Дослідження та характеристика специфіки процесу трансформації жанру житія у творчості Г. Квітки-Основ'ненка на матеріалі повісті "Маруся". Визначення та аналіз особливостей впливу агіографічної традиції на композицію твору та на образну систему твору.

Біографія та творчість українського письменника В. Підмогильного. Аналіз історії кохання у творі "Невеличка драма". Дослідження художньої спадщини японського митця Д. Танідзакі. Розкриття внутрішнього світу героїв інтелектуального роману "Любов бовдура".

Преосмислення роману Афри Бен "Оруноко, або історія царственого раба" з боку міфопоетики. Міфологемність як провідна ознака творчості Афри Бен. Ключова міфологема, сюжетна лінія роману "Оруноко". Християнські догми філософської системи цього роману.

Аналіз своєрідності рецепції античних образів та сюжетів літературою наступних епох. Трансформація міфологічного образу творами літературних стилів, на компаративному зіставленні психологічної характеристики образу та деяких структурних елементів драми.

Рівень рецепції письменницею мотивів та образів світової літератури. обґрунтування ролі і місця у творчості О. Кобилянської таких рецептивних форм, як алюзія та стилізація. Рівень трансформації письменницею міфологічного сюжетно-образного матеріалу.

Інтерпретація образу Офелії В. Шекспіра в поезії М. Цвєтаєвої. Тенденції та закономірності функціонування традиційного образу у творах російської поетеси. Ідентифікація ліричної героїні Цвєтаєвої з психологічними характеристиками особистості героїні.

Трансформаційні зміни в творчості письменниці, їх приналежність до якісно нового літературного напряму. Спектр гармонізуючих начал, які здатні врятувати зневірену людину ХХІ століття від абсурдності життя, тотальної самотності і навіть страху смерті.

Вплив античної культури на процес формування та подальше становлення національних культур Європи. Порівняльне дослідження "античних" трагедій Вільяма Шекспіра і Генріха фон Клейста. Вплив Шекспіра на становлення романтичної естетики німецької літератури.

Аналіз зміщення ціннісних орієнтацій у літературних текстах, що беруть за основу фольклорний сюжет. Соціокультурна та суспільно-політична спричиненість змін в етичній та естетичній парадигмах фольклорної і літературної версій одного й того ж сюжету.

Поняття лімерику у літературознавстві, його структура та особливості як жанру англійського фольклору. Дослідження творчості Е. Ліра, ознаки традиційного лімерику у його віршах. Визначення індивідуальних новаторських рис у нонсенсах англійського поета.

Визначення шляхом методу систематизації поняття "традиційні образи". Огляд досліджень міфів про Кассандру та Орфея з різних джерел. Аналітичний розбір романів Г.Е. Носсака "Кассандра" та "Орфей та…". Трагедія екзистенціалізму та тематика творів Носсака.

Вивчення аспектів сюжетно-образного матеріалу. Класифікація образів на матеріалі драматургії М. Цвєтаєвої. Інтерпретація традиційних сюжетів. Виявлення специфіки використання. Характеристика закономірностей, форм і способів драматургії 1910–1920-х рр.

Дослідження явища чань-буддизму як філософсько-релігійного вчення, втілення його принципів у поетичних мотивах. Розгляд поезії черниць та ченців періоду правління династії Сун. Спільні та відмінні риси поетичних творів, написаних жінками та чоловіками.

Изучение кинематографической поэтики рассказов В. Сорокина на материале рассказов "Настя", "Пепел", "Аварон". Важные приемы интервизуальности. Тревеллинг в рассказах В. Сорокина как способ конструирования композиции текста, движения повествования.

Аналіз тревелогу "Люди моря" Ковтуна - представника "Розстріляного відродження". Унаочнення неочікуваних сюжетів і жанрових рішень на тлі подорожньої літератури радянського періоду. Специфіка образу Сходу, а також засобів репрезентації "свого" простору.

