Невербальні засоби характеристики персонажів у творі М. Гоголя "Вій" українською та англійською мовами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Невербальні засоби характеристики персонажів у творі М. Гоголя «Вій» українською та англійською мовами

Панченко Олена Іванівна доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Анотація

У статті в загальному вигляді ставиться проблема ролі та різновидів невербальних засобів, що слугують для характеристики персонажу художнього твору. Ця проблема знаходиться в річищі актуальних лінгвістичних досліджень, оскільки наразі невербальні компоненти процесу спілкування привертають до себе значну увагу вчених багатьох галузей науки як явище, яке є не менш, якщо не більше значущим, ніж просто слова, використані як у живому спілкуванні, так і в тому чи тому тексті. Мета статті полягає в аналізі використання невербальних засобів комунікації у творі Миколи Гоголя «Вій» українською та англійською мовою з особливою увагою на національні особливості поведінки персонажів-українців. Предметом дослідження обрано фрагменти тексту, які описують такі невербальні компоненти, як голосові характеристики, опис руху та виразних жестів персонажів. Ці компоненти можна поділити на такі види, як порівняння з різноманітними оперними голосами та опис голосу за допомогою інших музичних термінів, використання різних видів порівнянь, пов'язаних з тваринами, дзвіночками та іншими предметами, розширені метафори, використання ономатопеї тощо. Іншим поширеним невербальним компонентом комунікації в дослідженому творі є жести. В їх описі головну роль виграють руки. Руки слугують для того, щоб встановити контакт з іншою особою, ілюструють почуття того чи того персонажу. Традиційними є жести, пов'язані з традиціями поховання в Україні. В описі жестів та рухів беруть участь також голова, очі, ніс. Важливе місце серед невербальних засобів комунікації за допомогою предметів посідає люлька. Її беруть в зуби та взагалі не виймають з рота. Серед перекладацьких трансформацій в англомовній версії повісті є додавання, вилучення, конкретизація, генералізація, заміна частини мови, відсутність перекладу або дослівний переклад. Перекладач часто нейтралізує яскраво стилістично забарвлені одиниці, що дещо змінює сприйняття стилю М. Гоголя.

Ключові слова: невербальні компоненти, персонаж, рух, жест, голос, переклад.

Abstract

невербальні засоби персонаж вій гоголь

Panchenko Olena Ivanivna Doctor of Sciences (Philology), Full Professor, Head of the Department of translation and linguistic training of foreigners, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

NON-VERBAL MEANS OF CHARACTER DESCRIPTION IN THE WORK BY M. HOHOL “VIY” IN UKRAINIAN AND ENGLISH

The article deals with the problem of the role and types of non-verbal means that serve to describe a character in an artistic work. This problem is relevant, because currently non-verbal components of the communication process are attracting considerable attention of scientists from many fields of science as a phenomenon that is no less, if not more significant than just words used both in live communication and in this or that text. The purpose of the article is to analyse the use of non-verbal means of communication in Mykola Hohol's work "Viy" in Ukrainian and English with special attention to the national characteristics of the behavior of Ukrainian characters. Text fragments that describe such non-verbal components as voice characteristics, description of movement and expressive gestures of the characters were chosen as the object of the study. These components can be divided into such types as comparisons with various opera voices and description using other musical terms, the use of various types of similes related to animals, bells and other objects, extended metaphors and the use of onomatopoeia. The second common non-verbal component of communication in the researched work is gestures. Hands play the main role in their description. Hands serve to establish contact with another person, illustrate the feelings of this or that character. There are traditional gestures associated with burial traditions in Ukraine. The head, eyes, and nose are also involved in the description of gestures and movements. An important place among non- verbal means of communication with the help of objects is occupied by the pipe. It is taken in the teeth and not taken out of the mouth at all. Translational transformations in the English version of the story include addition, omission, concretization, generalization, replacement of a part of speech, absence of translation and literal translation. The translator often neutralizes brightly stylistically colored units, which changes the perception of M. Hohol's style.

