Аналіз внеску лінгвістів у вивчення поняття "простір", його властивостей, лексики. Розподіл семантики цих лексичних одиниць за критеріями "реальний простір" та "віртуальний простір". Оцінка ядерності чи периферійності, встановлення меж у групах локусів.

Мова – душа нації, витвір і скарб її культури. Аналіз наукових пошуків С. Сірополка в царині української мови на різних етапах її розвитку. Повчання проповідника і першого українського митрополита Іларіона, проповіді Т. Печерського, К. Туровського.

Осмислення інформаційного наукового простору української історичної антропоніміки у контексті формування єдиного європейського інформаційного простору. Охарактеризовано його структурні компоненти. Напрями упорядкування цільового інформаційного простору.

Теоретические аспекты изучения проблем художественного перевода. Новое осмысление переводческой парадигмы. Рассмотрение художественного перевода как самостоятельного феномена с позиции компаративистики. Формирование культурных и литературных канонов.

Понятие перевода и история развития данной деятельности, ее современное состояние и тенденции, основные цели и задачи. Требования и качества языковой личности переводчика. Доминанты перевода как средства, обеспечивающие инвариантность его текста.

Анализ концепта "самолюбование" во французской и русской лингвокультурах. Примеры интернет-коммуникации, которые позволили выявить критическое отношение к исследуемому концепту в обеих лингвокультурах. Самокритика индивида, занимающегося самолюбованием.

Концептуальная диада "совесть" и "сознание" в русской лингвокультуре, выражающая бинарную сущность глубинного и поверхностного знания, отраженную в корнях слов ведать и знать. Выявлены понятийные, образные, ценностные признаки этих ментальных образований.

Лингвистическое воплощение концепта "Англия" в русскоязычной картине мира. Для моделирования его структуры выделены фреймы или группы лексико-семантических репрезентаций признаков описываемого явления "География", "Природа", "Погода", "Государство".

Розгляд та характеристика змісту теоретичного питання підходів до класифікації художніх порівнянь за граматичним принципом. Визначення та аналіз основи порівняльної конструкції: прикметника та дієслова, як якісної та процесуальної ознаки іменника.

Юрий Владимирович Долгорукий как Великий князь киевский, основатель Москвы, сын Владимира Мономаха, краткий очерк и этапы его жизненного пути, заслуги и место в истории Руси. Основание Долгоруким Москвы, выгодность ее местоположения и архитектура.

Основные тенденции в становлении семантики и семиотики. Формирование общих принципов знаковых теорий на основе анализа свойств естественного языка. Прагматическое измерение и уровни семиозиса. Рассмотрение языковых значений и синтактической структуры.

Семиозис как процесс, в котором нечто функционирует как знак. Измерения и уровни семиозиса. Синтактические отношения знаков независимо от их отношения к объектам или интерпретаторам. Семантическое измерение семиозиса. Языковые и неязыковые структуры.

Применение метаязыка для описания конкретных разновидностей знаков. Семиотика как наука, ее принципы и инструменты. Условия применения знака к объекту, что устанавливает соответствие между знаками и ситуациями. Семантика и семантическое правило.

Изучение классификации лингвоконцентров – конструктов, предназначенных для маркирования культурного содержания в периферийных языковых континуумах (жаргоне, арго, сленге). Особенность различения плана содержания и плана выражения языковых единиц.

Понимание семантической корректности высказываний в логико-философской и лингвистической литературе. Подход к условиям осмысленности/бессмысленности высказываний с учетом ряда факторов. Анализ условий бессмысленности для противоречий и тавтологий.

Правила постановки наголосу в словах, приклади. Лексичні групи слів: синоніми, ононіми, антоніми, пароніми. Проста і аналітична форма вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Доповідь як форма публічного мовлення; мовний етикет та його форми.

Економічний переклад як особливий вид перекладу, актуалізований нестримним розвитком інформації й комунікації в галузі економіки. Проблеми перекладу: типологія економічних текстів, вибір методу перекладу, особливості усного й письмового перекладу.

Сутність і зміст економічного перекладу як особливого виду, актуалізованого нестримним розвитком інформації й комунікації в галузі економіки. Особливості усного й письмового перекладу, його головні проблеми: типологія економічних текстів, вибір методу.

Норми української мови: орфоепічні, лексичні, граматичні, стилістичні, орфографічні та пунктуаційні. Особливості правопису прізвищ та географічних назв іншомовного та слов’янського походження. Роль культури мовлення в житті професійного комунікатора.

Вербалізація інтелектуальних характеристик людини у слов'янських мовах. Концепт ситуації "експерієнція” і феномен актантної декореляції. Фразеологія, пареміологія та діалектологія української мови. Мовознавчий феномен компаративної фразеології говірок.

Визначення поняття соціолінгвістики – науки про дослідження мовлення у зв’язку з соціальним контекстом. Ознайомлення з сутністю професіоналізмів. Характеристика та аналіз особливостей діалектів. Вивчення основних ознак лінгвістичної моделі білінгвізму.

Дослідження християнських імен (чоловічих і жіночих), що стали джерельною базою творення уманських прізвищ. Представлення повніих християнських імен, усічених, суфіксальних та усічено-суфіксальних варіантів імен в основах аналізованих антропонімів.

Особливості мовленнєвої діяльності у плані співвідношення закономірностей спілкування і структури акту. Статус і типологія вияву форм та учасників мовленнєвого спілкування. Корелятивність мовленнєвої діяльності з іншими різновидами діяльності людини.

Особливості мовленнєвої діяльності у плані співвідношення закономірностей спілкування і структури мовленнєвого акту. Статус і типологія вияву форм та учасників спілкування. Корелятивність мовленнєвої діяльності з іншими різновидами діяльності людини.

Особливості міжособистого спілкування, моделі комунікації. Класифікація мовленнєвих актів, значення висловлювання. Дискурс як процес і найзагальніша категорія в організації мовного коду в комунікації. Вербальні й невербальні засоби передачі інформації.

Языкознание – наука об общих закономерностях внутреннего строения, развития языков и способов их изучения. Прикладная лингвистика, как отражение социальных потребностей. Структурно-функциональные свойства языка независимо от генетических связей.

Слово як об’єкт прагматичного опису. Вплив позамовних чинникiв на сферу оказiональної деривації. Мовна норма, її альтернацiя в оказiональних новотворах. Залежність оказіональної одиниці від комунікативної мети мовця. Оказіоналізми як різновид мовної гри.

Узагальнення досвіду українських мовознавців щодо отримання лінгвокультурологічних знань. Напрями розбудови термінологічного апарату лінгвокультурології, вироблення методів аналізу, знаходження нових явищ, які характеризують мовно-культурні зв'язки.

Аналіз перфективації дієслів у сучасній українській мові. Значення спостереження над дієсловом при вивченні української мови. Групи вербальних і відіменних дієслів української мови, що мають свої особливості у сполучуваності з префіксами та суфіксами.

Структурно-функціональні дослідження англійської термінології геодезії та кадастру. Види термінів-словосполучень, їх структура, основні лексичні категорії та моделі. Аналіз частотності вживання двокомпонентних та трьохкомпонентних термінів-словосполучень.