації в контексті язичницької та християнської традиції. Міфокритичний та порівняльний підходи до аналізу твору.
Дослідження у компаративному аспекті особливостей художньої передачі міфологеми води в ліриці російського та українського поетів другої половини ХХ століття. Характер інтерпретації й трансформації образів водної стихії в художніх текстах видатних митців.
Аналіз міфопоетики української літератури раннього модернізму. З'ясування специфіки міфологічного фактору в творчості письменників-модерністів. Специфіка художнього втілення міфологеми води в поезії С. Черкасенка в символічних та алегоричних втіленнях.
Загальна характеристика найуживаніших міфологем, які передають глибинний зв'язок автора з народом. Аналіз балади "Причинна". Знайомство з головними особливостями та проблемами трансформації міфосемантики води на матеріалі поетичних текстів Т. Шевченка.
Особливості ситуативного використання та розкриття символічного образу ворона в романі "Залишенець" В. Шкляра. Ворон як свідок всіх подій, мудрий птах, який дає свою оцінку побаченим подіям, багатофункціональний образ, який бере свій початок з міфології.
Художня репрезентація міфологеми змієборства в легенді "Кирило Кожум’яка" Н. Королевої та польському сюжеті про Вавельського Смока. Легендарно-міфологічні ремінісценції, що "витягують" міфологічні етнокоди та репрезентують зафіксований досвід світу.
Становлення традиції як процесу творення, збереження та передавання відомостей. Виникнення мотиву братовбивства, його збереження, передавання та втілення в художніх творах. Основні передумови зародження та початки трансформації міфологеми Каїна.
Аналіз становлення традиції як процесу творення, збереження та передавання відомостей на прикладі розгляду процесу виникнення мотиву братовбивства. Виявлення співвідношення традиційного й оригінально-авторського у творах українських письменників.
Виявлення особливостей зображення символу місяця в поезії Дмитра Павличка та Марійки Підгірянки. Характеристика міфопоетичних витоків творчості відомих українських письменників, визначення сутності авторського світотворення на основі міфоаналізу.
Дослідження міфологічного фактора поезії представника українського модернізму С. Черкасенка. Особливості інтерпретації митцем образу ночі в руслі міфологічного символу. Визначення ролі цього образу для розвитку індивідуально-авторської міфотворчості.
Мистецькі властивості особистого авторського міфу Ґ. фон Реццорі. Виявлення преференційних жанрових, тематичних та наративних рис текстів на основі аналізу найбільш значущих творів автора-вигнанця. Закономірності міфологемної природи фіктивного топосу.
Міфопоетичний аналіз романів "Зачаровані музикант" Галини Пагутяк та "Єдиноріг" Айріс Мердок. З’ясування специфіки втілення кельтської міфологеми фейрі у творах обох авторів, а також виявлення типологічних паралелей у художній прозі цих письменниць.
Міфопоетичний аналіз романів "Зачаровані музиканти" Г. Пагутяк та "Єдиноріг" А. Мердок. Специфіка втілення кельтської міфологеми фейрі у творах. Ґенеза головних персонажів та мотивів у романах Г. Пагутяк і А. Мердок. Прийом дегероїзації образу лицаря.
Аналіз міфологем змій і співочих пташок у романі С. Коллінз з використанням основних засад та методів міфокритики. Основні принципи міфокритики, категорія міфів, використаних авторкою в романі, розкриття міфологем та характеристика головних героїв.
Поняття та види міфологем та міфологічних архетипів. Уявлення сучасної людини про упиря-вампіра, сформоване під впливом літератури. Представлення теми вампіризму у творах Галини Пагутяк. Художні особливості національної версії "літератури про вампирів".
Художнє втілення вогняної та солярної символіки у художній літературі в її динамічному розвитку від найдавніших часів до сучасності як ідентифікація українських світоглядних принципів. Закономірності функціонування міфологем у системі цінностей людини.
Дослідження особливостей творчого стилю В. Вовк. Окреслення специфіки бразильської міфології. Визначення спільних рис архетипового образу і міфологем змії та водяного божества в сакральному і профанному аспекті на матеріалі різних міфологічних систем.
Висвітлення проблеми впливу міфологічної свідомості революційного періоду на особливості світогляду і соціальної поведінки людини. Аналіз інтерпретації міфів (есхатологічний міф) у романах "Ті, хто знизу" М. Асуели і "Залізний потік" О. Серафимовича.
Характеристика понять "міф", "міфологема", "архетипний образ", "символ" та з’ясування їх зв’язків. Аналіз ацентрично-поліфонічної художньої моделі "сонячнокларнетної" лірики П. Тичини. Дослідження шляхів художньої трансформації міфологем різної етіології.
Аналіз функціонування міфологем води, землі, повітря і вогню в фентезі українських письменників. Джерела образо- та сюжетотворення Т. Малярчук, М. Соколян і С. Дяченка. Трансформація міфів в постмодерністських творах. Роль стихій міфопоетичному просторі.
Аналіз особливостей авторської рецепції, художньої реалізації та поетичної інтерпретації міфологічних мотивів і сюжетів у трагедії Г. фон Клейста "Пентесілея". Теоретичне підґрунтя та огляд практичного використання міфем та міфологем у драматичній п'єсі.
Особливості міфологізації постаті давньоримського поета П.О. Назона в текстах різних літератур ХХ ст. Національні домінанти міфотворення образу митця. Взаємозв’язок естетики та принципів її втілення в авторських візіях постаті славетного антика.
Особливість активного функціонування міфу в сучасній культурі. Розподіл Р.В. Єпанчінцевою способів міфологізації художнього простору на мовні та немовні, відносячи до перших вжиток епітетів. Виокремлення сакральних пам’ятків у романі "Слуга з Добромиля".
Аналіз роману Орхана Памука "Біла фортеця" з погляду міфологізації автором образу міста. Особливості наративу міста в романі і переважання в описах Стамбула культурних характеристик над кліматичними, топографічними, ландшафтними, етнографічно-побутовими.
Дослідження особливостей міфологізму в англійської літературі на матеріалі творів В. Скотта та С. Колріджа. Науковий інтерес до вияву міфологічного підґрунтя в англійській літературі різних епох є однією із значущих проблем сучасного літературознавства.
