Круг лексики, номинирующей религиозные понятия. Алфавитный словник и частотный словарь религиозной лексики в актуализированном лексиконе писателя. Содержание ключевых религиозных концептов в языковой картине мира А.А. Фета, их репрезентация в текстах.

Рассмотрение лексико-тематической группы слов с общей семой одежда, выявленной методом сплошной выборки в поэтических текстах А.А. Ахматовой. Описание и классификация лексики на основе проведенного лексико-семантического (эпидигматического) анализа.

Общенародная и социально или диалектно ограниченная лексика. Лексика современного русского языка с точки зрения сферы своего употребления. Общая характеристика творчества С. Есенина. Особая роль лексики ограниченного употребления в лирике С. Есенина.

Екстра- та інтралінгвальні чинники формування словника прози Уласа Самчука. Народнорозмовна основа лексики ідіостилю творів письменника. Зв’язок мовотворчості Уласа Самчука та його світобачення. Основні словесно-образні домінанти творчості письменника.

З'ясування особливостей вираження внутрішнього стану персонажів у творах через систему ключових концептів. Визначення основних домінантних рис у вербалізації лексем біль і жаль у художній лінгвокартині Тютюнника. Ментальна специфіка образів жалю та болю.

Изучение понятия "любовь" с точки зрения лексико-семантического аспекта на материале поэтических писем А.К. Толстого. Сема в структуре лексем, не связанных с семантикой пространства и времени. Смысловые сдвиги в семантической структуре хронотопа.

Анализ специфических признаков орнаментальной прозы в новом ракурсе – с точки зрения лексико-семантического своеобразия образных рядов, широко представленных в орнаментальных текстах. Образные средства, реализующие модель переноса "Человек – природа".

Категория эмоций в художественных текстах, соотношение понятий "эмоциональность" и "эмотивность". Критерии выявления эмоциональной лексики, языковые средства выражения эмоций в текстах. Особенности выражения эмотивности в произведениях Э. Хемингуэя.

Множественность образов цветовых концептов - один из основных факторов, который дает представление о поэтическом фрагменте действительности. Определение роли цветосветового восприятия в мировоззренческой концепции К. Батюшкова и О. Мандельштама.

На прикладі поняття тиша як одного з фундаментальних засад людського існування, що охоплює характеристики буття, часу, руху, проаналізовано розгортання контекстуальних лексико-семантичних і стилістичних відтінків слова у мовотворчості Лесі Українки.

Характеристика метафори в поетичних текстах М.Т. Рильського. Аналіз наскрізного метафоричного образу дорога в поетичному ідіолекті М.Т. Рильського — життя як дорога й дорога як життя. Аналіз пов’язаного із образом "дорога" метафоричного образу "мости".

Аналіз одиниць лексико-семантичного поля "небо" в поетичній мовотворчості Лесі Українки. Відзначено характерні ознаки та образний потенціал лексем-репрезентантів, диференційовано їх на зони відповідно до семантичних зв’язків із ядерною домінантою.

Аналіз лексем поетичного мовлення В. Стуса, що складають "піраміду страждання" і передають вияв фізичного і морального болю людини, її буття у світі. Драматизм усього життя у віршах Василя Стуса, який відображає індивідуальну версію буття як трагедії.

Розгляд особливостей змістового наповнення досліджуваного мовомисленнєвого конструкту в поетичній збірці Ліни Костенко "Річка Геракліта". Виявлення лексичних елементів авторської словотвірної практики. Характеристика титульного імені концепту "час".

Аналіз частиномовної належності антонімів; включеності метафор, епітетів, порівняння у тропеїчні структури поетичного тексту Богдана Томенчука. Опис структурних особливостей оксиморонів. Смислова будова антитези; функції контрастивів у художньому тексті.

Роль кінетичної лексики в системі засобів художнього моделювання людини. Визначення лексичного складу кінетичних комплексів та їх класифікація. Закономірності функціонування кінем в контексті цілого художнього твору, встановлення їх основних функцій.

Позначення відтінків наказовості у лінгвістичній літературі. Проблеми буковинського говору. Особливості непрямих спонукальних конструкцій, що сприяють створенню ідеостилю О. Кобилянської. Дослідження семантичної складності перформативів твору "Царівна".

Дослідження гендерних проблем в романі "The Bell Jar" та прийомів показу самореалізації жінки. Виокремлення та аналіз основних лексико-семантичних засобів, за допомогою яких реалізується образ жінки. Показ соціальних колізій, з якими зустрічається жінка.

Поняття "опис природи", аналіз його предметно-логічних параметрів на основі лексико-тематичних угруповань. Виокремлення фреймової лексичної групи "пейзаж" і мовностилістичний аналіз складових компонентів, функціональне навантаження у художньому дискурсі.

Розгляд афористичності як елементу ідіостилю Д. Брауна, відтворення мовних здібностей автора створювати стислий та експресивний текст, здатності влучно виражати ідеї письменника. Аналіз прагматичних настанов і фрагментів мовної картини світу письменника.

Розгляд лексико-синтаксичних повторів (анадиплосис, просаподосис, подвоєння) як засобів увиразнення віршової оповіді. Визначення їх різновидів, з’ясування особливостей їх реалізації у тканині українського поетичного тексту ІІ половини ХХ - початку ХХІ ст.

Жанр рассказа в творчестве английских прозаиков XIX в. Проблема терминологических определений. Жанровая "размытость" малой прозы и отсутствие четких дефиниций. Особенности жанровых трансформаций в новеллистике Ч. Диккенса, У.М. Теккерея, Т. Гарди.

Комплексний розгляд феномену психологічної кризи та способів його актуалізації у художній літературі психологічного напрямку. Лексико-стилістичні та композиційні засоби відображення внутрішніх переживань протагоніста. Простеження ролі персоніфікації.

Аналіз стилістичних засобів створення мовленнєвої маски "нуворіш", до яких належать іронія, сатира, порівняння, гіпербола, та лексичні - іменники і прикметники, які формують концепцію "американська мрія" та характеризують культ матеріального успіху.

Проаналізовано стилістичні особливості монологічного мовлення в романі І. Франка "Для домашнього огнища". Вживання невласне-прямої мови як особливого стилістичного прийому в творах автора. Розглянуто синтаксичні одиниці як засіб стилістичної виразності.

Аналіз поезій літераторки, завдяки якому розкрито особливості моделювання О. Мамчич поезій різних жанрів (за формами малих фольклорних жанрів та сучасної лірики). Розгляд тематичного змісту поезій, особливостей звукової організації поетичного мовлення.

Проаналізовано жанрові закономірності щоденникового тексту, визначено його лінгвостилістичні ознаки. Установлено, що точність і стислість викладу в інформаційному жанрі зумовлюється, перш за все, функціонуванням нейтральної суспільно-політичної лексики.

Загальна характеристика поетичної мовотворчості Є. Гуцала. Аналіз семантико-функціональних, стилістичних особливостей компонентів домінантних лексико-тематичних парадигм у поетичних творах Є. Гуцала. Знайомство з основними збірками українського поета.

Розгляд питань національної самоідентичності в українській літературі. Популяризація самоцінності розмовно-побутової й окнижненої практики спілкування у творах Агатангела Кримського. Авторські пріоритети у виборі рядів лексико-фразеологічних синонімів.

Характеристика особливостей академічного дискурсу. Найбільш продуктивні лексико-фразеологічні засоби, що виступають у ролі експлікантів переконання в дискурсі І. Огієнка. Фразеологічні одиниці, зафіксовані в академічній промові "Українська культура".