Keywords: non-verbal components, character, movement, gesture, voice, translation.

Постановка проблеми

У статті в загальному вигляді ставиться проблема ролі та різновидів невербальних засобів, що слугують для характеристики персонажу художнього твору. Ця проблема знаходиться в річищі актуальних лінгвістичних досліджень, оскільки наразі невербальні компоненти процесу спілкування привертають до себе значну увагу вчених багатьох галузей науки як явище, яке є не менш, якщо не більше значущим, ніж просто слова, використані як у живому спілкуванні, так і в тому чи тому тексті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення невербальних компонентів комунікації є важливим сучасним напрямом лінгвістики. Цій проблемі приділяють увагу Ф. Бацевич, Дж. Борг, В. Лабунська, М. Непп та Дж. Холл, Л. Солощук, M. Argyle, J. K. Burgoon та багато інших науковців. Сучасні мовознавці стверджують, що невербальні засоби комунікації мають певний пріоритет над вербальними, який полягає у тому, що в процесі комунікативної взаємодії реципієнт схильний більше довіряти невербально репрезентованій інформації, ніж словесним повідомленням. Досліджуючи невербальну комунікацію, П. Вацлавик, Дж. Бівін та Д. Джексон дійшли висновку, що «.. легко вдавати вербально, але важко внести неправду до сфери аналогової (невербальної) комунікації» [10, С. 21]. А. Мехрабіан встановив, що передача інформації відбувається за допомогою вербальних засобів (тільки слів) на 7%, за допомогою звукових засобів (включаючи тон голосу, інтонацію звуку) - на 38%, і за допомогою невербальних засобів - на 55% [8].

Серед значної кількості визначень самого поняття невербальних компонентів комунікації будемо спиратися на таке: це набір компонентів немовного характеру, які мовець створює в результаті фізичної (а саме жестово-рухової та голосової) діяльності під час комунікації та використовує поряд із вербальними засобами через набуття ними комунікативної значущості в процесі спілкування [5, С. 14].

Невербальні засоби спілкування - це елементи комунікативного коду, які мають немовну (але знакову) природу і разом із засобами мовного коду слугують для створення, передавання і сприйняття повідомлень [1, С. 59]. А. Кондрук зазначає, що невербальна поведінка комуніканта є поліфункціональною. Вона створює образ партнера по спілкуванню; розкриває взаємини партнерів по спілкуванню, формує ці взаємини; є індикатором актуальних психічних станів особистості; виступає в ролі уточнення, зміни розуміння вербального повідомлення, посилює емоційну насиченість сказаного; підтримує оптимальний рівень психологічної близькості між тими, хто спілкується; виступає показником статусно-рольових відносин [3]. Н. Передон вважає, що невербальні компоненти комунікації набули статусу лінгвістично значущого феномену, оскільки їх залучення до кола пріоритетних напрямків мовознавчих досліджень забезпечує більш усвідомлене та глибоке розуміння закономірностей комунікативної взаємодії [4, С. 43].

Існує низка різноманітних класифікацій невербальних засобів комунікації. На думку К. Бове, невербальні компоненти комунікації поділяються на такі підгрупи: 1) вираз обличчя та поведінка очей;

2) жести і пози; 3) голосові характеристики; 4) дотики; 5) зовнішність;

6)використання часу та простору в момент комунікативної взаємодії [6, С. 30-31].

Мета статті полягає в аналізі використання невербальних засобів комунікації у творі Миколи Гоголя «Вій» українською та англійською мовою з особливою увагою на національні особливості поведінки персонажів-українців.

Виклад основного матеріалу. Матеріалом статті є український та англійський текст повісті М. Гоголя [2, 9]. Предметом дослідження обрано фрагменти тексту, які описують такі невербальні компоненти, як голосові характеристики, опис руху та виразних жестів персонажів.

