Поняття метаморфози у лінгвістиці, основні напрямки дослідження: стилістичний, психологічний. Основні лінгвосеміотичні механізми реалізації в поетичному тексті. Принцип каузації та його прояв в лексичних одиницях. Сутність структурно-семіотичної моделі.
Вироблення лінгвосеміотичної класифікації артлангів з метою виявлення структурно-семантичних чинників, що визначають стратегії перекладу. Відтворення апостеріорних артлангів на основі змістоорієнтованого та апріорних на основі формоорієнтованого підходу.
Розкриття функціональних та прагматичних особливостей гендерно маркованої ономастичної мікросистеми сучасної фармакології. Вивчення прагматичних особливостей гендерно спричинених варіацій торгових назв лікарських засобів у контексті синергетики.
Обґрунтування лінгвістичних і синергетичних принципів аналізу сугестивного потенціалу текстів англомовних замовлянь. Визначення типів ритміко-синтаксичної організації текстів. Класифікація атракторів, репелерів і повторів, співвідносних з глісандо.
Аналіз художніх і публіцистичних текстів 2022-2023 рр. у проекції на їхню природу як лінгвоментальних "зліпків" сьогоденної об’єктивної реальности й мовної свідомости українців. Протиставлення оцінок "свого" і "чужого" в різних тематичних сегментах.
Обґрунтування мовної картини світу в контексті лінгвістичних досліджень. Загальне визначення лінгвостилістичних параметрів мовних образів часу і простору в художніх текстах Є. Пашковського. Дослідження зв'язку лінгвософії і концептами часу і простору.
Комплексний розгляд сутності і типів лінгвосоціонічних особистостей. Виявлення мовних вербалізаторів екстравертного та інтровертного психічного типу. Виокремлені лексико-семантичні групи і структурно-семантичні особливості виступів політичних діячів.
Характеристика правових документів канцелярій Дмитра Дорошенка. Розгляд головних причин загострення мовного питання в Україні. Знайомство з основними посилами мовної політики гетьмана Петра Дорошенка крізь призму запропонованого терміна "лінгвосоціюм".
Встановлення особливостей функціонування антонімів просторово-часового континууму в текстах художньої прози шляхом дослідження їх частоти, поширеності та сполучуваності. Характеристики антонімічних іменників і прислівників просторово-часового континууму.
Аналіз особливостей функціонування просторових іменників у текстах сучасної англомовної художньої прози за допомогою компонентного аналізу та застосування прийомів математичної статистики. Семантична структура аналізованих слів, граматична сполучуваність.
Аналіз застосування якісних і кількісних методів у вивченні структури ментальних одиниць, концептів і їх актуалізації в дискурсі. Приклади застосування статистичних прийомів у роботі з лексемами-вербалізаторами концептів для отримання верифікованих даних.
Дослідження семантики, етимології та стилістичних функцій неологізмів у мові сучасних українських засобів масової інформації. Аналіз джерел виникнення нових слів, типології запозичень. Стилістичні функції лексичних інновацій у мас-медійному просторі.
Дослідження семантики, етимології та стилістичних функцій неологізмів у мові сучасних українських засобів масової інформації. Аналіз джерел виникнення нових слів, типології запозичень. Стилістичні функції лексичних інновацій у мас-медійному просторі.
Об'єктивізація в категоріях мовознавства екстралінгвальної мотивації природи і структури власних назв у стилі масової інформації. Функціональні домінанти ономастичної парадигми. Зміст основної натури символізації онімів у доступній мовній свідомості.
Комплексний лексико-семантичний аналіз номенів на позначення часопросторових реалій у структурі образу України у мові поезій другої половини ХХ століття. Семантичні комплекси та мікрообрази, які є складовими у системі лексичних засобів поетичної мови.
Вивчення парадигматичних й валентних властивостей номінативного ряду зі стрижневим компонентом земля, векторів і засобів його функціонально-стилістичної реалізації в українській поетичній мові. Характер структурно-семантичних зв’язків виокремлених лексем.
Аналіз висловлювань В. Зеленського з урахуванням граматичних та стилістичних особливостей. Повторювальні конструкції, які використовують для підсилення змісту повідомлюваного та переконання в істинності зазначеного. Значення перформативних висловлень.
Аналіз лінгвостилістичної інтерпретації оповідання М. Коцюбинського "Харитя". Простеження взаємодії трьох основних образних кодів - побутового, фольклорного та міфічного. Стилістичне навантаження побутовизмів у кореляції з фольклоризмами та міфонімами.
Загальне поняття тексту, та його форми. Художній текст та його особливості. Лінгвостилістичний аналіз як єдине ціле. Особливості розвитку англійської поезії в ХVІІ столітті: маньєризм та "метафізична школа". Життєвий шлях та творча діяльність Джона Донна.
Розгляд головних форм роботи студента-журналіста у процесі вивчення стилістики. Знайомство з ефективними засобами та особливостями формування мовної та мовленнєвої компетенції. Загальна характеристика механізмів творення художньо-естетичної образності.
Метонімія - використання імені чи прізвища автора замість назв його творів. Створення індивідуально-авторських метафоричних комплексів, серед яких є оновлені власним представленням дієслівні метафори - особливість поетичної творчості Є. Маланюка.
Лінгвостилістичний аналіз термінної лексики, яка відображає театральне життя Волині 20-30 рр. ХХ ст. Використання номінацій спеціальних понять в художньому мовленні романа Н. Гуменюк "Вересові меди" для характеристики персонажів, їх професії, уподобань.
Лінгвостилістичний опис художньої спадщини Лесі Українки в контексті розвитку тогочасної української писемної словесності і її впливу на подальшу долю української мовотворчості. Структура лексико-семантичного поля "мова - слово" в поетичній мові.
Особливості функціонування ФО в художніх текстах. Характеристика діалектної фразеології В. Стефаника. З’ясування експресивно-емоційної динаміки фразеологізмів під впливом контексту. Структурно-семантичні способи трансформацій ФО в новелах В. Стефаника.
Основні теоретичні засади вивчення фразеологізмів як виражальних засобів художньо-прозової мови. Діалектний, семантико-граматичний та когнітивний аспекти фразеологічної одиниці як світоглядної категорії художньо-словесного простору Василя Стефаника.
Визначення поняття "поетика" з урахуванням мовних і концептуальних особливостей поетичних текстів Е. Дікінсон. Дослідження поетики Е. Дікінсон на основі інтеграції теоретичних положень когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики та лінгвостилістики.
Особливості розмовної письмової мови інтернет-комунікації. Використання специфічної лексики у текстах блогу, синхронних конференцій. Функціонування публіцистичного стилю в мережі Інтернет. Проблема інтернет-комунікації у інформаційному кіберпросторі.
Стилістика Є. Гуцала, лінгвостилістичні домінанти химерного дискурсу письменника. Химерна трилогія письменника "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет". Система лексико-фразеологічних засобів з домінуванням видозміни фразеологізмів.
Дослідження авторської стилістики Є. Гуцала. Огляд лінгвостилістичних домінант химерного дискурсу письменника на матеріалі химерної трилогії "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет". Вербалізатори авторського химерування Є. Гуцала.
Дослідження специфіки позицій суб’єктів дискурсивної діяльності англомовних періодичних видань. Аналіз впливу лінгвостилістичних засобів, використаних для вербалізації позицій суб’єкта дискурсивної діяльності в публікаціях, на формування іміджу України.
