Невербальні засоби реалізації комунікативного впливу в дискурсі антиутопії (зіставний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Невербальні засоби реалізації комунікативного впливу в дискурсі антиутопії (зіставний аспект)

Об'єктом вивчення в даній роботі є сукупність номінацій невербальних маркерів в англійському, українському і російському дискурсі антиутопії. У визначеному типі дискурсу невербальна комунікація є важливим позалінгвальним чинником, який має велику персуазивність і, як результат, емоційний вплив на свідомість адресата. Під невербальними засобами спілкування розуміють «елементи комунікативного коду, які мають немовну (але знакову) природу й разом із засобами мовного коду служать для творення, передачі й сприйняття повідомлень» [2, 59]. Невербальні засоби передачі думок та почуттів є одними з найважливіших для досягнення впливу на слухачів.

Дослідження невербальних компонентів у дискурсі антиутопії дозволило визначити, що мовці можуть використовувати різні акустичні (екстралінгвістичні, просодичні) та оптичні (кінетичні, проксемічні, візуальні) засоби невербального спілкування. Найбільш різноманітними виявилися невербальні засоби спілкування в українській та в російській мовах. Дещо менша кількість невербальних засобів зафіксована в англійському дискурсі антиутопії. У результаті аналізу мовного матеріалу у трьох мовах набору спостерігається повний збіг таких невербальних засобів спілкування, як тон голосу та мовчання. В умовах спілкування важливу роль відіграє підвищення тону голосу, що є характеристикою некооперативної комунікації. Такий невербальний компонент використовується комунікантами для здійснення впливу на партнера по комунікації (див. прикл. [1], [2], [3]): [1]

«Comrades,» he said quietly, «Do you know the enemy who has come in the night and overthrown our windmill? he suddenly roared in a voice of thunder. «Snowball has done this thing» (Orw 2); [2] «Выжить! - гремел глеткинский голос. - Оплот Революции надо было сохранить во что бы то ни стало, ценой любых жертв… от глеткинского голоса он укрыться не мог. Глеткинский голос, ввинчиваясь в уши, сверлил, долбил с двух сторон воспаленный череп» (Кест); [3] «Щойно тепер ви побачите, що то таке - слідство! Ясно? - і збавив тон до тихого, єхидного, глумливого: - Коли б ви знали, що в цім «ділі» - ви б на колінах поповзли. І не корчили б з себе героя» (Багр).

Засобом реалізації психологічного тиску є такий екстралінгвістичний компонент комунікації, як мовчання, яке є синтезом ментального та емоційного [1, 20]. Комунікант підкреслює мовчанням свій вищий статус, обурення, гнів. Сіленціальний компонент комунікації спостерігається в трьох мовах в дискурсі антиутопії (див. прикл. [4], [5], [6]): [4] «All her rebelliousness, her deceit, her folly - has been burned out of her. «You tortured her?' O'Brien left this unanswered» (Orw 1); [5] «Великін зімкнув щелепи й нічого не сказав. Підійшов до Андрія, постояв перед ним, міряючи його поглядом з головні до п'ят. І враз з усього маху вдарив в обличчя. Враг народа!!» (Багр); [6] «Вы были неправы, и вас ждет расплата, товарищ Рубашов. Глеткин замолчал, и пододвинул к Рубашову последние листы его Дела иположилрядомсвоюручку» (Кест). Спільними засобами невербального спілкування, які властиві українському та російському дискурсу антиутопії є вживання жестових кінетичних компонентів (а саме рухів руками, пальцями), що використовуються з метою інтенсифікації мовного впливу (див. прикл. [7], [8]): [7] «вы тоже? я очнулся, я увидел: рука двинулась стопудово медленно поползла на меня уставился палец… Я спрашиваю: о чем люди с самых пеленок молились? О том, чтобы кто-нибудь раз навсегда сказал им, что такое счастье… И вот, в тот момент, когда мы уже догнали эту мечту, когда мы схватили ее вот так (Его рука сжалась: если бы в ней был камень - из камня брызнул бы сок), когда уже осталось только освежевать добычу и разделить ее на куски, - в этот самый момент вы - вы» (Зам); [8] «Родину маєш? - запитала фурія… - Яку? - перепитав Андрій. Ах ти ж!. (і пішли дивовижні, карколомні епітети й метафори, й істеричний стук кулаком по столу)» (Багр). У наведених комунікативних ситуаціях адресанти використовують жести для реалізації емоційно-оцінної функції впливу.