Серед набору фрагментів, які описують голос персонажів, зазначимо такі, що характеризують гучність та тембр голосу, наприклад на весь голос заводили канта; begin a full-throated hymn. Ці компоненти можна поділити на такі види, як

а) порівняння з різноманітними оперними голосами та опис голосу за допомогою інших музичних термінів: лихословили проміж себе щонайтоншим дискантом; quarreled among themselves in the thinnest treble; розмовляли й божилися проміж себе тенором; these swore by God and talked among themselves in tenors; на цілу октаву нижче брали; The philosophers dropped a whole octave lower; дзвінкий дискант граматика суголосне бринів разом із шибками; the ringing treble of a grammarian would fall in tune with the jingling of the windowpanes in the small windows; самотньо, без відгомону, сіявся він густим басом серед зовсім мертвої тиші й видавався трохи моторошним навіть для самого читця; His voice struck the wooden walls of the church, long silent and deaf. Solitary, without echo, it poured in a low bass into the utterly dead silence and seemed a little wild even to the reader himself;

б) використання різних видів порівнянь, пов'язаних з тваринами, дзвіночками та іншими предметами, наприклад:

Тільки трохи перегодя долетіло ледве чутне квиління, немов би вовки вили; Only a little later came a faint wailing that resembled the howling of a wolf.

Дико закричала вона; спершу ті крики сердиті були та погрозливі, далі ставали тихші, приємніші, чистіші, а тоді вже тихо, ледве-ледве бриніли, як тоненькі, срібні дзвіночки, і западали йому в душу; She let out wild screams; first they were angry and threatening, then they turned weaker, more pleasant, pure, and then soft, barely ringing, like fine silver bells, penetrating his soul;

в) поєднання різних голосів:

Клас затоплювало враз різноголосе гудіння; The classroom would suddenly be filled with the hum of many voices; підвищивши голос, почав він співати на різні голоси, щоб до краю притлумити свій острах; raising his voice, he began singing in various voices, trying to stifle the remnants of his fear;

г) розширена метафора для опису звуків, що могли почутися від зголоднілих студентів: авдитори наслухували від них замість одної вже дві орації: одну уста вимовляли, друга бурчала у животі сенаторському; the monitors would hear two lessons instead of one from them the next day: one proceeding from the mouth, the other growling in the senatorial stomach;

д) використання ономатопеї: у кутку гуготів ритор; from the corner came the low buzz of a rhetorician whose mouth and thick lips ought to have belonged to philosophy at the least;

Він гудів збаса, і тільки й чути було здаля: бу, бу, бу, бу He buzzed

in a bass, and from afar all you heard was: boo, boo, boo, boo.

Голос поєднано з кашлем, і ономатопея замінено посиланням на звуки свині:

Філозофа зворушила така журба нерозважна; він почав кашляти та глухо умгукати, щоб трохи прочистити свій голос The philosopher was moved by such inconsolable sorrow. He coughed and gave a muffled grunt, wishing thereby to clear his voice a little.

Як видно з наведених прикладів, перекладач може обирати ономатопею як релевантний засіб перекладу або підбирати частковий аналог;

є) голос як виразник ставлення до іншої людини (непоширене використання):

Слухай, філозофе! -- сказав сотник, і голос йому спотужнів і набрався суворості; "Listen, philosopher!" said the chief, and his voice grew strong and menacing.

Гучність звуку передається розгорнутим порівнянням:

а чередник так гучно зареготався, наче б то два бугаї, ставши один проти одного, заревли разом; the cowherd let out such dense laughter as if two bulls, facing each other, had bellowed at once.

вся челядь мала звичку залазити в сіно під повітками і, роззявивши рота, завдавати такого хропака та свисту, що панське подвір'я уподібнювалося до фабрики the household people all had the habit of getting into the hay under the sheds and producing, open-mouthed, such a snoring and piping that the yard came to resemble a factory

Як прояв крайнього жаху голос стає не своїм:

-- Відьма! -- скрикнув він не своїм голосом, одвів од неї очі, побілів увесь і почав читати своїх молитов"The witch!" he cried out in a voice not his own, looked away, turned pale, and began reading his prayers.

