Аналіз лексико-фразеологічних ресурсів авторського казкового тексту як репрезентантів мовної картини певного історичного періоду. Дослідження ознак мовлення персонажів, авторського ставлення до них і відображення епохи на прикладі казки I. Андрусяка.

Характеристика парадигмы "писатели и словарное дело", в которой особое место принадлежит К.Ф. Рылееву. Анализ лексикографического комментария в поэме "Войнаровский". Изучение авторского комментария культурологической и энциклопедической информации.

Обґрунтування необхідності системного лексикографічного представлення синтаксичної термінології, актуалізованої в працях Івана Огієнка. Висвітлено оригінальну Я-концепцію вченого-патріота щодо аналізу граматичних явищ, спробу їх наукової типології.

Характеристика онімного різноманіття на матеріалі корпусу прижиттєвих новел Василя Стефаника. Розгляд способу лексикографічного опису онімних одиниць різних типів. Ознайомлення зі взаємозв'язком онімної номінації та зображуваного персонажа твору.

На матеріалі корпусу прижиттєвих новел Василя Стефаника проаналізовано їх онімне різноманіття, запропоновано спосіб лексикографічного опису онімних одиниць різних типів, представлено взаємозв’язок онімної номінації та зображуваного персонажа твору.

Словарный состав языка, его лексико-стилистические особенности. Творчество Кэролл Энн Даффи в контексте британской поэзии. Анализ лексических особенностей стихотворений поэтессы на примере поэзии "Миссис Мидас", неоднозначность смысла некоторых символов.

Выявление и описание лексического своеобразия рассказа А.И. Солженицына. Особый интерес писателя к правдивому воспроизведению жизненной реальности в сочинениях. Противоположность двух частей как важнейший композиционный принцип двучастных рассказов.

Лексические приемы смыслового выражения. Анализ основных способов реализации контраста в произведении Дж. Лондона; определение его роли в композиции романа. Значимость контраста в создании художественного произведения и развитии сюжета повествования.

Раскрытие жизненного противоречия путем осмеяния в произведениях Аверченко и Тэффи. Основные виды комического: юмор, ирония, сатира, сарказм. Смешения литературных стилей в произведениях "Слепцы", "Нянька", "Неизлечимые", "Когда рак свистнул" и др.

Осмысление растительного мира в лирике Бунина через призму внутренних ощущений, переживаний, и при формально традиционной подаче. Оценка устойчивости коннотативного осмысления связанного с характером авторских ассоциаций, лежащих в основе значения.

Анализ функциональных свойств лексико-семантических и стилистических средств формирования языковой игры в произведениях писателя-сатирика М. Жванецкого. Особенности создания каламбура и парадокса в качестве способов формирования комического эффекта.

Теоретические основы стилистических средств. Стилистика как наука. Особенности выразительности лексических стилистических средств В. Ирвинга. Классификация лексических средств в рассказах "Рип Ван Винкль", "Жених-Призрак", "Легенда о сонной Лощине".

Изучение лексических компонентов идиостиля русскоязычного хантыйского писателя Еремея Даниловича Айпина на материале повести "У гаснущего очага". Построение повествования вокруг базовых лексем "род", "Солнце", "Земля". Использование устаревшей лексики.

Поставлена задача рассмотреть лексическую реализацию концепта "Счастье" в романе английского писателя О. Хаксли "О дивный новый мир". Выводятся три ассоциативные группы, каждая из которых характеризует определенное представление персонажей о счастье.

Суть выражений ограниченности духовного мира персонажей Чехова. Выявление типичных для автора лексико-грамматических комплексов и их связей. Рассмотрение проблемы языка и стиля в книге писателя. Способы введения прямой речи и современной советской прозы.

Виявлення й опис лексичних засобів, що відображають стан смутку, у ліриці Петра Скунця. Семантичний аналіз, типологія лексичних репрезентантів емоції смутку в досліджуваній збірці; іменники, прикметники, дієслова та прислівники, що репрезентують емоцію.

Аналіз страт нелітературної лексики, використаної А. Чапаєм. Передача автором "живого" розмовного дискурсу персонажів, що є міксом літературної основи з стилістично-зниженим масивом сленгізмів, суржикізмів, варваризмів, діалектизмів та вульгаризмів.

Розгляд лексичного повтору, виокремлення різновидів лексичного повтору, встановлення їхнього кількісного співвідношення й характеристика їхніх стилістичних функцій у романах Шарлотти Бінґхем. Засіб забезпечення структурно-смислової цілісності тексту.

Розглянуто явище лексичного повтору на прикладі поетичної збірки Ліни Костенко "Мадонна Перехресть". Структура, форми вираження повтору. З’ясовано його синтаксичну роль, стилістичну функцію. Як трактують це явище літературознавчі і мовознавчі джерела.

Аналіз використання письменником Ж. Верном найрізноманітніших засобів змалювання пересування людини у просторі: топонімів, прислівників місця і часу, іменників на позначення одиниць виміру відстані та кількісних числівників у пригодницькому романі.

Характеристика та специфіка пейзажів роману Д. Дефо "Robinson Crusoe". Використання іменників на позначення географічних назв, координат та кількісних числівників у творі. Особливості та сутність процесу створення реальної картини морської подорожі.

Різновиди лексичних засобів творення образності в мові романів В. Даниленка. Художні оніми автора як могутній виражальний засіб. Індивідуально-авторська специфіка образотворення, її зумовленість використанням топонімів, іншомовної лексики, власних назв.

Дослідження мовотворчості В. Стуса. Вживання темпоральних антонімічних пар. Зіткнення контрастних лексем. Підсилення позитивно-оцінної конотації лексеми життя. Використання антонімічних пар, складники яких репрезентують релігійні уявлення людини.

Механізм формування мовної картини світу письменника - складна, невичерпна система вербальних рефлексій на дійсність. Відсутність лінійного сюжету, ірраціональність, уривки спогадів, думок, апокаліптичний наратив - риси роману Ю. Іздрика "Воццек".

Сюжет, образи роману як захоплюючий детектив. Культура постмодернізму згідно з моделлю італійського митця. Історико-соціальний контекст твору. Середньовічна ментальність в романі. Лексичні, граматичні та оповідні засоби, які використовує Умберто Еко.

Змест і аб'ём паняццяў ідыялект, ідыястыль. Якія адзінкі фарміруюць лексіка-семантычную спецыфіку ідыялекту М. Зарэцкага. Устойлівыя моўныя адметнасці аўтарскага ідыялекту, якія тычацца наяўнасці індывідуальных зменаў у ацэначнай канатацыі лексем.

Визначення лектури та загальнотеоретичні засади її вивчення. Деякі конкретно-історичні умови лектури Шевченка, об'єкт і межі її та позакнижкові свідчення про неї. Лектура та її периферія, визначення деяких рис своєрідності Шевченка як суб'єкта лектури.

Выделение В.В. Набоковым в романе Сервантеса нескольких уровней вымышленной реальности, которые можно обнаружить также и в "Лолите". Реальность сказочных иллюзий, которыми одержимы Дон Кихот и герои "Лолиты". Смешение райского и демонического начал.

Рассмотрение такой жанровой разновидности, как теоретические доклады (речи), написанные в период бурных полемик о "кризисе" символизма на основе докладов (лекций) Ф. Сологуба, Г. Чулкова и В. Иванова на публичном "Диспуте о современной литературе".

Представлений метод обробки текстів — лематизація в аспекті статистичних досліджень. Її широке використання в алгоритмах пошукових систем, що дозволяє знайти більшу кількість результатів. Проведено статистичний аналіз тексту Р. Іваничука "Черлене вино".