Терминология современной науки. Проблема соизмеримости и формализации терминологического инструментария в структуре научного знания. Специфические особенности термина. "Языковые ловушки" и их онтологический, гносеологический и ценностный аспекты.
- 18842. Логика сценической речи
Логический анализ текста роли, рассказа, лекции, любого публичного выступления. Речевые такты и логические паузы. Пауза между речевыми тактами или тесно связанными между собой по смыслу предложениями (соединительная). Знаки препинания при анализе текста.
Исследование глубинных основ функционирования обособленных членов предложения. Сущность предикативного знака, применение обособленных членов предложения в новелле Йозефа Рота "Die Legende vom heiligen Trinker". Характеристика уступительных союзов.
Философский анализ отношения "язык-мышление" через оценочное влияние языковых форм на когнитивную деятельность человека. Влияние логико-операционной функции языка на методы и процедуры измышлений, манеру умственной деятельности языковой личности.
Современное состояние логико-понятийного моделирования, его графическое представление в терминологических словарях. Подходы к составлению логико-понятийных схем. Метод изображения, позволяющий глубже понять логику предметной области "атомная энергетика".
Раскрытие содержания семантики и исследование значений языковых выражений. Изучение логико-семантических взглядов немецкого логика, математика и представителя аналитической философии Г. Фреге. Определение значения и смысла имен собственных и предложений.
Исследование логико-синтаксического аспекта дефиниционных отношений. Логическая суть построения текстовых дефиниций, которая базируется на отношениях тождества, включения и дистинкции. Характеристика семантико-синтаксической структуры высказываний.
Рассмотрение перфекта как средства обеспечения когезии компонентов текста. Выделение различных логико-смысловых функций перфекта в английских художественных текстах. Связь перфекта с ретроспекцией, которая устанавливается глаголом в перфектной форме.
Вопросно-ответный комплекс как необходимый элемент общения и мышления людей, примеры "ли-вопросов" и "что-вопросов". Виды ответов: истинные, прямые, косвенные. Понятие аргументации и ее логическое построение. Логические уловки в споре и софизмы.
Основные признаки искусства спора: доказательство и убедительность. Стратегия спора как общий план его ведения. Вопросно-ответный комплекс как элемент общения и мышления людей. Критерии правильности вопросов. Аргументация: структура, виды, ошибки.
Классификация синонимов: точные и квазисинонимы. Формирование логического подхода к определению синонимии. Номинативные единицы знаковых форм понятий: слова, словосочетания и фразеологизмы. Иерархия сем, формирующих понятийный компонент значения.
Выявление основ и функционального характера категории "список", определение логической структуры данной категории, включающей интенсиональные контексты. Исследование логических механизмов, определение процедуры вычисления семантического значения.
Синтаксические особенности русского языка, которые влекут нарушение логических законов. Примеры семантических парадоксов, бросающих вызов языку. Некоторые рекомендации, способствующие предупреждению логических ошибок при использовании русского языка.
Рассмотрены сирконстантные логические компликаторы как разновидность обстоятельственных осложняющих структур в составе семантически осложнённых предложений в английском языке. Особенности функционирования и семантики предложений с данными компликаторами.
Материальное воплощение суждения как понятия в словах, устной или письменной речи. Соотношение логического суждения и грамматического предложения. Логический строй мысли и грамматическая форма речи. Изучение состава суждения: субъекта, предиката и связки.
Основные виды вопросов, их понятие, функции и критерии правильности. Правила ответов на вопросы, их характеристика и особенности. Вопросно-ответный комплекс как основной элемент общения и мышления людей. Задачи логико-лингвистического образования.
Главные причины возникновения логического направления в языкознании. Основные положения, идеи, теории и специфика. Логико-синтаксическая школа, ее распространение и представители. Сильные и слабые стороны, значение данного направления для науки в целом.
- 18858. Логичность речи
Логичность предметная и понятийная, их взаимосвязь в конкретном акте коммуникации. Экстралингвистические и лингвистические (структурные) условия логичности речи. Скрытая логика, характерная для разговорного, художественного и публицистического стилей.
Дослідження логіки переходу від соціологічного і етнологічного до етнополітологічного та етнополітологічно-конфліктологічного концептуально-парадигмального напрямку понятійно-термінологічного наукового дискурсу. Визначення процесу еволюції його напрямів.
- 18860. Логіка та мова
Сутність мови як скарбници духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці і творчості багатьох поколінь. Процес дослідження форм мислення та різних відношень між ними. Визначення зв'язку мови та мисленням. Характеристика основних функцій мови.
Структура реалізації категорії причини в складному реченні й тексті задля окреслення її логіко-граматичних параметрів. Місце причини в парадигматичній системі української мови. Текстотвірний потенціал причини і її реалізація в межах надфразних єдностей.
Аналіз особливостей структурування й засобів реалізації категорії причини в складному реченні й тексті задля окреслення її логіко-граматичних параметрів. Опис парадигматичних зв’язків в системі категорій української мови та її поліцентричної організації.
Характеристика формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокультурного маркування сміхової культури мовної особистості. Особливості виявлення індикаторів стереотипних уявлень мовної особистості.
Дослідження особливостей формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокульурного маркування сміхової культури мовної особистості. Механізми формування вторинної номінації мовних одиниць у жартах.
Аналіз арабських фразеологізмів з компонентом РУКА, відібраних шляхом суцільної вибірки. Моделювання фразеологізмів, як знаків інваріантних ситуацій і як образних висловлень, які виражені фразеологічними варіантами (за характеристикою компонента РУКА).
- 18866. Логіко-синтаксична категорія уточнення в сучасній російській мові (семантика, засоби вираження)
Уточнення як логіко-синтаксична категорія, що реалізується з урахуванням прагматичних установок, комунікативних завдань. Використання слів, словосполучень, лексій та фразових номінантів як компонентів уточнювальних членів речення в російській мові.
Значення деонтичної модальності, її взаємозв’язок з мораллю, обов’язком та вимогами до поведінки учасників ситуації. Розрізнення нормативних формулювань на дескриптивні та прескриптивні, дослідження взаємодії деонтичної та аксіологічної модальностей.
Напрямки та головні етапи вивчення логічного аспекту наукових досліджень професора В.Х. Лобаса: проблема співвідношення природної мови і формалізованих мов науки, специфіка мислення людей нашого суспільства. Проблема взаємозв’язку мов в його творах.
Аналіз перифразу як функціонально-семантичній одиниці мовлення, що слугує засобом образно-описової характеристики та контекстуальним синонімом до слів. Аналіз лексемного комбінування елементів і функціонування перифраз у мові. Логічне утворення перифразу.
Розгляд прийомів аргументації зокрема загальних характерних рис аргументації в науково-критичному дискурсі Девіда Лоджа. Використання автором множинної та складної аргументації. Виділення, в межах складної аргументації, сурядної та підрядної аргументації.