Іншим поширеним невербальним компонентом комунікації в дослідженому творі є жести. В їх описі головну роль виграють руки. Руки слугують для того, щоб встановити контакт з іншою особою, наприклад:

шарпали наввипередки за поли; who had them by their coattails of

thin broadcloth or some sort of cotton;

стара розставила руки й ловила його, не мовивши ані слова. But the old woman kept spreading her arms and grasping for him without saying a word;

стара все мовчала і ловила його руками. But the old woman did not

say a word and kept grabbing for him with her arms.

Як увійшов Хома разом зі старим козаком, він одвів одну руку і злегка кивнув головою на низенький їх уклін. He took away one of his hands and nodded slightly to their low bow.

В іншому випадку руки ілюструють почуття того чи того персонажа:

-задумливість:

Господар хати, якийсь старий козак-хуторянин, довго слухав їх, підпершись обома руками. The cottager, some old Cossack peasant, would listen to them for a long time, leaning on both arms;

-сум, горе:

Один сивоусий козак, старіший від усіх, підперши щоку рукою, почав гірко ридати. One Cossack who was a bit older than the others, with a gray mustache, rested his cheek on his hand and began sobbing his heart out over his having no father or mother and being left all alone in the world

Сотник, старий уже, сивоусий, чорно зажурений, сидів за столом у світлиці, опустивши голову на руки. The chief, an elderly man with a gray mustache and an expression of gloomy sorrow, was sitting at a table in his room, his head propped in both hands;

- страх:

Йому часто здавалось, ніби в нього вже й серця немає зовсім, і він, злякавшись, хапався за нього рукою. It often seemed to him as if his heart were no longer there at all, and in fear he would clutch at it with his hand.

Традиційні жести, пов'язані з традиціями поховання в Україні:

Старий сотник поцілував іще раз покійницю, віддав їй чолом до землі і вийшов разом з усіма, що несли труну, наказавши добре нагодувати філозофа і після вечері одвести його до церкви The old chief kissed the dead girl once more, made a prostration, and walked out together with the bearers, ordering the philosopher to be given a good meal and taken to the church after supper.

Рух, який виконав персонаж, може бути певним натяком, що замінює опис реальної дії. Так, рух нахилу, який виконує Дорош у наступному фрагменті, означає, що він є трохи напідпитку, тому його тягне на розмови.

Та Дорошеві ніяк не мовчалося; він щойно перед тим сходив до льоху разом з ключником у якійсь пильній справі і, нахилившись разів зо два над двома чи й трьома бочками, вийшов відтіль щось дуже веселенький і все говорив, не вгаваючи. But Dorosh was not at all disposed to be silent. He had only just gone to the cellar with the steward on some necessary business and, after bending a couple of times to two or three barrels, had come out extremely cheerful and talking nonstop.

Перебування у стані сп'яніння також може описуватися невпевненістю рухів персонажа:

Та, відчувши, що язик його не міг вимовити жодного слова, він обережно встав з-за столу і, заточуючись на всі боки, пішов ховатися до найдальшого закутку в бур'янах But, noticing that his tongue was unable to articulate a single word, he carefully got up from the table and, swaying from side to side, went off to hide himself in the remotest part of the weeds.

Руки також можуть позначати певні дії, які є звичними для певного етносу, наприклад:

Прийшовши в кухню, всі, хто ніс труну, почали тулити руки до печі, як це завжди роблять наші люди, побачивши мерця. Going into the kitchen, all those who had carried the coffin started touching the stove, something people in Little Russia have the custom of doing after they see a dead body.