В англійському та українському дискурсі антиутопії спостерігається збіг мімічних кінесичних засобів спілкування. Ці компоненти представляють діапазон рухів, що сприймаються органами зору. Зоровим образам зазвичай відводиться провідна роль у створенні актуальної мовної свідомості [3, 53-55]. Мімічні рухи (посмішка, погляд, зміна виразу очей, вираз обличчя) підсилюють комунікативний тиск, наприклад (див. прикл. [9], [10]): [9] «What have you done with Julia?' said Winston. O'Brien smiled… `She betrayed you, Winston. He was bending over Winston. His face looked enormous because of its nearness, and hideously ugly because it was seen from below. Moreover it was filled with a sort of exaltation, a lunatic intensity. Again Winston's heart shrank» (Orw 1); [10] «Чуєте? - повів слідчий очима значуще на двері, з-за яких чулись стогони. - Отож… Слідчий засміявсяпрезирливо» (Багр). Мета адресантів - представників держави - змінити стан думок адресата, примусити його змінити свої переконання. Комунікативний тиск створює міміка комунікантів: посмішка, що демонструє авторитарність, презирство; вираз обличчя, що свідчить про ненависть та жорстокість адресантів; вираз очей, щоб викликати тривогу; постава - нависання над партнером - демонструє домінуюче ставлення до партнера.

Важливим компонентом дискурсу антиутопії виступають психологічні прийоми (перевага одного партнера над іншим за яким-небудь параметром впливу), які застосовуються комунікантами для досягнення ілокутивної мети. Цей засіб спілкування є специфічною рисою російського та українського дискурсу антиутопії. У російській мові комунікант використовує слабку психологічну позицію адресата задля досягнення своєї мети - отримання зізнання в державному злочині (див прикл. [11]): [11] «Я стал допрашивать преступников ночью… … иногда они так сказать, случайно - видели казни других заключенных» (Кест).

Адресант використовує психологічний (допит уночі, страта людей) та фізичний вплив (знущання холодною або гарячою водою). В українській мові психологічний тиск на партнера по комунікації здійснюється за допомогою використання адресантом зовнішніх характеристик, фізичного тиску, що є метою здійснити вплив на адресата і примусити його відчути страх і зробити потрібні адресанту дії (див. прикл. [12]): [12] «Ну от, - промовив Сергєєв - не хотів зі мною жити мирно - маєш тепер іншого слідчого. - Ти глянь, якого тобі чорта дали замість мене!…перевівши погляд до столу, побачив, що за ним сидить людина дійсно відмінного вигляду. Не подібна, правда, до чорта, алемогутньоїбудови, широкогрудайширокоплеча, зкулачищами, мовглечики, звольовим, твердимобличчям, зкрилатими чорними бровами. Людина сиділа й дивилася мовчки на Андрія. В тім погляді Андрій відчув колосальнувольовусилу, й по ньому перебігла неприємна хвилька щось подібне до безнадії, смутку» (Багр).

Спільними невербальними засобами, що об'єктивуються тільки в англійському та російському дискурсі антиутопії є візуальні засоби спілкування. У дискурсі антиутопії представники влади спілкуються з громадянами за допомогою таких невербальних сигналів (портрети, постери, підручники, гроші), впроваджуючи певну ідеологію. Інтенційний вплив супроводжується обов'язковим використанням міміки, жестів, особливостей постави тіла (див. прикл. [13], [14]): [13] «Над крышей киоска был водружен плакат. Плакат изображал рабочего с лицом, выражавшим уверенный оптимизм» (Войн); [14] «A new poster had suddenly appeared all over London. It… represented simply the monstrous figure of a Eurasian soldier, three or four metres high, striding forward with expressionless Mongolian face and enormous boots, a submachine gun pointed from his hip. From whatever angle you looked at the poster, the muzzle of the gun, magnified by the foreshortening, seemed to be pointed straight at you» (Orw 1). Мета такого засобу спілкування - вплив на світогляд адресантів, стан думок, переконань, їхню картину світу. Такий тип комунікації використовується для того, щоб продемонструвати, що не лише слова вождя панівні у вербальному просторі, а й він сам прагне стати супер-знаком, підкоривши реальний фізичний простір. Під супер-знаком розуміють знак масової комунікації, сформований не лише вербальними, але й візуальними засобами [3]. Відтак портрети, постери, розцінювані як аналог діалогічного спілкування, компенсують потребу справжнього спілкування.

Дослідження невербальних маркерів дискурсу антиутопії показало, що найпродуктивнішими засобами невербального спілкування для трьох мов набору є тон мовлення та сіленціальний компонент. Спільними невербальними засобами для англійського та російського дискурсу антиутопії є візуальні компоненти, для українського та російського дискурсу антиутопії - психологічні та жестові компоненти. В англійському та українському дискурсі антиутопії спостерігається ідентичність мімічних засобів спілкування. Специфічним для українського дискурсу антиутопії є вживання логічного наголосу.

невербальний антиутопія комунікативний почуття

Размещено на Allbest.ru