Модельна характеристика викладача зі сформованою лінгвометодичною компетентністю, який спроможний працювати у ЗВО та здійснювати освітню діяльність зі здобувачами освіти за різними спеціальностями. Розгляд професійного портфелю викладача іноземної мови.

Розробка підручників з російської мови для студентів-іноземців основних вищих навчальних закладів. Організація засвоєння студентами лінгвістичних засобів. Вирішення завдань емоційно-оцінювальної діяльності студентів, аксіологічний аспект їх спілкування.

У статті автором розкрито лінгвістичні й методичні основи формування фонетичних понять у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на засадах наступності й перспективності. Висвітлено особливості фонематичного сприймання дітей різних вікових груп.

Дослідження фонетичних засобів сегментного та просодичного рівнів художнього увиразнення тексту. Особливості звукового символізму, інтонаційної структури та римування текстів в українській мові. Лінгвометодичні основи та методи фоностилістичного аналізу.

Лінгвометодичне та лексикографічне вивчення терміносистеми будівельного виробництва в контексті питань ідентифікації, розробки й семантичного та концептуального вивчення процесів номінативної діяльності людини. Властивості та особливості термінів.

Аналіз персональної комунікативної тактики польського історика Ф. Брийки. Образ України й українців в його творчості. Інтерпретація мовної особистості автора-науковця. Одиниці вищого рівня семантичної градації. Функціональне навантаження прикметників.

Дослідження й аналіз мовних особистостей персонажів п'єси Н. Нежданої "Закрите небо". Виявлення й характеристика спільних та відмінних особливостей наративу про переживання трагедії, гуманітарної катастрофи, якою стала російсько-українська війна.

Розкрито лінгвальні особливості психонаративу в романах Дж. М. Кутзее шляхом аналізу вербальних, сюжетно-композиційних та оповідних засобів його втілення. Увагу приділено розробці критеріїв виокремлення психологізованих контекстів як одиниць психооповіді.

Розгляд лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва. Використання інтермедіального підходу до вивчення лінгвопоетичної еклектики. Особливість еклектики в інтермедіальному сенсі у художньому тексті, поєднання культурних і етнокультурних мотивів.

Визначення характерних лінгвопоетичних особливостей, притаманних французькій готичній новелі XVIII–XIX століть на граматико-морфологічному, лексико-семантичному та риторико-стилістичному рівнях. Наративні критерії, за якими твори тлумачаться як готичні.

Функціонування феномену трансгендерної ідентичності як текстового конструкту як наслідок проникнення постмодерністських принципів деструкції, асистемності, плюральності у поетикальний простір. Перелік різновидів гендерної ідентичності, їх класифікація.

Розкриття лінгвокогнітивних та прагмастилістичних властивостей лірико-поетичного дискурсу Р.М. Рільке на основі його поетичного здобутку, враховуючи його лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості і підходи, а також метафорику та інтертекстуальність.

Розкриття лінгвокогнітивних та прагмастилістичних властивостей лірико-поетичного дискурсу Р.М. Рільке на основі його поетичного здобутку, враховуючи його лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості та підходи, метафорику та інтертекстуальність.

Диференціація мови персонажів за соціокультурним і ситуативним планами прагматики з характерними для них ціннісним, соціально-рольовим, культуромовним параметрами. Роль стилізації в створенні діалогів, їхня орієнтація на повсякденно-побутову практику.

Особливості експлікації методологічного зразку комунікаційно довершеної побудови проповідей для священнослужителів. Прагматична організація проповідницької персвазії на адресата та мовні засоби її невербального вираження, її прагматична пресупозиція.

Висвітлення прагматичних особливостей реакції на комплімент українською мовою. Виявлення універсальних і етноспецифічних характеристик респонсивних реплік, якими реагують на комплімент носії української мови. Імпліцитні пояснення неприйняття компліменту.

Визначення семантичних та лінгвопрагматичних особливостей сучасного французького політологічного дискурсу (СФПД). Ізотопічні принципи, жанрово-композиційна будова СФПД. Риторико-аргументативні особливості дискурсу сучасної французької політології.

Дослідження підрядних обставинних речень іспанської мови та ролі, яку відіграє в них суб'єктивний спосіб. Поліфонічний потенціал суб'єктивного способу в сучасному іспаномовному художньому дискурсі. Дійсний і суб'єктивний способи іспанської мови.

У статті представлено лінгвопрагматику, поліфонію та частотність застосування форм теперішнього суб’єктивного способу іспанської мови в сучасних іспанських та латиноамериканських романах на матеріалі CORPES XXI. Розглянуто попередні наукові розвідки.

Розгляд лінгвопрагматики теперішнього суб'єктивного способу іспанської мови в іспаномовному художньому дискурсі. Аналіз поліфонічного потенціалу теперішнього суб'єктивного способу в сучасних романах Іспанії та Латинської Америки на основі теорії Донайре.

Еволюція мальописів від стародавніх наскельних малюнків та рукописних ілюстрацій до сучасних коміксів. Історія розвитку релігійно-пригодницьких коміксів. Закономірності лінгвопрагматичної адаптації біблійних сюжетів у різножанровій графічній прозі.

Дослідження ролі метафори в мовленні та мовній адаптації, її емоційне забарвлення та вплив на конгітивний, емоційний та комунікативний рівні адаптації біблійних текстів. Адаптація метафор до потреб аудиторії, що може покращити ефективність комунікації.

Дослідження функціоналізму емоційного мовленнєвого спілкування. Комунікативно-прагматична орієнтація англомовної публічної промови антропоцентричного спрямування. Використання оцінних комунікативних стратегій, націлених на аксіологічний вплив на адресата.

Стаття присвячена англомовним лексичним інноваціям, утвореним у процесі телескопійного словотворення. Структурні, семантичні та прагматичні характеристики телескопійних лексичних інновацій з константним компонентом у англомовному медійному дискурсі.

На основі суцільної вибірки з творів сучасної німецькомовної літератури ХХ-ХХІ століття розглянуто мовленнєвий акт відмови як лінгвопрагматичної категорії. Висвітлено ілокутивний потенціал відмови, де розмежовано просту відмову та гібридну відмову.

Аналіз підходів до поняття дискурсу як лінгвістичного явища. Класифікація мовленнєвих жанрів медичного дискурсу. Визначення його лінгвопрагматичних особливостей, висвітлення жанрової специфіки. Побудова моделі результативної взаємодії між його учасниками.

Підходи до тлумачення дискурсу як лінгвістичного явища, його визначення. Особливості двох типів дискурсу за характером і суб’єктами спілкування: персонального й інституційного. Інституційний дискурс у системі фахової комунікації, його мовні й позамовні.

Лінгвопрагматичні особливості термінів-неологізмів у галузевій лексиці з економіки сучасної німецької мови, її місце між спеціальною й загальновживаною лексикою та функціонування. Екстралінгвістичні та лінгвістичні чинники формування термінів-неологізмів.

Особливості застосування динамічно-функціонального дискурс-аналізу, дослідження послідовностей мовленнєвого акту, розгортання його прагматичних характеристик. Структурно-функціональний опис дискурсу досліджуваного інтерв’ю як лінгвопрагматичного простору.

Особливість доповнення концептуального апарату лінгвопрагматичного опису дискурсу, особливо в частині розвитку типології одиниць мовленнєвої діяльності. Характеристика синтагматичного та структурно-функціонального способів опису дискурсу в цілому.