Жест рукою може поєднуватися з рухом ніг:

Якось мимохідь він поклав на неї ногу, думаючи спершу тільки прогулятися, а тоді вже тихцем поміж хат гайнути в поле, коли це почув на своїм плечі досить сильну руку. He mechanically stepped onto it, thinking at first only of taking a stroll, and then of quietly blowing out between the cottages into the meadows, when he felt a rather strong hand on his shoulder.

В описі жестів та рухів певна роль належить також голові. Її рух може бути позитивним, схвальним:

А ти непогано розказуєш, таки непогано! -- сказав Дорош, схвально кивнувши головою". You're telling it good, really good!" said Dorosh, nodding approvingly.

На це дзвонар кивнув головою на знак згоди. To this the ringer nodded as a sign of agreement.

Найвиразнішою частиною тіла є очі. Погляд може рухатися, це свідчить про певний мисленнєвий процес у персонажа:

Дорош поглянув на неї, тоді поглянув униз, тоді знов на неї і, трохи помовчавши, сказав: Dorosh looked at her, then at the floor, then at her again, and after a pause said:

Почуття страху персонажа може приводити до заплющення очей, щоб уникнути бачення джерела жаху:

Він наблизився до труни, торопіючи, подивився в лице померлої -- і не міг не заплющити, злегка здригнувшись, очей своїх: така страшна, осяйна краса! He went up to the coffin, timidly looked into the dead girl's face, and could not help shutting his eyes with a slight start. Such terrible, dazzling beauty!

Або уникнути виду чогось жахливого можна, відвівши очі:

Він одвів очі і, знов жахнувшись, глянув на труну. He turned his eyes away, then again looked with horror at the coffin

Типовим жестом, який свідчить про величезний подив, є протирання очей:

Він здика глянув і протер очі. He gazed wildly and rubbed his eyes.

На відміну від живої людини, заплющені та розплющені всупереч усім законам природи очі мерця вдало створюють ефект жахливого:

Вона встала... іде по церкві з заплющеними очима, все випростуючи руки, ніби хоче когось вловити. She's standing up . . . she's walking through the church with her eyes closed, constantly spreading her arms as if wishing to catch someone..

Вона клацнула зубами і розплющила мертві очі свої; та, не бачачи нічого, з шаленством -- знати було по тому, як затремтіло їй лице, -- кинулася в другий бік і, випроставши руки, обхоплювала ними кожен стовп і куток, намагаючись упіймати Хому. Тоді спинилась, насварилася пальцем і лягла в свою домовину. She clacked her teeth and opened her dead eyes. But, seeing nothing, she turned in the other direction with a fury that showed in her twitching face and, spreading her arms, clutched with them at every pillar and corner, trying to catch Khoma. Finally she stopped, shook her finger, and lay down in her coffin.

Ще однією ознакою переляку за допомогою очей є дія «вилупити

очі»:

Він обперся спиною об стіну, вилупивши очі, й нерухомо дивився на

прибулих по нього козаків. He was leaning back against the wall, goggle- eyed, and stared fixedly at the Cossacks who where shaking him

Колір очей також є певним компонентом створення хоррор ефекту у повісті:

Труп уже стояв перед ним біля самого кола і втупив у нього безсвітні, позеленілі очі. The corpse was already standing before him, right on the line, fixing her dead green eyes on him.

Інколи згадується також ніс:

Філозоф на хвилину спинився в сінях, висякався і з якимось недовідомим острахом переступив через поріг. The philosopher stopped in the hall for a moment to blow his nose and then with some unaccountable fear crossed the threshold.

Спостерігаємо також окремі випадки опису таких елементів виразу почуттів, як зуби та серце:

Коли філозоф націлився перелізти через пліт, зуби йому цокотіли і серце так зсильна билось, що він аж сам злякався. the household people all had the habit of getting into the hay under the sheds and producing, open- mouthed, such a snoring and piping that the yard came to resemble a factory

Важливе місце серед невербальних засобів комунікації за допомогою предметів посідає люлька. Її беруть в зуби та взагалі не виймають з рота:

Богослов помовчав, оглянув місцевість, далі знову взяв у зуби свою люльку. The theologian said nothing; he looked around, then put his pipe back in his mouth, and they all went on their way

Лежачи з люлькою в зубах, дивився він на всіх ласкавими очима і все спльовував набік. Pipe in his teeth, he lay looking at them all with extraordinarily sweet eyes and kept spitting to the side.