Три века русской литературы и три разных Петербурга, эпохи Екатерины II и Павла. Литературная жизнь в начале XIX века, пушкинский Петербург. "Сочиненный" город, Петербург Достоевского. Серебряный век, петербургская литература рубежа ХХ – XXI столетий.

Анализ трагедии А.С. Пушкина "Моцарт и Сальери" в трактовках известных русских философов – С. Булгакова, Г. Мейера, И. Ильина. Исследование жизненно важных проблем, поставленных трагедией – является ли искусство ремеслом, совместимы ли гений и злодейство.

Розглянуто феномен мови як предмет філософії Григорія Сковороди. Мова – одна з підвалин реальності, яку описує Сковорода, один з головних проявів світу й людини у світі. Без розкриття бачення мови незрозумілим залишається багато що в його метафізиці.

Автобіографічні нотатки, створені Шевченком протягом 1857–1858 рр. Враження письменника від зустрічей із відомими та видатними людьми. Спогади письменника про трактир "Лондон". Коментар до Шевченкових згадок про художній магазин Дациаро у Петербурзі.

Изучение особенностей становления и развития жанра в литературе 30-40-х годов XIX века. Рассмотрение творчества прозаика Н.Ф. Павлова. Анализ общих и различных черт в повестях "Именины", "Ятаган", "Аукцион". Эмоциональная эволюция героев произведений.

Рассмотрение трех стихотворений, посвященных птицам, выдающихся британских поэтов: Филипа Ларкина, Теда Хьюза и Чарльза Томлинсона. Значительное влияние флоры и фауны на процесс восприятия многообразных явлений действительности исследуемых авторов.

Рассмотрены сюжетные ситуации сватовства как элементы свадебного ритуала, по-своему маркирующие для художественной структуры романа М. А. Шолохова "Тихий Дон" процессы трансформации культурно-обрядовой традиции в социально-историческом контексте эпохи.

Интертекст и мотив в произведениях Г. Газданова 1940-х гг. Мотив женской власти в рассказе "Шрам". Русский интертекст в романе "призрак Александра Вольфа". Мотив метаморфозы в романе "возвращение Будды". Документальные методы "На французской земле".

Рассмотрение заслуг великого учёного Михаила Ломоносова в деле развития русского литературного языка (идеи об исторической обусловленности его стилевой системы). Схема деления русского литературного языка натри стиля — "высокий", "средний" и "низкий".

Исследование предела в онтологическом и историографическом смысле как фундаментальных способов бытия, в историографическом как границы между трагической эпохой. Генезис и возрождение поэтического греческого искусства. Философия в трагическую эпоху.

Краткое изучение биографии и фактов жизни Константина Симонова. Характерные особенности "Живых и мертвых" Симонова, как эпоса войны. Изображение героев, описание войны, военных действий и командиров на войне в трилогии К. Симонова "Живые и мертвые".

Аналіз трилогії І. Вільде в контексті такого жанрового різновиду роману, як Bildungsroman, домінантою якого є моральне, психологічне й соціальне становлення особистості головного героя. Етапи емоційної ініціації головної героїні у процесі самопізнання.

Особливості тлумачення категорій тотожності та відмінності Северином Боецієм у творі "Про Трійцю" у контексті вирішення тринітарної проблеми. Формування західноєвропейської християнської ідентичності. Віра в непохитність Добра та Справедливості.

Аналіз історіософської концепції української поетеси Г. Мазуренко. Дослідження зображення тріади "минуле / сучасне / майбутнє" України, героїзму українського у поезії авторки, специфіка її інтерпретації в порівнянні з іншими поетами Празької школи.

Характеристика образа Троекурова в произведении А.С. Пушкина "Дубровский". Положение, которое занимал Троекуров в обществе. Главные черты его характера, в каких эпизодах они раскрываются: в образе жизни, в поступках и поведении, в отношении с людьми.