А може, далі й натрапимо на якийсь хутір, -- обізвався богослов, не виймаючи люльки з рота. Maybe there'll be some farm further on," said the theologian, without releasing his pipe.

Рух як невербальний компонент комунікації може поєднуватися з голосом:

Зомлівши, розкинула вона на обидва боки білі свої руки і стогнала, звівши до неба очі, повні слі.з Insensibly, she spread her bare white arms and moaned, looking up with tear-filled eyes

Рух може описуватися разом з жестами:

стара йшла просто до нього, розставивши руки. But the old woman

came toward him with outspread arms.

вони, підкачавши шаровари по коліна, одчайдушне розльопували своїми ногами калюжію to avoid wearing out their boots, they would take them off, hang them on a stick, and carry them over their shoulder, especially when there was mud. Then, rolling their trousers to the knee, they would go splashing fearlessly through the puddles

стара підійшла до нього, склала йому руки, нагнула йому голову, скочила, немов кішка, йому на спину, оперезала його мітлою по боці, і він, басуючи, як верховий кінь, поніс її на своїх плечах.

Рухатися може не тільки персонаж, але й предмет або місце, наприклад:

Пола довгої його хламиди, здавалося, прилипала до землі, ніби хто прибив її цвяхом. The skirt of his long chlamys seemed stuck to the ground, as if someone had nailed it down.

Ринок під цей час тільки-но починав було ворушитись. The

marketplace at that time was usually just beginning to stir.

Звернемо увагу на проблеми перекладу, які спостерігаємо в аналізованих текстах: перш за все, яскраві стилістично забарвлені лексичні одиниці перекладено одиницями нейтральними:

лящали вони з усіх боків, they said on all sides; тяглися - trudged to class

уся ця юрба розтікалася по класах- the whole crowd settled by classes

жид-шинкар з розпростертою радістю кинуся вітати своїх давніх знайомих the Jew tavern keeper rushed with signs of joy to welcome his old acquaintances

Серед перекладацьких трансформацій в англомовній версії повісті звернемо увагу на додавання, наприклад:

віддалеки долинуло вовче виття, і невдовзі загула важенна хода, відлунюючи в церкві. The wolves' howling could be heard far away, and soon heavy footsteps rang out in the church.

Він скочив на ноги з наміром утекти, та стара спинилася на дверях, втупила в нього блискучі очі і знов стала підступати до нього.

He jumped to his feet, intending to flee, but the old woman stood in the doorway, fixing her flashing eyes on him, and again began to come toward him.

На лиці йому з'явився владний і лютий вираз, виказуючи нестриманість його вдачі, ненадовго лише прибитої тугою. His face acquired an imperious and ferocious expression that revealed all his unbridled character, only temporarily lulled by sorrow.

ідучи, штовхали… as they walked they pushed each other.

Не оминув перекладач певних випадків вилучення, наприклад:

Він чув, як щось билося крильми в шибки церковних вікон та в залізні рами, як шкреблося кігтями об залізо, як скавуліло і як незліченна сила грюкотіла в двері, намагаючись добутися в них. He heard wings beating against the glass of the church windows and their iron frames, heard claws scratching iron with a rasping noise and countless powers banging on the doors, trying to break in.

поспішали юрмами - crowds of schoolboys and seminarians came hurrying from all over the city.

…крізь плетеницю волосся визирали моторошно двоє очей, трохи звівши догори брови. … a huge monster standing amidst its own tangled hair as in a forest; through the web of hair two eyes stared horribly, the eyebrows raised slightly.

Має місце конкретизація, коли нейтральне щось у перекладі передається словом «відчуття»:

Все ж, перегортаючи кожного листка, він зіскоса позирав на труну, і проти його волі наче щось шептало йому: "Ось, ось встане! Ось підведеться, ось вигляне з домовини!" He kept glancing sidelong at the coffin, and an involuntary feeling seemed to whisper to him: "Look, look, she's going to get up, she's going to rise, she's going to peek out of the coffin!"

Протилежна трансформація - генералізація має місце у позначення одного з головних персонажів твору:

Сотник сидів, наче й не здвигнувшись, у своїй світлиці; та сама нерозважна туга, що бачив він раніше на лиці його, залягала на ньому й тепер The chief was sitting almost motionless in his room; the same hopeless sorrow that the philosopher had met on his face earlier remained there still

Має місце заміна частини мови у перекладі, тобто граматична трансформація, наприклад:

Філозоф, попробувавши ногами на всі боки, сказав, нарешті, як відрубав:-- А де ж дорога The philosopher, after feeling in all directions with his feet, at last said abruptly: "But where's the road?" (дієслово замінюється прислівником).

Хто там? -- обізвалася вона, глухо покашлюючи "Who's there?" she cried with a muffled cough (дієприкметник замінено віддієслівним прикметником).

Страхітливий шум від крил та від дряпання кігтів наповнив усю церкву. A terrible noise of wings and scratching claws filled the whole church. Everything flew and rushed about, seeking the philosopher everywhere (іменник замінено дієприкметником).

Відсутність перекладу спостерігаємо у наступному випадку, де латинське звертання зберігається як в українському, так і в англійському варіантах:

Слухай лишень, domine Хомо! -- мовив ректор (він, траплялося, вмів розмовляти дуже ґречно зі своїми підлеглими). "Listen, domine Khoma!"6 said the rector (on certain occasions he spoke very courteously with his subordinates),

Підкреслимо, що у низці випадків спостерігаємо майже дослівний переклад, наприклад:

Він став мерщій на криласі, обвів себе колом, проказав декілька заклять і почав читати голосно, намірившись не одводити від книги очей своїх і ні на що не зважати. He hastened to the choir, drew a circle around himself, spoke several incantations, and began reading loudly, resolved not to raise his eyes from the book or pay attention to anything.

Висновки

Невербальні засоби комунікації є потужним засобом правильної її організації як у реальному житті, так і в художньому творі. Для повного та достовірного аналізу будь-якої комунікативної ситуації потрібно враховувати не тільки її вербальний складник, а й, обов'язково, невербальний. Невербальні компоненти комунікації є комунікативно значущими елементами немовного характеру, які продукуються мовцем у процесі комунікації і разом із вербальними компонентами слугують створенню, передаванню та сприйняттю повідомлень, а також маніфес- тації актуального емоційного стану мовця [4, C. 49]. За нашими спостереженнями, у проаналізованому нами творі найважливішими та найпоширенішими є такі описані невербальні компоненти, як голос (гучність, тембр, виразність), хода (швидкість, особливості), рухи руками, вираз очей та деякі інші. Як національну особливість персонажів, що мешкають в Україні, є часте користування люлькою. Перекладач також звертає певну увагу на передавання цих описів, але передає їх не завжди вдало, часто нейтралізуючи яскраво стилістично забарвлені одиниці, що змінює сприйняття читачем художнього стилю М. Гоголя.

Література

1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ : Академія, 2004. 344 с.12

2.Вій / Пер. А. Харченка // Гоголь М. Твори: в 3 т. К., 1952. Т. 1. С. 414--451.

3.Кондрук А. Ю. Вербальні та невербальні засоби актуалізації лицемірства в англомовному художньому дискурсі. Дис. … канд. філол. наук за спеціальністю

10.02.04 - германські мови. Волинський національний університет імені Лесі Українки; Запорізький національний університет, Луцьк - Запоріжжя, 2021. 229 с.

4.Передон Н. О. Вербальні та невербальні засоби реалізації стратегій і тактик учасників комунікативної ситуації «примирення» (на матеріалі англійської мови). Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, 2018.260 с.

5.Солощук Л. В. Взаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації у сучасному англомовному дискурсі : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2009. 469 с.]164

6.Bovee C. L., Thill J. V. Business Communication Today. N. Y. : McGrawHill, Inc., 1992. 659 p.206.

7.Burgoon J. K. Nonverbal Communication Research in 1970s: an Overview // Communication Yearbook 4 / ed. by Nimmo D. New Brunswick. L. : Transaction Publishers, 1980. P. 179-197.

8.Mehrabian A., Ferris S. Inference of attitudes from nonverbal communication in two channels. Journal of Consulting Psychology, 1967. Vol. 31. P. 248-252 206

9.Pevear R., Volokhonsky L. Gogol', Nikolai Vasil'evich, 1809-1852. Translations into English. Random House; Reprint edition, 1999. 464 p. https://cafeliterarioba.com/ 2020/02/01/nikolai-gogol/

References

1.Batsevych, F. S.(2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky: pidruchnyk [Communicative Linguistics Foundations]. Kyiv : Akademiia. 344 s. [In Ukrainian].

2.Vii. (1952). Per. A. Kharchenka. Hohol M. Tvory: v 3 t. K.. T. 1. S. 414--451. [In Ukrainian].

3.Kondruk, A. Yu. (2021). Verbalni ta neverbalni zasoby aktualizatsii lytsemirstva v anhlomovnomu khudozhnomu dyskursi [Verbal and non-verbal means of actualizing hypocrisy in English-language artistic discourse].. Dys. … kand. filol. nauk za spetsialnistiu 10.02.04 - hermanski movy. Volynskyi natsionalnyi universytet imeni Lesi Ukrainky; Zaporizkyi natsionalnyi universytet, Lutsk - Zaporizhzhia. 229 s. [In Ukrainian].

4.Peredon, N. O. (2018). Verbalni ta neverbalni zasoby realizatsii stratehii i taktyk uchasnykiv komunikatyvnoi sytuatsii «prymyrennia» (na materiali anhliiskoi movy) [Verbal and non-verbal means of implementing strategies and tactics of participants in the communicative situation of "reconciliation" (based on English language material)]. Kvalifikatsiina naukova pratsia na pravakh rukopysu. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata filolohichnykh nauk zi spetsialnosti 10.02.04 - hermanski movy. Khersonskyi derzhavnyi universytet Ministerstva osvity i nauky Ukrainy, Kherson. 260 s. [In Ukrainian].

5.Soloshchuk, L. V. (2009). Vzaiemodiia verbalnykh i neverbalnykh komponentiv komunikatsii u suchasnomu anhlomovnomu dyskursi [The interaction of verbal and non- verbal components of communication in modern English discourse]: dys. … d-ra filol. nauk : 10.02.04 / Kyivskyi nats. un-t im. Tarasa Shevchenka. K.. 469 s. [In Ukrainian].

6.Bovee, C. L., Thill, J. V. (1992). Business Communication Today. N. Y. : McGrawHill, Inc. 659 p. [In English].

7.Burgoon, J. K. (1980). Nonverbal Communication Research in 1970s: an Overview // Communication Yearbook 4 / ed. by Nimmo D. New Brunswick. L. : Transaction Publishers. P. 179-197. [In English].

8.Mehrabian, A., Ferris, S. (1997). Inference of attitudes from nonverbal communication in two channels. Journal of Consulting Psychology. Vol. 31. P. 248-252. [In English].

9.Pevear, R., Volokhonsky, L. (1999). Gogol', Nikolai Vasil'evich, 1809-1852. Translations into English. Random House; Reprint edition, 1999. 464 p. https:// cafeliterarioba.com/2020/02/01/nikolai-gogol/ [In English].

Размещено на Allbest.ru